Ухвала

від 09.04.2024 по справі 620/4946/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 квітня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/4946/24

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Тихоненко О.М., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить: рішення госпітальної військово-медичної комісії військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 пункт 12 свідоцтва про захворювання №236 від 06.04.2021 ОСОБА_2 «Захворювання пов`язане з проходженням військової служби» скасувати; прийняти постанову, якою буде встановлено зв`язок захворювання сина позивача ОСОБА_2 з проходженням військової служби в зоні проведення операції Об`єднаних сил України з безпосередньою його участю в бойових діях, захищаючи територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві, у тому числі, зазначаються:

відомі номери засобів зв`язку; адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (п.2);

зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п. 8);

власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п. 11).

Судом встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: в позовній заяві не зазначено: номерів засобів зв`язку відповідача; адреси електронної пошти відповідача; відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача; відсутня інформація щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви та власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674 «Про судовий збір» встановлено, що з 01.01.2024 за подання фізичною особою до суду позову немайнового характеру, справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн).

При отриманні позовної заяви судом з`ясовано, що вона не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: позивачем не надано документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України від 08.07.2011 № 3674 «Про судовий збір».

Також суд зазначає, що згідно з частинами 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно із ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Як встановлено судом предметом розгляду даного позову є рішення госпітальної військово-медичної комісії військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 пункт 12 свідоцтва про захворювання №236 від 06.04.2021.

Тобто про порушення своїх прав позивач дізналася з даного рішення в квітні 2021 року, проте до суду звернулася лише 04.04.2024, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом.

Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

На думку суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

При цьому, клопотання про поновлення строку звернення суду позивачем надано не було.

Відповідно до вимог частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановлює ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява має бути залишена без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу 10-денний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків, шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви з додержанням вимог пунктів 2, 8, 11 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також надати оригінал документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (1211,20 грн) або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України від 08.07.2011 № 3674 «Про судовий збір» та обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві.

Ухвалу про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана ТИХОНЕНКО