Рішення

від 08.04.2024 по справі 826/3687/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2024 року м. Київ № 826/3687/18

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ековей Вейст Менеджмент» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Ековей Вейст Менеджмент» (далі - позивач (стара назва ТОВ «Аве Львів»)) з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в якому просив:

- визнати протиправним та повністю скасувати податкове повідомлення-рішення №0021521410 від 30.11.2017, видане Головним управлінням ДФС у Львівській області;

- визнати протиправним та повністю скасувати податкове повідомлення-рішення №0021551410 від 30.11.2017, видане Головним управлінням ДФС у Львівській області;

- визнати протиправним та повністю скасувати податкове повідомлення-рішення №0021531410 від 30.11.2017, видане Головним управлінням ДФС у Львівській області;

- визнати протиправним та повністю скасувати податкове повідомлення-рішення №0021571410 від 30.11.2017, видане Головним управлінням ДФС у Львівській області;

- визнати протиправним та повністю скасувати податкове повідомлення-рішення №0021581410 від 30.11.2017, видане Головним управлінням ДФС у Львівській області;

- визнати протиправним та повністю скасувати податкове повідомлення-рішення №0021541410 від 30.11.2017, видане Головним управлінням ДФС у Львівській області;

- визнати протиправним та повністю скасувати рішення про результати розгляду скарги №5718/6/199-99-11-01-0125 від 16.02.2018, видане ДФС України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач у спірний період здійснювало збір та вивіз твердих побутових відходів від населення та підприємств міста Львова. На підставі договорів з контрагентами ТОВ «Аралія Груп», ТОВ «Теремор» та ТОВ «Інноваційна фінансова група», ТОВ «Ековей Вейст Менеджмент» здійіснювало перевезення твердих побутових відходів до полігонів твердих побутових відходів, а контрагентами позивача здійснювалося їх захоронення.

Позивач зауважив, що усі фактично здійснені господарські операції з контрагентами підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, окремі недоліки в реквізитах яких не можуть бути підставою для висновку про нереальність господарських операцій, а посилання податкового органу на відсутність контрагентів позивача за своїм місцезнаходженням, на матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 1201740000000004, інформацію щодо контрагентів позивача на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних, АІС «Податковий блок» та відсутність у контрагентів позивача дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами не можуть братися до уваги.

На думку позивача, грошові зобов`язання з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість ним визначено правомірно, оскільки вартість послуг у результаті здійснення операцій зі своїми контрагентами включено до складу витрат, а податковий кредит сформовано відповідно до законодавства України.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.2019 позов задоволено частково: визнано протиправними та повністю скасовано податкові повідомлення-рішення від 30.11.2017, видані Головним управлінням ДФС у Львівській області №0021521410, №0021551410, №0021531410, №0021571410, №0021581410, №0021541410; стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ековей Вейст Менеджмент» суму сплаченого судового збору у розмірі 299 605,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2020 у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Ековей Вейст Менеджмент» від 13.02.2019 про розподіл судових витрат у справі №826/3687/18 відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.2019 залишено без змін та стягнуто з Головного управління ДФС у Львівській області до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 31 530,00 грн.

Також, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2020 залишено без змін додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.04.2020.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.12.2022 касаційні скарги Головного управління ДФС у Львівській області та товариства з обмеженою відповідальністю «Ековей Вейст Менеджмент» задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.2019, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020, додаткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2020 у справі №826/3687/18 скасовано, а справу направлено до Окружного адміністративного суду м. Києва на новий розгляд.

Приймаючи вказану постанову, Верховний Суд виходив з того, що з метою підтвердження реальності спірних господарських операцій у даній справі, судам попередніх інстанцій необхідно було дослідити не лише наявність відповідних первинних документів, їх форму та зміст, але й встановити обставини щодо руху цього товару від виробника або від первісного продавця; яким чином та за яких умов цей товар транспортувався, зокрема, від виробника або від первісного продавця; наявність у контрагентів умов для здійснення господарської діяльності на момент укладення і вчинення спірних правочинів. У судових рішеннях судами попередніх інстанцій лише зазначено про укладання договорів між позивачем та його контрагентами, натомість судами не надано правову оцінку змісту укладених угод між позивачем та ТОВ «Аралія груп», ТОВ «Теремор» та ТОВ «Інноваційна фінансова група» та не досліджено які посадові особи підписували первинні документи за такими господарськими відносинами.

Верховний Суд також вказав, що у порушення принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі та принципу рівності сторін в судовому процесі суди не надали оцінки всім доводам відповідача щодо безтоварності операцій Підприємства з його контрагентами. Судами попередніх інстанцій взагалі не перевірялися, як і не досліджувалися господарські операції між позивачем та переліченими контрагентами.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

Вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Перепелиці А.М.

Матеріали справи отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Перепелиці А.М.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 прийнято до провадження адміністративну справу та призначено підготовче засідання.

Позивачем подано до суду письмові пояснення, в яких зазначив про те, що окремі недоліки в реквізитах первинних документів, а також посилання відповідача-1 на відсутність контрагенів ТОВ «Ековей Вейст Менеджмент» за своїм місцезнаходженням, на матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, на інформацію щодо контрагентів з баз даних податкового органу та на відсутність у контрагентів дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами не є підставою для визнання господарських операцій товариства з обмеженою відповідальністю «Ековей Вейст Менеджмент». Як стверджує позивач, реальність господарських операцій з його контрагентами підтверджується первинними документами, оформленими за наслідками фактичного здійснення господарських операцій з перевезення, утилізації та захоронення твердивих побутових відходів (ТПВ), які спричинили зміни майнового стану ТОВ «Ековей Вейст Менеджмент» як суб`єкта господарювання та платника податків.

Разом з тим, позивач вказав, що такі фактори як недоліки у первинних документах, оформлених на підставі взаємовідносин із контрагентами, відсутність талонів на захоронення ТПВ та технічних паспортів на транспортні засоби, які залучались до перевезення ТПВ, матеріали щодо проведення зустрічних звірок контрагентів, відповідно до яких місцезнаходження вказаних підприємств не встановлено, матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №1201740000000004, відсутність в окремих контрагентів дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з ТПВ, дані інформаційно-аналітичної системи «Податковий блок» щодо контрагентів не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та для відмови позивачу у формуванні податкового кредиту.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачем-1 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зауважив, що під час перевірок не встановлено місцезнаходження контрагентів позивача; у наданих позивачем до перевірки актах наданих послуг контрагентами, відсутня інформація про: місце складання, кількість переданих відходів, не зазначено повної адреси пунктів навантаження та розвантаження твердих побутових відходів (далі також ТПВ), дати прийняття ТПВ тощо; позивачем не надано документів (інформації про вид перевезених ТПВ, коефіцієнт ущільнення, тощо), що надають можливість визначити кількість перевезених ТПВ в тонах; не надано документів, які свідчать про місце захоронення (утилізацію) відходів, крім цього, згідно з аналізом АІС «Податковий блок» відсутня інформація про подальшу переробку та захоронення ТПВ іншим суб`єктам господарювання, що надавали вищевказані послуги контрагентами.

Як зазначив позивач, щодо деяких контрагентів позивача Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області проводяться досудові розслідування, що також бралося до уваги ГУ ДФС у Львівській області під час проведення перевірок ТОВ «Аве Львів» та впливало на їх результати.

Крім того, відповідач-1 наголосив на тому, що в обгрунтування недостовірності відомостей, зазначених в первинних документах ТОВ «Ековей Вейст Менеджмент» із його контрагентами, вказує те, що вироком Сихівського районного суду м. Львова від 02.03.2018 у справі №464/961/18 директора ТОВ «Теремор» ОСОБА_1 визнано винним за частиною першою статті 205, частиною першою статті 387 Кримінального кодексу України. Затверджено угоду від 27.02.2018 про визнання винуватості. При цьому, первинні документи між позивачем та ТОВ «Теремор» підписані саме ОСОБА_1 як директором ТОВ «Теремор». Щодо господарських операцій з ТОВ «Аралія груп» відповідач-1 пояснив, що згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 15.02.2017, останній був директором вказаного Товариства, проте за його словами жодного відношення до підприємства не мав, документів для реєстрації ТОВ «Аралія груп» не подавав, договори на захоронення ТПВ не підписував, у зв`язку з чим, на думку відповідача-1, позиція контролюючого органу щодо нереальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами є правомірною.

Відповідач-2 у своєму відзиві на адміністративний позов вказав на те, що оскаржуване рішення ДФС України від 16.02.2018 №5718/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарг №1789 та №1780 від 15.12.2017 не є юридично значимим для позивача, оскільки не створює жодних правових наслідків для нього.

У поданій до суду відповіді на відзив позивачем зазначено про правомірність включення до складу витрат вартості послуг перевезення ТПВ в 2016 році до ТОВ «Аралія Груп», ТОВ «Теремор» та ТОВ «Інноваційна фінансова група», а також формування податкового кредиту. Позивач вважає, що ним підтверджено факт здійснення господарських операцій з перевезення ТПВ до ТОВ «Аралія Груп», ТОВ «Теремор» та ТОВ «Інноваційна фінансова група» належним чином оформленими первинними документами. Також, позивач наголосив на тому, що оскаржуючи рішення відповідача-2, він скористався передбаченим п. 56.10 ст. 56 ПК України правом на оскарження такого рішення, а оскільки вказане рішення порушує його права та інтереси, має юридичне значення для позивача, тому підлягає оскарженню в судовому порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про призначення справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції - відмовлено.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2023: замінено відповідача у справі - Головне управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43143039) його правонаступником, а саме на Головне управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090); у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про передачу справи на розгляд за підсудністю - відмовлено.

У своїх додаткових поясненнях позивач відзначив, що його господарській операції для визначення витрат та податкового кредиту підтверджуються належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, оформленими за наслідками фактичного здійснення господарських операцій з перевезення, утилізації та захоронення твердих побутових відходів, які спричинили зміни майнового стану товариства з обмеженою відповідальністю «Ековей Вейст Менеджмент», як суб`єкта господарювання та платника податків.

Протокольною ухвалою суду від 25.10.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач-1 відзначив, що позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про його належну обачність у виборі контрагентів.

У судовому засіданні 07.02.2024, заслухавши пояснення сторін, протокольною ухвалою судом було постановлено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи документи, оцінивши наявні в матеріалах належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд встановив наступне.

На підставі направлень від 30.06.2017 №4567, №4568, №4569, №4570, №4571 №4572 та на підставі наказу від 30.06.2017 №2672, посадовими особами Головного управління ДФС у Львівській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Аве Львів» (нова назва - ТОВ «Ековей Вейст Менеджмент») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби, за період з 01.01.2017 по 30.06.2017.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 10.11.2017 №1955/13-01-14-10/33951598 (далі - Акт перевірки), відповідно до висновків якого встановлено порушення ТОВ «Аве Львів»:

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, пункту 5, пункту 6, підпункту 9.4 пункту 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Міністерством фінансів України від 31.12.1999 №318, в результаті чого завищено від`ємне значення фінансового результату до оподаткування на загальну суму 3 987 830 грн. та занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 998 242 грн.;

- пункту 198.1 та пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 700 646 грн.

На підставі Акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 30.11.2017 №0021551410, яким за встановлені в Акті перевірки порушення збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у сумі 1 700 646 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 850 323 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 30.11.2017 №0021571410, яким за встановлені в Акті перевірки порушення збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в сумі 2 998 242 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 1 499 121 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 30.11.2017 №0021581410, яким за встановлені в Акті перевірки порушення зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 987 830 грн.

На підставі направлень від 06.03.2017, від 03.04.2017 та від 23.10.2017 № 1251, №2091, №2092, №8302, №8303, №8304, виданих ГУ ДФС у Львівській області, проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Аве Львів» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 14.11.2017 року № 1984/13-01-14-10/33951598, відповідно до якого встановлено порушення ТОВ «Аве Львів» підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3 140 782,83 грн., підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 1 102 246 грн., пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 004 406,60 грн.

На підставі Акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 30.11.2017 року № 0021521410, яким за встановлені в Акті перевірки порушення збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 2 004 406,60 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 1 002 203 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 30.11.2017 №0021531410, яким за встановлені в Акті перевірки порушення збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в розмірі 3 140 782,83 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 1 570 391,42 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 30.11.2017 №0021541410, яким за встановлені в Акті перевірки порушення зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 102 246 грн.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем подано скарги від 15.12.2017 №1789, №1790 до ДФС України на вказані податкові повідомлення-рішення.

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги від 16.02.2018 №5718/6/99-99-11-01-25 залишено оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін.

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарг протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 14.1.36 статті 14 ПК України, господарська діяльність це діяльність особи, пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, надання послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків обов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, то визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

За приписами пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в ЄРПН.

За приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон № 996-XIV).

Відповідно до статті 1 цього Закону (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити також підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Як встановлено судом, позивачем, в періоді який перевірявся, були придбані послуги з перевезення та захоронення ТПВ з перевантажувальної станції у м. Львові по вул. Північній до полігонів побутових відходів, розміщених на території Дніпропетровської області за договорами, укладеними із контрагентами, основними з яких є: ТОВ «Аралія Груп», ТОВ «Теремор» та ТОВ «Інноваційна фінансова група».

На підтвердження здійснення господарських операцій між ТОВ «Аве Львів» та його контрагентами ТОВ «Аралія груп», ТОВ «Теремор» та ТОВ «Інноваційна фінансова група», позивачем надано наступні документи:

- договори про надання транспортних послуг від 23.01.2017 №1, від 03.01.2017 №03.01.2017-А, від 13.09.2016 №03/09/2016, від 05.04.2017 №050417-Т, від 02.01.2017 №02/01/2017-Г, від 10.01.2017 №10/01/01, від 03.10.2016 №03/10/2016-Р, від 30.12.2016 №30/12/2016-С, від 21.10.2016 №21-10/16;

- товарно-транспортні накладні від 29.03.2017 №6102, від 15.05.2017 №7070, від 24.04.2017 №6650, від 27.04.2017 №6710, від 24.04.2017 №6649, від 18.05.2017 №7124, від 18.05.2017 №7134, від 05.05.2017 №6868, від 13.05.2017 №7029, від 09.05.2017 №6947, від 06.05.2017 №6887, від 17.05.2017 №7114, від 17.05.2017 №7113, від 09.05.2017 №6944, від 10.05.2017 №6969, від 13.05.2017 №7032, від 15.05.2017 №7074, від 17.05.2017 №7108, від 10.05.2017 №6970, від 18.05.2017 №7126, від 15.11.2016 №3413, від 09.11.2016 №3290/2, від 09.11.2016 №3290/1, від 30.01.2017 №4929, від 30.01.2017 №4927, від 04.01.2017 №4415, від 25.01.2017 №4836, від 02.01.2017 №4377, від 30.12.2016 №4307, від 18.01.2017 №4690, від 01.10.2016 №2491, від 30.09.2016 №2474, від 03.10.2016 №2530 тощо;

- подорожні листи від 29-30.04.2017, від 01-07.04.2017, від 01-02.04.2017;

- журнали обліку з інформацією щодо перевезень за період з 19.10.2016 по 06.06.2017;

- акти надання транспортних послуг від 07.09.2017 №425, від 04.08.2017 №04/08-1, від 28.08.2017 №4-А, від 17.08.2016 №194, від 10.09.2016 №186, від 13.09.2016 №196, від 14.09.2016 №197, від 14.09.2016 №198, від 07.07.2016 №219, від 06.07.2016 №218, від 05.07.2016 №217, від 04.07.2017 №214, від 04.07.2016 №213, від 01.07.2016 №211, від 01.07.2016 №210, від 09.07.2016 №2038, від 11.11.2016 №405, від 27.10.2016 №375, від 17.10.2016 №364, від 06.10.2016 №346, від 14.09.2016 №298 тощо;

- довідки, видані перевізниками на підтвердження надання транспортних послуг у період з 01.01.2017 по 30.06.2017;

- податкові накладні від 12.08.2016, від 15.08.2016 від 18.08.2016, від 21.08.2016, від 22.08.2016, від 24.08.2016, від 25.08.2016, від 26.08.2016, від 27.08.2016, від 28.08.2018,від 01-07.09.2016, від 11-13.09.2016, від 15.09.2016, від 16.09.2016, від 16.09.2016, від 19.09.2016, від 20.09.2016, від 23.09.2016, від 03.10.2016, від 05.10.2016, від 07.10.2016, від 09.10.2016, від 12.10.2016, від 17.10.2016-28.10.2016 тощо.

На думку позивача, вказані документи підтверджують правомірність формування ТОВ «Аве Львів» даних податкового обліку за результатом господарських операцій з вказаними контрагентами та факт вчинення спірних операцій.

Суд звертає увагу, що направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у своїй постанові від 14.12.2022 наголосив на тому, що при оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників господарських операцій, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Відтак, суд вважає, за необхідне надати оцінку господарським правовідносинам позивача з ТОВ «Аралія груп», ТОВ «Теремор» та ТОВ «Інноваційна фінансова група», з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 14.12.2022 у справі №826/3687/18.

Так, під час розгляду справи відповідач наголошував на тому, що контрагенти позивача не мали матеріально-технічних умов та трудових ресурсів для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності. Безтоварність операцій контролюючий орган також доводив такими обставинами як відсутність документів, виписування яких на відповідні господарські операції передбачено нормативно-правовими актами та/або є загальновизнаним у господарській практиці.

Щодо взаємовідносин ТОВ «Аве Львів» (сучасна назва - ТОВ «Ековей Вейст Менеджмент») з ТОВ «Аралія груп», суд зазначає наступне.

Між ТОВ «Аралія груп» (виконавець) в особі директора Неумивакіна С.Ф. та ТОВ «Аве Львів» (замовник) в особі директора ОСОБА_3 укладено договір про надання послуг по розміщенню та захороненню побутових відходів від 03.10.2016 б/н, відповідно до умов якого виконавець приймає на себе зобов`язання у період дії договору надавати послуги по розміщенню та захороненню побутових відходів, що надходять від замовника, на полігон побутових відходів, а замовник зобов`язується здійснювати оплату, передбачену цим договором. Вартість послуг по розміщенню та захороненню відходів визначається в актах виконаних робіт.

Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області листом від 24.10.2017 №14982/16/05-2017 на адресу Головного управління ДФС у Львівській області для врахування під час проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Аве Львів» надано акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ЛКП «ТФ Львівспецкомунтранс» за період з 01.01.2014 року по 31.05.2017 №06-24/9 від 04.09.2017.

Так, за зверненням Західного офісу Держаудитслужби, працівниками Держаудитслужби України та працівниками Східного офісу здійснено вихід для проведення зустрічної звірки у ТОВ «Аралія груп». Проте, місцезнаходження вказаного підприємств не встановлено, а відтак, зустрічну звірку не проведено.

Відповідно до листа слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області від 11.10.2017 №14527/16/05-2017, наданого начальникові ГУ ДФС у Львівській області Кондро І.В., вбачається, що слідчим управління проводиться досудове розслідування по матеріалах кримінального провадження №12017140000000004 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 191, частиною другою статті 15, частиною п`ятою статті 191 Кримінального кодексу України, відомості про яке 04.01.2017 внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань.

У межах вказаного кримінального провадження та у ході аналізу вилучених під час обшуків документів встановлено ряд контрагентів ТОВ «Аве Львів», які ніби-то надавали послуги по прийманню ТПВ. Однак, перевіркою встановлено факти їх можливої фіктивної діяльності.

Зокрема, встановлено, що згідно даних 5 додатків до декларації по ПДВ за грудень 2016 року ТОВ ТОВ «Аралія груп» надало послуги лише для ТОВ «Аве Львів» та ТОВ «Санком-Львів» про прийманню ТПВ на суму понад 560 тис. грн. У свою чергу, ТОВ «Аралія груп» у даних взаємовідносинах виступило посередником, оскільки подальшим захороненням ТПВ повинні були зайнятись інші підприємства. Окрім того, встановлено, що засновником, директором та бухгалтером вказаного товариства є одна особа - ОСОБА_2 , житель Вінницької області, саме товариство зареєстровано в місті Києві, а банківські рахунки має відкриті у банківських установах в м. Дніпро. Найманих працівників, транспортних засобів, складських приміщень чи земельних ділянок у власності не має.

Згідно протоколу допиту свідка від 15.02.2017 ОСОБА_2 жодного відношення до ТОВ «Аралія груп» не має, документи для реєстрації ТОВ «Аралія груп» не подавав, договори на захоронення ТПВ не підписував.

Судом встановлено, що первинні документи, укладені між позивачем та ТОВ «Аралія груп», підписані саме ОСОБА_2 , як директором ТОВ «Аралія груп».

На думку суду, первинні документи (податкового та бухгалтерського обліку), підписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності юридичних осіб, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами, які посвідчують факт настання юридичних наслідків.

Відсутність вироку у кримінальному провадженні не звільняє суд, який розглядає адміністративну справу, від обов`язку перевірити та надати належну оцінку повідомленим контролюючим органом фактичним обставинам, які встановлені в процедурах кримінального провадження і ставлять під сумнів реальний характер господарських операцій, тому що такі обставини входять до предмета доказування в адміністративній справі з відповідним предметом адміністративного позову.

Подібний висновок сформульовано Верховним Судом у постанові від 02 жовтня 2018 року (справа № 826/6146/16).

Суд зазначає, що протокол допиту свідка оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, суд враховує, що Дніпровським обласним управлінням ПАТ «Державний ощадний банк України» надано інформацію, що ТОВ «Аралія груп» відкрито 3 рахунки, по одному з них за період з 08.12.2016 по 01.03.2017 розрахункові операції не проводились, по другому проведено 6 розрахункових операцій за 21.12.2016 та 28.12.2016, з яких лише одне надходження в сумі 31 тис. грн з іншого рахунку, яким користується ТОВ «Аралія груп».

Усі документи для відкриття 3 банківських рахунків подані та заповнені невстановленою особою, яка у вказаній банківській установі представлялась та діяла як ОСОБА_2 . Водночас, для проведення взаєморозрахунків ТОВ «Аралія Груп» використовувало р/р №26007300611109, аналізом якого встановлено, що з моменту відкриття - 06.12.2016 - по 01.03.2017 товариство отримувало кошти виключно від ТОВ «Аве Львів» та ТОВ «Санком-Львів» за надання послуг по захороненню ТПВ, які у подальшому ТОВ «Аралія Груп» перераховано на рахунки інших підприємств, діяльність яких пов`язана з будівництвом. Так, у реквізитах вищевказаного договору від 03.10.2016 б/н зазначено номер поточного рахунку ТОВ «Аралія Груп» 26007300611109, відкритого у Дніпровському обласному управлінні АТ «Ощадбанк». Водночас, вказаний банківський рахунок відкрито лише 06.12.2016. Таким чином, вказаний договір між ТОВ «Аве Львів» та ТОВ «Аралія груп» про захоронення ТПВ від 03.10.2016, в якому зазначено поточний рахунок № НОМЕР_1 , не міг бути укладений раніше дати відкриття рахунку у банку (06.12.2016).

Суд звертає увагу, що за видами діяльності по КВЕД згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Аралія Груп» діяльність по сортуванню, утилізації та захороненню ТПВ не передбачалась.

Одночасно, слід зазначити, що правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов`язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини на території України, регламентуються Законом України «Про відходи».

Статтею 1 Закону України «Про відходи» визначено, що захоронення відходів це остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об`єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини не перевищував установлених нормативів.

Відведені місця чи об`єкти це місця чи об`єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Відповідно до підпункту «к» статті 20 Закону України «Про відходи» до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері поводження з відходами належить видача дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами терміном на три роки.

Однак, позивачем не доведено, а судом не встановлено наявність вказаних дозволів у ТОВ «Аралія груп».

Суд також враховує, що в товарно-транспортних накладних, наданих перевізниками ТПВ на адресу ТОВ «Аралія груп», не зазначено повної адреси пунктів навантаження та розвантаження ТПВ ( в пункті розвантаження лише зазначено Дніпропетровська обл.), а також не зазначено прізвища відповідальної посадової особи вантажоодержувача (у декількох ТТН зазначено прізвище отримувача Неумивакін), відсутня дата прийняття ТПВ, відсутня інформація про навантажувально-розвантажувальні роботи (хто здійснював, які механізми залучені, вартість навантажувально-розвантажувальних робіт), відсутня інформація щодо кількості переданих, та відповідно прийнятих на захоронення ТПВ, відсутні талони на захоронення.

У своїй постанові від 05.05.2023 у справі №1340/5998/18 Верховний Суд зазначив, що посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, їх особистий підпис є обов`язковим реквізитом первинного документа, оскільки зазначення саме цієї інформації дає змогу ідентифікувати учасників господарських операцій.

Щодо взаємовідносин ТОВ «Аве Львів» (сучасна назва - ТОВ «Ековей Вейст Менеджмент») з ТОВ «Теремор», суд зазначає наступне.

Згідно з договором від 05.04.2017 року №050417-Т про надання послуг із сортування та утилізації твердих побутових відходів, укладеного між ТОВ «Теремор» (виконавець) в особі директора Наливайка І.О. та ТОВ «Аве Львів» (замовник) в особі директора ОСОБА_4 , виконавець зобов`язується у порядку, визначеному договором прийняти тверді побутові відходи та здійснити їх сортування та утилізацію (далі послуги), а замовник зобов`язується оплачувати їх на умовах договору.

Так, у період з 01.01.2017 по 30.06.2017 ТОВ «Теремор» надано ТОВ «Аве Львів» послуги з сортування та утилізації твердих побутових відходів на загальну суму 438 000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 73 000 грн.

Судом встановлено, що вироком Сихівського районного суду м. Льова від 02.03.2018 у справі №464/961/18 ОСОБА_1 (директора ТОВ «Теремор») визнано винуватим за ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 387 КК України. Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, без мети здійснення господарської діяльності, не маючи відповідної освіти, досвіду та фінансових можливостей для цього, проте, будучи засновником та директором ТОВ «Теремор», з метою прикриття незаконної діяльності, тобто використання зазначеного суб`єкта господарювання для створення видимості фінансово-господарської діяльності, незаконного обернення безготівкових коштів в готівкові, здійснення фіктивних фінансово-господарських операцій надав фактичне право управління діяльністю підприємством невстановленим особам, яким віддав у розпорядження документи фінансово-господарської діяльності та печактку ТОВ «Теремор».

Вказаним вироком також встановлено, що в період квітня - травня 2017 року невстановлені особи, шляхом отримання від ОСОБА_1 установчих документів ТОВ «Теремор», використовуючи такі документи, надавали реквізити вказаного підприємства ТОВ «Аве Львів» та ТОВ «Санком» для проведення фіктивних фінансово-господарських операцій із сортування та утилізації відходів. У період з 10.04.2017 по 17.05.2017 на рахунок ТОВ «Теремор» №26004050286862, відкритий у ПАТ КБ «Приватбанк», надійшли грошові кошти в сумі 600 000,00 грн. від ТОВ «Аве Львів» в результаті проведення фіктивних фінансово-господарських операцій в якості оплати за нібито надані послуги із сортування та утилізації відходів.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 205 КК України, так як він вчинив фіктивне підприємництво, тобто створення суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), з метою прикриття незаконної діяльності.

Досліджуючи первинні документи, укладені між позивачем та ТОВ «Теремор», суд враховує, що вказані документи підписані саме ОСОБА_1 , як директором ТОВ «Теремор».

Оцінюючи надані до суду докази в їх сукупності, суд зазначає, що факт наявності судового рішення в межах кримінального провадження, яким встановлено факт скоєння злочинів, передбачених статтею 205 КК України «Фіктивне підприємництво», виключає можливість правомірного включення до даних податкового обліку господарських операцій із таким фіктивно створеним суб`єктом господарювання.

З аналізу викладеного, суд наголошує на тому, що вказаним виром було встановлено саме конкретні обставини, які безспосередньо впливають на спірні правовідносини у даній справі.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 07 лютого 2022 року у справі № 160/3364/19 відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного, зокрема, у постанові від 01 грудня 2015 року у справі № 826/15034/17 (№ 21-3788а15), що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, у зв`язку із чим господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Суд зазначає, що судова практика розгляду податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка забезпечує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської діяльності відповідає нормам Податкового кодексу України .

При цьому будь-які документи (в тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних лише документів у разі фактичного здійснення господарської операції. У разі фактичного здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть бути визнані первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Окремою підставою для висновку про видачу у платника податків права на отримання податкових пільг є більшість первинних документів, які підтверджують виконання операцій, дефекти таких документів, складання таких документів при фактично недійсних заявлених операціях, відображення у первинних документах недостовірних даних або даних, які неможливо віднести до операцій, що перевіряються.

Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Тому, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість, необхідно встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок надання робіт (послуг), обсяги і зміст, спосіб отримання, належним чином. дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи змісту операцій, та оцінити такі докази окремо та в їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 17.08.2023 № 420/8830/20.

Оцінюючи надані позивачем документи первинного бухгалтерського обліку в сукупності з інформацією про відсутність дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, а також враховуючи встановлений факт причетності директора ТОВ «Теремор» ОСОБА_1 до реєстрації цієї юридичної особи з метою провадження фіктивної господарської діяльності, непричетність ОСОБА_2 згідно протоколу допиту до ведення господарської діяльності ТОВ «Аралія груп», суд приходить до висновку про обгрунтованість позиції контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами.

Щодо взаємовідносин ТОВ «Аве Львів» (сучасна назва - ТОВ «Ековей Вейст Менеджмент») з ТОВ «Іноваційна фінансова група», суд зазначає наступне.

Між ТОВ «Інноваційна фінансова груп» (виконавець) та ТОВ «Аве Львів» (замовник) укладено договір про надання послуг по захороненню побутових відходів від 130.09.2016 №13\09\2016.

Відповідно до умов Договору, виконавець приймає на себе зобов`язання у період дії договору надавати послуги по розміщенню та захороненню побутових відходів, що надходять від замовника, в м. Сенильникове, комплекс раціонального використання та зберігання побутових відходів "Правобережний", об`їздна дорога в районі м. Новомосковськ, м. Підгороднє, Дніпровська обл.., а Замовник зобов`язується здійснювати оплату, передбачену цим договором. Вартість послуг по захороненню відходів визначається у актах виконаних робіт. Підтвердженням надання виконавцем послуг з приймання та захоронення відходів є складений та підписаний акт

виконаних робіт, у якому зазначається фактичний обсяг прийнятих у замовника відходів за місяць.

Як зазначено в акті ревізії №06-24/9 від 04.09.2017, відповідно до отриманих від офісів Держаудитслужби інформацій, не вдалось можливим провести зустрічну звірку ТОВ «Інноваційна фінансова груп» у зв`язку з відсутністю вказаного суб`єкта господарювання за юридичною адресою.

Крім того, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області для використання під час проведення перевірки ТОВ «Аве Львів» скеровано наступну інформацію та копії документів, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження №12017140000000004.

Відповідно до наданої копії ухвали слідчого судді Галицького району від 26.05.2017 прокурор Прокуратури Львівської області Олійник Х.В., звернулася в суд з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку за адресою: м. Дніпро, вул. Гагаріна, 115, оф. 38 з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення речей, предметів та документів, що мають доказове значення у кримінальному провадженні, а саме: документів щодо діяльності підприємств з ознаками «фіктивності» - ТОВ «Аралія Груп», ТОВ «Теремор» та інших підприємств, документів щодо договірних та фінансових взаємовідносин з перевізниками ТОВ «Аве Львів», ТОВ «Санком», ЛКП «ТФ Львівспецкомунтранс», ТОВ «Спецавтотранс-Львів», ТОВ «ДВ Екосвіт».

Відповідно до наданого для використання в ході проведення перевірки протоколу обшуку від 30.05.2017 за адресою: м. Дніпро, вул. Гагаріна, 115 оф. 38 виявлено та вилучено документи, що стосуються діяльності, зокрема, ТОВ «Інноваційна фінансова груп».

У ході аналізу наданих до перевірки актів виконаних робіт, виписаних ТОВ «Інноваційна фінансова груп» за період 2016 рік встановлено відсутність зазначення місць складання актів, відсутня інформація про перевізників, ТТН, кількість прийнятих відходів у розрізі ТТН, не зазначено за який період надано вищевказані послуги.

Крім того, в товарно-транспортних накладних, наданих перевізниками ТПВ на адресу ТОВ «Інноваційна фінансова груп», не зазначено повної адреси пунктів навантаження та розвантаження ТПВ (в пункті розвантаження лише зазначено Дніпропетровська обл.), а також не зазначено прізвища відповідальної посадової особи вантажоодержувача, відсутня дата прийняття ТПВ, відсутня інформація про навантажувально-розвантажувальні роботи (хто здійснював, які механізми залучені, вартість навантажувально-розвантажувальних робіт), в деяких ТТН відсутня печатка отримувача, в деяких ТТН відсутній підпис отримувача.

Крім того, в наданих до перевірки товарно-транспортних накладних відсутня інформація щодо кількості переданих, та відповідно прийнятих на захоронення ТПВ, відсутні талони на захоронення.

У більшості наданих до перевірки ТТН зазначена вага отриманих для перевезення ТПВ в метрах кубічних. Проте, в актах виконаних робіт, наданих ТОВ "Інноваційна фінансова група", зазначено кількість наданих послуг в тонах або машинах.

На думку суду, відсутність вказаних реквізитів в зазначених первинних документах є суттєвою, оскільки зазначення вказаної інформації дає змогу ідентифікувати учасників господарських операцій, адреси завантаження та відвантаження ТПВ, об`єми вантажу, що безпосередньо впливає на правомірність визначення суми податкового кредиту по послугах з перевезення ТПВ.

Як і по взаємовідносинах з ТОВ «Аралія Груп» та ТОВ «Теремор», позивачем не доведено наявність дозволів на здійснення операцій у сфері поводження з відходами у ТОВ «Інноваційна фінансова груп».

На думку суду, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про його належну обачність у виборі контрагентів.

Про належну обачність платника податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів вказував Верховний Суд у постанові від 06.07.2022 у справі №200/14551/19-а, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарноматеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не підтверджено належними і допустимими доказами реальність господарських взаємовідносин із ТОВ «Інноваційна фінансова груп», а висновки контролюючого органу про те, що такі взаємовідносини не мали реального характеру є обґрунтованими.

Також, як встановлено судом у перевіряємий період, позивач мав взаємовідносини із ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , КП «Київкомунсервіс», ТОВ «Негга», КП «Черкаська служба чистоти», ЖКГ «Києво-Святошинське виробниче управління», ТПВ КП «Еко Дніпро», суд враховує наступне.

По взаємовідносинах позивача з із ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , суд заначає наступне.

Взаємовідносини позивача з ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 проведення на виконання умов договорів від 08.06.2016 №2 та від 01.06.2016 №4.

Відповідно до умов вищевказаних договорів розрахунки за перевезення здійснюються за договірними цінами та фіксуються в актах виконаних робіт. Перевізник зобов?язується надати послуги пов?язані з перевезенням вантажу замовника за затвердженим маршрутом згідно із поданими заявками. Перевізник зобов?язується належним чином та у встановлений строк надати послуги пов?язані з перевезенням вантажу та передати вантаж одержувачу. Перевізник зобов?язаний доставити довірений йому вантаж в обумовлений термін у пункт призначення і видати його одержувачу, зазначеному в товарно-транспортній документації. Не пізніше 10 календарних днів після доставки вантажу передати замовнику акт наданих послуг та один з примірників товарно-транспортних документів, що підтверджують доставку вантажу.

Згідно наявних первинних документів, що свідчать про взаємовідносини із ФОП ОСОБА_5 та ФОГ Холонівський І.., товарно-транспортні накладні, виписані на послуги з перевезення ТПВ на адресу КП «Київкомунсервіс». Проте, в графі наданих до перевірки ТТН «Замовники» вказано декілька замовників, а саме: ЛСКТ, Санком, САТ, ЕКОСВІТ, АВЕ.

Таким чином, визначити, яку кількість ТПВ для перевезення передано ТОВ «Ековей Вейст Менеджмент» не вдається можливим.

У наданих до перевірки актах виконаних робіт (надання послуг з перевезення ТПВ) не вказано за яким маршрутом надано послуги, відсутні посилання на ТТН, здійснений кілометраж та відсутні дані про кількість ТПВ, переданих на обробку та захоронення.

Таким чином, вищевказаними перевізниками не дотримано вимог договору в частині забезпечення повного оформлення ТТН, чим порушено умови укладених договорів на перевезення та вимоги Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, відсутні всі обов?язкові реквізити, передбачені нормами чинного законодавства України, в актах виконаних робіт (наданих послуг).

Як зазначалось вище, відсутність таких реквізитів в первинних документах є суттєвою, оскільки зазначення вказаної інформації дає змогу ідентифікувати учасників господарських операцій, адреси завантаження та відвантаження ТПВ, об`єми вантажу, що безпосередньо впливає на правомірність визначення суми податкового кредиту по послугах з перевезення ТПВ.

Враховуючи вищенаведене, наданими до перевірки документами не підтверджується факт надання вищевказаних послуг КП «Київкомунсервіс».

По взаємовідносинах позивача з КП «Київкомунсервіс», суд бере до уваги наступне.

До перевірки надано акти виконаних робіт №27858 від 30.06.2016 з приводу послуг з організації подальшої переробки та утилізації ТПВ в кількості 97,75 тн. на загальну суму 10 752,50 грн., в т.ч. ПДВ 1 792,08 грн. та акт виконаних робіт №30430 від 31.07.2016 щодо послуги з організації подальшої переробки та утилізації ТПВ в кількості 721,91 тн. на загальну суму 79 409,10 грн., в т.ч. ПДВ 13 235,02 грн.

Вищевказані суми в розмірі 75 135,50 грн. включено до складу витрат підприємства за 2016 рік., сума ПДВ в розмірі 15 027,10 грн. включена до складу податкового кредиту, а саме: за червень 2016 року в сумі 1 792,08 грн., за липень 2016 року в сумі 13 235,02 грн.

Відповідно до умов договору від 17.06.2016 №C-2016/12, укладеного із КП «Київкомунсервіс», під час вилучення виконавцем відходів для їх подальшої утилізації сторони складають акт надання послуг. Право власності на відходи переходить з моменту підписання акту або в момент передачі відходів. Кількісні та вагові показники відходів, що передаються виконавцю остаточно визначаються в місці передачі відходів. Замовник має право бути присутнім при визначення остаточних показників.

Враховуючи порушення, описане в п.2.3 даного розділу акту перевірки, відповідно до наданих до перевірки документів, неможливо визначити, яку саме кількість ТПВ передано ТОВ «Ековей Вейст Менеджмент» для подальшої переробки та утилізації на КП «Київкомунсервіс» та визначити вартість отриманих послуг від КП «Київкомунсервіс».

По взаємовідносинах позивача з ТОВ «Негга», суд бере до уваги наступне.

За період з 01.01.2015 по 31.12.2016 ТОВ «Ековей Вейст Менеджмент» віднесено до складу витрат підприємства вартість отриманих від ТОВ «Негга» послуг по утилізації відходів на загальну суму 112 500,00 грн.

До перевірки надано акти виконаних робіт б/н від 30.09.2016 на послуги по утилізації відходів в кількості 90 тн. на загальну суму 27 000 грн., в т.ч. ПДВ 4 500,00 грн., б/н від 31.10.2016 на послуги по утилізації відходів в кількості 360 тн. на загальну суму 108 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 18 000,00 грн.

Вищевказані суми в розмірі 112 500 грн. включено до складу витрат підприємства за 2016 рік.

Сума ПДВ до складу податкового кредиту не включена. Крім того, до перевірки не надано податкові накладні, виписані ТОВ «Негга».

За посиланням контролюючого органу, згідно АІС «Податковий блок» та ЄРПН ТОВ «НЕГГА» суми ПДВ в розмірі 4 500,00 грн. та 18 000,00 грн. до складу податкового зобов?язання не включені, на дані суми податкові накладні не зареєстровано.

Разом з тим, до перевірки не надано актів виконаних робіт та товарно-транспортних накладних, що свідчать про перевезення ТПВ на адресу ТОВ «Негга».

По взаємовідносинах позивача з КП «Черкаська служба чистоти», суд бере до уваги наступне.

У ході перевірки встановлено, що КП «Черкаська служба чистоти» за період 2016 року надано ТОВ «Ековей Вейст Менеджмент» акти виконаних робіт по захороненню ТПВ на загальну суму 92 200 грн., в т.ч. ПДВ 15 366,66 грн., в т.ч. за жовтень 2016 року на захоронення ТПВ в кількості 5 000 м.куб. на суму 46100 грн., в т.ч. ПДВ 7 683,33 грн., за листопад 2016 року на захоронення ТПВ в кількості 5 000 м.куб. на суму 46100 грн., в т.ч. ПДВ 7 683,33 грн.

Проведеним порівнянням кількості вивезених ТПВ залученими перевізниками з метою захоронення до КП «Черкаська служба чистоти» за період 2016 року з захороненими КП «Черкаська служба чистоти» встановлено, що згідно наданих до перевірки актів виконаних робіт та товарно - транспортних накладних вивезено 5 704 м.куб ТПВ, проте згідно наданих до перевірки документів, КП «Черкаська служба чистоти» виставлено рахунків та оформлено актів виконаних робіт на захоронення 10 000 м.куб, тобто різниця складає 4 296 м.куб. відповідно до умов договору та даних актів виконаних робіт вартість захоронення 1 м.куб. ТПВ становить 9,22 грн. (з ПДВ).

Таким чином, ТОВ «Ековей Вейст Менеджмент» безпідставно віднесено до складу витрат за 2016 рік вартість послуг із захоронення в сумі 33 007,60 грн., крім того, завищено суму податкового кредиту в розмірі 6 601,52 грн., в т.ч. за жовтень 2016 року в сумі 2560,09 грн., за листопад 2016 року в сумі 4 041,43 грн.

По взаємовідносинах позивача з ЖКГ «Києво-Святошинське виробниче управління», суд бере до уваги наступне.

У ході перевірки встановлено, що ЖКГ «Києво-Святошинське виробниче управління» за період 2016 рік надано ТОВ «Ековей Вейст Менеджмент» акти виконаних робіт по захороненню ТВП на загальну суму 170 931,60 грн., в т.ч. ПДВ 34 319,60 грн., в т.ч. за червень 2016 року на захоронення ТПВ в кількості 8 200 м.куб. на суму 170 931,60 грн., в т.ч. ПДВ 34 319,60 грн.

Проведеним порівнянням кількості вивезених ТПВ залученими перевізниками за період 2016 рік встановлено, що згідно наданих до перевірки актів виконаних робіт та товарно - транспортних накладних вивезено 6 580 м.куб ТПВ. Проте, згідно наданих до перевірки документів, ЖКГ «Києво-Святошинське виробниче управління» виставлено рахунків та оформлено актів виконаних робіт на захоронення 8 200 м.куб, тобто різниця складає 1 620 м.куб. відповідно до умов договору та даних актів виконаних робіт вартість захоронення 1 м.куб. ТПВ становить 20,84532 грн. (з ПДВ).

Таким чином, ТОВ «Ековей Вейст Менеджмент» безпідставно віднесено до складу витрат за 2016 рік вартість послуг із захоронення в сумі 28 141,18 грн., крім того, завищено суму податкового кредиту в розмірі 5 628,24 грн., в т.ч. за червень 2016 року в сумі 5 628,24 грн.

По взаємовідносинах позивача з КП «Еко Дніпро», суд бере до уваги наступне.

У ході перевірки встановлено надання послуг КП «Еко Дніпро» для позивача по захороненню відходів в кількості 838,36 тн. на суму 69 835,39 грн., ПДВ 13 967,08 грн.

Контролюючий орган дійшов висновку, що позивачем безпідставно включено до складу витрат вартість послуг із захоронення відходів КП «Еко Дніпро» в липні 2016 року на суму 5 650,24 грн., крім того ПДВ 1130,05 грн., оскільки, не підтверджено факт надання послуг з перевезення ТПВ на адресу КП «Еко Дніпро» в загальній кількості 67,83 тони. Вартість послуг захоронення однієї тони ТПВ становить 99,96 грн. з ПДВ.

Під час розгляду справи позивачем не було спростовано висновків контролюючого органу щодо неправомірного завищення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування та заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, по вищезазначеним взаємовідносинам з контрагентами.

Суд звертає увагу, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Поряд з цим, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував дані податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи, оскільки в силу положень частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №826/6902/15.

Суд також враховує, що ні під час проведення перевірки, ні під час розгляду справи позивачем не було надано пояснень в частині того, як здійснювалося налагодження ділових зв`язків між позивачем та ТОВ «Аралія груп», ТОВ «Теремор» та ТОВ «Інноваційна фінансова група», КП «Київкомунсервіс», ТОВ «Негга», КП «Черкась служба чистоти», ЖКГ «Києво-Святошинське виробниче управління», КП «Еко Дніпро», ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , позаяк використання фіктивних суб`єктів господарювання не буде відповідати звичайній діловій практиці із зазначеного питання.

Також позивачем доведено наявність у вказаних контрагентів дозволів на утилізацію, захоронення та перевезення твердих побутових відходів, що в силу Закону України "Про відходи" є обов`язковою умовою під час здійснення операцій у сфері поводження з відходами.

Крім того, при виборі контрагентів залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.07.2022 у справі №200/14551/19-а.

Отже, враховуючи сукупність встановлених вище обставин, суд приходить до висновку про правомірність висновків акта перевірки, на підставі яких контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, у зв`язку з чим адміністративним позов ТОВ «Ековей Вейст Менеджмент» є необґрунтованими, а тому не підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи відсутність підстав для задоволення позовних вимог, питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 90, 139, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Ековей Вейст Менеджмент» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Перепелиця А.М.