Рішення

від 01.04.2024 по справі 910/17242/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.04.2024Справа № 910/17242/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., за участю секретаря судового засідання Салацької О.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 22883141)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Землі та ресурси» (пров. Бастіонний, буд. 9, офіс 11, м. Київ, 01014; ідентифікаційний код 44451690)

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Лівий берег 2» (вул. Івана Пулюя, 5-Б, офіс 31, м. Київ, 03048; ідентифікаційний код 42223102)

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: державний реєстратор комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» Прошкін Олександр Васильович (вул. Електриків, 16-Г, м. Київ, 04071)

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорней Віта Володимирівна (вул. Софіївська, 10-А, м. Київ, 01001)

за участю третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Єрмакович Вікторія Володимирівна ( АДРЕСА_1 )

за участю третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Дерепа Ольга Володимирівна ( АДРЕСА_2 )

про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, припинення права власності та зобов`язання вчинити дії,

Представник сторін:

від позивача: Геращенко Вікторія

від відповідача: Серафимов Ілля

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: не з`явився

від третьої особи-3: не з`явився

від третьої особи-4: не з`явився

від третьої особи-5: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Київської міської ради (дала за текстом - КМР, Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Землі та ресурси» (далі за текстом - ТОВ «Землі та ресурси», Відповідач), в якому Позивач просить суд:

- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дерепи Ольги Володимирівни про державну реєстрацію права власності від 23.12.2021 № 62542902 на об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю літ. Г (навіс літ. Г; господарська будівля літ. Г1; вбиральня літ. Г2), що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:90:106:0029) площею 0,6006 га, за адресою: вул. Канальна, 4, у Дарницькому районі м. Києва за Товариством з обмеженою відповідальністю «Землі та Ресурси»;

- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом припиненням права власності на об`єкт, а саме: нежитлову будівлю літ. Г (навіс літ. Г; господарська будівля літ. Г1; вбиральня літ. Г2), що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:90:106:0029) площею 0,6006 га, за адресою: вул. Канальна, 4, у Дарницькому районі м. Києва за Товариством з обмеженою відповідальністю «Землі та Ресурси»;

- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельними ділянками шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Землі та ресурси» знести об`єкт самочинного будівництва: а саме, нежитлову будівлю літ. Г (навіс літ. Г; господарська будівля літ. Г1; вбиральня літ. Г2), що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:90:106:0029) площею 0,6006 га, за адресою: вул. Канальна, 4, у Дарницькому районі м. Києва з приведенням їх у придатний для використання стан.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що він є власником земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:106:0029 площею 0,6006 га, за адресою: вул. Канальна, 4, у Дарницькому районі м. Києва.

При цьому КМР жодних рішень щодо передачі у власність чи користування вказаної земельної ділянки не приймала, однак така земельна ділянка стала об`єктом неодноразових реєстраційних дій в тому числі щодо зміни особи власника, що наразі Позивачем оскаржується.

Так, Позивач стверджує, що проведені Відповідачем та третіми особами реєстраційні дії свідчать про їхні наміри на незаконне заволодіння земельною ділянкою, є незаконними, а відтак підлягають скасування оскільки наявні підстави для усунення власнику перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом приведення її у придатний для використання стан.

2. Стислий виклад позиції Відповідача

Із поданого відзиву вбачається, що Відповідач вважає себе законним та добросовісним власником об`єкта нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці Позивача та набуто на підставі дійсного правочину, що відповідно виключає можливість задоволення позову із врахуванням того, що Відповідачем вчиняються дії задля оформлення права користування частиною земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:106:0029, яка необхідна для обслуговування споруди та що передбачено статтею 120 Земельного кодексу України.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 20.11.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 клопотання КМР про витребування задоволено, витребувано у Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) додаткові докази у справі, підготовче засідання відкладено на 11.12.2023.

07.12.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва на виконання вимог ухвали суду від 20.11.2023 надійшли документи від Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації).

У підготовчому засіданні 11.12.2023 судом продовжено строк підготовчого провадження у відповідності до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України та відкладено підготовче засідання на 22.01.2024.

22.01.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання третьої особи - 1 про поновлення процесуального строку для подачі пояснень третьої особи, ознайомитися з матеріалами справи та оголосити перерву у засіданні.

У підготовчому засіданні 22.01.2024 судом відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи, поданого до суду 22.01.2024, підготовче засідання відкладено на 05.02.2024.

05.02.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли клопотання третьої особи-1 про поновлення строку на подання клопотань про витребування доказів та витребування додаткових доказів по справі.

Підготовче засідання 05.02.2024 не відбулося у зв`язку із перебуванням судді Пукаса А.Ю. на лікарняному.

06.02.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому Відповідач також просить суд поновити процесуальний строк на його подання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 підготовче засідання призначено на 19.02.2024.

У підготовчому засіданні 19.02.2024 судом задоволено клопотання Відповідача та поновлено процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву, а останній долучено до матеріалів справи. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання від 19.02.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 підготовче засідання відкладено на 18.03.2024.

19.02.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли доповнення третьої особи-1 до клопотання про витребування доказів.

18.03.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява третьої особи - 1 про розгляд справи без участі представника.

У підготовчому засіданні 18.03.2024 суд, розглянувши усне клопотання Відповідача про ознайомлення з матеріалами справи під час судового засідання, дійшов висновку відмовити у його задоволенні із роз`ясненням прав представника сторони на ознайомлення з матеріалами справи у встановленому порядку. Дана інформація занесена до протоколу судового засідання від 18.03.2024.

Представником Позивача у підготовчому засіданні надано додаткові докази по справі, які третя особа - 1 просила суд витребувати, що відповідно свідчить про відсутність необхідності розгляду таких клопотання з огляду на наявність у матеріалах справи витребуваних доказів, які необхідні для подальшого розгляду справи.

Із долученими у даному засіданні доказами представник Відповідача ознайомився 18.03.2024 з дозволу суду.

За наслідками підготовчого засідання 18.03.2024 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 01.04.2022.

20.03.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшли дві ідентичні заяви про відвід судді Пукаса А.Ю. у розгляду справи № 910/17242/23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2024 заяву представника ТОВ «Землі та ресурси» адвоката Серафимова І.М. про відвід судді Пукаса А.Ю. від розгляду справи № 910/17242/23 визнано необґрунтованою та передано для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2024 (суддя Лиськов М.О.) відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Землі та ресурси» про відвід судді Пукаса А.Ю. від розгляду справи № 910/17242/23.

29.03.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про долучення додаткових доказів по справі.

29.03.2023 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла заява третьої особи-3 про розгляд справи без участі представника.

01.04.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло вступне слово Відповідача.

У судовому засіданні 01.04.2024 представник Позивача надав пояснення по суті позову, просив суд його задовольнити.

Представник Відповідача заперечував щодо задоволення позову.

Заслухавши вступні слова представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, у судовому засіданні 01.04.2024 відповідно до статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

З матеріалів справи, а саме згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що державним реєстратором комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості Держав бізнесу» Прошкіним Олександром Васильовичем прийнято рішення від 26.11.2018 № 44253843 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю літ. Г (навіс літ. Г; господарська будівля літ. Г1; вбиральня літ. Г2) (далі за текстом - Об`єкт нерухомого майна), розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:90:106:0029) площею 0,6006 га, що розташована за адрес АДРЕСА_3 .

Підставою для винесення державним реєстратором Прошкіним О.В. даного рішення є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження від 26.11.2018 № 44253843.

В подальшому, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй Вітою Володимирівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.12.2018 № 44891058, відповідно до якого право власності Об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ТОВ «Лівий берег 2» .

Підставою для винесення приватним нотаріусом Чорнєй В.В. даного рішення є акт-приймання - передачі нерухомого майна від 20.12.2018 № 1517, 1518.

Згодом, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єрмакович Вікторією Володимирівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.12.2019 № 50338793, яким внесено зміни в розділ № 1704128080000, що містить інформацію про Об`єкт нерухомого майна, в саме: тип об`єкту нерухомого майна нежитлова будівля літ. Г змінено на: АЗК, нежитлову будівлю літ. Г, а також замінено опис складових частин Об`єкту нерухомого майна, а саме: навіс літ. Г; господарська будівля літ. ГІ; вбиральня літ. Г2 змінено на споруди: багатопаливні ПРК з навісом літ. А, площа забудови 626,2 м.кв.; навіс літ. Г площа забудови 23,4 м.кв.; господарська будівля літ. Г1 загальна площа 12,0 м.кв.; вбиральня літ. Г2 площа забудови 1,0 м.кв.; підземний резервуар палива літ.І; підземний резервуар води літ.ІІ.

Крім того, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дерепою Ольгою Володимирівною прийнято рішення від 23.12.2021 № 62542902 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким за ТОВ «Землі та ресурси» на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 23.12.2021 № 1108 зареєстровано право приватної власності на Об`єкт нерухомого майна.

Згідно доводів Позивача, Київська міська рада жодних рішень щодо передачі земельної ділянки за адресою: вул. Канальна, 4, у Дарницькому районі м. Києва у власність чи користування, будь-яким юридичним чи фізичним особам не приймала, що на переконання сторони свідчить про вчинення Відповідачем та третіми особами дій, направлених на заволодіння спірною земельною ділянкою у незаконний спосіб та поза межами встановленого законодавством України порядку набуття прав земель комунальної власності у місті Києві.

На підтвердження зазначеного, за клопотанням Позивача судом витребувано копії матеріалів реєстраційної справи, які включають документи на підставі яких прийнято рішення державних реєстраторів та на які посилається Позивач при обґрунтуванні позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в межах наданих йому повноважень звертався зі скаргою від 29.07.2021 Міністерства юстиції України зі скаргою від 29.07.2021 № 057031-18729 щодо скасування рішень державного реєстратора Прошкіна О.В від 26.11.2018 № 44253843 та приватного нотаріуса Чорней В.В. від 28.18.2018 № 44891058 про державну реєстрацію прав обтяжень.

Наказом Міністерства юстиції України від 01.09.2021 № 3089/5 «Про задоволення скарги» (далі за текстом - Наказ) скаргу Департаменту від 29.07.2021 № 057031-18729 задоволено, скасовано рішення від 26.11.2018 № 44253843, прийняте державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстр нерухомості та бізнесу» Прошкіним Олександром Васильовичем; скасовано рішення від 28.12.2018 № 44891058, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорней В.В.

Проте, Міністерство юстиції України листом від 10.09.2021 № 77609/CK-620-21/33.1.1 повідомило Департамент про неможливість виконання Наказу, у зв`язку із внесенням змін до розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 1704128080000, відкритого на нежитлову будівлю літ. «Г», розташовану за вул. Канальна, буд. 4, а саме: зміною типу об`єкта нерухомого майна та опису його складових частин.

Враховуючи вищевикладене та те що, Наказ Міністерства юстиції України не був реалізований та не виконаний, Департаментом в інтересах Київської міської ради, подано до Дарницького районного суду міста Києва позовну заяву до ОСОБА_1 , ТОВ «Лівий Берег 2», державного реєстратора комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості бізнесу» Прошкіна Олександра Васильовича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорней Віти Володимирівни, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єрмакович Вікторії Володимирівни про:

- визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомо та бізнесу» Прошкіна О.В. про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 26.11.2018 № 44253843;

- визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Єрмакович В.В. від 19.12.2019 № 50338793;

- визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорней В.В.;

- припинення за ТОВ «ЛІВИЙ БЕРЕГ 2» право власності на нежитлову будівлю за адресою: вул. Канальна, буд. 4, у Дарницькому районі м. Києва, привівши її у придатний для використання стан.

ТОВ «Лівий берег 2» натомість звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Мін`юсту від 01.09.2021 № 3089/5, в задоволенні якого рішенням від 12.10.2022 у справі № 910/21532/21 було відмовлено, яке в свою чергу залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 та постановою Верховного Суду від 18.07.2023.

Крім того, ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 19.01.2022 у справі № 753/145/22 відкрито провадження за позовом Київської міської ради.

Проте, під час розгляду даної справи на стадії підготовчого провадження встановлено наступне: перший недобросовісний набувач права приватної власності на об`єкт нерухомого майна, ОСОБА_1 померла; здійснена ще одна перереєстрація права приватної власності на об`єкт нерухомого майна, а саме на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 23.12.2021 № 1108 зареєстровано право приватної власності на об`єкт нерухомого майна за ТОВ «Землі та ресурси».

Відтак, ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 25.01.2023 у справі № 753/145/22 провадження у справі за позовом Київської міської ради - закрито, зокрема у зв`язку з тим, що частина вимог не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, що в свою чергу стало підставою для звернення до Господарського суду міста Києва.

Позивач стверджує, що розпоряджатися землями комунальної власності міста Києва, в тому числі надання земельних ділянок у власність чи у користування у відповідності до статті 9 Земельного кодексу України та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» відноситься до виключних повноважень Київської міської ради як колегіального органу.

Згідно доводів Позивача, в результаті обстеження земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:106:0029) площею 0,6006 га, що розташована за адрес вул. Канальна, 4, у Дарницькому районі м. Києва встановлено, що на ній розміщена споруда з газоблоків, частина земельної ділянки огороджена парканом, інша частина не використовується та вільна від будівель та споруд, про що складено акт обстеження від 15.07.2021 № 20-0530-02.

Докази зворотного Відповідачем не надано.

Так, Позивач стверджує, що на підставі неналежних документів прийнято рішення про державну реєстрацію самочинного будівництва Об`єкта нерухомого майна за ОСОБА_1 , розташованій на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:90:106:0029), що належить на праві власності Позивачу, що відповідно свідчить про відсутність у вказаної фізичної особи необхідного обсягу цивільної дієздатності на відчуження Об`єкту нерухомого майна третій особі-1, а в подальшому Відповідачу.

Згідно доводів Позивача та що вбачається з наданих до суду копій матеріалів реєстраційної справи, державному реєстратору Прошкіну О.В. не було надано документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об`єкта та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адресу, що передбачено пунктом 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ № 1127 від 25.12.2015 (далі за текстом - Порядок № 1127).

При цьому суд зазначає, що Відповідачем не надано доказів будівництва Об`єкта нерухомого майна в 1991 році, про що зазначено у довідці від 03.02.2018 № 1104.

Відтак, Позивач вказує, що оскаржуване рішення прийнято державним реєстратором Прошкіним О.В. за наявності підстав для зупинення розгляду заяви, що також відображено у Наказі Міністерства юстиції України, а всі похідні від вказаного рішення реєстраційні дії також є незаконними та нікчемними.

З огляду на викладене, Позивач стверджує, що в результаті дій ОСОБА_1 за нею зареєстровано право власності на Об`єкт нерухомого майна, який розташований на земельній ділянці, яка належить КМР, а відтак такі дії спрямовані на незаконне володіння земельною ділянкою, яка належить територіальній громаді міста Києва, що по суті є правочином, який порушує публічний порядок.

Враховуючи відсутність у ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, незаконно набувши право власності на Об`єкт оренди нерухомого майна вона не могла розпоряджатися спірним майном, зокрема шляхом його продажу ТОВ «Лівий берег 2», а останній відповідно - Відповідачу, що на переконання Позивача свідчить про нікчемність акту приймання-передачі майна до статутного капіталу, серія та номер: 1517, 1518, виданий 20.12.2018, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорней В.В., а відтак і наявності підстав для скасування рішення про державну реєстрацію № 62542902 приватного нотаріуса Дерепи О.В., усунення перешкод Позивачу володіти та розпоряджатися земельною ділянкою шляхом припинення у Відповідача права власності на Об`єкт нерухомого майна та приведення спірної земельної ділянки у придатний для користування стан.

Як зазначалося судом вище, Відповідач у відзиві заперечує щодо задоволення позову оскільки вимоги Позивача обґрунтовані виключно його незгодою із проведеними щодо нерухомого майна реєстраційними діями попередніми власниками, при тому, що наразі власником є саме Відповідач.

Так, згідно доводів Відповідача, він є добросовісним набувачем Об`єкта нерухомого майна та як добросовісний володілець вживає заходи щодо розроблення проекту землеустрою та звернення до КМР із відповідним клопотання, а відтак вимоги Позивача про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки для Відповідача не настали.

Відповідач зазначає, що порушення Порядку № 1127, про які зазначає Позивач є формальними та не можуть мати наслідком припинення у Відповідача права власності на нерухомий об`єкт.

При цьому, Відповідач звертає увагу на те, що державна реєстрація права власності за Відповідачем відбулася у встановленому законом порядку і не скасована, технічний паспорт, договір купівлі-продажу від 20.10.2021 не визнавалися недійсним, що дає йому право користуватися земельною ділянкою, на якій розміщена його будівля та частиною земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування, що передбачено статтею 120 Земельного кодексу України.

Фактично заявлені Позивачем вимоги, на думку Відповідача, є такими, що порушують його право власності, а обраний спосіб захисту є неефективним та призведене до неотримання справедливої рівноваги інтересів.

Із наявних у справі доказів, вбачається, що як третя особа так Відповідач зверталися із заявами до КМР для вирішення питання про передачу в оренду земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування будівлі на АДРЕСА_3 , однак зазначені документи на переконання суду не стосуються предмету спору та не спростовують заявлених Позивачем вимог.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

В силу положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд вказує, що даний спір виник з огляду на відсутність згоди Позивача щодо користування земельною ділянкою територіальної громади міста Києва, а дії які вчиняються Відповідачем та третіми особами свідчать про наміри незаконного заволодіння земельною ділянкою Позивача на підставі нікчемних правочинів та без наявності на те законних підстав.

Як встановлено судом вище, державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційний центр реєстрації нерухомості та бізнесу» Прошкіним О.В. прийнято рішення від 26.11.2018 №44253843 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: АЗК, нежитлову будівлю літ. Г, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності №29112204.

Актом приймання-передачі майна до статутного капіталу Товариства від 20.12.2018 ОСОБА_1 передала, а Товариство прийняло до статутного капіталу нежитлову будівлю літ. Г, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

На підставі вказаного акту приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.12.2018 №44891058, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності №29707045.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Абзацом першим пункту 12 Порядку № 1127 (у редакції, чинній на дату прийняття рішення від 26.11.2018 №44253843) (далі - Порядок № 1127), встановлено, що розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону та Порядком № 1127.

Згідно з пунктом 41 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; 4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі.

Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.

Так, суд зазначає, що державному реєстратору Прошкіну О.В. не було надано документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта та документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Пунктом 1 частини першої статті 23 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що розгляд заяви про державну реєстрацію прав має бути зупинено державним реєстратором у разі, зокрема, подання документів для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством.

Відповідно до абзацу першого пункту 14 Порядку № 1127 у разі коли під час розгляду заяви встановлено наявність підстав, передбачених законом для зупинення розгляду заяви, державний реєстратор невідкладно приймає рішення щодо зупинення розгляду заяви.

Відтак, суд погоджується з доводами Позивача, що рішення державного реєстратора Прошкіна О.В. від 26.11.2018 №44253843 є незаконним, оскільки станом на час його прийняття існували підстави для зупинення розгляду заяви, що натомість реєстратором не вчинено.

Зазначене вище також встановлено Наказом, законність якого підтверджена рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 у справі № 910/21532/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2023 та постановою Верховного Суду від 18.07.2023.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Частиною 4 статті 334 ЦК України визначено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 203 ЦК України закріплено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Судом проаналізовано практику Верховного Суду, зокрема постанову Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.02.2024 у справі № 917/1173/22 у зв`язку з чим суд не погоджується з доводами Позивача, що рішення державного реєстратора Прошкіна О.В. від 26.11.2018 №44253843 є нікчемним оскільки порушує публічний порядок, адже переконання суду не має відповідних на те ознак, визначених статтею 228 ЦК України, однак є нікчемним (недійсним) в силу його незаконності оскільки зазначену реєстраційну дію проведено з порушенням вимог пункту 2 частини 3 статті 10, пункту 1 частини 1 статті 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», абзацу 1 пункту 12, абзацу 1 пункту 14, пункту 41 Порядку № 1127.

При цьому суд звертає увагу, що доказів вчинення ОСОБА_1 дій на заволодіння земельною ділянкою територіальної громади матеріали справи не містять, а відтак нею лише реалізовано право на реєстрацію права власності на об`єкт нерухомості, яке знову ж таки у неї не виникло в силу нікчемності такої реєстрації.

Крім того, суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

Однак, при дослідженні судом матеріалів справи не вбачається можливості встановити достатніх доказів, на підставі яких ОСОБА_1 набула таке право власності.

Частиною 1 статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

З огляду на встановлені судом обставини та здійснені висновки, подальші (похідні) правочини, вчинені ОСОБА_1 також є незаконними та нікчемними, оскільки остання (станом на підписання Акту приймання-передачі майна до статутного капіталу від 20.12.2018) не мала необхідного обсягу цивільної правоздатності на розпорядження Об`єктом нерухомого майна та його подальшу передачу до статутного капіталу третьої особи, що також свідчить про незаконність та нікчемність реєстраційних дій від 28.12.2018 № 44891058, від 19.12.2019 № 50338793 та від 23.12.2021 № 62542902.

Законом України від 05.12.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16.01.2020, статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зі змісту зазначеної правової норми вбачається, що, на відміну від частини 2 статті 26 зазначеного Закону у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав уточнено, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок (стаття 90 ЗК України), землекористувачі (статті 95 ЗК України), особи, які набули права користуватися чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки (стаття 123 ЗК України) або з інших передбачених законом підстав.

Право на забудову виникає у особи, яка набула право на земельну ділянку на законних підставах, після здійснення нею дій, передбачений статтями 26-32 Закону України « Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до частини 1 та 2 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Аналіз наведеної норми дозволяє виділити наступні ознаки самочинного будівництва: об`єкт нерухомого майна збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку; відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва; створення об`єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Кожна із зазначених ознак є самостійною і достатньою для того, щоб визнати об`єкт нерухомого майна самочинним будівництвом. Тому, при вирішенні спору, що виникає у зв`язку з будівництвом на земельній ділянці об`єкта нерухомості, повинно досліджуватися питання наявності дозвільної документації на будівництво спірних об`єктів і документів про виділення земельної ділянки.

Дана правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2020 № 915/572/17.

Статтею 83 ЗК України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Згідно статті 9 ЗК України саме Київська міська рада має право розпорядження землями територіальної громади міста.

Порядок надання земельних ділянок комунальної власності у користування визначено статтею 123 ЗК України.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина друга статті 152 ЗК України).

Частиною 4 статті 376 ЦК України закріплено, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми в її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22 зазначила, що за обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 Цивільного кодексу України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.

З огляду на викладене вище, враховуючи відсутність доказів того, що Позивачем як власником земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:90:106:0029) площею 0,6006 га, що розташована за адресою вул. Канальна, 4, у Дарницькому районі м. Києва надавався дозвіл (відведення земельної ділянки) на будівництво Об`єкта нерухомого майна, останнє є самочинним оскільки збудовано без належних (законних) на те підстав.

При цьому, судом враховано заперечення Позивача щодо права власності на незаконно збудований Об`єкт нерухомості.

Відтак, враховуючи характер спірних правовідносин, мету звернення Позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку щодо обрання Позивачем ефективного та належного способу захисту свого порушеного права в частині користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом припинення права власності на самочинний Об`єкт нерухомого майна, що розташований на земельній ділянці Позивача та приведення спірної земельної ділянки у придатний для використання стан шляхом її знесення.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

З огляду на зазначене, враховуючи встановлення судом незаконності набуття фізичною особою права власності на спірний об`єкт нерухомості, а відтак і проведення реєстраційних дій державним реєстратором Прошкіним О.В. від 26.11.2018 № 44253843, подальші та похідні реєстраційні дій є недійсними в силу їх нікчемності, що свідчить про наявність підстав для задоволення позову.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Київської міської ради - задовольнити.

2. Усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дерепи Ольги Володимирівни про державну реєстрацію права власності від 23.12.2021 № 62542902 на об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлову будівлю літ. Г (навіс літ. Г; господарська будівля літ. Г1; вбиральня літ. Г2), що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:90:106:0029) площею 0,6006 га, за адресою: вул. Канальна, 4, у Дарницькому районі м. Києва за Товариством з обмеженою відповідальністю «Землі та Ресурси».

3. Усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом припиненням права власності на об`єкт, а саме: нежитлову будівлю літ. Г (навіс літ. Г; господарська будівля літ. Г1; вбиральня літ. Г2), що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:90:106:0029) площею 0,6006 га, за адресою: вул. Канальна, 4, у Дарницькому районі м. Києва за Товариством з обмеженою відповідальністю «Землі та Ресурси».

4. Усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельними ділянками шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Землі та ресурси» знести об`єкт самочинного будівництва: а саме, нежитлову будівлю літ. Г (навіс літ. Г; господарська будівля літ. Г1; вбиральня літ. Г2), що розташований на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:90:106:0029) площею 0,6006 га, за адресою: вул. Канальна, 4, у Дарницькому районі м. Києва з приведенням їх у придатний для використання стан.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Землі та ресурси» (пров. Бастіонний, буд. 9, офіс 11, м. Київ, 01014; ідентифікаційний код 44451690) на користь Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 22883141) судовий збір - 8 052 (вісім тисяч п`ятдесят дві) грн.

6.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 10.04.2024

Суддя Антон ПУКАС