Ухвала

від 10.04.2024 по справі 174/66/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/708/24 Справа № 174/66/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою прокурора Вільногірського відділу Жовтоводської окружної прокуратури на ухвалу слідчого судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 14 березня 2024 року про відмову в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024041150000010, -

В С Т А Н О В И В:

Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.

Ухвалою слідчого судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 14 березня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про арешт на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 1221084100:01:044:0314 загальною площею 7,95 га; земельну ділянку з кадастровим номером 1221084100:01:042:0303 загальною площею 1,8419 га у кримінальному провадженні № 12024041150000010.

Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя послався на те, що як встановлено в судовому засіданні, цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, органу досудового розслідування ДСГП «Ліси України», якому згідно з наданими матеріалами, заподіяно шкоду у розмірі 147 244,35 грн внаслідок незаконної вирубки дерев, не подавався і цивільним позивачем останнє не визнавалося, на даний час прокурор лише має намір звернутися з таким позовом до суду в інтересах останнього в майбутньому, тому на даний час підстави для накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_8 для забезпечення цивільного позову, на що вказують слідчий та прокурор, відсутні, а клопотання подано передчасно.

Зазначає, що прокурором не доведено, що на даний час існують ризики, передбачені абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України оскільки, як встановлено в судовому засіданні, 03.08.2018 державним виконавцем Верхньодніпровського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_9 накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_8 (а.с.56-57), а отже останній позбавлений можливості відчуження та розпорядження нерухомим майном, арешт на яке просять накласти слідчий та прокурор в межах даного клопотання.

Вказує, що згідно з висновком судової інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/105-24/1088-ФХЕД від 20.02.2024, розмір екологічного збитку, заподіяного внаслідок незаконної вирубки дерев становить 147 244,35 грн, а згідно з клопотанням слідчий та прокурор просять накласти арешт на все належне ОСОБА_8 нерухоме майно, вартість якого згідно з довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості № 201-20240310-0007463259 від 10.03.2024 (а.с.58-59), витягу № НВ-9931117002024 від 27.02.2024 (а.с.52) та витягу № НВ-9931118042024 від 27.02.2024 (а.с.55) становить 579 858,71 грн, що не співрозмірно завданій кримінальним правопорушенням шкоді.

Також зазначає, що клопотання належним чином не обґрунтовано, подано передчасно, необхідність арешту майна підозрюваного ОСОБА_8 не доведена, тому достатні підстави для накладення арешту на належне йому нерухоме майно відсутні, а у задоволенні клопотання слід відмовити.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про арешт майна.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ОСОБА_8 обізнаний з матеріалами справи, а тому він не позбавлений можливості на вчинення правочинів з відсудження належного йому нерухомого майна.

Зазначає, що наявність запису про накладення арешту на все нерухоме майно ОСОБА_8 з відкриттям розділу у Єдиному реєстрі речових прав на нерухоме майно безумовно свідчить про об`єктивні перешкоди у здійсненні нотаріальних дій з вказаним майном, однак, орган досудового розслідування не може перебувати у залежності від виконавчого провадження, згідно ст. 2 КПК України у даному кримінальному провадженні завданнями є інші за своєю правовою природою завдання. У органу досудового розслідування відсутні відомості щодо обставин накладення арешту на все нерухоме майно ОСОБА_8 , можливого його оскарження, скасування чи інше.

Вказує, що вартість нерухомого майна підозрюваного є динамічною величиною. Відсутні критерії, згідно яких при наявності декількох об`єктів нерухомого майна у підозрюваного, чому слід підходити вибірково і накладати арешт лише на певні об`єкти нерухомого майна з-поміж майна підозрюваного.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор підтримав апеляційні скарги, просив їх задовольнити.

Захисник ОСОБА_7 заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Мотиви апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді, доводи учасників провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

При розгляді апеляційної скарги колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст. 132, 170, 171, 172, 173 КПК України і бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що в провадженні СВ ВП № 4 Камянського РУП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження за № 12024041150000010 від 09.01.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.

В рамках даного кримінального провадження, слідчий СВ ВП № 4 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області звернувся з клопотання про арешт майна на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 1221084100:01:044:0314 загальною площею 7,95 га; земельну ділянку з кадастровим номером 1221084100:01:042:0303 загальною площею 1,8419 га.

Посилаючись в обґрунтування клопотання на те, що арешт необхідно накласти з метою відшкодування шкоди, завданої державним інтересам.

Підставами для відмови у задоволенні клопотання слідчого слугувало те, що воно належним чином не обґрунтовано, подано передчасно, необхідність арешту майна підозрюваного ОСОБА_8 не доведена.

Перевіривши вказані матеріали, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано звернув увагу на те, що цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, органу досудового розслідування ДСГП «Ліси України», якому згідно з наданими матеріалами, заподіяно шкоду у розмірі 147 244,35 грн внаслідок незаконної вирубки дерев, не подавався і цивільним позивачем останнє не визнавалося, на даний час прокурор лише має намір звернутися з таким позовом до суду в інтересах останнього в майбутньому, тому на даний час підстави для накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_8 для забезпечення цивільного позову, на що вказують слідчий та прокурор, відсутні, а клопотання подано передчасно.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Апеляційний суд зазначає, що оскільки цивільний позов щодо відшкодування шкоди підозрюваним ОСОБА_8 на користь ДСГП «Ліси України» на даний час не заявлено, а тому й не доведено, передбачених ч. 6 ст. 170 КПК України, підстав для накладення арешту на майно підозрюваного.

Також, правильними є висновки слідчого судді про те, що згідно з висновком судової інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/105-24/1088-ФХЕД від 20.02.2024, розмір екологічного збитку, заподіяного внаслідок незаконної вирубки дерев становить 147 244,35 грн, а згідно з клопотанням слідчий та прокурор просять накласти арешт на все належне ОСОБА_8 нерухоме майно, вартість якого згідно з довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості № 201-20240310-0007463259 від 10.03.2024 (а.с.58-59), витягу № НВ-9931117002024 від 27.02.2024 (а.с.52) та витягу № НВ-9931118042024 від 27.02.2024 (а.с.55) становить 579 858,71 грн, що не співрозмірно завданій кримінальним правопорушенням шкоді, оскільки відповідно до ч. 8 ст. 170 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Також, відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна., що не було доведено слідчим у клопотанні.

На думку апеляційного суду, не доведення органом досудового розслідування усіх складових задля застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження не надає можливість стверджувати про необхідність накладення арешту на майно в порядку ст. 170 КПК України.

Відсутність законної передумови задля утримання майна підозрюваного ставить під сумнів підстави для застосування передбаченого ст. 170 КПК України заходу забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, на думку колегії суддів, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, відповідає вимогам ст.ст.172, 173, 370, 372 КПК України, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що тягнуть за собою її скасування або зміну колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргупрокурора Вільногірськоговідділу Жовтоводськоїокружної прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 14 березня 2024 року про відмову в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024041150000010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4