Справа № 203/1622/24
Провадження № 1-кп/0203/666/2024
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.04.2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судуу м.Дніпрі обвинувальнийакт укримінальному провадженні,внесений вЄдиний реєстрдосудових розслідуваньза №12023041030000935 від 06.04.2023, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який має середню освіту, утриманців не має, не одружений, офіційно не працевлаштований, проживаючий без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий останні рази:
15.02.2023 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 125 КК України до обмеження волі строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік;
28.03.2023 Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 358, ч.З ст. 357, ч.1 ст. 70 КК України до обмеження волі строком на 1 рік 2 місяця, відповідно до ч.1 ст.71 КК України приєднано невідбутий строк по вироку Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15.02.2023 та призначено покарання у вигляді 1 року 3-х місяців позбавлення волі. Вироком Дніпровського апеляційного суду від 15.06.2023 вказаний вирок скасовано в частині призначеного покарання: ухвалено новий вирок, яким із застосуванням ст. ст. 70,71 КК, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15.02.2023 та остаточно визначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 3 місяці;
28.11.2023 Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 190 КК України до обмеження волі строком на 1 рік, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Дніпровського апеляційного суду від 15.06.2023 і остаточно призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 4 місяці,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України,
в с т а н о в и в:
04.03.2024 року, близько 12.00 год., ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , із малознайомим йому раніше ОСОБА_5 , побачив у останнього мобільний телефон марки Samsung моделі Galaxy J4+, який визначив як об`єкт свого злочинного посягання.
Після чого ОСОБА_4 , реалізуючи свій умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, діючи умисно, повторно, під приводом подзвонити за допомогою вище вказаного мобільного телефону, усвідомлюючи, що не має намірів на його повернення, попросив у потерпілого ОСОБА_5 , мобільний телефон марки Samsung моделі Galaxy J4+, imei: НОМЕР_1 ; imei: НОМЕР_2 . Потерпілий ОСОБА_5 , будучи впевненим в сумлінності та справжності намірів ОСОБА_4 , не усвідомлюючи факту обману, добровільно передав останньому зазначений мобільний телефон, після чого ОСОБА_4 , не маючи наміру на повернення телефону, діючи умисно, з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, шляхом обману, повторно, заволодів чужим майном, скориставшись тим, що потерпілий не звертає на нього уваги та його дії є непомітними, та залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись мобільним телефоном на свій власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 , майнову шкоду на загальну суму 1793грн. 00 коп.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні свою вину у інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю та суду пояснив, що дійсно 04.03.2024 близько 12:00 год. знаходячись на площі Старомостовій попросив у знайомого ОСОБА_5 , мобільний телефон подзвонити, а коли отримав телефон відійшов неподалік, пісоя чого разом з телефоном пішов за своїми справами. В скоєному кається.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_6 не оспорює всі обставини справи і судом встановлено, що вона правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності її позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч.3ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченої, дослідженням матеріалів, що її характеризують, та судових витрат, визначивши відповідно до ч.3ст. 349 КПК Українинедоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
З урахуванням наведеного, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення дійшов до впевненого висновку що діяння, яке вчинене ОСОБА_6 дійсно мале місце, та його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.190 КК України, як заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Призначаючи покарання ОСОБА_6 , суд приймає до уваги тяжкість скоєного кримінального правопорушення, а також те, що останній раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується посередньо, вину визнав повністю, щиро покаявся у скоєному.
Обставинами, що пом`якшують покарання є щире каяття, сприяння розкриттю кримінального правопорушення, повне відшкодування завданої шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
При призначенні покарання суд також приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини. В справі «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. В справі «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року так і в справі «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року суд зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Також у справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити особистий і надмірний тягар для особи.
З таких підстав, суд, приймаючи до уваги всі вищезазначені обставини, вважає, що ОСОБА_6 слід призначати покарання відповідно до санкції ч.2 ст.190 КК Україниу виді позбавлення волі, та знаходить можливим перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства, що є необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст.124ч.2КПКУкраїни судові витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи, в розмірі 200 гривень, підлягають стягненню з ОСОБА_6 на користь судового експерта ОСОБА_7 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368,370,373, 374 КПК України, суд
у х в а л и в:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити покарання у вигляді одного року обмеження волі.
На підставі ст.71 КК України, за сукупності вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.11.2023 року, остаточно призначивши покарання у вигляді 1 (одного) року та шести місяців обмеження волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Міра запобіжногозаходу ОСОБА_4 не обиралась.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь судового експерта ОСОБА_7 витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи в розмрі 200(двісті) гривень.
Речові докази: товарний чек на придбання мобільного телефону Samsung моделі Galaxy J4+, - зашити в матеріалах кримінального провадження; мобільний телефон Samsung моделі Galaxy J4+, переданий потерпілому ОСОБА_5 , - залишити останньому за належністю.
На вирок можуть подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку, звернувшись до суду із відповідною заявою.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Кіровський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2024 |
Оприлюднено | 12.04.2024 |
Номер документу | 118280865 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Шахрайство |
Кримінальне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Форощук С. А.
Кримінальне
Кіровський районний суд м.Дніпропетровська
Смольняков О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні