Ухвала

від 10.04.2024 по справі 2-1876/05

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4718/24 Справа № 2-1876/05 Суддя у 1-й інстанції - . Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

10 квітня 2024 року м.Дніпро

Суддя судової палати з цивільних справ Дніпровського апеляційного суду Гапонов А.В. ознайомившись з апеляційною скаргою Кам`янської міської ради Дніпропетровської області на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 листопада 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

18 березня 2024 року (згідно конверту) Кам`янська міська рада Дніпропетровської області, яка не брала участь у справі, подала безпосередньо до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 листопада 2005 року з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 березня 2024 року справу було витребувано із суду першої інстанції.

08 квітня 2024 року вказана цивільна справа надійшла до суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною першою статті 292 ЦПК України 2004 року, який набрав чинності 01 вересня 2005 року, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

За правилом статті 294 ЦПК Україні 2004 року, заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

15 грудня 2017 набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Цивільний процесуальний кодекс України викладено у новій редакції.

Згідно з пунктом 13 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Пунктом 9 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до частин першої та другої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (частина третя статті 354 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97» проти України від 21 жовтня 2010 року).

ЄСПЛ визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членами Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 2004 року у справі «Нешев проти Болгарії»).

Вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається зазначати визнані ними поважні причини пропуску цього строку та підстави його поновлення.

Як встановлено матеріалами справи, 03 листопада 2005 року було ухвалено рішення про по справі, не погодившись з яким Кам`янська міська рада Дніпропетровської області, яка не брала участі у справі, подала апеляційну скаргу 18 березня 2024 року (згідно конверту).

Апелянт зазначив, що про існування оскаржуваного судового рішення стало відомо після того як було відкрито провадження по справам № 207/2410/23 та 204/2413/23, у процесі яких, відповідач по справам ОСОБА_1 разом із своїми запереченнями на позовну заяву подала рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 27.03.2007 року по справі № 2-813/2007. Після ознайомлення зі справою № 2-813/2007, заявнику стало відомо, що підставою для винесення рішення від 27.03.2007 року було рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 листопада 2005 року по справі № 2-1876/05.

Як вбачається із матеріалів справи, 26.10.2023 року представник Кам`янської міської ради Дніпропетровської області ознайомився із матеріалами справи та отримав копію Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 листопада 2005 року (а.с. 56).

Оскільки кінцевий строк для подачі апеляційної скарги сплинув, а апеляційна скарга була подана лише 18 березня 2024 року, тому строк на апеляційне оскарження є пропущеним.

Доводи клопотання про поновлення строку про те, що оскільки Кам`янська міська рада Дніпропетровської області не є учасником справи та не брала участі у справі, а тому має право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, не зважаючи на те, що представник апелянта ознайомився із матеріалами справи та отримав копію оскаржуваного судового рішення ще 26.10.2023 року, апеляційний суд не може прийняти до уваги, з огляду на наступне.

Всі учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).

Згідновимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін.Кожна сторонаповинна довестиобставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справа «Пономарьов проти України»).

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимогстатті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод таможе призвестидо порушенняправ іншоїсторони процесу. Зазначена конвенційна норма зобов`язує щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи.

При цьому, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Також, прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

На підставі викладеного, не заслуговують на увагу та визнаються апеляційним судом неповажними, викладені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 листопада 2005 року.

Крім того, апеляційний суд не беру до уваги доводи апелянта про те, що після ознайомлення із матеріалами справи, 13.11.2023 року Кам`янською міською радою Дніпропетровської області була подана заява про перегляд заочного рішення до суду першої інстанції, оскільки ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14 лютого 2024 року було встановлено, що у судовому засіданні 03 листопада 2005 року приймав участь представник відповідача Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради Колібабчук М.М., про що свідчить довіреність та протокол судового засідання. Ухвала про заочний розгляд справи судом не постановлювалась. Таким чином , не проводився заочний розгляд справи і заочне рішення не ухвалювалося .

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до правових висновків Європейського суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюютьстрокиподачі скарг, безсумнівно, спрямованіназабезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховуватинате, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Згідно з ч. 3,4 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху, також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

У зв`язку з цим апеляційна скарга повинна бути залишена без руху з наданням апелянту десятиденного терміну з дня вручення ухвали, для звернення до суду апеляційної інстанції із вмотивованою заявою, яка б містила доказипроповажністьпричин пропуску строку на апеляційнеоскарженнярішення суду.

Частиною 2 ст. 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 ЦПК України, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Кам`янської міської ради Дніпропетровської області на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 листопада 2005 року залишити без руху для усунення недоліків протягом 10 (десяти) днів з дня вручення копії ухвали, зобов`язавши надати обґрунтовану заяву щодо підстав пропуску строку з належними доказами.

У разі невиконання даної ухвали в зазначений строк у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Суддя