Ухвала

від 10.04.2024 по справі 400/4810/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 квітня 2024 р. Справа № 400/4810/23 Головуючий у суді І інстанції: Гордієнко Т.О.

Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Семенюк Г.В., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року по справі за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 129 914,21 грн., -

встановив:

Позивач, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 129 914,21 грн..

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року внесено виправлення у резолютивну частину рішення від 23.08.2023 року по справі № 400/4810/23, виклавши п. 2 в наступній редакції: "Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у сумі 121241,93 грн. на користь Державного бюджету.". Внесено виправлення у резолютивну частину виконавчого листа по справі № 400/4810/23, виклавши її в наступній редакції: "Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у сумі 121241,93 грн. на користь Державного бюджету.". У задоволенні заяв відповідача (боржника) про зупинення дії судового рішення та скасування виконавчого листа по справі № 400/4810/23 відмовлено.

ОСОБА_1 не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції від 11 березня 2024 року по справі № 400/4810/23.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року по справі № 400/4810/23 залишено без руху. Апелянту необхідно було надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги, докази надсилання копії апеляційної скарги з доданими до неї додатками іншим учасникам справи та апеляційну скаргу відповідно до вимог ст. 296 КАС України.

05 квітня 2024 року на адресу П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 на виконання ухвали суду від 27 березня 2024 року до якого було надано відомості з ДРФПП від 30.04.2024 року, Довідка Форми ОК-5 ПФУ від 03.04.2024 року.

Судовий збір, як складова частина судових витрат, виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функцію. Компенсаційна функція полягає у відшкодуванні коштів, витрачених державою на здійснення правосуддя, а також коштів, витрачених особами, що звертаються до суду або вчиняють певні процесуальні дії. Превентивна функція полягає в попередженні необґрунтованих звернень до судів, у забезпеченні виконання юридично зацікавленими в результаті справи особами своїх процесуальних обов`язків. Соціальна функція проявляється в тому, що судові витрати покликані забезпечити фактичну доступність до правосуддя.

Якщо компенсаційна функція судового збору лежить за межами судового процесу, то від виконання превентивної та соціальної функції судового збору безпосередньо залежить виникнення та розвиток судового процесу.

Європейський суд з прав людини у рішенні по "Справа "Креуз проти Польщі" (Case of Kreuz v. Poland)" від 19.06.2001 року окремо наголосив, що характеристики судового провадження, як справедливість, відкритість та невідкладність, насправді не мають жодної цінності, якщо таке провадження передусім не порушено. І в цивільних справах навряд чи можна уявити верховенство права без можливості мати доступ до суду.

"Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за Судом.

Проте Європейський суд з прав людини вважає, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення Європейського суду з прав людини "Справа Ейрі" від 09.10.1979).

Конституційний Суд України у рішенні "У справі за конституційним зверненням асоціації "Дім авторів музики в Україні" щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" у взаємозв`язку з положеннями пункту "г" частини першої статті 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права"" № 12-рп/2013 від 28.11.2013, вказав - гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Таким чином, "право на суд" не є абсолютним. Право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення помірного судового збору. Вимога про помірність судового збору означає, перш за все, те, що майнове становище не має бути перепоною доступу до суду, у випадках, коли судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, закон має встановлювати можливості щодо скорочення або скасування судових витрат.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави для звільнення від сплати судового збору.

Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Згідно частини 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як вбачається з наведеної норми, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Аналогічну позицію висловила Верховного Суду в ухвалі від 31 липня 2019 року, № судового рішення в ЄДРСРУ 83378805.

Враховуючи майновий стан сторони, а сума сплати судового збору становить 3028 грн, суд вважає частково задовольнити клопотання про звільнення від сплати судового збору в розмірі 2728 грн.

Водночас судовий збір у розмірі 300 грн. повинно бути сплачено, а тому в цій частині апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду повинно бути сплачено за наступними реквізитами:

банк Казначейство України (ЕАП), код банку 899998

код класифікації доходів бюджету 22030101 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)"

відомча ознака "81" (Апеляційні адміністративні суди):

рахунок UA678999980313101206081015758,

отримувач - ГУК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101

код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 169, 296, 298 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

1.Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити частково. 2.Звільнити ОСОБА_1 від суми судового збору у розмірі 2728 грн.

3.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року по справі № 400/4810/23, повторно залишити без руху. 4.Надати ОСОБА_1 десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме надання докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 300 грн.

5.Ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із апеляційною скаргою. 6.Роз`яснити апелянту, що вразі невиконання вимог Ухвали суду у встановлений строк, апеляційна скарга буде повернута. Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Семенюк