Ухвала

від 09.04.2024 по справі 533/193/24

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/193/24

УХВАЛА

про призначення до судового розгляду

09 квітня 2024 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

Головуючого судді - ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, заяву прокурора ОСОБА_3 про відмову у затвердженні угоди про визнання винуватості від 23.02.2024 року укладеної між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

Клопотання обґрунтоване зокрема тим, що 23.02.2024 року між прокурором та обвинуваченим укладено угоду про визнання винуватості та узгоджено покарання за ч. 1 ст.309 КК України у виді одного місяця арешту.

Законом України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» від 23.08.2023, який набрав чинності 28.03.2024 року абзац другий частини першої статті 309 викладено в такій редакції: "караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправним роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п`яти років, або обмеженням волі на той самий строк".

Зі змісту статті 51 КК України слідує, що пробаційний нагляд є менш суворим покаранням у порівнянні з арештом.

Враховуючи законодавчі зміни, умови угоди про визнання винуватості не відповідають вимогам КК України, оскільки ч. 1 ст. 309 КК України не передбачає покарання у виді арешту

Тому просив суд відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості та призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, які не заперечували проти задоволення клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 23.02.2024 року у кримінальному провадженні № 12024175520000036 щодо обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості та узгоджено покарання за ч. 1 ст.309 КК України у виді одного місяця арешту.

В подальшому, Законом України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» від 23.08.2023 року, який набрав чинності 28.03.2024 року абз. 2 ст. 309 КК України викладено у такій редакції: «караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п`яти років, або обмеженням волі на той самий строк.»

Тобто, на даний час у санкції статті за вчинення кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 309 КК України, вид покарання як арешт відсутній.

Згідно ст. 5 КК України, Закон України про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно ч.7 ст.474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо:

1) умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону, в тому числі допущена неправильна правова кваліфікація кримінального правопорушення, правопорушення, яке є більш тяжким ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення угоди;

2) умови угоди не відповідають інтересам суспільства;

3) умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;

4) існують обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, або сторони не примирилися;

5) очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань;

6) відсутні фактичні підстави для визнання винуватості.

У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Враховуючи вищевказане суд доходить висновку, що у зв`язку з законодавчими змінами умови угоди про визнання винуватості не відповідають вимогам КК України, а тому у її затвердженні слід відмовити.

Також у підготовчому судовому засіданні встановлено, що матеріали кримінального провадження підсудні Кременчуцькому районному суду Полтавської області. Підстав для закриття або зупинення провадження немає.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог КПК України. Порушень вимог діючого КПК України під час порушення справи та провадження досудового розслідування, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, не вбачається.

ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 309 КК України.

Підстав для перекваліфікації діянь обвинуваченого, для змін, скасування або обрання запобіжного заходу не вбачається.

Керуючись ст. ст. 36, 314-316, 474 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву прокурора ОСОБА_3 про відмовуу затвердженніугоди провизнання винуватостівід 23.02.2024року укладеноїміж прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 задовольнити.

Відмовити у затвердженні угоди про визнання винуватості від 23.02.2024 року укладеної між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенніКременчуцького районного суду Полтавської області на 09 квітня 2024 року о 12 годині 20 хвилин.

Про дату, час та місце судового засідання повідомити учасників провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_1