Рішення

від 10.04.2024 по справі 946/512/24

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 946/512/24

Провадження № 2-а/946/31/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2024 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Адамова А.С.,

за участю: секретаря судового засідання Тюміної О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України, сержанта поліції Відділу організації несення служби в місті Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту Патрульної поліції України Росицького Руслана Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови по накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, яким просила: поновити їй строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕНА №1162758, від 26 грудня 2023 року про притягнення мене до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУПАП; визнати протиправною і скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії ЕНА №1162758, винесену Сержантом поліції Відділу організації несення служби в м. Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції Росицьким Русланом Сергійовичем 26 грудня 2023 року, про притягнення її - ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУПАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн., та закрити провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Позовні вимогиобґрунтовані тим,що впостанові зазначено,що 26.12.2023р.о 09:48:32в м.Ізмаїлі попр.Миру кутпр.Незалежності водій,керуючи транспортнимзасобом ChevroletAveoTS58U,реєстраційний номер НОМЕР_1 ,здійснив виїздна перехрестяна зеленийсигнал світлофора,на якомуздійснився затор,та зупинивсяна перехресті,що створилоперешкоду дляінших ТЗ,чим порушивп.16.4ПДР -порушення водіямиТЗ заборонивиїзду наперехрестя призаторі.Вважає,що сутьправопорушення,викладена впостанові,що оскаржується,не відповідаєдійсним обставинамсправи.Так, на моментїї виїздуна перехрестязатору небуло.Перед поворотомвона оціниладорожню обстановку,яка дозволялаїй вчаснопроїхати назелений сигналсвітлофору.Вона їхалав потоцітранспортних засобів,які поверталиліворуч зізвичайною швидкістю,притаманною дляцієї ділянкидороги.Вільна дистанціяміж цимитранспортними засобамизабезпечувала усімучасникам дорожньогоруху можливістьвчасно завершитиманевр,не зупиняючисьна перехресті.На їїзапит ВідділомОНС вм.Ізмаїл УППв Одеськійобласті їйнадано відеоз камериспостереження,яка розташованана перехрестіпр.Незалежності іпр.Миру.З відеовбачається,що транспортнийзасіб ChevroletAveoперетинає стоп-лініюі виїжджаєна перехрестяо 09:45:57.На цеймомент заторунемає.Оскільки намомент перетинунею стоп-лініїні наперехресті,ні заним жодногозатору небуло,ніякі обставинине заборонялиїй здійснюватирух.Докази наявностізатору намомент їївиїзду наперехрестя вматеріалах справипро адміністративнеправопорушення відсутні.З відеовбачається,що намомент зупиненнятранспортних засобіввона проїхалавже декількаметрів проїзноїчастини перехрестя.Нажаль,відео немістить інформаціюпро те,що саместало причиноюдля зупинкитранспортних засобів.Підстав дляраптового припиненняруху т/зможе бутибезліч:технічна несправністьтранспортного засобу,раптова появана дорозіпішоходу аботварини,стан учасникадорожнього рухуі т.п.Наявність заторуза перехрестямна моментуїї виїзду-це лишеприпущення,нічим непідтверджене,а доказуванняне можеґрунтуватися наприпущеннях.Крім того, дорога,на якувона повертала,мала двісмуги рухув одномунапрямку,одна зяких булаповністю вільна.Відповідно доп.11.5.ПДР «надорогах,які маютьдві ібільше смугидля рухув одномунапрямку,виїзд накрайню лівусмугу дляруху вцьому жнапрямку дозволяється,якщо правізайняті...».Таким чином,транспортним засобамна цьомуперехресті дозволенов разінеобхідності повернутина крайнюліву смугуруху.Така можливістьна моментвиїзду наперехрестя булаі унеї,але транспортнийзасіб «LEXUS»,який рухавсяпопереду,повертаючи ліворучна крайнюправу смугуруху,обрав дляманевру неправильнутраєкторію,він нетримав своютраєкторію ізанадто раноповернув кермо,зрізавши кутповороту.В зв`язкуз цимв моментзупинки вінопинився намісці дляповороту накрайню лівусмугу руху.Для закінченняманевру вкрайнє лівеположення,вона мала об`їхатит/з«LEXUS»зліва,частково виїхавшина зустрічнусмугу руху,що забороненопунктами 10.5і 11.4ПДР.Тому вданій дорожнійситуації вонаоцінила усіризики із метоюуникнення небезпекив разіоб`їзду т/з«LEXUS»з лівогобоку прийняларішення відмовитисьвід цьогоманевру.Таким чином,її зупинкана перехрестіне булапов`язана іззатором,вона сталанаслідком того,що транспортнийзасіб попередунеї обравнеправильну траєкторіюдля повороту,не надавшиїй можливостізавершити поворотна вільнусмугу руху,в зв`язкуз чимвважає,що вїї діяхвідсутній складправопорушення,передбаченого ч.2ст.122КУПАП України.Крім того, сержантом поліції ОСОБА_2 булопорушено порядокрозгляду справи.З відео нагрудної камери поліцейського вбачається, що сержант ОСОБА_2 під час розгляду справи не повідомив її про суть правопорушення, не виклав вголос опис обставин, які він досліджує, навіть не назвав їй пункт Правил дорожнього руху. З його слів вона лише зрозуміла, що постанова буде винесена «з приводу перехресть». На її запитання «що саме вона порушила», сержант назвав їй ч. 2 ст. 122 КУПАП, яка передбачає відповідальність за декілька правопорушень. Під час їхньої розмови ОСОБА_2 взагалі не вживав такого терміну, як «затор». В Рішенні начальника УПП в Одеській області ДПП від 05.01.2024 року зазначено, що вона, ОСОБА_1 , під час спілкування з поліцейським ОСОБА_3 не заперечувала факт скоєння порушення ПДР. Але, що саме вона могла заперечувати, якщо посадова особа взагалі не назвала їй вимог ПДР, в порушенні яких вона її звинувачує. Про порушення саме пункту 16.4 ПДР вона дізналась лише зі змісту Постанови, що позбавило її права своєчасно до прийняття рішення надати свої заперечення по суті. Крім того, саму Постанову було складено під диктовку іншого поліцейського, який не розглядав цю справу і не з`ясовував моєї позиції. Більш того, коли вона продивилась відео з нагрудної камери поліцейського і почула розмову між колегами, то зрозуміла, що рішення по справі приймав не Росицький, а водій службового авто, ознайомившись з її документами, ОСОБА_2 зі словами: «Зараз, хвилиночку», відійшов від неї до службового автомобіля, вислухавши особу, яка сиділа за кермом службового авто, ОСОБА_2 відповів: «Так, зрозумів». Після цього він їй повідомив, що буде постанова з приводу перехрестя (09:52:54 год.). Зачитавши її права, ОСОБА_2 не виклав в голос суть правопорушення, не запитав, чи є у неї якісь пояснення і клопотання, не досліджував жодних доказів, він пішов до службового автомобіля, звернувшись до водія: «а ну, быстренько, диктуй мне», і вже біля службового авто за її відсутністю під диктовку почав виписувати постанову (09:56:15). Тобто, саму постанову фактично винесла інша невідома їй особа, жодним чином не причетна до розгляду справи. Ця особа постійно наголошувала ОСОБА_2 , що треба робити і що треба писати. З вищезазначеного вбачається, що справу було розглянуто з грубим порушенням норм адміністративного законодавства, що є безумовною підставою для визнання постанови про адміністративне правопорушення протиправною і такою, що підлягає скасуванню.

Згідно відзивуУправління патрульноїполіції вОдеській областіДепартаменту патрульноїполіції,в діях ОСОБА_1 вбачається склададміністративного правопорушення,передбаченого ч.2ст.122КУпАП.Вимоги позивачанеобґрунтовані,не відповідаютьдійсності танормам чинногозаконодавства України,спрямовані нанамагання позивачауникнути адміністративноївідповідальності завчинене адміністративнеправопорушення.Так, під часвиконання службовихобов`язків,26.12.2023року,у складіекіпажу патрульноїполіції,інспектором відділуорганізації несенняслужби вм.Ізмаїлуправління патрульноїполіції вОдеській областіДепартаменту патрульноїполіції сержантполіції РосицькимРусланом Сергійовичемпід часпатрулювання вм.Ізмаїл,на перехрестіпр.Миру тавул.Незалежності виявленоводія ОСОБА_1 ,яка керуючитранспортним засобомздійснила виїздна перехрестяна зеленийсигнал світлофору,на якомуздійснився затор,та запиниласьна перехресті,що створилоперешкоду дляінших ТЗчим порушилап.16.4ПДР -порушення водіямиТЗ заборонивиїзду наперехрестя призаторі,чим скоїлаадміністративне правопорушення,передбачене ч.2ст.122КУпАП.Інспектор підійшовдо громадянки ОСОБА_1 та відповіднодо ч.3ст.18Закону України«Про Національнуполіцію» назвавсвоє прізвище,спеціальне звання.Відповідно доч.1ст.279КУпАП,інспектор розпочаврозгляд справиз представленняпосадової особи,яка розглядаєдану справу.Під часрозгляду справи,позивача булоознайомлено зйого правамизгідно ст.268КУпАП таст.63Конституції України.Треба врахувати,що позивачскористався своїмправом навласний розсуді ненадав інспекторамписьмові поясненняпо сутівчиненого нимадміністративного правопорушення.Жодної іншоїписьмової заявичи клопотання,як підчаспідготовки,так іпід часрозгляду справипро адміністративнеправопорушення впорядку п.5ст.278КУпАП -не надходило.Факт ознайомленняпозивача звищезазначеними правамипідтверджується власнимпідписом позивачау графі№8та №9оскаржуваної постановита відеозаписуз портативноговідеореєстратора поліцейського«video2024-02-1412-52-50.mp4»,що додається.Крім того,до судунадається відеозапис,на якомузафіксовано фактвчинення адміністративногоправопорушення «video2024-02-1412-52-06.тр4».Відповідно доч.1ст.283та п.1ч.1ст.284КУпАП інспекторвиніс постановупро накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимі серіїЕНА №1162758від 26.12.2023року,згідно якоїна громадянина ОСОБА_1 накладено адміністративнестягнення увигляді штрафув розмірі510гривень. Негайно,після закінченнярозгляду справита складанняпостанови інспектор,відповідно дост.285КУпАП,оголосив винесенупостанову танадав їїкопію позивачу,про щосвідчить власнийпідпис позивачау графі№9оскаржуваної постановита відеозаписз портативноговідеореєстратора поліцейського.Позивачем вобґрунтування власноїпозиції небуло наданожодних належних,допустимих,а уїх сукупностідостатніх доказів,які бспростовували фактздійснення виїздуна перехрестя,на якомуутворився затор.Позивач нездійснює навітьпосилання натакі докази.Інспектор управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції сержант поліції ОСОБА_2 мав всі законні підстави для зупинки транспортного засобу позивача, розгляду справи на місці вчинення адміністративного правопорушення та притягнення позивача до адміністративної відповідальності, ним дотримана процедура розгляду справи, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1162758 від 26.12.2023 року обґрунтована, правомірна, винесена на підставі та у порядку передбаченому чинним законодавством України. Доводи позивача щодо необхідності її скасування безпідставні, необґрунтовані та не підкріплені нормами чинного законодавства України. Доводи позивача, викладені в позовній заяві, не спростовують факту порушення ним Правил дорожнього руху, не підтвердженні належними та допустимими доказами відповідно до вимог ст. 161 КАС України, не є підставою для скасування оскаржуваної постанови, мають судом оцінюватись критично, як єдиний спосіб водія уникнути адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні 13.02.2024 року позивач ОСОБА_1 зазначила, що суть постанови не відповідає дійсності. Затору не було. Вона виїхала, однак потім рух уповільнився та не вдалось закінчити рух. Пояснення не витребували.

В судовомузасіданні 13.02.2024року відповідач ОСОБА_2 зазначив, що там був затор. Він приймав рішення сам, просто йому фабулу підказав з книжки коллега. Поводила себе позивачка неадекватно. Вирвала постанову з рук поліцейського.

Представник Департаментупатрульної поліціїУкраїнив судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, про причину неявки суд не повідомив,

Згідно ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Дослідивши матеріали справи, відеозапис, заслухавши пояснення позивача, відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 26 грудня 2023 року сержантом поліції Відділу організації несення служби в м. Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (надалі - ВОНС в м. Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП) Росицьким Русланом Сергійовичем винесено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕНА №1162758, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

З постановипро накладенняадміністративного стягненнявід 26грудня 2023року вбачається,що 26.12.2023року о09:48:32 вм.Ізмаїлі попр.Ммипу кутпр.Незалежності ОСОБА_1 ,керуючитранспортним засобом Chevrolet Aveo TS58U, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснила виїзд на перехрестя на зелений сигнал світлофора, на якому здійснився затор, та зупинилася на перехресті, що створило перешкоду для інших транспортних засобів, чим порушила п. 16.4 ПДР порушення водіями ТЗ заборони виїзду на перехрестя при заторі, вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП.

Відповідно до вимог ст. 289 КУпАП скаргу на поставу по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою прокурора, особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Згідно вимог ч.1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст. 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини», правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Судом встановлено,що постановупро накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимі СеріяЕНА №1162758було винесено 26 грудня 2023 року. 29.12.2023 року ОСОБА_1 подала заяву про скасування Постанови у вищестоящий орган. Рішення начальника УПП в Одеській області ДПП про залишення Постанови без змін, а скарги без задоволення було прийнято 05.01.2024 року. На конверті, який ОСОБА_1 отримала, є штамп із датою відправки 10.01.2024р. 16.01.2024 року на телефон ОСОБА_1 надійшло смс-повідомлення про наявність відправлення 0600076459212 у поштовому відділенні. Таким чином, ОСОБА_1 отримала Рішення щодо залишення Постанови без змін 16 січня 2024 року.

З урахуваннямсукупності викладенихобставин,суд вважаєза необхідневизнати причинипропуску позивачемстроку зверненнядо судуповажними тапоновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції України, сержанта поліції Відділу організації несення служби в місті Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту Патрульної поліції України Росицького Руслана Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови по накладення адміністративного стягнення.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідно до п. 11.5. ПДР «на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті...».

Відповідно до п. 1.4 ПДР «кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що и інші учасники виконують ці Правила».

Згідно п.16.4Правил дорожньогоруху,затверджених постановоюКабінету МіністрівУкраїни від10жовтня 2001року №1306(іззмінами), забороняється виїжджати на будь-яке перехрестя, у тому числі при сигналі світлофора, що дозволяє рух, якщо утворився затор, який змусить водія зупинитися на перехресті, що створить перешкоду для руху інших транспортних засобів і пішоходів.

Зі змісту цієї норми вбачається, що заборона виїзду на перехрестя набуває чинності за умови існування затору. Тобто спочатку повинен утворитися затор, а потім забороняється виїжджати на перехрестя.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Суд звертає увагу, що з наданого відеозапису вбачається, що автомобіль позивача виїхав на перехрестя на зелене світло разом із іншими автомобілями, що рухалися із достатньою швидкістю, щоб завершити маневр, та ще до того як на перехресті утворився затор, тобто порушень з боку позивача не встановлено, й на відео позивач пояснювала, що по обстановці вона ще встигала проїхати перехрестя, однак раптово автомобілі зупинилися. Таким чином, на момент виїзду позивача на перехрестя затор ще не утворився, що виключає наявність відповідальності з боку позивача визначене порушення.

Відповідно до п 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до практики ЄСПЛ, справи про адміністративні правопорушення є кримінальними для цілей застосування Конвенції. Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Відповідач у справі зобов`язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, довести факт вчинення позивачем порушення ПДР України відповідними доказами.

Положеннями ст.90КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Аналогічна правова позиція викладена Верховим Судом у постанові від 14.03.2018 р. у справі № 760/2846/17.

Проте, відповідачем в даному випадку не надано жодних належних доказів на підтвердження обставин вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не порушив вимоги пункту 16.4 Правил дорожнього руху України, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1162758 від 26.12.2023р. винесена при відсутності відповідності до вимог чинного законодавства та без наявності обставин, що підтверджують вину особи.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи, що відповідачем не було надано жодного допустимого, достовірного та достатнього доказу, який міг би підтвердити правомірність оскаржуваного позивачем рішення, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та скасувати постанову пронакладення адміністративногостягнення посправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,зафіксоване нев автоматичномурежимі серіїЕНА №1162758, від 26 грудня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУПАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 72, 75, 76, 77, 241, 268, 269, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції України, сержанта поліції Відділу організації несення служби в місті Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту Патрульної поліції України Росицького Руслана Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови по накладення адміністративного стягнення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )до Департаменту патрульної поліції України (03048, м. Київ, вул. Ернста, 3), сержанта поліції Відділу організації несення служби в місті Ізмаїл Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту Патрульної поліції України Росицького Руслана Сергійовича (68600, Одеська область, Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, вул. Телеграфна, 72) про визнання протиправною та скасування постанови по накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №1162758, від 26 грудня 2023 року за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: А.С.Адамов