Рішення

від 11.04.2024 по справі 458/291/24

ТУРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2024 м. Турка

Турківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кшик О.І.

секретаря судового засідання Сисан С.І.

Справа № 458/291/24

Провадження №2-а/458/6/2024

позивач ОСОБА_1

представник позивача Миньо М.М.

відповідачі: 1. поліцейський СРПП ВП № 2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_2 ;

2. інспектор СРПП ВП № 2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Бринь М.О.;

3. Відділення поліції №2 Самбірського РВП ГУНП

у Львівській області;

4. Головне управління Національної поліції у Львівській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Турка адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейськогоСРПП Відділенняполіції №2Самбірського районноговідділу поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїу Львівськійобласті ПацканаІвана Миколайовича,інспектора СРППВідділення поліції№2Самбірського районноговідділу поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїу Львівськійобласті БриняМихайла Осиповича,Відділення поліції№2Самбірського районноговідділу поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїу Львівськійобласті,Головного управлінняНаціональної поліціїу Львівськійобласті про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень по справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,

встановив:

19.03.2024 позивач ОСОБА_1 подав до Турківського районного суду Львівської області позовну заяву до поліцейського СРПП Відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Пацкана І.М., інспектора СРПП Відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Бриня М.О., Відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якій просить скасувати постанови про накладення адміністративних стягнень по справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №588228 від 28.02.2024 та серії БАД № 588156 від 28.02.2024 та закрити провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування заявлених вимог позивач ОСОБА_1 зазначає, що 28.02.2024 поліцейськими ВП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо нього було винесено дві постанови, якими його визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених ч. 1 ст. 121 та ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративні стягнення у виді штрафіві в розмірі 340 грн та 425 грн відповідно.

Позивач вважає, що його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності, адже 28.02.2024 о 01.02 год. у с. Мельничне, вул. Середня, 25, Самбірського району Львівської області не керував автомобілем "ВАЗ 2108" номерний знак НОМЕР_1 , а знаходився у цьому автомобілі як пасажир, відтак не порушував вимоги п.п. 31.4.3 г), п. 2.1 а) Правил дорожнього руху. Вважає, що посадовими особами ВП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області порушено порядок розгляду адміністративних справ, бо відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП вказані справи про адміністративні правопорушення підлягали об`єднанню в одне провадження та повинно було накладитися одне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з вчинених. Оскільки справи про адміністративні правопорушення розглянуті з порушенням порядку їх розгляду, посадові особи, які розглядали справи, не з`ясували всіх обставин, тому оскаржувані постанови підлягають скасуванню, а провадження в справах - закриттю.

Ухвалою суду від 21.03.2024 відкрито провадження у справі з викликом сторін. Відповідачам надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відзив на позовну заяву до суду відповідачі не подали.

Ухвалою суду від 01.04.2024 витребувано від Відділення поліції №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області копію відеозапису з нагрудної камери поліцейського, якою 28.02.2024 зафіксовано факт можливого вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121, ч.1 ст. 126 КУпАП, проте ухвалу суду не виконано та не повідомлено про причини неподання доказу.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, 11.04.2024 його представник - адвокат МиньоМ.М. через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без їх участі. Позов підтримав.

У судове засідання поліцейський СРПП Відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Пацкан І.М., інспектор СРПП Відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Бринь М.О., представники Відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.

З урахуванням поданої представником позивача заяви про розгляд справи без його та позивача участі, враховуючи неявку відповідачів, відсутність підстав для відкладення чи оголошення перерви в судовому засіданні, суд проводить розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Водночас, оскільки всі учасники справи не з`явились в судове засідання, суд відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснює фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши подані докази, суд встановив такі обставини.

Як видно з оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 28.02.2024 серії БАД № 588228, винесеною інспектором ВП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області БринемМ.О., водія ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Згідно з цією постановою, 28.02.2024 о 01.02 год в с. Мельничне, вул. Середня, 25, Самбірського району Львівської області водій ОСОБА_1 керував автомоблем "ВАЗ 2108" номерний знак НОМЕР_1 , у якого на передньому лівому показчику поворота був відсутній розсіювач, чим порушив п.п. 31.4.3 г) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Як видно з оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 28.02.2024 серії БАД № 588156, винесеною поліцейським ВП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ПацканомІ.М., водія ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Згідно з цією постановою, 28.02.2024 о 01.02 год в с. Мельничне, вул. Середня, 25, Самбірського району Львівської області водій ОСОБА_1 керував автомоблем "ВАЗ 2108" номерний знак НОМЕР_1 , який не мав при собі та не пред`явив для перевірки посвідчення водія категорії "В", чим порушив п.п. 2.1 а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Вважаючи вказані постанови поліцейських про притягнення до адміністративної відповідальності незаконними, позивач просить їх скасувати та закрити провадження у справі.

Вирішуючи спір, суд виходить з таких положень закону та відповідних їм правовідносин.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Відповідно до пункту 1.3. Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з пунктом 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з постановою інспектора ВП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Бринь М.О. серії БАД № 588228 від 28.02.2024, ОСОБА_1 порушив п.п. 31.4.3 г) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Згідно з п.п. 31.4.3 г) Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП встановлена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Таким чином, як видно із суті адміністративного правопорушення, викладеної в оскаржуваній постанові, позивачу ставиться у вину керування транспортним засобом, у якого відсутній розсіювач на передньому лівому показчику поворота, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Згідно з постановою поліцейського ВП №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Пацкан І.М. серії БАД № 588156 від 28.02.2024, ОСОБА_1 порушив п.п. 2.1 а) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Згідно з п.п. 2.1 а) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП встановлена відповідальність, окрім іншого, за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб.

Таким чином, як видно із суті адміністративного правопорушення, викладеної в оскаржуваній постанові, позивачу ставиться у вину керування транспортним засобом не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Позивач у позовній заяві, вважаючи оскаржувані постанови незаконними, вказує, що він не керував транспортним засобом, відтак не вчиняв правопорушенеь.

Визначення терміну "керування транспортним засобом" було наведено в п.27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

З оскаржуваних постанов суд встановив, що постанов дадаються відеозаписи.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Ухвалою суду від 01.04.2024 витребувано від Відділення поліції №2 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області копію відеозапису з нагрудної камери поліцейського, якою 28.02.2024 зафіксовано факт можливого вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 121, ч.1 ст. 126 КУпАП.

Відповідач ухвали суду не виконав, не повідомив про причини неподання доказу.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 2 ст. 70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень.

Згідно з п. 1 ст. 247 КпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

У п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Суд встановив, що відповідачі в справі, як суб`єкти владних повноважень не надали суду жодних доказів, окрім наявних копій постанов про накладення адміністративних стягнень, що додані з позовною заявою, на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідачами не спростовано належними, допустимими та достатніми доказами доводів позивача в обгрунтуваня його позовних вимог, про те, що він не керував транспортним засобом, доказів зворотнього суду подано не було.

Суд зазначає, що сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може достовірно свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.

Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.

Частиною першою ст. 274 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може буте розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відтак, суд вважає, що оскільки відповідачами не доведено факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень, тому оскаржувані постанови належить скасувати та провадження у справах про адміністративні правопорушення закрити.

Доводи позивача про те, що поліцейськими під час розгляду справ та винесення оскаржувани постанов було порушено вимоги ст. 36 КУпАП суд відхиляє як безпідставні, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Згідно п. 3 розділу V Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом VIВС України від 07.11.2015 № 1395, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо (стаття 36 КУпАП). У цьому випадку поліцейський накладає стягнення тільки за ті адміністративні правопорушення, які він має право розглядати.

Таким чином, обов`язок поліцейського накласти стягнення за одне правопорушення з числа вчинених, виникає лише в тому випадку, якщо справи про кілька правопорушень розглядаються одним і тим самим поліцейським.

При цьому, якщо справи розглядаються різними поліцейськими, то стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

За встановлених судом обставин у цій справі, відносно позивача ОСОБА_1 поліцейським СРПП Відділення поліції №2 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_2 та інспектором СРПП Відділення поліції №2 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області Бринь М.О. було винесено дві окремі постанови про накладення адміністративного стягнення та поліцейськими кожним самостійно здійснено розгляд справи, щодо кожного правопорушення окремо.

Відтак, суд не встановив порушень вимог ст. 36 КУпАП під час розгляду справ поліцейськими.

Позивач ОСОБА_1 , звернувшись до суду з адміністративним позовом, визначив відповідачами поліцейського СРПП Відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Пацкана І.М. та інспектора СРПП Відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Бриня М.О.

Однак, у постанові від 17.09.2020 у справі № 742/2298/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адмінстягнення є орган, який таке стягнення застосував, а не конкретна посадова особа вказаного органу.

Отже, відповідні інспектори поліції не можуть виступати самостійними відповідачами у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.

З урахуванням викладеного, поліцейського СРППВідділення поліції№2Самбірського районноговідділу поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїу Львівськійобласті ПацканаІ.М.та інспектораСРПП Відділенняполіції №2Самбірського районноговідділу поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїу Львівськійобласті БриняМ.О. не є належними відповідачами у справі.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в його задоволенні.

Відтак, у задоволенні позову ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Пацкана І.М. та інспектора СРПП Відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Бриня М.О. про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень необхідно відмовити.

Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, з урахуванням того, що позов ОСОБА_1 задоволено, тому судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211,60 грн підлягають до стягнення з відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. 9, 77, 132, 139, 229, 241, 246, 262, 286 КАС України,

вирішив:

Задоволити позов ОСОБА_1 доВідділення поліції№2Самбірського районноговідділу поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїу Львівськійобласті,Головного управлінняНаціональної поліціїу Львівськійобласті про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 28.02.2024 серії БАД № 588228 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст.121 КУпАП, а провадження в справі закрити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 28.02.2024 серії БАД № 588156 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1ст.126 КУпАП, а провадження в справі закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, ЄДРПОУ 40108833) за рахунокбюджетних асигнувань вкористь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Пацкана Івана Миколайовича, інспектора СРПП Відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Бриня Михайла Осиповича про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Турківський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідачі:

Відділення поліції №2 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області (82500, м. Турка, вул. В.Стуса, 14, Самбірський район, Львівська область);

Головне управління Національної поліції у Львівській області (79007, м. Львів, пл.Генерала Григоренка, 3, код ЄДРПОУ 40108833)

Рішення суду складено та підписано 11.04.2024.

Суддя О.І. Кшик