Постанова

від 04.04.2024 по справі 909/810/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2024 р. Справа №909/810/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.,

суддівГалушко Н.А.,

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Хом`як Х.А.

розглянув апеляційну скаргу Надвірнянської міської ради

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.12.2023 (повний текст рішення складено 26.12.2023, суддя Малєєва О.В.)

у справі № 909/810/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРУМОК»

до відповідача 1 Надвірнянської міської ради в особі міського голови Андрійовича Зіновія Мирославовича

до відповідача 2 Комунальної організації «Телерадіокомпанія «НАДВІРНА»

про визнання недостовірною інформації, поширеної міським головою Надвірнянської міської ради Андрійовичем Зіновієм Мирославовичем у мережі Інтернет на каналі, який належить Комунальній організації «Телерадіокомпанія «Надвірна», та на своїй публічній сторінці у соціальній мережі Facebook, зобов`язання відповідачів спростувати поширену інформацію,

за участю представників сторін:

від позивача Кондур Х.В.,

від відповідача 1 Кузюк І.Ю.,

від відповідача 2 не з`явились

1 вересня 2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Струмок» звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Надвірнянської міської ради в особі міського голови Андрійовича Зіновія Мирославовича та Комунальної організації «Телерадіокомпанія «Надвірна» про визнання недостовірною інформації, поширеної міським головою Надвірнянської міської ради Андрійовичем З.М. у мережі Інтернет на каналі, який належить Комунальній організації «Телерадіокомпанія «Надвірна» та на своїй публічній сторінці у соціальній мережі Facebook.

Позов обґрунтовано тим, що 28.06.2023 у мережі Інтернет на відеохостинговому ресурсі «YouTube» на каналі «Nadvirna TV», який належить Комунальній організації «Телерадіокомпанія «Надвірна», у відеосюжеті під назвою «Надвірнянська громада має право на землю» була оприлюднена недостовірна інформація, що дискредитує ділову репутацію позивача. Було вказано на несплату податків, порушення екології в центральній частині міста, захоплення частині землі. Крім того, 30.06.2023 Надвірнянський міський голова Андрійович З.М. на своїй публічній сторінці у соціальній мережі Facebook у прямому ефірі також поширив недостовірну інформацію щодо господарської діяльності ТОВ «Струмок», зокрема про недобросовісну оренду через суди котельні, яка перебуває в комунальній власності, несплату оренди за комунальне майно, про викиди в центральній частині міста, не сплату податків за торгові центри в центральній частині міста.

Господарський суд Івано-Франківської області в рішенні від 15.12.2023 у справі № 909/810/23 позовні вимоги ТОВ «Струмок» задоволив:

- визнав недостовірною інформацію, поширену Надвірнянською міською радою в особі міського голови Андрійовича З.М. у мережі Інтернет на відеохостинговому ресурсі «YouTube» на каналі «Nadvirna TV», який належить Комунальній організації «Телерадіокомпанія «Надвірна», яка була оприлюднена у відеосюжеті під назвою «Надвірнянська громада має право на землю» (відео за веб-посиланням -"https://www.youtube.com/watch?v=_vdlIqUC2WE" ), а саме: «Ми прекрасно знаємо, що ці люди і не платять податки в центральній частині міста, і певний період часу своїми викидами порушували екологію, і травили людей своїми викидами в центральній частині міста, як власники саме одного з підприємств в центральній частині міста, більше того, як власники торгового центру в частині міста, вони не платять податки, захопили частину землі, і дуже-дуже багато проблем»;

- визнав недостовірною інформацію, поширену Надвірнянською міською радою в особі міського голови Андрійовича З.М. на своїй публічній сторінці у соціальній мережі Facebook (посилання -"https://www.facebook.com/andrijovych/videos/952172312661542") у прямому ефірі, а саме: «Тому ті спекулянти, які сьогодні маніпулюють, заказують заказні статті проплачені, я би їм радив, ми прекрасно їм.. їх знаємо... в очі.....жителів цих... окремих жителів нашої громади, які займаються цими маніпулятивними та проплаченими речами, що хай би вони навели лад на своїх... на своїй території. Ми прекрасно знаємо, що міська рада перебуває з ними в судах, адже через суди ми повернули в комунальну форму власність котельню, яку вони недобросовісно орендували через суди, і не сплачували оренду за комунальне майно. Також... певними викидами травили людей в центральній частині міста... Ми вже не говоримо ... за те, що вони не сплачують податки за свої торгові центри в частині...центральній частині міста, ми прекрасно знаємо цих людей, які сьогодні все роблять для того щоб дис.....дискомунікувати... і внести дескрутив, те, що відбувається в нашій громаді...»;

- зобов`язав Надвірнянську міську раду в особі міського голови Андрійовича З.М. та Комунальну організацію «Телекомпанія «Надвірна» спростувати вищенаведену інформацію у такий спосіб, яким вона була поширена, а саме шляхом зачитування міським головою Надвірнянської міської ради Андрійовичем З.М. резолютивної частини рішення у цій справі в прямому ефірі ТРК «Надвірна» та на його офіційній сторінці в соціальній мережі Facebook, опублікувавши відповідні відео у мережі Інтернет на відеохостинговому ресурсі «YouTube» на каналі «Nadvirna TV» та на офіційній сторінці і міського голови Надвірнянської міської ради Андрійовича З.М. в соціальній мережі Facebook протягом 10 днів з моменту набрання законної сили рішенням суду у цій справі;

- з Надвірнянської міської ради на користь позивача стягнуто 23768 грн. судових витрат.

Ухвалюючи вказане рішення, місцевий господарський суд виходив з такого:

- факт поширення спірної інформації не оспорюється та не заперечується сторонами, відтак є доведеним;

- означена інформація, вимоги про спростування якої є предметом даного спору, не є оціночним судженням, позаяк така не містить алегорій, сатири, гіпербол, тощо. Спірна інформація не є припущенням чи критикою позивача, її можна перевірити на достовірність, а застосування відповідачем стверджувальних оборотів мовлення свідчить про те, що вказана інформація подається як доведений факт;

- оцінивши подані сторонами докази, суд встановив, що ТОВ «Струмок» є надавачем послуг централізованого опалення і підігріву води для населення та по обслуговуванню внутрішньобудинкових систем теплопостачання та гарячого водопостачання в центральній частині міста Надвірна, а також власником будівлі виробничо-торгового комплексу з адміністративними приміщеннями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Факти порушення позивачем земельного законодавства, а також несплата податків і зборів до місцевого бюджету на нерухоме майно, відмінне від земельного, не доведено належними та допустимими доказами. Спірна інформація мала негативний вплив на господарську діяльність позивача, позаяк мало місце розірвання орендних правовідносин між ФОП Харук М.В. та ТОВ «Струмок», з огляду на поширену в інформаційних мережах спірну інформацію;

- суд першої інстанції дійшов висновку про те, що поширена інформація стосується позивача. Попри те, що Надвірнянська міська рада посилається на використання деяких узагальнюючих фраз, однак, не вказує будь-яку іншу особу, якої б могла стосуватись ця інформація. Водночас, у виступі наводиться сукупність ознак, які дозволяють ідентифікувати особу, про яку йдеться (власники підприємства в центральній частині міста, які забруднюють викидами екологію, особа, яка орендувала котельню в центрі міста, власники торгового центра в центральній частині міста);

- дослідивши подані позивачем докази на підтвердження понесених ним судових витрат, враховуючи відсутність клопотання про зменшення судових витрат, суд відшкодував позивачу за рахунок відповідача-1 понесені судові витрати.

Надвірнянська міська рада не погодилася з ухваленим рішенням та оскаржила його в апеляційному порядку, обґрунтовуючи вимоги своєї апеляційної скарги таким:

- перш ніж визначати достовірність чи недостовірність інформації суд повинен був дослідити та визначити чи взагалі є в сюжетах інформаційний зміст, які саме слова несуть інформаційний зміст і про яку саме інформацію йде мова, адже у наведених сюжетах є значна кількість слів і не всі несуть інформацію. Суд першої інстанції не зазначив конкретно яка саме інформація є предметом дослідження, адже у зазначених позивачем сюжетах є велика кількість слів, і не зрозуміло які з них можна визнати недостовірними, водночас не конкретизував, яка саме фраза чи яке саме слово у фразі не відповідає дійсності;

- два сюжети, які вирвані із контексту цілого виступу міського голови, не несуть будь-якої конкретної інформації, без цілісного тексту. В загальному мова йде про відстоювання громадою міста права на земельну ділянку освітнього закладу і про умовні перешкоди, які заважають цьому процесу. Самі контексти, на які посилається позивач, не несуть ніякого інформаційного змісту. Таким чином дані контексти не є носіями якоїсь конкретної інформації, а є думками та судженнями автора без прив`язки до конкретних людей, а тим більше до конкретних юридичних осіб;

- щодо питання про те, що поширена інформація повинна стосуватися певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача, слід зазначити що в спірних сюжетах відсутнє посилання на ТОВ «Струмок», та більше, в сюжетах взагалі відсутнє посилання на будь-яку юридичну особу. Мова йде в загальному про людей, жителів громади без ідентифікації, тобто без звернення до будь-якої певної фізичної особи;

- апелянт вважає, що місцевий господарський суд виніс рішення на підставі припущень, а не на підставі встановлених фактів, використавши в своєму рішенні формулювання «...вважає, що очевидним...», що в даному випадку не має стверджувального характеру, а є судженням, тобто припущенням.

Отже, на переконання скаржника, суд лише припустив, що дана інформація може стосуватись відповідача. Тобто, дана інформація є оціночним судженням, а не твердженням про факти, як для суду так і для глядачів та слухачів спірних сюжетів, тоді як згідно ч.1 ст.30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Підсумовуючи наведене, відповідач-1 вважає, що суд першої інстанції не встановив обставини справи та не дослідив докази або неправильно їх дослідив, та надав їм неправильну оцінку, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення та відмовив в задоволенні позовних вимог ТОВ «Струмок».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Струмок», скориставшись своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, подало відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує доводи апеляційної скарги, покликаючись, зокрема, на таке:

- скаржник в апеляційній скарзі висловлює власні суб`єктивні міркування, з огляду на які, оскаржуване рішення підлягає скасуванню всупереч вимогам ст. 258 ГПК України;

- щодо визначення особи, якої стосувалася спірна інформація, позивач зазначає, що саме він є власником комплексу торгових приміщень, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 105732626240 від 15.07.2013. Разом з тим, спірні висловлювання міського голови міста Надвірна Андрійовича З.М. були сказані саме про кінцевих бенефіціарів, засновників та керівництва ТОВ «Струмок», оскільки ТОВ «Струмок» було і є єдиним виробником та надавачем послуг централізованого опалення та підігріву води для населення в центральній частині міста, що підтверджується, зокрема, рішенням Надвірнянської міської ради за № 3277-47/2010 від 08.07.2010 та договором оренди від 16.08.2010. Договірні правовідносини між сторонами тривали понад 12 років, з яких 6 останніх років між міськрадою та товариством тривають судові спори. Вказаний об`єкт оренди котельня (про який відповідач говорить у спірних відео), знаходиться за адресою: вул. Княгині Ольги, 9, м. Надвірна, а також котельня (власником якої є ТОВ «Струмок») знаходиться за адресою: вул. Княгині Ольги, 3 в м. Надвірна, є єдиними котельнями у центрі міста Надвірна, а тому недостовірні, безпідставні вислови мера м. Надвірна «…і певний період часу своїми викидами порушували екологію, і травили людей е-е своїми викидами центральній частині міста, як власники саме одного з підприємств центральній частині міста…» підтверджують ідентифікацію позивача. Однак, будь-які скарги, акти чи висновки відповідних контролюючих органів про те, що діяльність товариства є незаконною чи порушує норми екологічного, земельного чи податкового законодавства відсутні. Відтак, висловлена Надвірнянським міським головою інформація є недостовірною;

- позивач звертає увагу на те, що міський голова Надвірнянської міської ради Андрійович З.М., з врахуванням специфіки займаної посади, безумовно повинен точно знати про особливості законодавчого регулювання використання земельних ділянок, сплати податків юридичними особами, зокрема до місцевого бюджету, а також правове регулювання дотримання суб`єктами господарювання норм екологічного законодавства, тому такі його вислови зроблені умисно, з метою очорнити, принизити ділову репутацію позивача.

За вказаних обставин, позивач вважає, що оскаржуване рішення ухвалене за повного з`ясування всіх обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відтак підстави для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Процесуальний хід розгляду даної справи відображений у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду.

Комунальна організація «Телерадіокомпанія «Надвірна» своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, не скористалася, відзиву на апеляційну скаргу не подала, участі уповноваженого представника не забезпечила, причини неявки суду не повідомила, хоча своєчасно та належним чином була повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги.

В дане судове засідання прибули представники позивача та відповідача-1, які підтримали свої доводи, міркування та заперечення, викладені, відповідно, в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що підстави для скасування оскаржуваного рішення та задоволення вимог апеляційної скарги відсутні з огляду на таке:

На відеохостинговому ресурсі «YouTube» на каналі «Nadvirna TV», який належить Комунальній організації «Телерадіокомпанія «Надвірна», оприлюднено відеосюжет під назвою «Надвірнянська громада має право на землю» (відео за веб-посиланням https://www.youtube.com/watch?v=_vdlIqUC2WE).

У вказаному відеосюжеті з 04 хвилини 51 секунди до 05 хвилини 21 секунди міський голова міста Надвірна Андрійович Зіновій Мирославович висловив наступне: «Ми прекрасно знаємо, що ці люди і не платять податки в центральній частині міста, і певний період часу своїми викидами порушували екологію, і травили людей своїми викидами в центральній частині міста, як власники саме одного з підприємств в центральній частині міста, більше того, як власники торгового центру в частині міста, вони не платять податки, захопили частину землі, і дуже-дуже багато проблем».

Надвірнянський міський голова Андрійович Зіновій Мирославович на своїй публічній сторінці у соціальній мережі Facebook у прямому ефірі під назвою «Коротко про стан справ в Надвірнянській територіальній громаді станом на 30.06.2023» (посилання "https://www.facebook.com/andrijovych/videos/952172312661542") з 18 хвилини 22 секунди до 19 хвилини 37 секунди поширив таку інформацію: «Тому ті спекулянти, які сьогодні маніпулюють, заказують заказні статті проплачені, я би їм радив, ми прекрасно їм.. їх знаємо... в очі.....жителів цих... окремих жителів нашої громади, які займаються цими маніпулятивними та проплаченими речами, що хай би вони навели лад на своїх... на своїй території. Ми прекрасно знаємо, що міська рада перебуває з ними в судах, адже через суди ми повернули в комунальну форму власність котельню, яку вони недобросовісно орендували через суди, і не сплачували оренду за комунальне майно. Також... певними викидами травили людей в центральній частині міста... Ми вже не говоримо ... за те, що вони не сплачують податки за свої торгові центри в частині...центральній частині міста, ми прекрасно знаємо цих людей, які сьогодні все роблять для того щоб дис.....дискомунікувати... і внести дескрутив, те, що відбувається в нашій громаді...".

Поширення вказаної інформації не заперечується сторонами.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що ТОВ «Струмок», відповідно до рішення Надвірнянської міської ради від 08.07.2010 №3277-47/2010, є надавачем послуг централізованого опалення і підігріву води для населення та по обслуговуванню внутрішньобудинкових систем теплопостачання та гарячого водопостачання в центральній частині міста Надвірна. В пункті 1 зазначеного рішення вказано про надання ТОВ "Струмок" в оренду цілісного майнового комплексу опалювальної котельні на вул. Княгині Ольги, 9, площею 1022, 3 м2 з котельним обладнанням і теплотрасами, на термін з 16.08.2010 до 31.12.2010 з продовженням на наступний опалювальний період (а.с. 21).

16.08.2010 між Надвірнянською міською радою та ТОВ «Струмок» було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу котельні на АДРЕСА_1 , відповідно до п. 1.1 якого орендодавець(міська рада) на підставі рішення Надвірнянської міської ради від 08.07.2010 за №3277-47/2010 «Про надання в оренду цілісного майнового комплексу опалювальної котельні на вул. Княгині Ольги, 9 ТОВ «Струмок» передав, а орендар (ТОВ «Струмок») прийняв в строкове платне користування цілісний майновий комплекс опалювальної котельні, що знаходиться на АДРЕСА_1 для надання послуг теплопостачання споживачам центральної частини міста Надвірна (а.с. 22- 29)

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна від 05.05.2023 за №331401731 ТОВ «Струмок» є власником комплексу будівлі виробничо-торгового комплексу з адміністративними приміщеннями, який знаходиться за адресою: м. Надвірна, вул. Княгині Ольги, 3 (а.с. 31-33).

Відповідно до статті 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

За положеннями статті 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про інформацію», приписи якої кореспондуються з частиною першою статті 200 Цивільного кодексу України, під інформацією розуміються будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Право на інформацію охороняється законом. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію (частини перша, друга статті 7 Закону України «Про інформацію»).

Згідно із статтею 201 Цивільного кодексу України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Частиною четвертою статті 32 Конституції України передбачено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

За змістом частини першої статті 91 Цивільного кодексу України право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 Цивільного кодексу України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, яка порушує право на ділову репутацію юридичної особи.

При цьому слід враховувати такі відмінності: а) при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною; б) спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.

При розгляді справ зазначеної категорії необхідно враховувати, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Спірна інформація була поширена в мережі Інтернет необмеженому колу осіб, що встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами.

Щодо встановлення особи, якої стосується означена інформація варто вказати, що у спірних формулюваннях міським головою сказано «...що ці люди і не платять податки в центральній частині міста, і певний період часу своїми викидами порушували екологію, і травили людей своїми викидами в центральній частині міста, як власники саме одного з підприємств в центральній частині міста, більше того, як власники торгового центру в частині міста...».

Як вбачається з долучених до матеріалів справи доказів, позивач є надавачем послуг централізованого опалення і підігріву води для населення та обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та гарячого водопостачання в центральній частині міста Надвірна, що підтверджується рішенням Надвірнянської міської ради від 08.07.2010 за №3277-47/2010 та договором оренди цілісного майнового комплексу котельні на АДРЕСА_1 від 16.08.2010. Водночас, ТОВ «Струмок» є власником будівлі виробничо-торгового комплексу з адміністративними приміщеннями, який знаходиться за адресою: м. Надвірна, вул. Княгині Ольги, 3, що підтверджується відповідним інформаційним витягом.

Верховний Суд у постановах від 09.08.2023 у справі № 351/2587/17, від 21.06.2023 у справі № 757/12151/18-ц та від 27.10.2021 у справі № 490/9966/19 вважав правильним врахування не лише змісту спірної інформації (висловлювань), а і її контексту.

Вказане свідчить про те, що на суд покладається обов`язок дослідити вислови скаржника у взаємозв`язку зі змістом висловлювань, врахувати загальний тон висловлювань та контекст, у якому вони були викладені, що дозволяє повною мірою визначити характер висловлювань.

Попри те, що міським головою використовувалися узагальнюючі фрази та не вказано конкретно найменування позивача це не свідчить, що мова йшла про іншу особу, позаяк доповідачем не вказано жодної іншої особи, якої могла б стосуватися означена інформація.

Використовуючи в своїх виступах фрази: «...ми прекрасно знаємо цих людей», «.... ми прекрасно знаємо, що ці люди роблять...», міський голова наводить сукупність ознак, які дозволяють ідентифікувати особу, про яку йдеться («...власники підприємства в центральній частині міста, які забруднюють викидами екологію...», «...особа, яка орендувала котельню в центрі міста, власники торгового центру в центральній частині міста...»). Водночас, судова колегія, враховуючи долучені до матеріалів справи докази, кількість населення міста Надвірна (22,5 тис.), зазначає, що виходячи з контексту словесних формулювань міського голови, які містять ознаки, що вказують на вид діяльності, територіальне розміщення особи, про яку йде мова, перебування у її власності певних об`єктів господарювання, дійшла висновку, що озвучена відповідачем-1 інформація дає змогу ідентифікувати саме позивача.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною необхідно вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Відповідно до частин першої, другої статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Судження - це те саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

У свою чергу фактичне твердження - це логічна побудова та викладення певного факту чи групи фактів. Факт - це явище об`єктивної дійсності, конкретні життєві обставини, які склалися у певному місці та часі за певних умов. Враховуючи те, що факт, сам по собі, є категорією об`єктивною, незалежною від думок та поглядів сторонніх осіб, то його відповідність дійсності може бути перевірена та встановлена судом.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї (далі - Конвенція), згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Статтею 10 Конвенції визначено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (рішення у справі «Карпюк та інші проти України» від 06.10.2015) свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки «інформації» чи «ідей», які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає «демократичного суспільства» (рішення у справі «Карпюк та інші проти України» від 06.10.2015).

У рішенні ЄСПЛ від 28.03.2013 у справі «Нова газета» та Бородянський проти Росії" Суд наголосив, що втручання в свободу вираження власних думок та поглядів порушує свободу висловлення думки в трьох випадках: якщо воно здійснено не на підставі закону, якщо воно не переслідує допустимої мети або якщо воно порушує баланс між метою, заради якої здійснено втручання, і свободою вираження думки.

ЄСПЛ також підтвердив, що правдивість оціночних суджень не припускає можливості доказування, і оціночні судження дійсно слід відрізняти від фактів, існування яких може бути підтверджене та виділив три можливі варіанти фундаменту, на якому можна побудувати свою оцінку: І) факти, що вважаються загальновідомими; 2) підтвердження висловлювання яким-небудь джерелом; 3) посилання на незалежне дослідження.

Системний аналіз зазначених норм права з урахуванням послідовної практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність, як особистих немайнових прав. Недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи, може бути визнана лише інформація, що є фактичним твердженням, а не оціночним судженням.

Тобто, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.

Таким чином, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, необхідно визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Надвірнянська міська рада не довела факт несплати позивачем податків, здійснення викидів, які порушували екологію, захоплення земельної ділянки, тому така інформація є недостовірною.

У своїх висловлюваннях міський голова, зокрема, зазначає про порушення земельного законодавства та несплату податків, з цього приводу суд зазначає, що:

До матеріалів справи відповідачем-1 у своєму відзиві на позовну заяву було долучено інформаційну довідку фінансового управління Надвірнянської міської ради №102/09 від 14.09.2023, з якої вбачається про здійсненняй моніторингу сплати ТОВ «Струмок» податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. У вказаній довідці наведено орієнтовні суми сплати вказаного податку з 2021 р. до 2023 р. та фактично сплачені суми, і, як наслідок, визначено орієнтовні втрати бюджету ради. Однак, вказана довідка і орієнтовні дані, які в ній наведені, не доводять порушення позивачем податкового законодавства, натомість відповідна інформація з податкових органів відсутня (а.с. 46-47).

Щодо порушення земельного законодавства, то варто зазначити, що відповідачем-1 долучено до матеріалів справи лист слідчого відділення Надвірнянської районної поліції від 28.10.2022 за №6345/108/50/02, в якому Надвірнянському міському голові повідомляється, що за його заявою від 04.10.2022 Івано-Франківською обласною прокуратурою внесено відомості до ЄРДР та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42022090000000050 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України. Однак, копія витягу з ЄРДР (кримінальне провадження №42022090000000050, дата реєстрації - 05.10.2022) не містять таких обставин, тоді як у вказаному витязі йдеться про «службових осіб суб`єкта господарювання». У відповідності до ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України вказані документи не підтверджують факт вчинення правопорушення (а.с. 48).

Досліджуючи схему розташування земельних ділянок (технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), замовником якої є Надвірнянська міська рада, 2022 рік), суд встановив, що на схемі відображено темно-зеленим кольором земельну ділянку, площею 0,0044га, і зазначено «використання земельної ділянки, без документів (забудовано)»; в розділі «землекористувачі» зазначені землекористувачі понумерованих земельних ділянок, зокрема ТОВ «Струмок» № 2, 3, 4. Однак, з вказаної схеми не вбачається хто саме використовує земельну ділянку, площею 0,0044га, яка виділена темно-зеленим кольором. Вказане не може свідчити про самовільне захоплення позивачем вказаної земельної ділянки, що, в свою чергу, не дає підстави стверджувати про порушення позивачем земельного законодавства.

Одним із необхідних елементів юридичного складу правопорушення даної категорії справ є поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Між ТОВ «Струмок» та ФОП Харук М.В. існували договірні правовідносини, які виникли з договору оренди від 30.12.2022 №03/01/23 частини нежитлового приміщення загальною площею 16 м2, магазин № 3, яке розташоване за адресою: вул. Княгині Ольги, 3 в м. Надвірна, строком до 30.06.2023. Додатковою угодою від 30.06.2023 №1 строк дії договору було продовжено до 30.12.2023.

ФОП Харук М.В. направила директору ТОВ «Струмок» лист від 12.07.2023, в якому просила достроково розірвати укладений договір від 31.12.2022 №03/01/23, покликаючись на те, що з джерел мережі Інтернет, а саме: Ютуб та Фейсбук, а також від клієнтів вона довідалася, що ТОВ «Струмок» як орендодавець, здійснює свою діяльність з порушенням законодавства України, про що сам мер міста Андрійович З.М. висловив у своєму щотижневому огляді на офіційній сторінці у Фейсбук 30.06.2023.

ТОВ «Струмок» направив ФОП Харук М.В. лист, в якому повідомив, що вважає вказану інформацію необґрунтованою та безпідставною та просило орендаря відкласти рішення щодо дострокового розірвання договору оренди. У відповідь ФОП Харук М.В. повідомила, що вказані скандальні відеосюжети набрали широкого розголосу, а це може негативно вплинути на її репутацію, а тому вона повідомляє про остаточне рішення про дострокове розірвання договору оренди.

Відповідно до акта приймання-передачі приміщення (повернення) від 31.07.2023 ФОП Харук М.В. (орендар) передала, а ТОВ «Струмок» (орендодавець) прийняв об`єкт оренди - нежитлове приміщення площею 16 м2 магазину №3 за адресою АДРЕСА_1 за договором оренди нежитлового приміщення від 31.12.2022 №03/01/23.

Вказане дає підстави стверджувати про те, що спірна інформація мала негативний вплив на господарську діяльність позивача.

Проаналізувавши положення вищезазначеного законодавства та дослідивши форму виступу у відеосюжетах, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувана позивачем інформація подавалась не у формі оціночних суджень, а у формі тверджень, позаяк така інформація подавалась доповідачем як доведений факт з використанням стверджувальних оборотів мовлення, вказану інформацію можна перевірити на достовірність і така інформація не містила алегорій, сатири, гіпербол, тощо.

Таким чином, вказане свідчить про те, що поширена інформація є твердженням про факти, яких не існувало, оскільки останні не були підтверджені. Враховуючи наведене, судова колегія зазначає, що на підставі належним чином оцінених доказів, врахувавши зміст поширеної інформації щодо позивача в її системному зв`язку з фактичними обставинами справи, суд першої інстанції мотивовано відхилив доводи відповідача-1 про те, що спірна інформація не стосується позивача, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та визнання спірної інформації недостовірною.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що матеріалами справи підтверджується розповсюдження відповідачем недостовірної інформації щодо позивача, що слугувало підставою для задоволення відповідних позовних вимог останнього.

Відповідно до ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 277 ЦК України юридична особа, немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює (ч. 4 ст. 277 ЦК України).

Особа, немайнові права якої порушено у друкованих або інших медіа, має на спростування недостовірної інформації у тому ж медіа в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила (ч. 6 ст. 277 ЦК України).

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (ч. 7 ст. 277 ЦК України).

Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З врахуванням викладеного вище в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм чинного законодавства, наведених правових позицій Верховного Суду та встановлених обставин справи.

Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування ухваленого у цій справі рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на ту обставину, що відповідач в апеляційній скарзі не порушує питання перегляду рішення місцевого господарського суду в даній справі в частині стягнення витрат на професійну правову допомогу, судова колегія не надає оцінку оскаржуваному рішенню в цій частині.

Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 277, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні апеляційної скарги Надвірнянської міської ради відмовити.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.12.2023 у справі № 909/810/23 залишити без змін.

Судові витрати покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 10.04.2024

Головуючий суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік