Ухвала

від 02.08.2024 по справі 2-3381/10

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

ЄУН № 2-3381/10

Провадження 6/201/331/2024

УХВАЛА

Іменем України

02 серпня 2024 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Покопцевої Д.О.,

при секретарі Тоцькій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі без повідомлення сторін подання приватного виконавця виконавчого округу Матвійчук Наталії Євгеніївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник зазначила, що на виконанні перебуває виконавче провадження №65333058 з виконання виконавчого № 2-3381/10 виданий 02.06.2020р. Жовтневим районним судом м. Маріуполя Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитом 289 332грн 52коп, витрат за сплату судового збору у розмірі 1700грн, збору за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн., а всього 291 152грн 52коп.

Ухвалою від 25.02.2019р. Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області замінено стягувача на ТОВ "Фінансова Компанія "Довіра та Гарантія", 06.05.2021р. відкрито виконавче провадження № 65333058, яке не закінчено, рішення не виконано, стягнень з боржника не було.

На виклик приватного виконавця боржник не з`явився, пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа не надав, достовірних відомостей про доходи та майно не надав, про причини неявки не повідомив.

Наявне у боржника нерухоме майно розташовано на тимчасово окупованій території.

Кошти на його арештованих рахунках відсутні.

За інформацією Мінсоцполітики України боржник не зареєстрований як внутрішньо-переміщена особа.

Державна прикордонна служба України повідомила, що боржник виїхав з України 24.03.2022р і не повертався.

Боржник, маючи реєстрацію на тимчасово окупованій території, без проблем може переміщуватись через контрольно-пропускні пункти з контрольованою територією. І такому боржнику дуже вигідна така позиція не мати реєстрації на контрольованій території, аби не отримувати кореспонденцію від суду, від приватного/державного виконавця і «бути не обізнаним» про виконавче провадження, ухиляючись тим самим від виконання рішення.

Приватним виконавцем у виконавчому провадженні вжито всіх можливих заходів примусового виконання: кошти на рахунках боржника відсутні, рухоме, нерухоме майно відсутнє, доходи відсутні. Тривалий термін невиконання свідчить про свідоме ухилення боржника від виконання рішення і ставить під загрозу взагалі виконання даного рішення.

При належному дотриманні вимог статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» і сумлінному ставленні до процедури виконання судового рішення, з відкритих офіційних джерел боржник міг встановити хід виконання, сприяти у виконанні судового рішення.

Приватним виконавцем вжито всіх можливих заходів щодо примусового виконання рішення, які не дали результату. Тому останнім дієвим заходом є обмеження боржника у прави виїзду за межі України до виконання своїх зобов`язань. Це обмеження є дієвим заходом з тієї причини, що боржник зареєстрований на тимчасово окупованій території і дане обмеження буде розповсюджуватись і на перетин лінії розмежування з окупованими територіями України.

Просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника громадянина України ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) - до погашення заборгованості за виконавчим документом у справі № 2-3381/10 за рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26.07.2010 про: Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитом 289 332 грн. 52 коп. та витрати за сплату судового збору у розмірі 1700 гривня та збору за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн., а всього 291 152 грн. 52 коп.

Ухвалою від 04.06.2024р. подання залишено без руху, позаяк відповідно до розділу ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5, до подання про тимчасове обмеження у праві виїзду додаються копії виконавчого документа (паперові копії виконавчого документа, виданого у формі електронного документа), постанови про відкриття виконавчого провадження. У разі виконання зведеного виконавчого провадження до подання додається облікова картка на зведене виконавче провадження. За необхідності до подань державного виконавця, приватного виконавця можуть додаватися копії інших документів. Запропоновано приватному виконавцю подати до суду копії матеріалів виконавчого провадження належної якості та (за наявності) облікову картку на зведене виконавче провадження.

06.06.2024р. через підсистему «Електронний суд» приватний виконавець подала копію матеріалів виконавчого провадження та облікову картку на зведене виконавче провадження.

З 01.03.2023р. головуючий обрана слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, в період з 01.01.2024р. по 06.06.2024р. в провадження надійшло понад 700 клопотань слідчих/прокурорів 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях та скарг, розгляд яких є невідкладним, а всього за цей період отримано 1076 справ та матеріалів.

В період з 01.01.2024 по 02.08.2024р. в провадження надійшло понад 1000 клопотань слідчих/прокурорів 3 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях та скарг, розгляд яких є невідкладним, а всього за цей період отримано 1769 справ та матеріалів

За положеннями ч.8 ст. 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», слідчий суддя не звільняється від виконання обов`язків судді першої інстанції, проте здійснення ним повноважень із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні враховується при розподілі судових справ та має пріоритетне значення.

Окрім цього, з 06.07.2024 по 22.07.2024р. в зв`язку з обмеженнями зі збройною агресією російської федерації проти України та ураження об`єктів інфраструктури приміщення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська забезпечувалося електричною енергією в середньому 2 робочі години з 8.

Клопотання розглянуто з порушенням визначених законом строків з незалежних від суду причин.

Всупереч розділу ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5, до подання не додана копія виконавчого документа.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року (з відповідними змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 6 Закону право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, зокрема, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Згідно з п.19 ч.3 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язання за рішенням або погашення заборгованості про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Отже, наявність умислу та обставини, які є предметом посилання державного виконавця у поданні про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Статтею 313 ЦК України встановлено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, в межах цієї території має право на свободу пересування і свободу вибору місця проживання.

Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Права, викладені у пункті 1 Протоколу Конвенції, також можуть у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдані суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов`язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій, щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.

Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибутиза межі України з метою невиконання цього рішення.

Як випливає із клопотання та доданих матеріалів, боржник вже виїхав за межі України понад два з половиною роки тому, і відтоді не повертався. Як ВПО боржник не реєструвався.

Його повернення його на територію України, перетин лінії розмежування нічим, окрім припущень приватного виконавця, не підтверджується.

Вигідність обраної боржником поведінки є особистою думкою приватного виконавця, яка не може бути покладена в основу судового рішення, рівно як і її припущення. .

Усправі «Гочев проти Болгарії» Європейський Суд підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, яке обмежують свободу пересування наступним чином.

У відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв`язку із неоплаченими боргами, Європейський Суд у пункті 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише тоді, коли сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів ( рішення Європейського Суду від 13 листопада 2003 за справою «Напияло проти Хорватії», скарга N 66485/01, §§ 78-82).

Окрім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи, є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу ( рішення Європейського Суду за справою "Луордо проти Італії", скарга N 32190/96, § 96, ECHR 2003-IX), рішення Європейського Суду за справою "Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини", скарга N 41463/02, § 35, ECHR 2006, рішення Європейського Суду за справою "Рінер проти Болгарії", § 121).

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що, застосовуючи статтю 2 Протоколу 4 до Конвенції та практику Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, суд зобов`язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.

Такий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 331/8536/17-ц.

Відповідно до роз`яснень Верховного Суду України щодо судової практики вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 1 лютого 2013 року, поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим, з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

За змістом ч.ч. 2, 3статті 12 ЦПК України наявність обставин, за яких може бути встановлено обмеження, в тому числі і наявність умислу боржника на ухилення від виконання зобов`язань, покладається на суб`єкта подання - державного виконавця. Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатись винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Сам факт наявності невиконаних зобов`язань не може бути достатньою підставою для встановлення обмеження у виїзді за межі України.

Доказів, які б підтверджували факт свідомого ухилення боржника від виконання виконавчого листа, державним виконавцем не надано, а сам факт невиконання або часткового виконання виконавчого документу боржником не може бути достатньою підставою для застосування Закону щодо тимчасового обмеження в праві виїзду громадянина України за межі України.

На підставі викладеного, керуючись Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012р. (у редакції наказу Міністерства юстиції України № 2832/5 від 29.09.2016р. з подальшими змінами), ст. ст. 153, 260, 353, 441 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду впродовж 15 днів.

Суддя: Д.О. Покопцева