Ухвала

від 13.05.2024 по справі 227/2331/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 травня 2024 року

м. Київ

справа № 227/2331/21

провадження № 61-6834ск24

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26 вересня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля»</a>, треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці, первинна профспілкова організація незалежної профспілки гірників України шахти «Білицька», про встановлення факту нещасного випадку на виробництві, скасування висновку комісії, зобов`язання скласти та видати акт за формою Н-1 про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати рішення комісії, утвореної відповідно до наказу ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» від 20 травня 2021 року № 41, прийнятого за результатами повторного розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 10 листопада 2020 року щодо визнання нещасного випадку таким, що не пов`язаним з виробництвом та визнати нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1 10 листопада 2020 року таким, що пов`язаний з виробництвом та зобов`язати ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» скласти акт за формою Н-1/П.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26 вересня 2023 року, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року, позов задоволено.

Встановлено факт нещасного випадку пов`язаного з виробництвом, який стався з ОСОБА_1 о 03 годині 25 хвилин 10 листопада 2020 року при виконанні трудових обов`язків гірничомонтажника підземного дільниці ГМД № 1 філії «Добропільське управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничошахтного обладнання ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» на конвеєрному хіднику 3-ї південної лави пласта l? горизонту 550 метрів шахти «Алмазна» виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля».

Скасовано акт розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 10 листопада 2020 року о 03 годині 25 хвилин на шахті «Алмазна» виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», за формою Н-1/НП від 26 травня 2021 року, затверджений в.о. генерального директора ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» Голота В. І. 28 травня 2021 року.

Зобов`язано ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» організувати проведення повторного розслідування нещасного випадку, що стався 10 листопада 2020 року о 03 годині 25 хвилин з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час виконання трудових обов`язків на шахті « Алмазна » виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», з урахуванням висновків, викладених в даному судовому рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнено з ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» на користь держави витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,00 грн.

09 травня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області через систему «Електронний суд» направило на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26 вересня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року у вказаній справі.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на положення статті 19 у системному зв`язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.

Предметом позову у цій справі є вимоги про встановлення факту нещасного випадку на виробництві, скасування висновку комісії, зобов`язання скласти та видати акт за формою Н-1 про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом.

Справа є незначної складності, виходячи із приписів частини четвертої статті 274 ЦПК України, не входить до переліку тих справ, що підлягають обов`язковому розгляду в порядку загального позовного провадження.

Доводів щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не наведено.

Застосування критерію малозначності у цій справі є передбачуваним, судовий спір було розглянуто судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не навів інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Сама по собі незгода заявника із судовими рішеннями, висновками щодо встановлених обставин та оцінкою доказів не є підставою для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі - Суд) згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Суд вказує, що важко погодитись з тим, що Верховний Суд, у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволяло йому відфільтровувати справи, що надходять на розгляд до нього, зобов`язаний враховувати помилки, яких припустилися суди нижчої інстанції при визначенні того, чи надавати доступ до нього. Ухвалення іншого рішення могло б суттєво завадити роботі Верховного Суду і унеможливило б виконання Верховним Судом своєї особливої ролі. У практиці Суду вже підтверджувалося, що повноваження Верховного Суду визначати свою юрисдикцію не можуть обмежуватися у такий спосіб (п. 122 рішення у справі «Zubac v. Croatia» (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалено у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Аналогічні висновки викладені в ухвалі Верховного Суду від 26 грудня 2023 року у справі № 227/3645/19 (провадження № 61-18209ск23).

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 26 вересня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля»</a>, треті особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці, первинна профспілкова організація незалежної профспілки гірників України шахти «Білицька», про встановлення факту нещасного випадку на виробництві, скасування висновку комісії, зобов`язання скласти та видати акт за формою Н-1 про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров