Ухвала

від 11.04.2024 по справі 487/3080/24

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа №487/3080/24

Провадження №2/487/1800/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2024 Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Афоінна С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Пологовий будинок №3» про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення, поновлення її на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Пологовий будинок №3» про визнання протиправним і скасування наказу №49-К від 21.02.2024 про звільнення, поновлення її на роботі на посаді акушера-гінеколога та стягнення середній заробітку за час вимушеного прогулу з 29.02.2024 по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі зазначеного, пред`явлена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України з наступних підстав.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII з пункту 1 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» виключено слова «за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин».

Верховний Суд в постанові від 24 лютого 2021 року по справі № 136/171/19 дійшов висновку, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

За пунктом 1 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір»в редакції 1320-IX, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Щодо інших вимог, які виникають з трудових правовідносин, вищезазначені пільги не застосовуються.

В постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16 зроблено висновок, що починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Від цього висновку не відступила Велика Палата Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301 гс 18) де зазначено, що пільга щодо сплати судового збору не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Такий висновок зроблений у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 369/10046/18, де також визначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є заробітною платою, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.

При пред`явленні прозову позивачем судовий збір не сплачено.

Позивач звертаючись до суду із позовними вимогами про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення від сплати судового збору не звільняється.

Отже, позивачем при зверненні до суду з позовною заявою не сплачено судовий збір за вимогу немайнового характеру.

Згідно ч.1 ст. 4 закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2024 році з 01 січня встановлений у розмірі 3028 гривень.

Згідно п. 2 ч.2 ст. 4 закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 1211,20 грн.

Крімтого,позовна вимогапро стягнення середньогозаробітку зачас вимушеногопрогулу, за своєю правовою природою не може вважатися заборгованістю по заробітній платі, а тому за її пред`явлення підлягає сплата судового збору, як за вимогу майнового характеру.

Згідно ст.. 175 ч. 3 п. 3 ЦПК України позовна заява повинна містити, зазначення ціни, якщо позов підлягає грошовій оцінки, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується (п. 1 ч. 1ст. 176 ЦПК України).

Проте, позивач в порушення вимог ст.. 175, 176 ЦПК України не зазначила ціну позову та не обґрунтувала розрахунок сум, що просить стягнути.

Згідно п.2 ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду вимоги майнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

На підставі викладеного, позивачу слід зазначити ціну позову щодо середнього заробітку за час вимушеного прогулу та обґрунтувати розрахунок сум та сплатити судовий збір - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (1211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (15140 грн.), а також сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі 1211,20 грн.

Судовий збір за вимоги немайнового та майнового характеру сплачуються на рахунок Заводського районного суду м. Миколаєва, докази про сплату судового збору надати до суду або зазначити підстави звільнення від сплати судового збору.

Право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави, а відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Таким чином,з урахуваннямвищезазначеного,позивачу необхідноусунути недоліки позовноїзаяви зазначенів мотивувальнійчастині ухвалисудді, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів.

На підстави викладеного, керуючись ст. 175, 177? 185 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Пологовий будинок №3» про визнання протиправним і скасування наказу про звільнення, поновлення її на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.

Позивачу сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за вимогу немайнового характеру та судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (1211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (15140 грн.) та надати оригінал квитанції Заводському районному суду м. Миколаєва.

Платіжні реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів Миколаїв. ГУК/Заводськ.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37992030

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA808999980313121206000014480

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Заводський районний суд м. Миколаєва (назва суду, де розглядається справа)

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали позивачу.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута, що не є перешкодою для повторного звернення до суду після усунення обставин, які стали підставою для її повернення.

Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.М. Афоніна