Постанова
від 17.09.2024 по справі 440/16678/23
ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 р.Справа № 440/16678/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,

за участю: секретаря судового засідання Щурової К.А.,

представника відповідача Солопа І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 (суддя Клочко К.І.; м. Полтава; повний текст складено07.03.2024) по справі № 440/16678/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Авто"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Авто" (далі по тексту позивач, ТОВ "Арсенал-Авто") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі по тексту відповідач, ГУДПС у Полтавській області), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Полтавській області № 166-рл від 10.10.2020 про анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Авто" на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 16010314201900080;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, відомості щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 16010314201900080, терміном дії з 01.07.2019 по 01.07.2024 та відновити інформацію про дію цієї ліцензії;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 06.10.2023 № 0089470901.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Авто" на виконання листа Полтавської ДПІ Головного управління ДПС у Полтавській області від 29.06.2023 № 3016/АП/16-31-75-11 зареєструвало 09.08.2023 новий РРО № 3001076794. Керуючись положеннями статті 3 та статті 15 Закону України № 481-ВР, які надають суб`єкту господарювання місячний строк для внесення змін до ліцензії, позивач 04.09.2023 звернувся до контролюючого органу із заявою щодо внесення змін до ліцензії та 05.09.2023 отримав переоформлену ліцензію із зазначенням нового РРО. Незважаючи на дотримання позивачем вимог Закону України № 481, контролюючим органом анульовано ліцензію позивача та застосовано штрафні санкції у розмірі 2 705 866,76 грн..

Також, вказує, що контролюючим органом порушено строк винесення розпорядження про анулювання ліцензії, встановлений частиною 28 статті 3 Закону України № 481, а також проведено фактичну перевірку за відсутності законних підстав. Так, у наказі контролюючий орган повинен зазначати конкретну інформацію, яка була наявна у контролюючого органу чи отримана ним в установленому порядку та свідчить про порушення платником податків відповідного законодавства, чого відповідачем зроблено не було.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 по справі № 440/16678/23 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Авто" (вул. Котляревського, 32, Мачухи, Полтавський район, Полтавська область, ідентифікаційний код 21059285) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4,м. Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 44057192) про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження Головного управління ДПС у Полтавській області № 166-рл від 10.10.2023 в частині анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Авто" на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 16010314201900080.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Полтавській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним відомості щодо анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 16010314201900080, терміном дії з 01.07.2019 по 01.07.2024 та відновити інформацію про дію цієї ліцензії.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 06.10.2023 № 0089470901.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Авто" витрати зі сплати судового збору у розмірі 29524,00 грн.

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 по справі № 440/16678/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на правомірність спірних розпорядження Головного управління ДПС у Полтавській області № 166-рл від 10.10.2023 в частині анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Авто" на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 16010314201900080, та податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 06.10.2023 № 0089470901.

Зазначає, що розпорядженням від 01.07.2019 № 193-РЛ ТОВ «Арсенал-Авто» видана ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним № 16010314201900080 терміном дії з 01.07.2019 до 01.07.2024. У додатку до ліцензії зазначений електронний контрольно-касовий апарат ФН: 3000261259; Модель РРО: АЗС POS Mini; Заводський (серійний) номер РРО: TN80080550. В той же час платником з 09.08.2023, відповідно до інформаційних баз даних ІС «Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій» розділу «Данні чеків - Товари», здійснено продаж пального через незареєстрований у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат ФН: 3001076794; Модель РРО: АЗС POS Mini; Заводський (серійний) номер РРО: TN80081941 на загальну суму 1352933,38 грн., чим порушено вимоги ст. 15 Закону № 481/95-ВP в частині "У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним суб`єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно - касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місцях торгівлі".

З викладених підстав, вказує, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Позивач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином/

У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судовим розглядом встановлено, що в період з 04.09.2023 по 07.09.2023 Головним управлінням ДПС у Полтавській області здійснено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Авто" на підставі п.п. 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, п. 75.1 статті 75, п.п. 80.2.5 п. 80.2 статті 80, п. 82.3 статті 82 Податкового кодексу України, статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 № 481 (далі по тексту - Закон № 481) з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива, наявності ліцензій.

За наслідками перевірки контролюючим органом складено акт про результати фактичної перевірки від 07.09.2023 № 8840/16-31-09-01/21059285 (далі по тексту - Акт перевірки), яким зафіксовано порушення вимог статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" в частині "У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним суб`єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно - касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місцях торгівлі" (т. № 1, а.с. 15-19).

За змістом Акту перевірки: "Платником з 09.08.2023 відповідно інформаційних баз даних ІС "Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій" розділу "Дані чеків - Товари", здійснено продаж пального напоїв через незареєстрований у ліцензії електронний контрольно - касовий апарат ФН: 3001076794; Модель РРО: АЗС POS MINI; заводський (серійний) номер РРО: TN 80081941 на загальну суму 1 352 933,38 грн".

Внаслідок виявлення контролюючим органом факту здійснення ТОВ "Арсенал-Авто" роздрібної торгівлі пальним через реєстратор розрахункових операцій, не зазначений в ліцензії, Головним управлінням ДПС у Полтавській області винесене розпорядження № 166-рл від 10.10.2023 про анулювання ліцензії, зокрема, Товариству з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Авто" на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 16010314201900080 (т. № 1, а.с. 232-233).

Крім того, на підставі цього ж Акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.10.2023 № 0089470901, яким на підставі абзацу 11 частини 2 статті 17 Закону України від 19.12.1995 № 481 до ТОВ "Арсенал-Авто" застосовано штрафні санкції у розмірі 2 705 866,76 грн..

Позивач не погодився із зазначеним розпорядженням та податковим повідомленням-рішенням та звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з протиправності спірних розпорядження Головного управління ДПС у Полтавській області № 166-рл від 10.10.2023 в частині анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Авто" на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 16010314201900080, та податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 06.10.2023 № 0089470901.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп.19-1.1.16 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України, контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.

Згідно з пп. 20.1.10 п. 20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Частиною 1 ст. 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України, встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1 ст.80 ПК України).

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Порядок проведення фактичних перевірок, в тому числі й підстави їх призначення, регламентовано ст.80 ПК України.

Відповідно до п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

З аналізу пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України вбачається, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального є самостійною підставою з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

У даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального).

Тобто, норма зазначеного вище підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів ст.16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" покладені на відповідача.

Відповідні функції контролю передбачені також п.п.19-1.1.14, 19-1.1.19, 19-1.1.20 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України, зокрема, контролюючі органи виконують такі функції: проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої.

Отже, контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкту з підстав здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені Верховним Судом у постановах від 21.07.2022 у справі №320/1864/21, від 11.05.2022 у справі №540/4141/20, від 12.08.2021 у справі №140/14625/20.

У постанові від 06.07.2022 у справі №420/1242/21 Верховний Суд виклав наступні висновки: "Аналіз п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України дає підстави для висновку, що дана правова норма передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як в сукупності, так і кожна окремо. Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства".

Слід зазначити, що окремою підставою, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки, згідно положень п.п.80.2.5 п.80.2 ст. 80 ПК України, є також наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами.

Тобто, саме за вказаною підставою контролюючий орган, крім покликання на пп.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, у наказі має зазначати конкретну інформацію, яка була наявна у контролюючого органу чи отримана ним в установленому порядку та свідчить про порушення платником податків відповідного законодавства.

Такий висновок щодо застосування норм права викладений Верховним Судом у постанові від 21.07.2022 у справі №320/1864/21.

Як вбачається з Наказу № 2130-п від 31.08.2023, контролюючий орган призначив перевірку з підстав здійснення контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива, наявності ліцензій, що відповідає підставі, визначеній у пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України.

За наведених обставин, посилання представника позивача на відсутність підстав для проведення перевірки судом відхиляється.

Стосовно правомірності анулювання ліцензії позивача та застосування до нього штрафних санкцій, колегія зазначає таке.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".

Частиною 1 статті 15 Закону № 481 визначено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

За змістом частин 7, 8, 16, 19 ст. 15 Закону № 481, суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п`ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Згідно з ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через своє зареєстроване постійне представництво) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам; місце роздрібної торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування. Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва. Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 545 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України», Єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального формується та ведеться ДФС та її територіальними органами в електронній формі на підставі відомостей, зазначених у документах, які подаються суб`єктами господарювання для отримання ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним відповідно до статей 3 і 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

За приписами положень статті 15 Закону України № 481, у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Відповідальність за здійснення роздрібної торгівлі пальним через електронний контрольно-касовий апарат, не зазначений у ліцензії, встановлена абзацом 11 частини 2 статті 17 Закону України № 481- 200 відсотків вартості реалізованої продукції.

Крім того, за приписами статті 15 Закону України № 481, ліцензія анулюється в разі встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через реєстратор розрахункових операцій не зазначений у ліцензії.

Як встановлено судом, ТОВ "Арсенал-Авто" на виконання вимог листа Полтавської ДПІ Головного управління ДПС у Полтавській області від 29.06.2023 № 3016/АП/16-31-75-11 (т. № 1, а.с. 41) зареєструвало 09.08.2023 новий РРО з фіскальним номером 3001076794 АЗС POS Mini, що підтверджується реєстраційним посвідченням № 3795 від 09.08.2023 (т. № 1, а.с. 42).

Реєстрація нового РРО була здійснена ТОВ "Арсенал-Авто" за день до закінчення терміну дії попереднього РРО з фіскальним номером 3000261259.

За приписами частини 30 статті 3 Закону України № 481, у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов`язаних з реорганізацією суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб`єкт господарювання зобов`язаний у місячний строк з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою.

Орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Аналогічні приписи містить частина 53 статті 15 Закону України № 481: у разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов`язаних з реорганізацією суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб`єкт господарювання зобов`язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що вищенаведені норми частини 30 статті 3 Закону України № 481 та частини 53 статті 15 Закону України № 481 не забороняють суб`єкту господарювання здійснювати торгівлю паливом з моменту реєстрації нового РРО до моменту внесення відповідних змін до ліцензії. Протягом цього часу ліцензія є діючою.

Керуючись положеннями статті 3 та статті 15 Закону України № 481, які надають суб`єкту господарювання місячний строк для внесення змін до ліцензії, позивач 04.09.2023 звернувся до контролюючого органу із заявою щодо внесення змін до ліцензії (т. № 1, а.с. 44) та 05.09.2023 отримав переоформлену ліцензію із зазначенням нового РРО (т. № 1, а.с. 46-48).

В контексті спірних правовідносин колегія суддів акцентує увагу на тому, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, має характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Аналізуючи поняття «якість закону», Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 111 рішення у справі «Солдатенко проти України» (заява № 2440/07) зробив висновок, що це поняття, вимагаючи від закону відповідності принципові верховенства права, означає, що у випадку, коли національний закон передбачає можливість обмеження прав особи, такий закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні - для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, закон має відповідати якісним вимогам, насамперед, вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість - у разі необхідності за належної правової допомоги - передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія; у внутрішньому праві повинні існувати загороджувальні заходи від довільного втручання влади в здійснення громадянами своїх прав (пункт 51 рішення у справі «Сєрков проти України», заява №39766/05, пункт 51-52 рішення у справі «Редакція газети «Правоє дело» та Штекель проти України», заява № 33014/05, пункт 115 рішення у справі «Свято-Михайлівська Парафія проти України», заява № 77703/01, пункт 37 рішення у справі «Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства» (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom), заява № 18139/91, пункт 27 рішення у справі «Круслен проти Франції» (Kruslin v. France), заява № 11801/85, пункт 56 рішення у справі «Аманн проти Швейцарії» (Amann v. Switzerland), заява № 27798/95).

Аналіз положень частини 30 статті 3 Закону України № 481 та частини 53 статті 15 Закону України № 481, які надають суб`єкту господарювання місячний строк для внесення змін до ліцензії та водночас не забороняють здійснення торгівлі пальним протягом цього строку, у взаємозв`язку із положеннями абзацу 11 частини 2 статті 17 Закону № 481, якими передбачено фінансові санкції у разі роздрібної торгівлі паливом через ЕККА, не зазначений у ліцензії, та положеннями статті 15 Закону України № 481, які передбачають анулювання ліцензії в разі встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через РРО, не зазначені в ліцензії, свідчить, що вказані правові норми по-різному регулюють спірні правовідносини.

Вирішуючи наведену правову колізію, колегія суддів зважає на таке.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 07.07.2022 у справі № 160/3363/19 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що у практиці адміністративного судочинства застосовується загальний принцип in dubio pro tributario (пріоритет з найбільш сприятливим для особи тлумаченням норми права): у разі якщо норма закону або іншого нормативного акта, виданого на основі закону, або якщо норми різних законів або нормативних актів дозволяють неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків особи у її взаємовідносинах з державою (в особі відповідних суб`єктів владних повноважень), тлумачення такого закону здійснюється на користь особи (суб`єкта приватного права).

Застосовуючи до спірних правовідносин вищенаведені висновки ЄСПЛ та Верховного Суду, колегія суддів прийшла до висновку, що застосування до ТОВ "Арсенал-Авто" фінансових санкцій у виді штрафу в розмірі 2 705 866,76 грн. та анулювання ліцензії за здійснення торгівлі пальним, яке здійснювалося позивачем в період з моменту реєстрації нового РРО - 09.08.2023, до моменту внесення змін до ліцензії - 05.09.2023, не відповідає засадам верховенства права.

Оцінюючі оскаржені у цій справі розпорядження Головного управління ДПС у Полтавській області № 166-рл від 10.10.2023 в частині анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Авто" та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 06.10.2023 № 0089470901 на предмет їхньої відповідності критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає їх прийняття непропорційним, тобто, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.02.2024 по справі № 440/16678/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.П. ЖигилійСудді(підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 26.09.2024 року

СудДругий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення17.09.2024
Оприлюднено30.09.2024
Номер документу121905897
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них дозвільної системи, нагляду (контролю), реалізації держ-ї регуляторної політики у сфері госп-ї д-ті; ліцензування видів господарської д-ті; розроблення і застосування національних стандар., технічних регламентів та процедур оцінки відповідності

Судовий реєстр по справі —440/16678/23

Ухвала від 18.11.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 14.10.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Постанова від 17.09.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Жигилій С.П.

Постанова від 17.09.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Жигилій С.П.

Ухвала від 17.09.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Жигилій С.П.

Ухвала від 05.06.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Жигилій С.П.

Ухвала від 21.05.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 07.05.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Жигилій С.П.

Ухвала від 17.04.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Жигилій С.П.

Постанова від 02.04.2024

Адміністративне

Другий апеляційний адміністративний суд

Мельнікова Л.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні