Постанова

від 04.04.2024 по справі 383/1159/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 квітня 2024 року м. Кропивницький

справа № 383/1159/23

провадження № 22-ц/4809/531/24

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Карпенка О. Л.,

за участі секретаря Бойко В. В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Селянське (фермерське) господарство Габорця Володимира Андрійовича,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в режимі відеоконференції цивільну справу заапеляційними скаргами адвоката Папуги Олексія Валерійовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 , на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 23 листопада 2023 року та Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 на додаткове рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2023 року у складі судді Бондаренка В. В. і

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовної заяви

В липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 (далі СФГ ОСОБА_2 ) та просила:

-розірвати Договір оренди земельної ділянки від 25 червня 2012 року, укладений між ОСОБА_3 та СФГ ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,88 га з кадастровим номером 3520883200:02:000:0100, яка розташована на території Витязівської територіальної громади Бобринецького району Кіровоградської області;

-припинити та скасувати державну реєстрацію речового права № 35145584 від 20.01.2020 за Договором оренди земельної ділянки від 25 червня 2012 року;

-зобов`язати СФГ ОСОБА_2 повернути належну ОСОБА_1 земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3520883200:02:000:0100, у придатному для використання стані;

-стягнути з СФГ ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 13 389 грн заборгованості з орендної плати;

-судові витрати по справі у розмірі 5368 грн 60 коп покласти на відповідача.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 1913 від 02.09.2014 на праві власності належить земельна ділянка площею 6,88 га,кадастровий номер 3520883200:02:000:0100, розташована на території Витязівської територіальної громади Бобринецького району Кіровоградської області.

25.06.2012 між колишнім власником земельної ділянки ОСОБА_3 таСФГ ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі, який зареєстровано відділом Держкомзему у Бобринецькому районі Кіровоградської області 30.07.2012 за № 3522088324002201.

За умовами вказаного договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки до 30.12 поточного року.

Відповідачем за користування належною позивачу земельною ділянкою у 2021-2022 роках орендна плата не сплачувалась.

Позивач вважала, що вказані обставини є порушенням істотних умов договору оренди земельної ділянки та вимог чинного законодавства, а тому наявні підстави для розірвання договору та стягнення орендної плати за 2021-2022 роки, як наслідок, звернулась до суду з позовом.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 23 листопада 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до СФГ ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі, припинення та скасування державної реєстрації, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості з орендної плати відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що в судовому засіданні не знайшли своє підтвердження доводи сторони позивача щодо невиплати орендної плати за 2021-2022 роки, оскільки відповідач свої грошові зобов`язання відповідно до договору оренди виконав достроково, що не суперечить вимогам закону та відповідає умовам договору, при цьому факт виплати орендодавцю орендної плати у більшому розмірі підтверджений документально та не спростований стороною позивача.

Додатковим рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2023 року в задоволенні заяви представника СФГ ОСОБА_2 адвоката Колесник Г. М. про стягнення витрат на правничу допомогу відмовлено.

Додаткове рішення мотивовано тим, що представник відповідача до закінчення судових дебатів у справі не подав доказів понесення відповідачем витрат на правничу допомогу та відповідної заяви про подачу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити, у зв`язку з розглядом справи.

Таким чином, суд першої інстанції вважав, що представником відповідача порушено процедуру надання доказів понесених стороною витрат на правову допомогу, встановлену ч. 8 ст. 141 ЦПК України, тому правові підстави для стягнення на користь відповідача судових витрат на надання правничої допомоги відсутні.

Короткий зміст апеляційних скарг

В апеляційній скарзі адвокат Папуга О. В., який представляє інтереси ОСОБА_1 , просить скасувати рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 23 листопада 2023 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та покласти на відповідача судові витрати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції у своєму рішенні неправильно розтлумачив положення договору та неправильно застосував норми ЗУ «Про оренду землі» та ЦК України при визначенні розміру орендної плати у сумі 4403 грн 91 коп, адже самим СФГ ОСОБА_4 при поданні зітності до податкових органів визначена орендна плата в сумі 6600 грн 89 коп за період 2018-2022 років, а розмір орендної плати не є предметом спору.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні безпідставно та всупереч вимог діючого законодавства вважав встановленим та доведеним факт перерахування відповідачем орендної плати за договором авансом в рахунок майбутніх платежів на підставі платіжних доручень, які взагалі не містять жодних даних, які стосуються предмету спору.

Хибним та таким, що не відповідає обставинам справи, є твердження суду першої інстанції про те, що ОСОБА_5 діяла як предствник інтересів СФГ ОСОБА_2 та, як наслідок, свідчить про отримання позивачем коштів наперед за майбутні періоди, зокрема за 2021-2022 роки, так як вказані обставини не підтверджуються жодним документом та доказом і грунтуються лише на словах відповідача.

Суд першої інстанції не врахував, що умови договору оренди землі про сплату орендної плати за майбутні періоди можуть бути погоджені сторонами договору оренди у формі, передбаченій ст. 14 ЗУ «Про оренду землі».

Суми, які зазначені в платіжних дорученнях не відображені та не корелюються з офіційною податковою звітністю, яка подається відповідачем до державних фіскальних органів.

В апеляційній скарзі СФГ ОСОБА_2 просить скасувати додаткове рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2023 року та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь СФГ ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22470 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції при ухваленні додаткового рішення неправильно застосував норми ч. 8 ст. 141, ст. ст. 246, 270 ЦПК України, адже зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що заява про стягнення витрат на правничу допомогу судом першої інстанції по суті не розглядалась, оцінку вказаним у заяві обставинам та доказам, що їх підтверджують не було надано, відповідно були відсутні підстави для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Відповідач вважає, що до закінчення судових дебатів достатнім є подання заяви про відшкодування витрат на правову допомогу та при її наявності не потрібна додаткова заява про надання доказів після ухвалення рішення суду.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не надав оцінки твердженням та доказам, поданим учасниками справи, а лише обмежився викладом їх позицій.

Всупереч вимогам ч. 6 ст. 137 ЦПК України позивач, яка заявила клопотання про зменшення витрат на оплату правової допомоги адвокату не надала доказів неспівмірності таких витрат, а суд першої інстанції не надав вказаному копотанню оцінку, яке було надіслане без належного оформлення.

Відзиви на апеляційні скарги

Від СФГ ОСОБА_2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області або залишити вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відзиву від ОСОБА_1 на апеляційну скаргу СФГ ОСОБА_2 не надходило, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПКУкраїни не перешкоджає перегляду додаткового рішення суду першої інстанції.

Розгляд справи у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції

В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 адвокат Папуга О. В. підтримав доводи апеляційної скарги позивача та заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, представник СФГ ОСОБА_2 адвокат Колесник Г. М. підтримала доводи апеляційної скарги відповідача та заперечувала проти доводів апеляційної скарги позивача.

Позиція апеляційного суду щодо апеляційних скарг

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судових рішень у встановленихстаттею 367 ЦПК Українимежах, суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що між ОСОБА_3 , спадкоємцем якого є ОСОБА_1 , таСФГ ОСОБА_2 укладено Договір оренди землі від 25 червня 2012 року, зареєстрований у відділі Держкомзему у Бобринецькому районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 30 червня 2012 року за № 352088324002201, щодо земельної ділянки, площею 6,88 га, з цільовим призначенням для ведення товарного виробництва, яка знаходиться на території Витязівської сільської ради, що підтверджується його копією (далі - Договір).

Вказану земельну ділянку з кадастровим номером3520883200:02:000:0100, розташовану на території Витязівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , успадкувала його дочка ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим 02 вересня 2014 року державним нотаріусом Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області, за якою 02.09.2014 зареєстроване право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджується витягом з вказаного реєстру з індексним номером 26288055.

Договором в пунктах 5, 8 - 11, 14, 20, 28, 38, 39, 43 сторони визначили наступні умови: нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 146797 грн; договір укладено на двадцять п`ять років; орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням (без урахування) індексації; орендна плата вноситься у такі строки: до 30.12 поточного року; у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня розмірі 0,03% несплаченої суми за кожен день прострочення; передача земельної ділянки в орендарю здійснюється у 3 дні після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі; права орендодавця: орендодавець має право вимагати від орендаря вносити зміни у договір за згодою сторін; дія договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом; розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є при недотриманні однією із сторін умов договору в судовому порядку; цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір оренди був зареєстрований у відділі Держкомзему у Бобринецькому районі 30 червня 2012 року, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис за №352088324002201, отже право оренди у орендаря та обов`язок зі сплати орендної плати виник з дня реєстрації договору, який у відповідності до пункту 43 Договору є днем набрання ним чинності, а саме з 30 червня 2012 року.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Частиною першоюстатті 526Цивільного кодексуУкраїни (далі - ЦК України) передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 частини першої статті 611ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно зі статтею 13Закону України«Про орендуземлі» договір оренди земліце договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 15Закону України«Про орендуземлі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до частин першої, другої статті 651ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексомУкраїни (далі - ЗК України) та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі»).

У пункті д) частини першої статті 141ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

До відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущенного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категоріюзначну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зістаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) дійшла висновку, що тлумачення пункту д) частини першоїстатті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК Українисвідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Відповідно до частини четвертої статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до положень частини першої статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не маютьдля суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їхсукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина першастатті 12 ЦПК України).

Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Відповідно до ст.129Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Матеріалами справи підтверджується, щоміж ОСОБА_3 таСФГ ОСОБА_2 укладено Договір оренди землі від 25 червня 2012 року, зареєстрований у відділі Держкомзему у Бобринецькому районі, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 30 червня 2012 року за № 352088324002201, щодо земельної ділянки, площею 6,88 га, з цільовим призначенням для ведення товарного виробництва, яка знаходиться на території Витязівської сільської ради (том 1 а. с. 54).

Земельну ділянку з кадастровим номером3520883200:02:000:0100, розташовану на території Витязівської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , успадкувала ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим 02 вересня 2014 року державним нотаріусом Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області та копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (том 1 а. с. 51, 53).

За змістом п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 146 797 грн.

Договір укладено на двадцять п`ять років (п. 8 Договору).

Відповідно до п. п. 9, 11 Договору орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки до 30.12 поточного року.

Пунктом 40 Договору передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи орендаря, засудження або обмеження дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилалась на те, що СФГ ОСОБА_2 систематично не виконує взяті на себе зобов`язання щодо щорічної виплати орендної плати у визначеному у договорах розміру за період з 2021-2022 років, що є підставою для його розірвання.

Згідно зістаттею 531 ЦК Україниборжник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Чинне законодавство про оренду землі не містить заборони сплати орендної плати за майбутні періоди користування земельною ділянкою. Умови договору оренди землі про сплату орендної плати за майбутні періоди можуть бути погоджені сторонами договору оренди у формі, передбаченійстаттею 14 Закону України «Про оренду землі».

Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 321/329/17 (провадження № 61-16545св18).

Відповідно до копії довіреності від 13.01.2020 зі строком дії до 31.12.2020 СФГ ОСОБА_2 уповноважило ОСОБА_5 представляти його інтереси, у тому числі у правовідносинах з фізичними та юридичними особами з питань, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності СФГ ОСОБА_2 та з питань пов`язаних із захистом прав та інтересів СФГ, з метою виконання якої надано право здійснювати від імені СФГ ОСОБА_2 будь-які платежі та вчиняти інші дії, пов`язані з виконанням договорів оренди землі, укладених з СФГ ОСОБА_2 (том 1 а. с. 147).

Згідно копії довіреності від 30.01.2021 строком до 31.12.2021 СФГ ОСОБА_2 уповноважило ОСОБА_5 представляти його інтереси, у тому числі у правовідносинах з фізичними та юридичними особами з питань, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності СФГ ОСОБА_2 та з питань пов`язаних із захистом прав та інтересів СФГ, з метою виконання якої надано право здійснювати від імені СФГ ОСОБА_2 будь-які платежі та вчиняти інші дії, пов`язані з виконанням договорів оренди землі, укладених з СФГ ОСОБА_2 (том 1 а. с. 148).

Копією платіжного доручення № Р24АР24А184449073С89817 від 05.02.2020 про підтверджується переказ коштів в сумі 24 120,60 грн від відправника ОСОБА_5 одержувачу ОСОБА_1 з призначенням платежу: переказ власних коштів для поповнення кредитного рахунку № 5168742710754213 (том 1 а. с. 90).

Відповідно до копії платіжної інструкції № Р24АР24А1174538302С3398 від 05.05.2021 про переказ коштів в сумі 25 000 грн від відправника ОСОБА_5 одержувачу ОСОБА_1 з призначенням платежу: переказ власних коштів виплата орендної плати за 2020 рік СФГ ОСОБА_2 на рахунок одержувача № НОМЕР_1 (том 1 а. с. 91).

З аналізу наданих сторонами доказів вбачається, що між сторонами виникли правовідносини з приводу оренди належної позивачу земельної ділянки на підставі відповідного договору від 25 червня 2012 року. Даних про те, що між сторонами існували інші грошові зобов`язання, матеріали справи не місять.

Позивач не заперечувала факт належного виконання умов Договору в частині сплати орендної плати до 2020 року, а також не заперечувала та не спростувала факту отримання коштів від СФГ ОСОБА_2 05.02.2020 в розмірі 24120,60 грн та 05.05.2021 в розмірі 25000 грн.

Враховуючи, що умовами Договору визначено орендну плату в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки, яка визначена в розмірі 146 797 грн, а також відсутність даних про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки після укладення договору, суд приходить до висновку що орендна плата за вказаним договором становить 4 403 грн 91 коп.

При цьому, сума коштів, яка сплачена СФГ ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у 2020-2021 роках в якості орендної плати за користування її земельною ділянкою в загальному розмірі 49120 грн 60 коп (24120,60+25000), що не спростовано позивачем, значно перевищує відповідний розмір, передбачений умовами укладеного договору (4403 грн 91 коп), та повинен враховуватися сторонами при проведенні розрахунків в рахунок майбутніх платежів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідача відсутня заборгованість зі сплати позивачу орендної плати, так як своє грошове зобов`язання за 2021-2022 роки відповідач виконав достроково, що не суперечить вимогам закону та умовам договору.

Врахувавши положеннястатті 531 ЦК України, а також те, що переказ ОСОБА_5 коштів на рахунок позивача свідчить про виконання зобов`язання СФГ ОСОБА_6 щодо виплати орендної плати за 2021-2022 роки в сумах, що значно перевищують встановлений договором розмір орендної плати, тобто з переплатою за майбутні періоди користування земельною ділянкою, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що сторона позивача не спростувала належними та допустимими доказами факт отримання орендної плати за 2021-2022 роки за договором оренди землі від 25 червня 2012 року, тобто не довела істотного порушення орендарем умов договору, позбавлення її права на те, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди (стаття 651 ЦК України).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх недоведеністю.

Суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги про те, що самим СФГ ОСОБА_2 при поданні зітності до податкових органів визначена орендна плата в сумі 6 600 грн 89 коп за період 2018-2022 років, оскільки предметом доказування у вказаній справі є обставини саме фактичного виконання зобов`язання відповідачем щодо сплати орендної плати позивачу, а не розміри сумм, зазначені СФГ ОСОБА_2 суми при поданні податкової звітності.

Не заслуговують на увагу суду доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні безпідставно та всупереч вимог діючого законодавства вважав встановленим та доведеним факт перерахування відповідачем орендної плати за договором авансом в рахунок майбутніх платежів на підставі платіжних доручень, які взагалі не містять жодних даних, які стосуються предмету спору, з огляду на те, що ОСОБА_1 не спростовано факт отримання вказаних коштів саме в рахунок орендної плати, а чинне законодавство про оренду землі не містить заборони сплати орендної плати за майбутні періоди користування земельною ділянкою.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не врахував, що умови договору оренди землі про сплату орендної плати за майбутні періоди можуть бути погоджені сторонами договору оренди у формі, передбаченій ст. 14 ЗУ «Про оренду землі», є безпідставними, оскільки судом в оскаржуваному рішенні враховано вказану норму та надано обгрунтовано оцінку умовам Договору.

Перевіряючи доводиапеляційної скаргищодо законностіта обгрунтованостідодаткового рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви представника СФГ ОСОБА_2 адвоката Колесник Г.М. про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша - другастатті 133 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьмастатті 141 ЦПК України).

У частині восьмійстатті 141 ЦПК Українине встановленовимог доформи заявипро наданнядоказів щодовитрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи.Тому такізаяви можутьподаватись суду як в усній, так і в письмовій чи електронній формі. Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 грудня 2021 року у справі № 755/4466/20-ц (провадження № 61-16762св21).

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та другастатті 2 ЦПК України).

Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина першастатті 246 ЦПК України).

В постанові від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 (провадження № 61-4799св23) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зауважив, що у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, щопідтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці доказиразом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог,то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. У разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат.

Матеріалами справипідтверджується,що першою заявою по суті сторони відповідача в суді першої інстанції був відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь витрати на правову допомогу (том 1 а. с. 85-89).

Доказів про те, що відповідач у відповідності до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України до закінчення судових дебатів заявив про намір подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду докази щодо витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, матеріали справи не містять.

23 листопада 2023 року судом першої інстанції ухвалено у справі судове рішення по суті спору та підстав для вирішенні питання про розподіл судових витрат, відповідно достатті 141 ЦПК України, не було (том 1 а. с. 213-223).

01 грудня 2023 рокупредставник СФГ ОСОБА_2 - адвокат Колесник Г. М. подала засобами поштового зв`язку до суду першої інстанції заяву проухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на користьСФГ ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу, до якої було долучено копії:Договору № 162 про надання правової допомоги від 21 квітня 2023 року, Додаткової угоди № 1 від 21 квітня 2023 року до Договору про надання правової допомоги № 162 від 21 квітня 2023 року, Додаткової угоди № 2 від 25 липня 2023 року до Договору про надання правової допомоги № 162 від 21 квітня 2023 року, Додаткової угоди № 3 від 22 серпня 2023 року до Договору про надання правової допомоги № 162 від 21 квітня 2023 року, Акту надання послуг за Договором про надання правової допомоги № 162 від 21.04.2023 (том 2 а. с. 1-32).

При цьому, обґрунтувань поважності причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі, заява представникаСФГ ОСОБА_2 - адвоката Колесник Г. М. не містить.

Таким чином, враховуючи відсутність в матеріаліах справи поданої до закінчення судових дебатів заяви відповідча про намір подати протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду докази щодо витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, а також відсутності в заяві про ухвалення додаткового рішення обґрунтувань поважності причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі, суд першої інстанції дійшов по суті правильного висновку про відмову у задоволенні вищевказаної заяви.

За таких обставин безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не надав оцінки твердженням та доказам, поданими учасниками справи, а лише обмежився викладом їх позицій, оскільки враховуючи, що відповідачем було порушено порядок подання доказів про понесені судові витрати, у суду першої інстанції були відсутні підстави надавати оцінку твердженням та доказам сторін по суті заяви.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд маєвиконатиобов`язокщодообґрунтуваннярішення, може бути різною в залежностівід характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг

Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції ухвалив в судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а судові рішення без змін.

Враховуючи, що ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 24 січня 2024 року було зупинено дію рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 23 листопада 2023 року, дію вказаного необхідно поновити.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційні скарги залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. ст. 362, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги адвоката Папуги Олексія Валерійовича, який представляє інтереси ОСОБА_1 , та Селянського (фермерського) господарства ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 23 листопада 2023 року та додаткове рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2023 року без змін.

Поновити дію рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 23 листопада 2023 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 11.04.2024.

Головуючий суддя С. І. Мурашко

Судді С. М. Єгорова

О. Л. Карпенко