Ухвала

від 03.04.2024 по справі 2-3381/10

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-3381/10

Провадження № 6/201/70/2024

УХВАЛА

03 квітня 2024 року

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Батманової В.В.

з секретарем судового засіданні Турбаївською М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Наталії Євгенівни про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області перебувала цивільна справа за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 24 січня 2024 року надійшла заява приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Наталії Євгенівни про видачу дублікату виконавчого листа у зазначеній цивільній справі з посиланням на те, що виконавчий документ втрачено на тимчасово окупованій території м. Маріуполя. Оскільки дані обставини виникли не з вини заявника, останній просив видати дублікат відповідного виконавчого листа.

В судове засідання сторони не з`явилися, від приватного виконавця надійшла заява про розгляд вказаного питання без її участі, що не перешкоджає розгляду заяви про видачу дублікату виконавчого листа.

Суд розглядає дане питання відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали подання, а також матеріали цивільної справи про відновлення втраченого провадження, суд приходить до наступного висновку.

В провадженні Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області перебувала цивільна справа за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26липня 2010року у вказаній справі стягнуто Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитом289 332 грн. 52 коп. та витрати за сплату судового збору у розмірі 1700 гривня та збору за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн., а всього 291 152 грн. 52 коп.

Звертаючись до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі №2-3381/10, представник заявника посилається на копію інформації про виконавче провадження № 65333058 від 06.05.2021 та на загальновідомий факт окупації м. Маріуполя Донецької області.

Згідно із п. 17. 4Перехідних положень ЦПК Україниу разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно із ч. 1 ст.129 Конституції Україниобов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.

Частиною 1ст. 18 ЦПК Українисудові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Судове рішення (постанова, ухвала)це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому.

Обов`язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов`язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд.

Одними з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов`язаної особи та обов`язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов`язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України. Рішення, що вступило в законну силу, є обов`язковим і підлягає точному виконанню. Усі державні органи, посадові особи й окремі громадяни, зобов`язані сприяти виконанню рішення суду, виконуючи вимоги державного виконавця.

Ст. 17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (надалі - Європейського суду) та Європейської комісії з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду в справі «СОВТРАНСАВТО-ХОЛДИНГ» проти України (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів («Брумареску проти Румунії»).

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст.ст.6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В Законі України«Про виконавчепровадження» поняття «виконавче провадження» розуміється як завершальна стадія судового провадження (стаття 1). Наведене узгоджується з практикою ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд.

Так, у рішенні від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece) ЄСПЛ зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

Право на справедливий суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін. Обов`язковість виконання судових рішень, разом із іншими складовими права на справедливий суд, зокрема, такими як суб`єктивна неупередженість суду, принцип правової визначеності, заборона втручання законодавця у відправлення правосуддя розглядаються Судом в якості елементів верховенства права (Golder v. The United Kingdom, аpp. no. 4451/70).

В рішенні по справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 (заява №60750/00), «Ромашов проти України» від 27.07.2004 (заява №67534/01), «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997, зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду».

У рішенні від 17.05.2005 по справі «Чіжов проти України» (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів вжити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії ст.6 Конвенції.

Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід`ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу (перше рішення стосовно Росії: «Бурдов проти Росії». Комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997 тощо).

Враховуючи вищевикладене, що рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26липня 2010року станом на сьогоднішній день залишається не виконаним, підлягає до обов`язкового виконання, суд дійшов висновку, що заява приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Наталії Євгенівни підлягає задоволенню, оскільки оригінал виконавчого документу було втрачено.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 433 ЦПК України, п. 17.4Перехідних положень ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Матвійчук Наталії Євгенівни про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Видати дублікатвиконавчого листа№2-3381/10 відносно боржника ОСОБА_1 про стягнення з нього на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитом289 332 грн. 52 коп. та витрати за сплату судового збору у розмірі 1700 гривня та збору за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн., а всього 291 152 грн. 52 коп.

Ухвала можебути оскарженав апеляційномупорядку шляхомподання апеляційноїскарги протягомп`ятнадцяти днівз дняїї проголошення.Учасник справи,якому повнаухвала судуне булавручена удень їїпроголошення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Батманова