Ухвала

від 23.04.2024 по справі 711/3310/22

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3310/22

Номер провадження 1-кп/711/216/24

УХВАЛА

19 квітня 2024 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, подані в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022250310001080 від 13.06.2022, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, мешканця АДРЕСА_1 , судимого:

1) вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 23.04.2009 за ч.2 ст.186, ст. 75 КК України до 4 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;

2) вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.04.2010 за ч.1 ст.122, ст. 71 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі;

3) вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 23.12.2014 за ч.1ст.309, ст. 75України до 1 року позбавлення волі з випробуванням з іспитовим стром 1 рік;

4) вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20.11.2015 за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ст. 71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі;

5) вироком Соснівськогорайонного суду м. Черкаси від 26.10.2018 за ч.2 ст.185, ст. 75 КК України до 2 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;

6) вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.05.2019 за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

7) вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.10.2019 за ч. 2 ст. 186, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 30.12.2021 умовно - достроково на не відбутий строк 1 рік 3 місяці 3 дні,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженніПридніпровського районногосуду м.Черкаси перебуваєкримінальне провадження, внесене до Єдиногореєстру досудовихрозслідувань №12022250310001080від 13.06.2022по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обґрунтування якого зазначила, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК. Причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Обвинуваченому ОСОБА_4 ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.03.2024 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 12.05.2024 включно.

Підстави,ризики таобставини,передбачені ст.177КПК України,які існувалипри застосуваннівідносно ОСОБА_4 запобіжного заходуу видітримання підвартою продовжуютьіснувати.Метою застосуваннядо ОСОБА_4 запобіжного заходує забезпеченнявиконання обвинуваченимпокладених нанього процесуальнихобов`язків,а такожзапобігання ризикам,передбаченим ст.177КПК України,а саме:1)переховуватися відсуду; 3) незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному проваджені; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення. Так, на думку сторони обвинувачення, існує обґрунтований ризик того, що ОСОБА_4 може ухилятися від суду, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у вигляді тримання під вартою на строк від 5 до 8 років. Крім того, ОСОБА_4 обізнаний про те, що на момент вчинення інкримінованого йому діяння він був умовно-достроково звільненим, що певною мірою може обтяжити його покарання, у разі доведення вини в суді. Цей факт може наштовхнути обвинуваченого до необдуманих вчинків, таких як зміна місця проживання, втеча, в тому числі і на не підконтрольні Україні території, що може значною мірою ускладнити подальший розгляд обвинувального акту. Ризик можливого ухилення ОСОБА_4 від суду підтверджується і тим, що обвинувачений не має постійного місця проживання, не має міцних соціальних зв`язків, неодружений, жодних осіб на утриманні не має, що свідчить про те, що він будучи не обтяженим будь-якими обов`язками може ухилятися від явки до суду. Також існує ризик впливу зі сторони обвинуваченого на свідка кримінального правопорушення. Так, під час судового засідання, що відбулося 12.02.2024, обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про допит в якості свідка особу на прізвище ОСОБА_6 , якому він передав ноутбук марки «Lenovo IdeaPad B50-10 (80QR003DUA)», що належав потерпілій ОСОБА_7 . Вказана особа у ході досудового розслідування не допитувалася, під час відкриття матеріалів, в порядку ст. 290 КПК України, сторона захисту про неї не заявляла. Разом з тим, у разі задоволення судом клопотання обвинуваченого про допит вказаного свідка та зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу на непов?язаний з триманням під вартою, у останнього буде реальна можливість схилити свідка надати показання вигідні саме йому. Ризик повторного вчинення кримінальних правопорушень обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 з 2009 року, засуджений 7 разів. Жодна судимість не була знята і не була погашена. Із вказаних семи судимостей, тричі стосовно ОСОБА_4 застосовували покарання з призначенням іспитового строку відповідно до ст. 75 КК України. Жодного іспитового строку ОСОБА_4 не відбув і знову вчиняв злочини. Останній раз ОСОБА_4 засуджений вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.05.2019 до 4 років 1 місяця позбавлення волі. 30.12.2021 ОСОБА_4 звільнений умовно достроково на невідбутий строк 1 рік 3 місяці і 3 дні, але знову вчинив злочин. Вказане свідчить про небажання ОСОБА_4 ставати на шлях виправлення, а лише підтверджує ризик вчинення ним нових кримінальних правопорушень. У зв`язку з чим просить продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Захисник обвинуваченогоадвокат ОСОБА_5 заперечував щодопродовження запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоювідносно йогопідзахисного тазаявив клопотанняпро змінузапобіжного заходуз триманняпід вартоюна домашнійарешт внічний часдоби з22.00год.до 07.00год.за місцемйого проживаннята просивйого задовольнити.Клопотання мотивувавтим,що триманняпід вартоює найбільшсуворим запобіжнимзаходом ізастосовується виключноу разі,якщо прокурордоведе,що жоденіз більшм`яких запобіжнихзаходів неможе запобігтиризикам,пов`язаним ізперешкоджанням здійсненнюкримінального провадженняу будь-якихформах.Просить врахувати,що йогопідзахисний дозатримання винаймавжитло вм.Черкаси,ніколи неперебував урозшуку правоохороннимиорганами,на данийчас можепостійно проживатиразом зісвоїми батькамиза адресою АДРЕСА_1 ,де ізареєстрований,батьки ОСОБА_4 потребують йогодопомоги,не маєнаміру переховуватисявід судута впливатина свідків.Вважає,що застосуваннязапобіжного заходуу виглядідомашнього арештуіз забороноюзалишати житлов нічнийперіод добибуде достатнімдля забезпеченнявиконання обвинуваченимпокладених нанього обов`язків.Так,відповідно доп.219Рішення Європейськогосуду зправ людиниу справі«Нечипорук іЙонкало протиУкраїни» від21квітня 2011року,Суд нагадує,що питанняпро те,чи єтривалість триманняпід вартоюрозумною,не можнавирішувати абстрактно.Наявність підставдля залишенняобвинуваченого підвартою слідоцінювати вкожній справіз урахуваннямїї особливостей.Продовжуване триманняпід вартоюможе бутивиправданим заходому тійчи іншійсправі лишеза наявностічітких ознактого,що цьоговимагає справжнійінтерес суспільства,який незважаючина існуванняпрезумпції невинуватості,переважує інтересизабезпечення правана свободу(рішенняу справі«Єчюс протиЛитви» №34578/97,п.93,ЕСНК.2000-ІX).Подальше існуванняобґрунтованої підозриу вчиненнізатриманою особоюзлочину єобов?язковою іодмінною умовоюналежності їїпродовжуваного триманняпід вартою.Але зіспливом певногочасу такапідозра перестаєсама пособі бутивиправданням дляпозбавлення особисвободи ісудові органиповинні мотивуватисвої рішенняпро продовженнятримання їїпід вартоюіншими підставами(див.рішення усправі «Яблонськийпроти Польші»№ 33492/96,п.80,від 21грудня 2000року).Крім тоготакі підставимають бутичітко зазначенінаціональними судамиі аргументи«за» і«проти» звільненняз підварти неповинні бути«загальними іабстрактними» (рішенняу справа«Іловецький протиПольші» №27504/95,п.61,від 4жовтня 2001року,та «Смирновапроти Росії»№№ 46133/99і 48183,п.63,ЕСНК 2003-IX).Тому зурахуванням викладенихпо справіобставин тазазначених положеньЄвропейського судуз правлюдини,не вбачаєтьсянаявності чіткихознак того,що перебування ОСОБА_4 під вартоюбуде обґрунтованим. Таким чином у діях ОСОБА_4 відсутні ризики, які давали б достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, в судовому засіданні зазначив, що мати ОСОБА_8 вказала, що її син ОСОБА_4 проживав за адресою АДРЕСА_1 разом з нею і вона готова надати йому допомогу та матеріально забезпечити, про що надала суду заяву.

Обвинувачений ОСОБА_4 щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечив та підтримав клопотання свого захисника.

Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 необхідно відмовити, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ч.ч.1,2 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими соціальними цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно ч.1 ст.9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. При цьому, відповідно до ч.5 даної статті цього Кодексу, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.03.2024 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 12.05.2024 включно.

За змістом ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з нормами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2ст. 177 КПК Українипідставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, зокрема окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів.

Суд вважає, що на даній стадії судового розгляду за обставин викладених в обвинувальному акті та клопотанні про продовження запобіжного заходу прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що обвинувачений міг вчинити даний злочин.

Разом з тим, суд вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_4 переховуватись від суду та вчинити інші злочини, про наявність яких, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування діянні. Посилання ОСОБА_4 та його захисника на те, що обвинувачений має місце реєстрації та проживав за адресою батьків, враховуючи заяву матері обвинуваченого - ОСОБА_8 , що вона зможе забезпечити матеріально сина при обранні йому домашнього арешту, не є достатньою підставою для задоволення клопотання сторони захисту, враховуючи, що на момент вчинення злочину ОСОБА_4 був умовно-достроково звільненим, що певною мірою може посилити його покарання, а такожте,що обвинувачений не має міцних соціальних зв`язків, неодружений, жодних осіб на утриманні не має, що свідчить про те, що він, будучи не обтяженим будь-якими обов`язками, може ухилятися від явки до суду.

Ризик повторного вчинення кримінальних правопорушень обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 засуджений 7 разів. Жодна судимість не була знята і не була погашена. Із вказаних семи судимостей, тричі стосовно ОСОБА_9 застосовували покарання з призначенням іспитового строку відповідно до ст. 75 КК України. Іспитові строки ОСОБА_4 не відбув і знову вчиняв злочини. Останній раз ОСОБА_4 засуджений вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.05.2019 до 4 років 1 місяця позбавлення волі. 30.12.2021 ОСОБА_4 звільнений умовно достроково на невідбутий строк 1 рік 3 місяці і 3 дні, але знову вчинив злочин, а тому у суду є всі підстави вважати, що обвинувачений може вчинити нові кримінальні правопорушення та переховуватися від суду, а застосування інших більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не забезпечить запобігання ризиків, передбачених п.п.1,5 ч. 1 ст.177 КПК України.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості впливати на свідка у даному кримінальному провадженні, суд вважає, що даний ризик прокурором не обґрунтований, оскільки клопотання про виклик свідка суду не заявлено, свідок для допиту не викликався.

Суд також враховує доводи сторони захисту, викладені в клопотанні про зміну запобіжного заходу, на користь обвинуваченого ОСОБА_4 , але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини, які при цьому враховувались не відпали, а підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає.

Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також відсутністю підстав для скасування запобіжного заходу, крім того, беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого, його майновий стан, особливості життєдіяльності, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України, а саме на 60 днів, тобто до 17.06.2024 року включно.

Керуючись ст.ст.31, 177, 178, 197, 315, 369-372 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відмовити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 17.06.2024 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 діб з часу її проголошення.

Відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК України для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 23.04.2024 о 16.00 год.

Суддя: ОСОБА_1