Ухвала

від 14.02.2024 по справі 2-1876/05

БАГЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

№ 2-1876/05

№ 2-п/207/1/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 року м. Кам`янське .

Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі головуючого судді Скиби С.А. , при секретареві Куцевол Л.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське заяву Кам`янської міської ради Дніпропетровської області , про перегляд заочного рішення , справа № 2-1876/05 ,

В С Т А Н О В И В

Представник Кам`янської міської ради 13 листопада 2023 року звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 3 листопада 2005 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради про визнання права власності .

Представник Кам`янської міської ради Дніпропетровської області Тарасюк О.Л. у судовому засіданні підтримав заяву про перегляд заочного рішення.

Позивачка ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення , посилаючись на те , що рішення не є заочним .

Суд вважає , що необхідно залишити заяву про перегляд заочного рішення без задоволення з наступних підстав .

Згідно ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов :

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 281 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу .

У судовому засіданні 3 листопада 2005 року приймав участь представник відповідача Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради Колібабчук М.М. , про що свідчить довіреність та протокол судового засідання . Ухвала про заочний розгляд справи судом не постановлювалась . Таким чином , не проводився заочний розгляд справи і заочне рішення не ухвалювалося .

Згідно ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив , за письмовою заявою відповідача . Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Згідно ст.288ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню , якщо судом буде встановлено , що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки , а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин , і докази , на які він посилається , мають істотне значення для правильного вирішення справи .

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права .

Так , у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 9 червня 2001 року зазначено , що право на справедливий розгляд судом , гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції , повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції , яка , серед іншого , проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав . Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності , який вимагає , щоб , коли суди остаточно вирішили питання , їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) , № 28342/95 , п. 61 , ECHR1999-VII) .

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому , щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі . Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді , коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia) , № 52854/99 , п. 52 , ECHR 2003-Х) .

Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ , скасування рішення суду , що набрало законної сили , за відсутності факту істотності таких обставин з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності , тобто п. 1 ст. 6 конвенції , а також ст. 1 Першого протоколу до неї , оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те , що його інтереси є остаточно захищеними .

На необхідність з`ясування наявності доказів , які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення неодноразово звертав увагу Верховний Суд України в «Узагальненнях судової практики щодо ухвалення та перегляду судами заочних рішень» , зазначаючи , що у зв`язку з практикою скасування заочного рішення без з`ясування , чи є у відповідачів докази , які мають істотне значення для правильного вирішення справи , в результаті нове ухвалене рішення після скасування заочного рішення є аналогічним . А тому , Верховний Суд України наголошує , що правильною є практика тих судів , які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав , зокрема , якщо буде встановлено , що відповідач , який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду , не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин , і докази , на які він посилається , мають істотне значення для правильного вирішення справи . Аналогічна позиція викладена у роз`ясненнях Верховного Суду України (лист від 1 травня 2007 року «Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах») , де , окрім вказаного , зазначено , що заочне рішення не може бути скасовано лише на підставі поданої відповідачем заяви та його усних доводів , які не підтверджені належними , достатніми та допустимими доказами у справі .

Пунктом першимстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантовано , що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом , встановленим законом , який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру . Порушення пункту першогостатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободконстатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» . Зокрема , у п. 46 рішення вказав , що право на справедливий судовий розгляд , гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції , повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції , відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін . Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності , яка передбачає дотримання принципу остаточності рішення , згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення . Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами .

Заява про перегляд заочного рішення подана понад 18 років з дня проголошення рішення .

Тому суд вважає необхідним залишити заяву про перегляд заочного рішення без задоволення .

Керуючись ст. 287 ЦПК України , суд

У Х В А Л И В

Заяву Кам`янської міської ради Дніпропетровської області про перегляд заочного рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 3 листопада 2005 року залишити без задоволення .

Ухвала оскарженню не підлягає .

Суддя С.А. Скиба