Повістка

від 16.05.2024 по справі 909/810/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2024 р. Справа №909/810/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.

суддівГалушко Н.А.

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Кишенюк Н.Т.

розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Струмок» про ухвалення додаткового рішення

за результатами розгляду апеляційної скарги Надвірнянської міської ради

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.12.2023 (повний текст рішення складено 26.12.2023, суддя Малєєва О.В.)

у справі № 909/810/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРУМОК»

до відповідача 1 Надвірнянської міської ради в особі міського голови Андрійовича Зіновія Мирославовича

до відповідача 2 Комунальної організації «Телерадіокомпанія «НАДВІРНА»

про визнання недостовірною інформації, поширеної міським головою Надвірнянської міської ради Андрійовичем Зіновієм Мирославовичем у мережі Інтернет на каналі, який належить Комунальній організації «Телерадіокомпанія «Надвірна», та на своїй публічній сторінці у соціальній мережі Facebook, зобов`язання відповідачів спростувати поширену інформацію

за відсутності представників сторін

Товариство з обмеженою відповідальністю «Струмок» звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Надвірнянської міської ради в особі міського голови Андрійовича Зіновія Мирославовича та Комунальної організації «Телерадіокомпанія «Надвірна» про визнання недостовірною інформації, поширеної міським головою Надвірнянської міської ради Андрійовичем З.М. у мережі Інтернет на каналі, який належить Комунальній організації «Телерадіокомпанія «Надвірна» та на своїй публічній сторінці у соціальній мережі Facebook

Господарський суд Івано-Франківської області в рішенні від 15.12.2023 у справі № 909/810/23 позовні вимоги ТОВ «Струмок» задоволив; визнав недостовірною інформацію, поширену Надвірнянською міською радою в особі міського голови Андрійовича З.М. у мережі Інтернет на відеохостинговому ресурсі «YouTube» та на його публічній сторінці у соціальній мережі Facebook; зобов`язав Надвірнянську міську раду в особі міського голови Андрійовича З.М. та Комунальну організацію «Телекомпанія «Надвірна» спростувати недостовірну інформацію у такий спосіб, яким вона була поширена.

Відповідач-1 не погодився з ухваленим рішенням та оскаржив його в апеляційному порядку.

Розглянувши апеляційну скаргу Надвірнянської міської ради в особі міського голови Андрійовича Зіновія Мирославовича, Західний апеляційний господарський суд 04.04.2024 прийняв постанову, в якій відмовив в задоволенні вимог апеляційної скарги та залишив оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін.

В ході розгляду апеляційної скарги відповідача-1, представником позивача 07.03.2024 було подано клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з долученими доказами на підтвердження понесених позивачем витрат. Однак, при прийнятті постанови таке клопотання позивача помилково не було розглянуто судом.

24 квітня 2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 909/810/23.

Відповідно до ч.1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не було вирішено питання про судові витрати. Частиною 3 статті 244 ГПК України встановлено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Західний апеляційний господарський суд в ухвалі від 29.04.2024 призначив заяву ТОВ «Струмок» до розгляду в судовому засіданні; зобов`язав відповідачів подати суду пояснення (заперечення) щодо заяви ТОВ «Струмок» про ухвалення додаткового рішення; участь представників сторін в судовому засіданні визначено на власний розсуд.

07.05.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідачі участі уповноважених представників не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, вимоги ухвали суду в частині подання суду пояснень (заперечень) на заяву ТОВ «Струмок» не виконали, хоча своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

З огляду на приписи ч. 4 ст. 244 ГПК України судова колегія вважає за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення за відсутності представників сторін.

Розглянувши заяву ТОВ «Струмок» та дослідивши долученні до неї докази, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з таких обставин:

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому рахунку належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2); для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3); розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4).

Частини 5-6 статті 126 ГПК України встановлюють, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи 07.03.2024 представник позивача через систему «Електронний суд» подав заяву про стягнення судових витрат, до якої долучив докази, що підтверджують розмір понесених позивачем витрат на професійну правову допомогу, зокрема, договір про надання правової допомоги від 01.09.2022, укладений між адвокатом Кондур Христиною Василівною та ТОВ «Струмок»; акт приймання-передачі послуг за № 2 від 06.03.2024 за договором про надання правової допомоги від 01.09.2022, в якому міститься детальний опис наданих адвокатом послуг та їх вартість; рахунок на оплату за № 2 від 06.06.2024 на суму 13000,00 грн; платіжну інструкцію за № 1417 від 06.06.2024 на суму 13000,00 грн; ордер на надання правової допомоги ТОВ «Струмок» виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 01.09.2022 адвокату Кондур Х.В.

01.09.2022 між адвокатом Кондур Христиною Василівною (адвокат) та ТОВ «Струмок» (клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу на умовах та в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання такої правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, у випадку, якщо така оплата прямо передбачена цим договором.

В п. 3.1 договору сторони домовилися, що оплата за цим договором складається з гонорару, що виплачується клієнтом в якості оплати правової допомоги, що надана адвокатом за цим договором; сум, що виплачуються клієнтом адвокату як покриття попередньо узгоджених з клієнтом та документально підтверджених витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги за цим договором.

Відповідно до п. 3.2 договору за надання правової допомоги, передбаченої предметом цього договору, клієнт виплачує адвокату гонорар, розмір якого визначається відповідно до акта прийому-передачі наданої правової допомоги, що підписується обома сторонами; або на підставі рахунка, виставленого адвокатом, якщо йдеться про сплату авансового платежу.

06.03.2024 між сторонами було складено акт приймання-передачі послуг за № 2 до договору про надання правової допомоги, відповідно до якого адвокат надав клієнту такі послуги:

- підготовка, складення відзиву ТОВ «Струмок» на апеляційну скаргу Надвірнянської міської ради у справі № 909/810/23 для подання до Західного апеляційного господарського суду 8000,00 грн;

- представлення інтересів позивача ТОВ «Струмок» у судовому засіданні Західного апеляційного господарського суду 5000,00 грн.

Вартість наданих послуг становить 13000,00 грн.

Вказаний акт скріплений підписами адвоката та клієнта та відтисками їх печаток без жодних заперечень та зауважень.

Положеннями ст. 126 ГПК України іншій стороні надано право заперечувати проти заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу та на сторону, яка заявляє про неспівмірність вказаних витрат, покладається обов`язок доведення неспівмірності витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідачі жодних письмових заперечень на заяву позивача про відшкодування судових витрат суду не подали, із клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до суду не зверталися.

Стаття 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає види адвокатської діяльності, зокрема: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд враховує, що 12.05.2020 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 904/4507/18, в якій підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Позивачем на підтвердження витрат про надання правової допомоги надані належні та допустимі докази, які судом досліджені вище, та які містять опис наданих послуг, тому заява позивача про відшкодування цих витрат є обґрунтованою.

Враховуючи характер спірних відносин, обсяг виконаних адвокатом послуг та їх вартісну оцінку, суд апеляційної інстанції вважає, що заявлена сума стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн відповідає принципу співмірності та розумності судових витрат.

З огляду на встановлені вище обставини, суд прийшов до висновку, що заява позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 126, 129, 244 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Струмок» про ухвалення додаткового рішення у справі №909/810/23 задоволити.

Стягнути з Надвірнянської міської ради (78405, Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул. Гетьмана Мазепи, 29, код ЄДРПОУ 04054257) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Струмок» (78405, Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул. Княгині Ольги, 3, код ЄДРПОУ 22172121) 6500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Комунальної організації «Телерадіокомпанія «Надвірна» (78405, Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул. Грушевського, 4 код ЄДРПОУ 22185201) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Струмок» (78405, Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул. Княгині Ольги, 3, код ЄДРПОУ 22172121) 6500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Господарському суду Івано-Франківської області видати відповідні накази.

Порядок оскарження постанови визначено статтями 287, 288 ГПК України.

Повний текст додаткової постанови складено 20.05.2024

Головуюча суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік