Ухвала

від 22.04.2024 по справі 711/3310/22

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3310/22

Номер провадження 1-кп/711/216/24

УХВАЛА

19 квітня 2024 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

представника потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід прокурора ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження, внесеного Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022250310001080 від 13.06.2022, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, мешканця АДРЕСА_1 , раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженніПридніпровського районногосуду м.Черкаси перебуваєкримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12022250310001080 від 13.06.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив відвід прокурору ОСОБА_3 посилаючись на те, що остання при розгляді цієї справи іншим суддею до скасування вироку недотримувалась судового порядку, неодноразово вказує неправильні та неофіційні анкетні дані, що в подальшому впливає на кваліфікацію дій, впливала на свідка ОСОБА_7 , а саме матеріально їй допомагає, перераховуючи їй кошти на особистий рахунок, щоб остання розрахувалась за таксі та купувала дитяче харчування. Тому вважає, що прокурор є упередженою.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 підтримав клопотання підзахисного.

Прокурор ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення клопотання, вважала його необґрунтованим. Пояснила, що цей випадок стався один раз, а саме пізно ввечері їй написала в месенджері свідок ОСОБА_8 та повідомила, що у неї немає коштів, щоб купити харчування для дитини, і чи не може вона скинути їй хоча б 100 грн. на карту, щоб допомогти. Тому враховуючи, що дитина у свідка ще маленька і їй потрібно харчуватись, світла не було, крім того вона часто допомагає іншим людям, перераховуючи їм кошти, проявивши людяність та занепокоєння про стан дитини, перерахувала на карту свідка 150 грн., про що наступного дня повідомила керівництво. Але вона вже ніяким чином не могла вплинути на свідка, оскільки вона вже була допитана в судовому засіданні. В подальшому при повторному судовому розгляді свідок ОСОБА_8 дала аналогічні свідчення, ніколи не змінювала їх.

Інші учасники судового провадження підтримали думку прокурора.

Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, суддя вважає, що заява про відвід прокурора ОСОБА_3 підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Прокурор у кримінальному провадженні історично і нормативно відноситься до сторони обвинувачення і має ряд повноважень, за допомогою яких реалізується обвинувальна функція прокурора у змагальному кримінальному процесі.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.9 КПК України він зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Об`єктивність і неупередженість прокурора є не менш важливими для досягнення завдань кримінального провадження, аніж судді, оскільки він згідно зі ст.36 КПК України наділений значним обсягом повноважень, що можуть суттєво обмежувати чи звужувати права і свободи особи.

Значення об`єктивності чи неупередженості прокурора щодо дослідження всіх обставин провадження варто оцінювати крізь призму гарантування реалізації завдань кримінального провадження, зокрема, щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності відповідно до своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).

Розв`язання цього завдання сприяє, з одного боку, реалізації принципу невідворотності відповідальності за правопорушення, а з іншого недопущенню обвинувачення або засудження жодного невинуватого.

Отже, неупередженість прокурора є необхідною умовою успішного виконання своїх конституційних функцій (ст.121 Конституції України) та виконання своїх повноважень на досудовому розслідуванні й в судовому провадженні (ст.36 КПК України) для здійснення завдань кримінального провадження (ст.2 КПК України) та забезпечення законності (ст.9 КПК України).

Необ`єктивність або упереджене ставлення прокурора до учасників кримінального провадження є підставою для відводу (самовідводу) прокурора.

Закріплення в національному законі загального переліку підстав для відводу прокурора від участі у кримінальному провадженні нарівні з нормами, які регулюють порядок призначення та заміни прокурора, забезпечує об`єктивність і неупередженість прокурора в кожному кримінальному провадженні.

Перелік підстав, за наявності яких прокурор підлягає відводу, визначений ст.77 КПК України. Так, відповідно до цієї норми прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

При чому цей перелік не є вичерпним, так як підстава, передбачена пунктом 3 ч.1 ст.77 КПК України, передбачає існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості; і такі випадки неможливо передбачити і унормувати.

Норми КПК України не містять ознак або властивостей, які б розкривали сутність упередженості, що вказує на оціночність цієї обставини у кожному конкретному випадку.

Обставини, які викликають сумнів в неупередженості прокурора, мають бути обумовлені фактами відповідного питання, що розглядається, або бути пов`язаними з ними.

Згідно з ч.3, ч.4 ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

Нормами частини 5 статті 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим, тобто, має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, компетентна особа у будь-якому випадку не має права брати участь в здійсненні кримінального провадження, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в її неупередженості та об`єктивності.

Окреслюючи загальні завдання кримінального провадження, законодавець в ст. 2 чинного КПК України вважає необґрунтований процесуальний примус до особи, яка бере участь в кримінальному провадженні, несумісним із поняттям «неупереджене розслідування».

У рішенні «Меріт проти України» ЄСПЛ зазначав, що норма про вичерпання всіх національних засобів правового захисту не є абсолютною, як і не є такою, що застосовується автоматично; встановлюючи, чи була норма дотримана, необхідно враховувати відповідні обставини конкретної справи.

Вимога «безсторонності», згідно з прецедентною судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: по-перше, суд (суддя) повинні бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи; по-друге, бути об`єктивно безстороннім (тобто, суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності).

Важливим питанням є довіра, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати в громадськості (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Довіра це суб`єктивне ставлення особи на підставі внутрішнього переконання з урахуванням зовнішніх обставин, тому цілком очевидно, що дії та рішення, які судом вчинені в межах закону, але в супереч інтересам однієї зі сторін, сприймаються цією стороною як негативні й у зв`язку з цим викликають недовіру до суду.

Таким чином, об`єктивність розгляду справи, а отже вирішення її на основі суворого додержання законності, забезпечується її розглядом складом суду, щодо якого відсутні сумніви, зокрема у стороннього спостерігача, в його неупередженості та безсторонності.

Одним із елементів довіри суспільства, зокрема й учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об`єктивного рішення суду. Сумнів має бути виключений у будь якому випадку з тим, аби забезпечити дотримання прав учасників.

Отже, при прийнятті ухвали про відвід, суд виходив саме з суб`єктивної оцінки обвинуваченого та сторони захисту у справі щодо дій прокурора. Якщо сторона має сумнів в безсторонності прокурора, хоча об`єктивно може здаватися, що це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

Отже, з метою недопущення виникнення у учасників судового провадження сумнівів в об`єктивності та неупередженості складу суду, зокрема, прокурора, для забезпечення достатніх гарантій на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід прокурора.

Керуючись ст.ст.77, 81, 376 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про відвід прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 в кримінальному провадженні № 12022250310001080, внесеного в Єдиний реєстр досудового розслідування 13.06.2022 задовольнити.

Копію ухвали надіслати керівнику Черкаської окружної прокуратури.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 22.04.2024 о 12.00 год.

Суддя: ОСОБА_1