Рішення

від 08.04.2024 по справі 160/28759/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 рокуСправа №160/28759/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянув в порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСКОНТ СВ» про ухвалення додаткового рішення у справі №160/28759/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСКОНТ СВ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/28759/23 за позовною Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСКОНТ СВ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСКОНТ СВ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задоволено; визнано протиправним та скасовано рішення Дніпровської митниці щодо класифікації товарів від 09.10.2023 №23UA11000000082-КТ.

11.03.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про винесення додаткового рішення у справі, в якій позивач просить суд ухвалити додаткове рішення у справі №160/28759/23 щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу адвоката, яким стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСКОНТ СВ» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалою суду від 12.03.2024 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСКОНТ СВ» до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.03.2024.

14.03.2024 до суду від відповідача надійшли заперечення, в яких Дніпровська митниця заперечує щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн., зазначаючи, що на підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо. Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо. Дана справа є типовою справою в категорії «митні спори» та не передбачає великих затрат ні за об`ємом документів, ні за витраченим часом. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. за одну справу є значно завищеним та необґрунтованим.

22.03.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСКОНТ СВ».

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду заяви в порядку письмового провадження.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

З матеріалів справи вбачається, що інтереси ТОВ «ВІСКОНТ СВ» у справі №160/28759/23 представляв адвокат Афонін Олександр Вікторович, що здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №5239 від 22.10.2021.

Відповідно до ордеру на надання правничої допомоги серії АЕ №1237965 від 02.11.2023 адвокатом Афоніним О.В. надається правова допомога ТОВ «ВІСКОНТ СВ» на підставі договору про надання правової допомоги №б/н від 01.11.2023.

До матеріалів справи долучено копію рахунку від 01.11.2023 №1 на оплату частини гонорару адвоката за надання правової допомоги у справі про оскарження рішення Дніпровської митниці про визнання коду товару від 09.10.2023 №23UA11000000082-КТ на суму 10 000,00 грн.

Згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №1166 від 07.11.2023 ТОВ «ВІСКОНТ СВ» перераховано на рахунок ОСОБА_1 кошти у сумі 10 000,00 грн.

Відповідно до виписки руху коштів по рахунку НОМЕР_1 АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», на визначений рахунок від ТОВ «ВІСКОНТ СВ» 07.11.2023 надійшли кошти у сумі 10 000,00 грн.

01.11.2023 адвокат Афонін О.В. та ТОВ «ВІСКОНТ СВ» склали акт приймання-передачі №1 до договору про надання правової допомоги про те, що перелічені нижче послуги за договором про надання правової допомоги надані адвокатом та оплачені клієнтом у повному обсязі:

-підготовка та подання позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення щодо класифікації товарів від 09.10.2023 №23UA11000000082-КТ; кількість витраченого часу 1 год 45 хв, ціна за годину 3 000,00 грн, сума 5 250,00 грн;

-підготовка та подання адвокатського запиту від 03.11.2023 до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України; кількість витраченого часу 0 год 45 хв, ціна за годину 3 000,00 грн, сума 750,00 грн;

-підготовка та подання відповіді на відзив у серпні №160/28759/23; кількість витраченого часу 1 год 05 хв, ціна за годину 3 000,00 грн, сума 2 250,00 грн;

-підготовка та подання адвокатського запиту від 03.11.2023 до Дніпровської митниці; кількість витраченого часу 0 год 15 хв, ціна за годину 3 000,00 грн, сума 750,00 грн.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У справі "East/WestAllianceLimited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 =% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розглядаючи обсяг наданої правничої допомоги та її вартість, суд зазначає, що вартість наданої допомоги є надто завищеною, оскільки спірні правовідносини вже врегульовані у рішеннях за наслідком розгляду аналогічних справ, вчинення адвокатом дій в межах цієї справи не зайняло великої кількості часу.

З огляду на зазначене, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

В той же час, оскільки позивач, у зв`язку із неправомірними діями відповідача, був змушений звернутися до суду за захистом порушеного права, у зв`язку з чим ним було понесено витрати на професійну правничу допомогу, враховуючи принцип співмірності, суд приходить до висновку про необхідність присудження на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСКОНТ СВ» за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар