Рішення

від 09.04.2024 по справі 629/7414/23

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/7414/23

Провадження № 2/629/263/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2024 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Цендри Н.В., за участю секретаря Андрієнко С.А., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Виробничого кооперативу «Сова» про вчинення зобов`язання згідно договору, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов`язати ВК «СОВА» виконати зобов`язання згідно договору відносно ОСОБА_2 . Зазначає, що ОСОБА_2 з 09.01.2017 є асоційованим членом ВК СОВА та цього ж дня уклала договір та обрала фінансову програму внесення пайового внеску та отриманих відсотків дивідендів в гривні під №2 «Високодохідна», яка передбачає виплати дивідендів через 10 місяців, тобто 09.11.2017, а повернення паю через 11 місяців, тобто 09.09.2018 та перерахувала гроші у вигляді паю у сумі 3000 грн. 09.03.2017 вона на пропозицію посадової особи ВК «СОВА» подала заяву про збільшення належного їй, як асоціованому члену ВК «СОВА» пайового внеску на суму - 3000 грн. ОСОБА_2 09.04.2017 знову вклала гроші у сумі - 3000 грн. 09.05.2017 вклала гроші у сумі - 3000 грн. 09.05.2017 вклала гроші у сумі - 3000 грн. 09.06.2017 вклала гроші у сумі - 3000 грн. 09.08.2017 вклала гроші у сумі - 3000 грн. 09.09.2017 р. вклала гроші у сумі - 3000 грн. 20.01.2018 вклала гроші у сумі - 3000 грн. та $ 1500 США. ОСОБА_3 сподівалась, що отримує паї та дивіденди у розмірі - 100% від розміру паїв і у строки, які були обумовленні договором, але грошей позивач не отримала. З листопада 2018 працівники ВК СОВА по теперішній час ніяк не намагаються повернути позивачу гроші, вказують йому про наявність проблем з виплатами та запевняли, що найближчим часом виплати будуть поновлені та паї повернуть. Проте, жодних коштів відповідач не повернув.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22 грудня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків заяви.

На виконання ухвали суду від 15 січня 2024 року представником позивача подано клопотання про усунення недоліків від 22 грудня 2023 року.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18 січня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 27 лютого 2024 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про витребування доказів булло відмовлено.

Позивач в судове засідання не з`явилася, її представник у судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги, повідомив, що через електронний кабінет ОСОБА_2 мала контакт з ВК «Сова». У м.Лозова ОСОБА_2 не була, проводилось все через «Електронний кабінет». ОСОБА_2 не має на руках договір укладений з ВК «Сова», він був переданий через «Електронний кабінет», але даний договір вона фізично не підписувала. Членські квитки передавались через представників ВК «Сова», офіс якого знаходився у м.Дніпро, ОСОБА_2 в офісі не була. Приїжджав представник ВК «Сова» у м.Кривий Ріг, та зустрічався з ОСОБА_2 . Просить зобов`язати повернути гроші у сумі 188385 грн.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляд справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Згідно до положення ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З огляду на викладене, враховуючи, що сторони по справі належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, доказів про поважність неявки до суду не надали, відповідач також не подав відзив на позовну заяву тому у відповідності з вимогами ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін по справі, постановивши по справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані до суду докази у їх сукупності були встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до положення ст. 2 Закону України «Про кооперацію», кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Згідно статті 4 Закону України «Про кооперацію» кооперація базується на таких основних принципах: добровільність вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації, рівного права голосу під час прийняття рішень, демократичного контролю за діяльністю кооперативних організацій та їх посадових осіб з боку членів кооперативних організацій, безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності тощо.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про кооперацію» діяльність кооперативу регулюється його статутом.

Згідно статті 11 Закону України «Про кооперацію» вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

В обґрунтування позову позивач подав лише членський квиток на асоційованого члена ОСОБА_2 , на якому мається печатка Виробничого кооперативу «СОВА» для документів, скріншот особистого кабінету у ВК «СОВА» та акт про передачу коштів ВК «Сова».

Зазначений акт про передачу коштів ВК «Сова» суд не бере до уваги, оскільки він є неналежним доказом, так як Акт не може слугувати доказом про укладення договору, крім того він не відповідає вимогам первинного документу, та на ньому відсутній підпис сторони яка прийняла кошти, а саме представника ВК «Сова». Також Акт містить дані, які суперечать змісту позовної заяви, а саме в Акті від 5 серпня 2017 р. зазначено, що ОСОБА_2 передала особисті заощадження в бухгалтерію Виробничого кооперативу «Сова» - гроші в сумі 38428 грн. та 2550 доларів США. Однак в позовній заяві зазначено, що 1500 доларів США були внесені тільки 20.01.2018 р., та з позову вбачається, що до 20.01.2018 р. долари США ОСОБА_2 не вносились.

Крім того, у судовому засіданні представник позивача повідомив, що у ОСОБА_2 відсутні квитанції про внесення коштів, оскільки ОСОБА_2 мала контакт з ВК «Сова» тільки через «Електронний кабінет». Однак в Акті, зазначено, що Акт склали на предмет передачі особистих заощаджень в бухгалтерію Виробничого кооперативу "Сова". Тобто зазначено, що кошти передавались саме в бухгалтерію ВК «Сова», а не через «Електронний кабінет».

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд розглядає справу на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 про вчинення зобов`язання згідно договору є недоведеними, оскільки позивач не надав суду належних доказів на підтвердження своїх доводів щодо порушення договірних відносин між нею та відповідачем.

Крім того, в прохальній частині позовної заяви представник позивача просить зобов`язати ВК «Сова» виконати зобов`язання згідно договору відносно ОСОБА_2 , при цьому в позові не вказані реквізити Договору, від якого числа Договір, між ким був укладений Договір, те не зазначено які саме зобов`язання необхідно виконати відповідачу згідно договору відносно ОСОБА_2 . При цьому, суд звертає увагу на те, що в судовому засіданні представник позивача зазначив, що ОСОБА_2 фізично не підписувала Договір.

З огляду на викладене, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні кожного отриманого у справі доказу зокрема та належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є недоведені та необґрунтовані, тому в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 77, 81, 89, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Виробничого кооперативу «Сова» про вчинення зобов`язання згідно договору - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення виготовлений 11.04.2024 року.

Позивач: ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: ОСОБА_1 , який діє на підставі довіреності від 30.05.2021 року, адреса мешкання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Відповідач: Виробничий кооператив «Сова», місцезнаходження за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Лозовського, буд.82, корпус А, кім.7.

Суддя Наталія ЦЕНДРА