Постанова

від 10.04.2024 по справі 227/2331/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1573/24 Справа № 227/2331/21 Суддя у 1-й інстанції - Здоровиця О. В. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Корчистої О.І.

суддів: Агєєва О.В., Зубакової В.П.,

за участю секретаря Юрченко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №227/2331/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Східне міжрегіональне управління державної служби України з питань праці, Первинна профспілкова організація незалежної профспілки гірників України шахти «Білицька» про встановлення факту нещасного випадку на виробництві, скасування висновку комісії, зобов`язання скласти та видати акт за формою Н-1 про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом,

за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області,

на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26 вересня 2023 року,

встановив:

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Східне міжрегіональне управління державної служби України з питань праці, Первинна профспілкова організація незалежної профспілки гірників України шахти «Білицька», про встановлення факту нещасного випадку на виробництві, скасування висновку комісії, зобов`язання скласти та видати акт за формою Н-1 про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом.

Позов мотивований тим, що під час виконання ним трудових обов`язків у філії «Добропільське управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» стався нещасний випадок в результаті якого позивач отримав травму у вигляді закритого косого перелому с/з-н/з лівої великогомілкової кістки зі зміщенням. Закритий косий уламковий перелом в/з малогомілкової кістки зі зміщенням.

Рішенням комісії від 11 листопада 2020 року № 148 проведено розслідування вказаного нещасного випадку та визнано його не пов`язаним з виробництвом та 18 грудня 2020 року складено акт за формою H-1/НП.

Головою Первинної профспілкової організації незалежної профспілки гірників України шахти «Білицька» було викладено окрему думку.

Східним міжрегіональним управлінням державної служби України з питань праці за заявою потерпілого від 28 квітня 2021 року було видано припис за формою Н-9 про проведення повторного розслідування нещасного випадку.

Комісією, за результатами повторного розслідування, винесено рішення, яким нещасний випадок визнано знов таким, що не пов`язаним з виробництвом та 26 травня 2021 року складено акт за формою H-1/НП.

Позивач посилається на те, що, приймаючи таке рішення, комісія взяла до уваги лише той факт, що на момент настання нещасного випадку потерпілий знаходився у стані наркотичного сп`яніння та взагалі не прийняла до уваги технічні і організаційні причини настання нещасного випадку, а саме те, що на місці нещасного випадку пішохідні трапи були в незадовільному стані, обводнені та жорстко не зафіксовані до ґрунту виробки, прольоти трапів не стикувалися між собою та мали розриви до 1-2 метрів про що, в своїй окремій думці зазначав голова дільниці МДГРО ППО НПГУ ш. «Білицька» Корсун С.В.

Враховуючи наведене, посилаючись на вимоги Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17 квітня 2019 року № 337 (далі Порядок розслідування) позивач наполягав на тому, що комісія не повно та не об`єктивно здійснила розслідування нещасного випадку, що з ним трапився 10 листопада 2020 року, а саме не взяла до уваги те, що нещасний випадок стався з позивачем під час виконання ним трудових обов`язків, при наявності технічних і організаційних причин настання нещасного випадку та не звернула уваги на те, що позивач не був відсторонений від виконання робіт відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства через сп`яніння.

На підставі наведеного вище позивач просив суд скасувати рішення комісії, утвореної відповідно до наказу ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» від 20 травня 2021 року №41, прийнятого за результатами повторного розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 10 листопада 2020 року щодо визнання нещасного випадку таким, що не пов`язаним з виробництвом та визнати нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 10 листопада 2020 року таким, що пов`язаний з виробництвом та зобов`язати ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» скласти акт за формою Н-1/П.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26 вересня 2023 року позов задоволено.

Встановлено факт нещасного випадку пов`язаного з виробництвом, який стався з ОСОБА_1 о 03 годині 25 хвилин 10 листопада 2020 року при виконанні трудових обов`язків гірничомонтажника підземного дільниці ГМД № 1 філії «Добропільське управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» на конвеєрному хіднику 3-ї південної лави пласта l? горизонту 550 метрів шахти «Алмазна» виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля».

Скасовано акт розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 10 листопада 2020 року о 03.25 годині на шахті «Алмазна» виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», за формою Н-1/НП від 26 травня 2021 року, затверджений в.о.генерального директора ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» ОСОБА_2 28 травня 2021 року.

Зобов`язано ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» організувати проведення повторного розслідування нещасного випадку, що стався 10 листопада 2020 року о 03.25 годині з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання трудових обов`язків на шахті « ОСОБА_3 » виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», з урахуванням висновків, викладених в даному судовому рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» на користь держави витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 гривень.

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі, посилаючись на те, що процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з особами, визначеними частиною 1 статті 35 Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», визначено порядком розслідування та обліку нещасних випадків професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337. Також вказує, що пунктом 33 Порядку 337, чітко визначено перелік обов`язків комісії з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), серед яких визначення, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом. Звертає увагу, на те, що суд не вправі здійснювати аналіз нещасного випадку, визначати той чи інший нещасний випадок таким, що не пов`язаний з виробництвом. В порушення вимог Порядку № 337, суд першої інстанції фактично перебрав на себе права та обов`язки комісії, суд не повинен підмінювати функції комісії з розслідування нещасного випадку. Зауважує на тому, щонещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 , є впливом вживання останнім наркотичних засобів. Ніякого раптового впливу небезпечного фактору чи середовища що сталися у процесі виконання ним трудового обов`язку, не відбулося.

В судовому засіданні представник Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримала та просила її задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, повідомлялись про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області підлягає залишенню без задоволення, за наступних підстав.

Відповідно ч. 1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 3 статті3 ЦПК Українивизначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1ст. 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1, 2ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з ч. 1, 2, 5ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, прийнявши до уваги, що позивач, як на підставу для скасування акту розслідування нещасного випадку, посилається на те, що приймаючи рішення про визнання нещасного випадку таким, що не пов`язаний з виробництвом, комісія взяла до уваги лише той факт, що на момент настання нещасного випадку потерпілий знаходився у стані наркотичного сп`яніння та взагалі не взяла до уваги технічні і організаційні причини настання нещасного випадку, а саме те, що у місці нещасного випадку пішохідні трапи були в незадовільному стані, обводнені та жорстко не зафіксовані до грунту виробки, прольоти трапів не стикувалися між собою та мали розриви до 1-2 метрівдійшов висновку, що нещасний випадок, який стався з позивачем, підпадає під обставини, зазначені в підпункі 23 пункту 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві № 337, що є підставою для визнання нещасного випадку з ОСОБА_1 таким, що пов`язаний з виробництвом.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з пунктом 5 частиною першою статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерті.

Частиною другою статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове соціальне страхування» встановлено, що факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Частинами першою, другою статті 153 КЗпП України передбачено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно із статтею 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Таким чином, обов`язок провести розслідування нещасного випадку та оформити відповідні документи покладено на роботодавця, а у разі його відмови таке питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці.

Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності врегульована Порядком № 1232 та Порядком № 337.

Згідно з пунктом 47 Порядку № 1232 за результатами спеціального розслідування складаються акти форми Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов`язаний з виробництвом).

Порядок № 337 набрав чинності з 01 липня 2019 року і повинен застосовуватися при розслідуванні всіх нещасних випадків, гострих профзахворювань (отруєнь) та аварій, що сталися після цієї дати.

Відповідно пункту 48 Порядку № 337 у разі проведення повторного розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), що вже проводилося на підставі нормативно-правового акта, який на момент проведення повторного розслідування втратив чинність, для визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом застосовується нормативно-правовий акт, під час дії якого вони сталися, а оформлення матеріалів розслідування здійснюється відповідно до вимог цього Порядку.

Відповідно пункту 7 Порядку № 1232 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків.

Аналогічні положення закріплено й у Порядку № 337, яким визначено, що нещасний випадок це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.

Пунктом 9 Порядку № 337 регламентовано, що розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настаннянещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомленороботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу.Строк давності для розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) на виробництві становить три роки з дня їх настання.У разі встановлення факту нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) рішенням суду розслідування проводиться незалежно від дати їх настання.

Пунктом 12 Порядку № 337 визначено, що на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі - комісія).Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи.

Пунктом 33 Порядку № 337 передбачені обов?язки комісії під час розслідування нещасних випадків.

Відповідно до вказаного пункту комісія повинна:

обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно здодатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно здодатком 6і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно здодатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно здодатком 8;

вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров`я для отримання медичних висновків щодо зв`язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;

визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно здодатком 9;

визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;

установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;

скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) тощо.

Пунктом 15 Порядку № 1232у редакції, чинній на час настання випадку, передбачено перелік обставин, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1.

Відповідно до підпунктів 1, 2, 16, 17 пункту 15 Порядку № 1232 обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов`язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є:

- виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні;

- перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконанням потерпілим трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу;

- заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого під час виконання чи у зв`язку з виконанням ним трудових (посадових) обов`язків або дій в інтересах підприємства незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з`ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру, що підтверджено висновком компетентних органів;

- одержання потерпілим травми або інших ушкоджень внаслідок погіршення стану його здоров`я, яке сталося під впливом небезпечного виробничого фактора чи середовища у процесі виконання ним трудових (посадових) обов`язків, що підтверджено медичним висновком.

Пунктом 16 Порядку № 1232 перелічені обставини за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов`язані з виробництвом: 1) перебування за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ; 2) використання в особистих цілях без відома роботодавця транспортних засобів, устаткування, інструментів, матеріалів тощо, які належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності, що підтверджено відповідними висновками); 3) погіршення стану здоров`я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, якщо це не пов`язано із застосуванням таких речовин у виробничому процесі чи порушенням вимог щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння, до настання нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору; 4) алкогольне, токсичне чи наркотичне сп`яніння, не зумовлене виробничим процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком; 5) вчинення кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; 6) природна смерть, смерть від загального захворювання або самогубство (крім випадків, зазначених у пункті 15 цього Порядку), що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Пунктом 52 Порядку № 337 передбачені обставини, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом.

До цих обставин відноситься:

1) виконання потерпілим трудових (посадових) обов`язків згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), у тому числі у відрядженні (згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства (установи, організації), на яке він відряджений);

2) перебування потерпілого на робочому місці, на території підприємства (установи, організації) або в іншому місці під час виконання трудових (посадових) обов`язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття на підприємство (в установу, організацію) до відбуття з нього, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації), у тому числі в робочий і надурочний час;

3) підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування працівника з цією метою по території підприємства (установи, організації) перед початком роботи та після її закінчення;

7) раптове погіршення стану здоров`я потерпілого, одержання травм або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов`язків внаслідок впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або у разі, коли потерпілий не пройшов обов`язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку.

Згідно пункту 53 Порядку № 337, нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов`язаними з виробництвом у разі вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Таким чином, однією з основних умов, виходячи з якої можна вважати, що нещасний випадок пов`язано з виробництвом, - є місце отримання травми, яким є територія підприємства, тобто земельна ділянка, що надана йому для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд, під`їзних доріг, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель тощо, а також до неї відноситься і робоче місце та інше місце, пов`язане з виконанням роботи.

З огляду на викладене суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про те, що нещасний випадок, який стався із ОСОБА_1 є таким, що пов`язаний із виробництвом, оскільки позивач, перебуваючи на робочому місці на території підприємства, за безпечність умов праці якого відповідає роботодавець, внаслідок падіння отримав тілесні ушкодження.

Відповідно до п.34 Порядку № 337, рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів.

Пунктом 29 Порядку № 337 передбачено, що факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено у судовому порядку. Якщо такий факт встановлено у судовому порядку і нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) не підлягають спеціальному розслідуванню, розслідування організовує підприємство (установа, організація), де сталися такі випадок та / або гостре професійне захворювання (отруєння), або його правонаступник у разі реорганізації цього підприємства (установи, організації).

Контроль за своєчасністю та об`єктивністю проведення розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій, підготовкою матеріалів розслідування, веденням їх обліку, вжиттям заходів до усунення причин їх настання, відповідно до пункту 54 Порядку розслідування, здійснюють Держпраці та територіальні органи Пенсійного фонду України відповідно до компетенції. Зазначені органи та особи у разі виявлення порушень вимог цього Порядку та/або у зв`язку з надходженням від потерпілого (члена його сім`ї чи уповноваженої ними особи) обґрунтованого звернення разом з підтвердними документами щодо незгоди з висновками комісії стосовно обставин та причин нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) вживають відповідно до компетенції заходів для проведення повторного розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), затвердження чи перегляду затвердженого акта заформою Н-1.

Відповідно до п.55 Порядку № 337, посадова особа Держпраці або її територіального органу має право перевіряти об`єктивність розслідування нещасного випадку комісією підприємства (установи, організації), якість оформлених матеріалів та їх відповідність вимогам цього Порядку, а також отримувати іншу інформацію та документи від роботодавця, що стосуються нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння). За результатами перевірки матеріалів розслідування та/або у разі відмови роботодавця провести розслідування нещасного випадку чи скласти або затвердити акт за формою Н-1, а також у разі приховування факту нещасного випадку посадова особа Держпраці або її територіального органу має право видавати обов`язковий до виконання припис за формою Н-9 щодо проведення розслідування, оформлення матеріалів розслідування відповідно до вимог цього Порядку.За результатами перевірки матеріалів розслідування посадова особа Держпраці або її територіального органу має право видавати обов`язковий до виконання припис за формою Н-9 згідно здодатком 24щодо проведення розслідування, оформлення матеріалів розслідування відповідно до вимог цього Порядку.

Відповідно до п.57 Порядку № 337, за результатами перевірки об`єктивності розслідування, проведеного комісією підприємства (установи, організації), та у разі виявлення факту недотримання вимог нормативно-правових актів з охорони та гігієни праці під час визначення відповідності умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці, з`ясування обставин і причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), встановлення осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, розроблення плану заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням) Держпраці або її територіальним органом може бути прийнято рішення про призначення одного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).

Відповідно до п.58 Порядку № 337, в редакції, що діяла на момент звернення позивача до суду з вказаним позовом, потерпілий протягом трьох років з дати отримання акта за формою Н-1 має право звернутися до роботодавця, Держпраці або її територіального органу щодо призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) у зв`язку з незгодою з обставинами та причинами настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1. За наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії (спеціальної комісії), роботодавцем, Держпраці або її територіальним органом (або юридичною особою, яка утворювала комісію, та її органом управління) вживаються заходи до призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння). Висновки повторного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) можуть бути оскаржені лише у судовому порядку.

Таким чином, на законодавчому рівні потерпілому надано право висловлювати незгоду з висновками роботи повторного спеціального розслідування нещасного випадку, шляхом оскарження у судовому порядку.

Матеріалами справи встановлено, що 10 листопада 2020 року під час виконання трудових обов`язків о 03.25 годині у конвеєрному хіднику 3-ї південної лави пласта l1 гор.550 метрів шахти «Алмазна» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» з ОСОБА_1 трапився нещасний випадок, а саме при пересуванні до міста виконання робіт по пішохідних трапах у конвеєрному хіднику 3 південної лави пласта l1 гор.550 м на ПК5+10м гірничомонтажник підземний ОСОБА_1 оступився та впав і при падінні отримав травму лівої ноги.

За вказаним фактом комісією з розслідування нещасного випадку проведено розслідування та складено акт розслідування нещасного випадку, що стався 10 листопада 2020 року о 03.25 годині з ОСОБА_1 , який затверджений було 18 грудня 2020 року. Відповідно до вказаного акту нещасний випадок був визнаний таким, що не пов`язаний з виробництвом.

12 травня 2021 року головним державним інспектором відділу гірничотехнічного нагляду північно-західного напрямку Східного міжрегіонального управління державної служби України з питань праці Мурзенко С.В. генеральному директору ТзОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» був виданий обов`язковий до виконання припис за формою Н-9 № 06.1-21/05/20-21, яким зобов`язано провести повторне розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 10 листопада 2020 року, у зв`язку з необхідністю приведення акта за формою Н-1 у відповідність з вимогами «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.

Зі змісту вищевказаного припису вбачається, що видаючи його головний державний інспектор Мурзенко С.В. вважав, що комісія з розслідування нещасного випадку неправомірно визнала нещасний випадок з ОСОБА_1 таким, як не пов`язаний з виробництвом, оскільки не об`єктивно провела розслідування, чим порушила п.33 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, який затверджено постановою Кабінету міністрів України № 337 від 17 квітня 2019 року (далі Порядок розслідування). У приписі зазначено, що під час розслідування нещасного випадку комісією з розслідування не взяті до уваги обставини, викладені в Акті Н-1/НП, який затверджений 18 грудня 2020 року, те що під час цього випадку була наявна технічна причина незадовільний технічний стан виробки, а саме, що протягом 7 метрів глибина підтоплення виробки водою становила 0,1-0,35 м, що відображено в протоколі огляду місця нещасного випадку та у поясненнях свідків та потерпілого. Не взято до уваги вимоги п.52 Порядку розслідування відповідно до яких нещасний випадок визнається пов`язаний з виробництвом у разі виконання потерпілим трудових обов`язків згідно з внутрішнім трудових розпорядком підприємства; перебування потерпілого на робочому місці. Також в приписі зазначено, що в затвердженом 18 грудня 2020 року акті Н-1/НП вказана організаційна причина порушення трудової і виробничої дисципліни, у тому числі: невиконання вимог інструкцій з охорони праців потерпілим, що суперечить пп.23 п.52 Порядку розслідування (том 1 а.с.99-100).

На підставі вищевказаного припису генеральним директором ТзОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» наказом № 41 від 20 травня 2021 року створено комісію з повторного розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 10 листопада 2020 року (том 1 а.с.101).

В ході повторного розслідування нещасного випадку комісією з розслідування встановлено, що 09 листопада 2020 року о 23:45 годин в.о. помічника начальника дільниці №1 Філії ОСОБА_4 видав наряд на IV зміну (з 24:00 год. до 8:00 год.) ланці гірничомонтажників підземних із 10 чоловік на монтаж ставу стрічкового конвеєра 1Л 1000 у 3-му південному конвеєрному штреку пласта l1 гор.550 метрів, прибирання хламу на ПК6 монтажного хідника 3 південної лави пласта l1 гор.550 метрів. Провів інструктаж для робітників на тему «Правила користування засобами індивідуального захисту», а також ознайомив з засобами захисту від виробничих ризиків. До часу настання травми (03 год. 25 хв) працівники дільниці ГМД №1 до виконання змінного завдання по монтажу стрічкового конвеєра не приступили. О 03 год. 25 хв. при пересуванні до міста виконання робіт по пішохідних трапах у конвеєрному хіднику 3 південної лави пласта l1 гор.550 м на ПК5+10м гірничомонтажник підземний ОСОБА_1 оступився та впав, при падінні отримав травму лівої ноги. Гірник очисного забою ОСОБА_5 та гірничомонтажник підземний ОСОБА_6 , які були поруч ОСОБА_1 , допомогли йому піднятися та знаходилися поруч з потерпілим до прибуття фельдшера підземного медпункту для надання потерпілому першої допомоги. В.о. помічника дільниці ГМД№1 ОСОБА_4 повідомив про нещасний випадок гірничого диспетчера ОСОБА_7 , який направив до потерпілого фельдшера медпункту ОСОБА_8 , викликав РПГ 10 ВГРЗ та повідомив посадових осіб шахти «Алмазна» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» за списком №1. Після надання потерпілому первинної медичної допомоги фельдшером підземним було організовано видачу потерпілого ОСОБА_1 на поверхню та направлено до травматологічного відділення КНП «Добропільська ЛІЛ».

За наслідками повторного розслідування нещасного випадку був складений акт розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 10 листопада 2020 року о 03.25 годині, який затверджено 28 травня 2021 року (том 1 а.с.14-25).

Коміся прийшла до висновку, що нещасний випадок не пов`язаний з виробництвом, оскільки комісією не встановлено технічних та організаційних причин настання нещасного випадку, а встановлено, що потерпілий перебував у стані наркотичного сп`яніння у гірничий виробці, а у особи, яка вживає наркотики послаблюється функціонування гальмових процесів нервової діяльності й самоконтролю. Тому комісія зробила висновок, що нещасний випадок з ОСОБА_1 стався внаслідок вживання останнім наркотичних засобів. Ніякого раптового впливу небезпечного виробничого фактору чи середовища, що сталися у процесі виконання ОСОБА_1 трудового обов`язку комісія не встановила.

Відповідно протоколу огляду місця нещасного випадку від 10 листопада 2020 року, який міститься в матеріалах повторного розслідування нещасного випадку, копія яких була надана суду першої інстанції встановлено, що під час огляду комісією було виявлено, що на момент приходу комісії на ПК5 конвеєрного хідника 3 південної лави пласта l1 гор.550 метрів проводилась відкачка води та протягом 7 метрів глибина підтоплення становила від 0,1 до 0,35 м (том 1 а.с.127-128).

10 листопада 2020 року головним спеціалістом служби охорони праці спеціального апарату управління ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» - ОСОБА_9 було видано начальнику дільниці ГМУ №1 ОСОБА_10 , начальнику дільниці підготовчих робіт № 3 ОСОБА_11 припис № 1759, усунути виявлені порушення в конвеєрному хіднику 3 південної лави пласта l1 гор.550 метрів. Зі змісту припису вбачається, що серед виявлених порушень були встановлені такі порушення: ПК 5 пішохідні трапи в незадовільному стані на протязі 15 м, обводнені, жорстко не зафіксовані до ґрунту вироботки, розташовані з уклоном, прольоти трапів не зістиковані між собою, розрив між прольотами трапів 0,15-0,2 м., ПК-5 не відкачано воду, глибина підтоплення складає 0,4 м., до настання нещасного випадку відкачка води була здійснена у 4-у зміну 08 листопада 2020 року, не прибрана б/у арочна металева крепь з проходу для людей. Ширина прохода складає 0,3 м (том 1 а.с.164-165).

В матеріалах повторного розслідування нещасного випадку містяться письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , зміст яких повністю відповідає поясненням цих осіб, які вони давали в судовому засіданні.

З довідки щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вбачається що о 06:55 год. 10.11.2020 року було проведено огляд ОСОБА_1 за результатом якого він перебував у стані наркотичного сп`яніння внаслідок вживання маріхуани. (том 1 а.с.161).

Дільничним головою дільниці МДГРО ППО НПГУ ш. «Білицька» ОСОБА_12 було викладено окрему думку щодо деяких пунктів акту повторного розслідування нещасного випадку, що стався з гірничомонтажником підземним ОСОБА_1 10 листопада 2020 року о 03 год. 25 хв. на шахті «Алмазна», який вважав, що вказаний нещасний випадок пов`язаний з виробництвом, оскільки розслідування не було всебічним та об`єктивним. Комісія не змогла об`єктивно розглянути наявність технічних причин настання нещасного випадку та не звернула уваги на те, що потерпілий пересувався до міста виконання робіт по обводнених пішохідних трапах у конвеєрному прохіднику 3 південної лави пласта l1 гор.550 м на ПК5+10м, тобто не була відкачана вода, що не дозволило засипати спеціальною сумішшю (шлаком, піском) пішохідні трапи. Пішохідні трапи були в незадовільному стані, обводнені, жорстко не зафіксовані до грунту виробки, прольоти трапів не стикуються між собою, мають розриви до 0,15-0,2 м. Вважав, що необхідно було провести медичне дослідження потерпілого на наявність в організмі наркотичних речовин в спеціалізованому медичному закладі. Також ОСОБА_12 вважав, що з боку ОСОБА_1 не було допущено порушень вимог законодавства з охорони праці. Вважав, що медичні дані щодо наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 не є достовірними, оскільки останньому після нещасного випадку вводились медичні препарати протишокової та знеболюючої дії, які могли дати позитивний результат на наявність в організмі потерпілого наркотичних речовин і тому потрібно було проводити всебічного медичного дослідження потерпілого на підставі його біологічного середовища (том 1 а.с.114).

Таким чином, з акту розслідування нещасного випадку від 26 травня 2021 року вбачається, що нещасний випадок трапився з ОСОБА_1 саме під час виконання трудових обов`язків безпосередньо під час пересування до міста виконання робіт по пішохідних трапах у конвеєрному хіднику 3 південної лави пласта l1 гор.550 м на ПК5+10м, де останній оступився та впав і при падінні отримав травму лівої ноги.

Нещасний випадок трапився при свідках ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які були поруч ОСОБА_1 , допомогли йому піднятися та знаходилися поруч з потерпілим до прибуття фельдшера підземного медпункту для надання потерпілому першої допомоги. Після цього про вказаний нещасний випадок було повідомлено гірничого диспетчера ОСОБА_7 , який направив до потерпілого фельдшера медпункту ОСОБА_8 , викликав РПГ 10 ВГРЗ та повідомив посадових осіб шахти «Алмазна» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське» за списком №1. Після надання потерпілому первинної медичної допомоги фельдшером підземним було організовано видачу потерпілого ОСОБА_1 на поверхню та направлено до травматологічного відділення КНП «Добропільська ЛІЛ».

Нещасний випадок був зареєстрований належним чином про що свідчать відомості в журналі реєстрації виробничих травм по з/п шахти « ОСОБА_3 », в якому випадок травмування ОСОБА_1 зафіксований під порядковим номером 11 від 10 листопада 2020 року.

Отже, наявні в матеріалах справи та досліджені судом першої інстанції докази не викликають сумніву в тому, що нещасний випадок з ОСОБА_1 трапився під час виконання ним трудових обов`язків.

Разом з тим, висновок комісії про те, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 , є таким, що не пов`язаний з виробництвом, зроблений без урахування обставин, які встановлені в ході розслідування, а саме без взяття до уваги наявності технічних причин настання нещасного випадку (незабезпечення роботодавцем безпечних умов праці) та положень вимог п.52 Порядку розслідування, яким чітко передбачено, що одержання травм під час виконання трудових (посадових) обов`язків у разі перебування його у стані наркотичного сп`яніння, підтвердженого відповідним медичним висновком, за наявності технічних або організаційних причин настання нещасного випадку або у разі, коли потерпілий не був відсторонений від виконання робіт відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації) або колективного договору є обставиною за якою нещасний випадок визнаються пов`язаними з виробництвом.

Також слід зауважити, що при наявності наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 , останній не був відсторонений від виконання трудових обов`язків.

На підставі наведеного вище колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нещасний випадок, який стався з позивачем, підпадає під обставини, зазначені в підпункі 23 пункту 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві № 337, що є підставою для визнання нещасного випадку з ОСОБА_1 таким, що пов`язаний з виробництвом.

При цьому, апеляційний суд не погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача, що визнання нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом не входить до компетенції суду.

Так, відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-яким не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до статей 3, 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці», пункту 12 Порядку № 337, роботодавець повинен організувати розслідування нещасного випадку, для чого зобов`язаний негайно своїм наказом утворити комісію з розслідування нещасного випадку. Зазначена комісія зобов`язана з`ясувати обставини і причини нещасного випадку, визначити, чи пов`язаний цей випадок з виробництвом, та скласти акт розслідування за відповідною формою.

Висновки повторного спеціального розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) можуть бути оскаржені лише у судовому порядку.

При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду України від 17 квітня 2013 року у справі № 6-29цс13, у разі незгоди потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, з висновком розслідування про обставини та причини нещасного випадку рішення комісії може бути оскаржено до суду.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 04 листопада 2019 року у справі № 186/1034/18-ц, від 29 січня 2020 року у справі № 210/84/16-ц та від 15 липня 2020 року у справі №227/1187/17.

Також колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, щонещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 , є впливом вживання останнім наркотичних засобів. Ніякого раптового впливу небезпечного фактору чи середовища що сталися у процесі виконання ним трудового обов`язку, не відбулося.

Так, Порядок № 337 встановлює, що нещасний випадок визнається пов`язаним з виробництвом, якщо одержання травм або смерть потерпілого під час виконання трудових (посадових) обов`язків у разі перебування його у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння, підтвердженого відповідним медичним висновком, за наявності технічних або організаційних причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) або у разі, коли потерпілий не був відсторонений від виконання робіт відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства (установи, організації) або колективного договору. (п.п 23 п. 52 Порядку 337)

Як вбачається з матеріалів справи, 10 листопада 2020 року головним спеціалістом служби охорони праці спеціального апарату управління ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» - ОСОБА_9 було видано начальнику дільниці ГМУ №1 ОСОБА_10 , начальнику дільниці підготовчих робіт № 3 ОСОБА_11 припис № 1759, усунути виявлені порушення в конвеєрному хіднику 3 південної лави пласта l1 гор.550 метрів. Зі змісту припису вбачається, що серед виявлених порушень були встановлені такі порушення: ПК 5 пішохідні трапи в незадовільному стані протягом 15 м, обводнені, жорстко не зафіксовані до ґрунту вироботки, розташовані з уклоном, прольоти трапів не зістиковані між собою, розрив між прольотами трапів 0,15-0,2 м., ПК-5 не відкачано воду, глибина підтоплення складає 0,4 м., до настання нещасного випадку відкачка води була здійснена у 4-у зміну 08 листопада 2020 року, не прибрана б/у арочна металева крепь з проходу для людей. Ширина прохода складає 0,3 м (том 1 а.с.164-165).

Наведені у приписі № 1759 обставини свідчить про наявність технічних та організаційних причин настання нещасного випадку, які полягають у знаходженні в незадовільному стані пішохідних трапів, які затоплені, не зістиковані між собою, не зафіксовані до ґрунту виробітки та розташовані з уклоном.

Крім того, при наявності наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 , останній не був відсторонений від виконання трудових обов`язків, відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

Отже, перебування позивача у стані наркотичного сп`яніння, в даному випадку не свідчить про те, що нещасний випадок, який стався з ним 10 листопада 2020 року, не пов`язаний з виробництвом.

На переконання колегії суддів, судом першої інстанції надано вірну правову оцінку доказам по справі та суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Судді:

Повний текст постанови складено 10 квітня 2024 року.

Головуючий О.І. Корчиста