ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 липня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/4946/24
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій просить: рішення госпітальної військово-медичної комісії військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1 пункт 12 свідоцтва про захворювання №236 від 06.04.2021 ОСОБА_2 Захворювання пов`язане з проходженням військової служби скасувати; прийняти постанову, якою буде встановлено зв`язок захворювання сина позивача ОСОБА_2 з проходженням військової служби в зоні проведення операції Об`єднаних сил України з безпосередньою його участю в бойових діях, захищаючи територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що її син, ОСОБА_2 був військовослужбовцем та брав участь в зоні проведення операції об`єднаних сил України при безпосередній його участі в бойових діях, захищаючи територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України. Позивач зазначає, що її сина 04.06.2021 згідно довідки до акту МСЕК серії 12 ААВ № 372437 від 16.06.2021 визнано особою з інвалідністю 1 групи, 10.03.2023 після тривалої і тяжкої хвороби син позивача помер. Госпітальна військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_1 в свідоцтві про хворобу ОСОБА_2 №236 від 06.04.2021 зазначила формулювання такого змісту (п.12): «Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби». Не погоджуючись із таким рішенням військово-медичної комісії, вважаючи що відповідач мав винести постанову, якою буде встановлено зв`язок захворювання сина позивача ОСОБА_2 з проходженням військової служби в зоні проведення операції Об`єднаних сил України з безпосередньою його участю в бойових діях, захищаючи територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України, позивач звернулась до суду.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Вказану ухвалу суду відповідач отримав 30.04.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, відзив на позов не подав.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . У період з 15.08.2017 по 14.11.2017 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, що підтверджується довідками військової частини НОМЕР_2 від 06.04.2021 №59, від 27.04.2021 № 72 (а.с.14-15).
Також ОСОБА_2 в період з 08.10.2019 по 18.05.2020 брав безпосередню участь в операції об`єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, що підтверджується довідками військової частини НОМЕР_2 від 06.04.2021 № 60 та від 27.04.2021 № 73 (а.с.17-18).
Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_2 перебував на стаціонарному обстеженні і лікуванні в клініці щелепно-лицевої хірургії та стоматології в період з 13.10.2020 по 21.10.2020. Основний діагноз: плоскоклітинний нероговіючий рак язика, mts у лімфатичні вузли шиї справа сT3N2M0 G2, ст.4, клінічна група 2 (а.с.20).
Згідно зі свідоцтвом про хворобу №236 від 06.04.2021 госпітальна військово- лікарська комісія військової частини НОМЕР_1 , за направленням командира військової частини НОМЕР_2 від 22.03.2021 № 91 провела огляд ОСОБА_2 . В пункті 12 вказаного свідоцтва зазначено: діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва: плоскоклітинний нероговіючий рак язика, mts у лімфатичні вузли шиї справа T3 N2 M0 G2, ст.4, клінічна група 2, лікований комбінованою терапією: хіміотерапевтичне лікування (28.10.2020 цисплатин 150 мг); променеве лікування (з 29.10.2020 по 01.12.2020; з 14.12.2020 по 11.01.2021 6 MEV, 70 Гр). Ізольований міжхребцевий остеохондроз поперекового відділу хребта з протрузіями міжхребцевих дисків L2-L3-L4-S5 без порушення функції. Хронічна вертеброгенна люмбалгія, ремісія. Двобічний гонартроз І ст., без порушення функції. Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби (а.с.9).
Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААВ №372437 від 16.06.2021 ОСОБА_2 встановлено 1 групу інвалідності з 04.06.2021 вперше. Причина інвалідності, захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби (а.с.11).
Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ №009343 від 22.06.2022 ОСОБА_2 встановлено 1 (Б) групу інвалідності повторно. Причина інвалідності, захворювання, так, пов`язане з проходженням військової служби (а.с.12).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 11.03.2023 (а.с.13).
Позивач вважаючи, що її син помер, в зв`язку з проходженням військової служби в зоні проведення операції Об`єднаних сил України з безпосередньою його участю в бойових діях, захищаючи територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України звернулася до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992 №2801-XII (далі - Закон №2801-XII) законодавство України про охорону здоров`я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров`я.
Статтею 70 Закону №2801-XII передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.
Порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України регламентовано Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008.
Пунктом 1.3 розділу І Положення №402 передбачено, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема, визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
У відповідності до пункту 2.1 розділу II Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.
Відповідно до підпункту 21.1 Положення №402, у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Підпунктом 21.2 Положення №402 визначено, що причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
Підпунктом 21.30 пункту 21 Положення №402 передбачено, що постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), яке призвело до смерті військовослужбовця і причину смерті приймається в одному з формулювань, вказаних у пунктах 21.5, 21.6 розділу II Положення.
Відповідно до підпункту 21.5 пункту 21 розділу II Положення №402, постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
а) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
б) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії.
При ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами, а також токсичних речовин, які виникають у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби, приймається постанова - "Травма (зазначити фактор), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби".
Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, передбачених частиною 3;
в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок правопорушення.
г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.
Зазначена постанова приймається також, коли наявне захворювання за зазначений період служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях.
ґ) "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.
Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту.
Зазначена постанова приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період перебування в діючій армії.
д) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні.
е) "Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі і захворювання, не діагностовані при призові (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу), і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби.
Постанова в такому формулюванні приймається також за наслідками поранень (травм, контузій, каліцтв), якщо вони одержані до призову на військову службу, прийняття на військову службу за контрактом і військова служба не вплинула на вже наявні наслідки поранення (травми, контузії, каліцтва) і придатність до військової служби.
є) "Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі ІНФОРМАЦІЯ_3 " - якщо поранення (контузія, травма, каліцтво) отримане військовослужбовцем при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, і він визнаний учасником бойових дій.
ж) "Захворювання, ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій, за період служби у складі миротворчого контингенту досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності і він визнаний учасником бойових дій.
Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН.
з) "Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій Місії ООН, за період служби у складі миротворчого контингенту досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
и) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у складі миротворчого персоналу" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час виконання обов`язків військової служби у складі миротворчого персоналу.
к) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) отримано військовослужбовцем під час виконання миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де не велись бойові дії.
Відповідно до підпункту 21.9 Положення №402, визначення причинного зв`язку захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми), що призвело до смерті військовослужбовця, колишнього військовослужбовця, проводиться штатними ВЛК.
Виходячи з аналізу норм законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, обов`язковими умовами встановлення причинного зв`язку захворювання «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» є беззаперечне встановлення факту виникнення такого захворювання саме під час проходження служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби. Також причинний зв`язок формулювання «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» встановлюється у разі хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії або пізніше, якщо вони дозволяють віднести початок захворювання на період перебування в діючій армії.
Отже, час виникнення захворювання або час досягнення цим захворюванням визначеного ступеню розвитку має обов`язково відповідати часу проходження особою, щодо якої такий причинний зв`язок встановлюється, служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії.
Тобто, визначальним в спірних правовідносинах є визначення часу виникнення захворювання або часу досягнення цим захворюванням відповідного ступеню розвитку.
Водночас, у разі виникнення захворювання під час служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності, застосовується причинний зв`язок захворювання: «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби».
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі №826/14504/16.
На думку позивача, померлий ОСОБА_2 має право на визнання його захворювання та причини смерті такими, що фактично пов`язані із захистом Батьківщини, оскільки його захворювання досягло такого розвитку, що обмежувало його придатність до військової служби у період безпосередньої участі в антитерористичній операції.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до довідок військової частини НОМЕР_2 від 06.04.2021 № 59 та від 27.04.2021 №72 ОСОБА_2 брав безпосередню участь в антитерористичній операції у період з 15.08.2017 по 14.11.2017 (а.с.14-15). Також згідно з довідками військової частини НОМЕР_2 від 06.04.2021 № 60 та від 27.04.2021 № 73 ОСОБА_2 в період з 08.10.2019 по 18.05.2020 брав безпосередню участь в операції об`єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях (а.с.17-18). Водночас ОСОБА_2 вперше перебував на лікуванні у Національному військово-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь» у період з 13.10.2020 по 21.10.2020, тобто після спливу 3 років з моменту безпосередньої участі у АТО (з 15.08.2017 по 14.11.2017). Основний діагноз: плоскоклітинний нероговіючий рак язика, mts у лімфатичні вузли шиї справа сT3N2M0 G2, ст.4, клінічна група 2.
Відтак суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявність причинно-наслідкового зв`язку між безпосередньою участю померлого ОСОБА_2 у антитерористичній операції та захворюваннями, щодо яких позивачу були поставлені вищевказані діагнози і захворюванням, яке стало причиною його смерті.
Суд звертає увагу, що виявлення захворювання та постановлення діагнозу не може ототожнюватися з періодом виникнення такого захворювання. Відтак, виявлення захворювання під час служби автоматично не означає, що таке захворювання виникло внаслідок служби у військових частинах та установах чи досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності. З огляду на вищенаведене, суд позбавлений можливості оцінити причинно-наслідковий зв`язок такого захворювання.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, суд не може самостійно на власний розсуд надавати оцінку діагнозу позивача, зокрема періоду його виникнення, оскільки означені питання є дискреційними повноваженнями військово - лікарської комісії та інших спеціалізованих експертних установ. У межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям лікарів-членів різних ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та їх причинно-наслідкового зв`язку.
Згідно з абзацом п`ятим пункту 2.4.5 розділу І Положення №402, ВЛК регіону має право приймати постанови згідно з Положенням, що означає, зокрема, і чітке дотримання відповідачем формулювань причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, які вказуються у постановах. Відповідач таких норм дотримався.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
На виконання частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частина друга вказаної статті передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що незважаючи на встановлену вказаною нормою презумпцію винуватості суб`єкта владних повноважень, позивач не звільняється від свого процесуального обов`язку, встановленого частиною першою статті 77 Кодексу, довести належними та достатніми доказами ті обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
З огляду на те, що доказів, медичних та військово-облікових документів, які б підтверджували виникнення або розвиток захворювання, які є основною причиною смерті ОСОБА_2 , під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України позивач не надав, її доводи про скасування пункту 12 свідоцтва про хворобу №236 від 06.04.2021, а саме формулювання: «Захворювання пов`язане з проходженням військової служби», суд вважає необґрунтованими.
Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ).
Повне судове рішення складено 24.07.2024.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2024 |
Оприлюднено | 26.07.2024 |
Номер документу | 120577844 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування), з них |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кобаль Михайло Іванович
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Оксана ТИХОНЕНКО
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні