Ухвала

від 04.04.2024 по справі 711/3310/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/821/375/24 Справа № 711/3310/22 Категорія: ч. 4 ст. 185 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участю секретарки - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого - ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси Черкаської обл., в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Придніпровського райсуду м. Черкаси від 14.03.2024 р., якою задоволено клопотання прокурора та відносно ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.

Черкаси, громадянина України, має середню

освіту, не одруженого, не працюючого,

раніше судимого:

1)23.04.2009 р. Соснівським райсудом м.

Черкаси за ч. 2 ст. 186, ст. 75 КК України до 4 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;

2)19.04.2010 р. Придніпровським райсудом м.

Черкаси за ч. 1 ст. 122, ст. 71 КК України до 4

років 2 місяців позбавлення волі;

3) 23.12.2014 р. Черкаським райсудом Черка-

ської обл. за ч. 1 ст. 309, ст. 75 України до 1

року позбавлення волі з випробуванням з

іспитовим стром 1 рік;

4)20.11.2015 р. Придніпровським райсудом м.

Черкаси за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК

України до 2 років 1 місяця позбавлення волі;

5)26.10.2018 Соснівським райсудом м. Чер-

каси за ч. 2 ст. 185, ст. 75 КК України до 2

років позбавлення волі з випробуванням з

іспитовим строком 1 рік;

6)22.05.2019 р. Придніпровським райсудом м.

Черкаси за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2

років 6 місяців позбавлення волі;

7) 16.10.2019 р. Соснівським райсудом м.

Черкаси за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України

до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

проживає АДРЕСА_1 ,

продовжено строк тримання під вартою на 60 днів до 12.05.2024 р. включно, відмовлено у задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Придніпровського райсуду м. Черкаси перебувають матеріали кримінального провадження № 12022250310001080 від 13.06.2022р. за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Зазначеною ухвалою суду задоволене клопотання прокурора та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 12.05.2024 р., в задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовлено.

При прийнятті такого рішення, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_8 злочину, який, відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких. Окрім того, суд зазначив про існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення. Ці ризики підтверджуються відомостями про особу обвинуваченого, який є неодноразово судимим за злочини проти власності, обвинувачується у вчинені злочину в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за попереднім вироком. Ризик повторного вчинення злочину обґрунтований тим, що обвинувачений 7 раз засуджений вироками суду, жодна судимість не знята та не погашена, йому тричі було призначено покарання з іспитовим строком, які обвинувачений не відбув. Обвинувачений не має постійного місця проживання, офіційно не працевлаштований, що говорить про відсутність у нього постійного джерела доходів, міцних соціальних зв`язків.

В апеляційній скарзі обвинувачений просить скасувати ухвалу суду та обрати відносно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту. Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, винесеною з істотними порушеннями закону. Зазначає, що при продовженні строку тримання під вартою суд не взяв до уваги стан його здоров`я, оскільки занадто тривалий час перебування під вартою призвів до погіршення морального та фізичного здоров`я, на даний час йому призначене лікування від тривожно - депресивного синдрому, в нього існує ризик незворотних деструктивних змін, потребує кваліфікованої медичної допомоги та реабілітації, на підтвердження чого надає виписку з медичної карти.

Крім того обвинувачений зазначає, що 5.10.2023 р. Черкаським апеляційним судом скасовано вирок суду стосовно нього, справа направлена на новий судовий розгляд. Під час нового судового розгляду судові засідання проводяться під час повітряної тривоги, укриття від небезпеки не надається, чим його наражають на небезпеку. Розгляд справи відбувається в прискореному режимі. Доводи вказані в апеляційній скарзі, яка задоволена судом апеляційної інстанції, а саме про недопустимість доказів, протоколу затримання, невідповідність місця затримання, не конкретність товарознавчих експертиз по вартості майна, розбіжності показів потерпілої та експерта, відсутність в матеріалах імунологічної експертизи судом не перевіряються.

Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 , які просили задовольнити апеляційну скаргу, прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу суду залишити без змін, вивчивши виділені матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Нормами ч. 2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Ч. 3 ст. 313 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання наявним ризикам.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На думку апеляційного суду, суд першої інстанції при вирішенні питання щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 , в порядку ст. 331 КПК України, врахував норми КПК України та в повній мірі обґрунтував своє рішення щодо необхідності продовження даного заходу забезпечення кримінального провадження.

Вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою обвинуваченому суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження строку тримання під вартою та обґрунтовано прийшов до висновків про існування обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою. Суд встановив, що процесуальні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися та виправдовують його тримання під вартою.

Апеляційний суд, вважає, що суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обґрунтовано прийшов до висновків про існування процесуальних ризиків, передбачених п. п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися й виправдовують тримання під вартою обвинуваченого.

Із виділених матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_8 раніше сім разів судимий, в тому числі і за злочини проти власності, обвинувачується у вчинені злочину в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, призначеного попереднім вироком. Ризик повторного вчинення злочину обґрунтований тим, що обвинувачений сім разів засуджений, жодна судимість не знята та не погашена, йому тричі призначалося покарання з іспитовим строком, які обвинувачений не відбув. Обвинувачений не має постійного місця проживання, офіційно не працевлаштований, не одружений, дітей не має, що говорить про відсутність у нього постійного джерела доходів та міцних соціальних зв`язків.

Місцевий суд перевірив можливість застосування відносно обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів та дійшов до правильного висновку про відсутність таких підстав, з таким висновком погоджується і суд апеляційної інстанції.

На переконання апеляційного суду, обрання обвинуваченому ОСОБА_8 менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, з урахуванням фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, є необґрунтованим, невиправданим та недостатнім.

Стосовно доводів апеляційної скарги обвинуваченого про те, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувається в прискореному режимі не підлягають задоволенню, тому що вивченням наданих судом першої інстанції матеріалів вбачається, що розгляд справи місцевим судом проводиться згідно вимог КПК України, його тривалість залежить від кількох чинників, як об`єктивних так і суб`єктивних та на які суд апеляційної інстанції не має законних підстав для впливу.

Згідно довідки про рух розгляду справи, судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_9 не завершено, оскільки не допитані свідки, призначено перевірку за заявою обвинуваченого в порядку ст. 333 КПК України (а. пр. 24).

Апеляційний суд звертає увагу, на те, що суд апеляційної інстанції на даній стадії кримінального процесу позбавлений можливості перевіряти фактичні обставини справи та доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопо-рушення, оскільки це належить до компетенції місцевого суду під час розгляду кримінального провадження по суті, тому зазначені доводи апелянта є передчасними.

Апеляційний суд також не бере до уваги посилання апелянта на незадовільний стан його здоров`я, оскільки зазначені обставини не зменшують суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, не виключають ризиків, наявність яких була встановлена судом та не виключають його тримання під вартою, де обвинувачений не позбавлений можливості отримати належну медичну допомогу, а тому з цієї підстави апеляційний суд не вбачає можливості для зміни або скасування обраного запобіжного заходу.

Апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки прокурором доведено об`єктивне існування обставин, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_8 перебувати на волі.

Судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і основоположних свобод.

Як під час розгляду справи місцевим судом, так і під час апеляційного розгляду, не здобуто даних, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_8 під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки інформація про те, що обвинувачений за станом здоров`я не може утримуватися під вартою в матеріалах справи відсутня, а лікування він може отримувати і в умовах СІ.

Щодо доводів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що під час нового судового розгляду судові засідання проводяться під час повітряних тривог, укриття від небезпеки не надається, чим його наражають на небезпеку, то апеляційний суд зазначає, що рішенням Ради суддів України від 5.08.2022 № 23 судам заборонено ігнорувати сигнали повітряної тривоги, які надходять від органів управління цивільного захисту. Тільки головуючий в судовому засіданні, в кожному конкретному випадку, з урахуванням думки сторін вирішує чи можливо продовжити розгляд справи та у який спосіб, наприклад, відеоконференцзв`язку.

Апеляційний суд не встановив істотних порушень вимог КПК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді судом першої інстанції питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , які б були безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

З огляду на наведене, підстави для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого з мотивів наведених в них та скасування чи зміни ухвали суду із застосуванням до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, на переконання апеляційного суду, відсутні.

Керуючись ст. ст. 183, 199, 331, 404, 405, 407, 418, 419 та 422 КПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Ухвалу Придніпровського райсуду м. Черкаси від 14.03.2024 р., якою задоволено клопотання прокурора та відносно обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, до 12.05.2024 включно, відмовлено у задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - залишити без змін.

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді