Ухвала

від 11.04.2024 по справі 348/3067/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 348/3067/23

Провадження № 22-ц/4808/700/24

Головуючий у 1 інстанції Максименко О. Ю.

Суддя-доповідач Бойчук

У Х В А Л А

11 квітня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Бойчука І.В.,

суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,

розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на ухвалуНадвірнянського районногосуду від28березня 2024рокупідголовуванням суддіМаксименко О.Ю.у м.Надвірна у справіза позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Надвірнянського районного суду від 28 березня 2024 року судом першої інстанції визнано явку позивача та (або) представника позивача адвоката Маховича В.А. в судове засідання обов`язковою. Відкладено розгляд справи на 18 квітня 2024 року на 11.00 год.

На зазначену ухвалу суду представник ОСОБА_1 адвокат Махович В.А., подав апеляційну скаргу у якій зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою клопотання представника позивача про розгляд справи за їх відсутності. Тому в суду першої інстанції не було необхідності у визнанні обов`язковою їх явки в судові ззасідання.

Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Суд вважає, що вказана апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню скаржнику з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Частиною 1 статті 353 ЦПК України встановлено перелік ухвал суду першої інстанції, які окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Ухвала суду першої інстанції, якою визнано явку позивача та представника позивача адвоката Маховича В.А. в судове засідання обов`язковою, не віднесена до переліку ухвал, які може бути оскаржено в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Отже, в силу вимог ч.2 ст. 352 ЦПК України її оскарження окремо від рішення суду не допускається.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (рішення ЄСПЛ у справі «Воловік проти України» від 06 грудня 2007 року).

Таким чином, право на суд, складовим якого є право доступу до правосуддя, в аспекті апеляційного оскарження ухвали місцевого суду, може бути обмежено на національному рівні з легітимною метою та із забезпеченням пропорційності при застосуванні відповідних правових засобів, передбачених процесуальним законом. Наведене не має наслідком порушення права на доступ.

Правові висновки щодо порядку оскарження окремо від рішення суду ухвал суду першої інстанції висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 522/18296/14-ц (провадження № 14-62цс19).

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не передбачених у ч. 1 ст. 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження.

Зважаючи на викладене, є підстави вважати, що вимоги апеляційної скарги зводиться до незгоди представника апелянта з ухвалою суду в частині визнання обов`язковоюявки позивачата представникапозивача адвокатаМаховича В.А.в судовезасіданняі така скарга не може бути прийнята до розгляду судом апеляційної інстанції та підлягає поверненню скаржнику.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції зокрема, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Одночасно суд вважає за необхідне роз`яснити апелянту, що заперечення на ухвалу, згідно частини 2 статті 353 ЦПК України, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Керуючись п.4 ч.5 ст. 357 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на ухвалуНадвірнянського районногосуду від28березня 2024рокуповернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач І.В. Бойчук

Судді: О.В. Пнівчук

О.О. Томин