Ухвала

від 03.04.2024 по справі 640/13456/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

03 квітня 2024 року Справа № 640/13456/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С.. розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) в загальному позовному провадженні (у підготовчому засіданні) питання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом Микуличинської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області до Кабінету Міністрів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Івано-Франківська обласна державна адміністрація про визнання протиправним та скасування розпорядження,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Микуличинська сільська рада Яремчанської міської ради Івано-Франківської області з позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України № 483-р від 22 квітня 2020 року Про затвердження перспективного плану формування територій громад Івано-Франківської області.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року, позов задоволено частково. Виключено Микуличинську сільську раду із переліку територіальних громад, що увійдуть до складу спроможної територіальної громади - Яремчанської територіальної громади з пунктом адміністративного центру територіальної громади - м. Яремче, яка створена відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 483-р від 22.04.2020 Про затвердження перспективного плану формування територій громад Івано-Франківської області. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.07.2023 касаційну скаргу Кабінету Міністрів України задоволено частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року скасовано, а справу №640/13456/20 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції - Київського окружного адміністративного суду.

03.08.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Колесніковій І.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.08.2023 прийнято до провадження матеріали адміністративної справи №640/12124/21. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено у справі підготовче засідання на 25.09.2023. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Івано-Франківську обласну державну адміністрацію.

Копію вказаної ухвали направлено на електронну пошту позивача, зазначену в позовній заяві, та отримано останнім згідно звіту про доставку.

У зв`язку з неявкою у підготовче засідання 25.09.2023 представника позивача, підготовче засідання відкладено на 01.11.2023.

Повістку про виклик до суду в адміністративній справі №640/13456/20 було надіслано позивачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою, зазначеною у позовній заяві та отримано згідно відомостей Укрпошти 17.10.2023.

У зв`язку з неявкою у підготовче засідання 01.11.2023 представника позивача, підготовче засідання відкладено на 13.12.2023.

Повістку про виклик до суду в адміністративній справі №640/13456/20 було надіслано позивачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою, зазначеною у позовній заяві та отримано згідно відомостей Укрпошти 22.11.2023.

У зв`язку з неявкою у підготовче засідання 13.12.2023 представника позивача та великим навантаженням роботи в канцелярії суду, що унеможливлює вчасно здійснювати реєстрацію вхідної кореспонденції сторін, підготовче засідання відкладено.

У судове засідання 03.04.2024 позивач не з`явився, причин неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Повістку про виклик до суду в адміністративній справі №640/13456/20 було надіслано позивачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою, зазначеною у позовній заяві та отримано останнім 05.03.2024

Суд зазначає, що позивачем не подано до суду жодних заяв чи клопотань про розгляд справи чи про проведення судових засідань, призначених на 25.09.2023, 01.11.2023,13.12.2023 та 03.04.2024 за відсутності позивача.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного суду, викладену в Постанові від 12 січня 2023 року, у справі 9901/278/21, згідно якої ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною другою статті 131 КАС України встановлено, що учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Суд зазначає, що у розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.

Відповідно до частини 5 статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Згідно пункту 4 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 12.01.2023 у справі №9901/278/21 зазначила, що "пунктом 4 частини першої статті 240 КАС визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відтак, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів".

Також, при наданні оцінки наслідкам повторної неявки позивача в судове засідання, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень статті 205 КАС України, викладені в постанові від 18.12.2019 по справі № 9901/949/18, в якій зазначено, зокрема: Загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права. Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження. Частина п`ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору. Законодавче формулювання частини п`ятої … якщо неявка перешкоджає розгляду справи означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з цим суд зазначає, що у справах Осман проти Сполученого королівства та Креуз проти Польщі Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (справи Олександр Шевченко проти України 26 квітня 2007 року, справа Трух проти України від 14 жовтня 2003 року).

Суд зауважує, що позивач не повідомляв суду про зміну реєстрації адреси, зміну номера телефону, як і не вказував інші альтернативні способи зв`язку з ним.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що оскільки позивач не з`явився в судові засідання, призначені на 25.09.2023, 01.11.2023,13.12.2023 та 03.04.2024 без надання суду доказів про поважність причин його відсутності, враховуючи розумний строк розгляду справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даного позову без розгляду згідно частини п`ятої статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 205, 240, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов Микуличинської сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області до Кабінету Міністрів України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Івано-Франківська обласна державна адміністрація про визнання протиправним та скасування розпорядження - залишити без розгляду.

Роз`яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.04.2024

Суддя Колеснікова І.С.