Рішення

від 11.04.2024 по справі 910/18924/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.04.2024Справа № 910/18924/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН"

до 1) Офісу Генерального прокурора

2) Служби безпеки України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАТА КОНСАЛТИНГ"

про стягнення 13 843,00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН" (позивач) з позовом до Офісу Генерального прокурора (відповідач-1) та Служби безпеки України (відповідач-2) про стягнення 13 843,00 грн збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 16.12.2021 прокурором Офісу Генерального прокурора було проведено обшук, в межах кримінального провадження № 120190000000000374 від 24.04.2019, в ході якого вилучено майно, що належить позивачу та було орендовано в останнього ТОВ "ДАТА КОНСАЛТИНГ", поряд з цим, частина вилученого майна не повернута ні позивачу, ні третій особі, у зв`язку з чим позивачем заявляються вимоги про відшкодування вартості втраченого майна.

Ухвалою суду від 21.12.2023 відкрито провадження у справі № 910/18924/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАТА КОНСАЛТИНГ", а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.

Позивач та відповідачі повідомлені про відкриття провадження у даній справі шляхом направлення ухвали суду від 21.12.2023 до електронних кабінетів 21.12.2023, третя особа - 26.12.2023.

Таким чином, останнім днем для подання відзиву на позов для відповідача-2 є 05.01.2024.

05.01.2024 від Служби безпеки України надійшло клопотання про продовження строку для подання відзиву на позов до 06.02.2024. Вказане клопотання мотивоване тим, що відповідно до відомчих нормативно-правових актів СБУ підготовка та зберігання документів здійснюються різними підрозділами СБУ, Управлінням правового забезпечення СБУ, співробітники якого діють у судах від імені СБУ, направлено запит до ДКІБ СБУ та ГСУ СБУ з проханням надати копії відповідних документів для подальшого подання їх до суду в установленому законодавством порядку, проте станом на 04.01.2024 відповіді на вказані запити не отримано, що унеможливлює виконання вимоги суду в частині надання СБУ в установлений строк доказів та відзиву на позов.

Ухвалою суду від 10.01.2024 задоволено клопотання відповідача-2 та продовжено строк для подання відзиву до 06.02.2024.

Крім того, 05.01.2024 від відповідача-1 (Офісу Генерального прокурора) через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні в повному обсязі.

18.01.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1, в якій позивачем заперечуються доводи відповідача-1, викладені у відзиві на позов.

01.02.2024 від відповідача-2 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позов.

07.02.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-2, в якій позивачем заперечуються доводи відповідача-2, викладені у відзиві на позов.

13.02.2024 від відповідача-2 через підсистему «Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких останній вказує, що втрата належного позивачу майна сталась внаслідок повномасштабної агресії проти України, у зв`язку з чим відповідальною особою за завдання такої шкоди є держава-агресор рф, а відтак, відповідач-2 є неналежним відповідачем за вимогою про відшкодування завданих збитків.

Третя особа правом на подання до суду письмових пояснень щодо позовних вимог не скористалась.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.

Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням викликом представників сторін.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

16.12.2021 прокурором Офісу Генерального прокурора проведено обшук на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.11.2021 у справі № 757/62955/21-к, за адресою: м. Черкаси, вул. Гагаріна, 136, поверх 2, в межах кримінального провадження № 120190000000000374 від 24.04.2019, в ході якого вилучено майно, що належить позивачу та яке орендоване у останнього ТОВ «ДАТА КОНСАЛТИНГ», а саме: мобільний телефон Samsung серійний номер НОМЕР_3, IMEI № 1 НОМЕР_4, IMEI № 2 НОМЕР_5, системний блок THIN CLIENT серійний номер № SU757978 з наліпкою № 1, монітор BENQ ET-0038-NA серійний номер ETX8906350026, з наліпкою 100FX.0020, з наліпкою № 25 та з наліпкою № 1, монітор Samsung серійний номер CWBKH4TN800596A з наліпкою № 4, системний блок Thin Client серійний номер № SU758007 з наліпкою № 305 та з наліпкою № 5.

Співробітники Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України брали участь у проведенні окремих слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 120190000000000374 від 24.04.2019.

Вилучене під час проведення в межах вищевказаного кримінального провадження обшуку майно перебувало у Департаменті контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України.

У зв`язку з закриттям кримінального провадження № 120190000000000374 від 24.04.2019 прийнято рішення про повернення вилученого майна, проте, як вказав позивач та не заперечується відповідачами у даній справі, вилучене майно, а саме: мобільний телефон Samsung серійний номер НОМЕР_3, IMEI № 1 НОМЕР_4, IMEI № НОМЕР_1 , системний блок THIN CLIENT серійний номер № НОМЕР_2 з наліпкою №1, монітор BENQ ET-0038-NA серійний номер ETX8906350026 з наліпкою 100FX.0020, з наліпкою № 25 та з наліпкою № 1, монітор Samsung серійний номер CWBKH4TN800596A з наліпкою № 4, системний блок Thin Client серійний номер № SU758007 з наліпкою № 305 та з наліпкою № 5 (далі - вилучене майно), не передано, у зв`язку з наданням додаткового часу для відшукання вищевказаних речей як залишку.

Вказане підтверджується відсутністю відповідних позначок на акті прийому-передачі майна від 03.03.2023, складаного між уповноваженою особою Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України та представником третьої особи (ТОВ «ДАТА КОНСАЛТИНГ») (п. 22, 50, 56-58, 60 акту).

На основі матеріалів по вказаному факту щодо неповернення частини вилученого майна за № 30/10825 від 28.11.2022 відповідно до вимог ст. 214 КПК України Головним слідчим управлінням СБ України розпочато досудове розслідування за № 22022000000000568, яке на даний час триває.

У зв`язку з викладеним, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд стягнути з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивача майнову шкоду в розмірі 13 843,00 грн, а також відшкодувати позивачу 5 500,00 грн послуг з незалежної оцінки майна та судові витрати у вигляді сплаченого судового збору й витрат на правничу допомогу.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Офісом Генерального прокурора вказується, що: право власності на вилучене майно не підтверджене належним чином; позивач має заявляти цивільний позов у межах кримінального провадження; витрати на правничу допомогу не підлягають задоволенню.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Служба безпеки України зазначила, що: втрата майна виникла через широкомасштабну військову агресію російської федерації проти України; СБУ вважає, що належним відповідачем у даній справі є саме рф, а майно втрачене не через дії СБУ.

На підтвердження факту набуття позивачем майна, яке не було повернуто йому в кримінального провадження № 120190000000000374 від 24.04.2019, позивачем надано суду:

- договір купівлі продажу, укладений між ОСОБА_1 (продавець) та позивачем (покупцеь) від 17.11.2021 № 7 (позиції 3, 15 п. 4.1 вказаного договору); прибуткову накладну № 78 від 18.11.2021; акт прийому-передачі від 18.11.2021; договір купівлі-продажу № 10 від 14.12.2021, прибуткову накладну № 86 від 15.12.2021; акт прийму-передачі від 15.12.2021.

Позивач зазначає, що на підставі договору № 5 оренди та обладнання від 01.12.2021 ним передано третій особі майно, яке в подальшому й було вилучено в межах кримінального провадження № 120190000000000374 від 24.04.2019, що підтверджується актом прийому-передачі № 1 від 01.12.2021 та актом прийому-передачі № 2 від 15.12.2021.

На підтвердження визначення розміру завданої позивачу шкоди, останнім надано суду: договір від 11.07.2023 № 11-07-2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЛУР ГРУП» (виконавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАТА КОНСАЛТИНГ» (замовником/третя особа у даній справі); рахунок на оплату № 01 від 11.07.2023 на суму 5 500,00 грн; звіт про незалежну оцінку майна, складений ТОВ «ВАЛУР ГРУП», згідно з яким вартість збитків в результаті втрати майна, яке не було повернуто позивачу, становить 13 843,00 грн

Розглянувши заявлені позивачем позовні вимоги, а також заперечення відповідачів на них, оцінивши подані сторонами докази в їх сукупності, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Пунктом 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з частинами першою та другою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 ЦК України, за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Поряд з цим відповідно до ч. 1 ст. 1173 ЦК України яка є спеціальною у даних правовідносинах, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: 1) неправомірні дії цього органу; 2) наявність шкоди; 3) причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач-1 посилався на те, що позивач, всупереч ч. 1 ст. 128 Кримінально-процесуального кодексу України, не звертався з цивільним позовом в рамках у кримінальному провадженні, де його визнано потерпілим у зв`язку з неповерненням йому частини вилученого майна.

Проте, такі заперечення не беруться судом до уваги з огляду на те, що відповідно до ч. 1 ст. 128 Кримінально-процесуального кодексу України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Проте, вказане, як визначено, є правом особи, а не її обов`язком.

Щодо посилань відповідача-1 на те, що позивачем не надано належних і достатніх доказів на підтвердження того, що зазначене вище майно, яке не було повернуто, належить саме ТОВ «Ембіем Юкрейн», суд зазначає про наступне.

Так, під час розгляду даної справи позивачем дійсно не доведено факту придбання ним мобільного телефону Samsung, серійний номер НОМЕР_3 , IMEI № 1 НОМЕР_4, IMEI № НОМЕР_1 .

Поряд з цим, позивачем до позову додано документи на підтвердження факту придбання ним системного блоку THIN CLIENT, монітору BENQ ET-0038-NA, монітору Samsung, системного блоку Thin Client, (договори, накладні, акти приймання передачі) та подальшої передачі такого майна в оренду третій особі (договір та акти прийому передачі).

Крім того, як вбачається з додатку № 6 до протоколу обшуку від 16.12.2021, у третьої особи у даній справі вилучалось саме таке майно як: системний блок THIN CLIENT серійний номер № SU757978 з наліпкою № 1, монітор BENQ ET-0038-NA серійний номер ETX8906350026, з наліпкою 100FX.0020, з наліпкою № 25 та з наліпкою № 1, монітор Samsung серійний номер CWBKH4TN800596A з наліпкою № 4, системний блок Thin Client серійний номер № SU758007 з наліпкою № 305 та з наліпкою № 5, що в свою чергу відповідає майну придбаному позивачем, та переданому позивачем третій особі в оренду.

Водночас, при поверненні третій особі за актом від 03.03.2023 вилученого майно не було повернуто системний блок THIN CLIENT серійний номер № SU757978 з наліпкою № 1, монітор BENQ ET-0038-NA серійний номер ETX8906350026, з наліпкою 100FX.0020, з наліпкою № 25 та з наліпкою № 1, монітор Samsung серійний номер CWBKH4TN800596A з наліпкою № 4, системний блок Thin Client серійний номер № SU758007 з наліпкою № 305 та з наліпкою № 5.

Крім того, судом не беруться до уваги посилання відповідача-2 щодо того, що він є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки майно вилучалось у третьої особи та було передано Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України та було втрачено у зв`язку з широкомасштабною агресією проти України, у зв`язку з чим позов має заявлятись позивачем до російської федерації, з огляду на наступне.

Обов`язок уповноваженої службової особи забезпечити схоронність тимчасово вилученого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, визначений ч. 4 ст. 168 КПК України.

Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104, також визначені правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження.

Крім того, чинною залишається Інструкція про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затверджена спільним наказом ГПУ, МВС України, ДПА України, СБУ, ВСУ, ДСА України № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010.

Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону України «Про Службу безпеки України» орган Служби безпеки України у разі порушення його співробітниками при виконанні службових обов`язків прав чи свобод людини повинен вжити заходів до поновлення цих прав та свобод, зокрема, шляхом відшкодування заподіяної моральної і матеріальної шкоди, притягнення винних до відповідальності.

Дія жодної з зазначених норм не була зупинена на час широкомасштабної військової агресії.

Крім того, суд зазначає, що вилучення речових доказів та їх передача Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України здійснена 16.12.2021, тобто до 24.02.2022.

При цьому, відповідачем-2 не доведено зв`язку між початком широкомасштабного вторгнення в Україну з обов`язком Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України щодо збереження схоронності тимчасово вилученого майна.

При цьому відповідальність за збереження вилучених доказів покладено на уповноважену службову особу, якій такі речові докази передані.

Відповідачем-2 не доведено того факту, що речові докази не передавались відповідачу-2 на зберігання, більше того, передача таких речових доказів підтверджена відповідачем-2 в заявах по суті, а саме: у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив.

Судом враховано, що відповідачами не виконано визначений в законі обов`язок щодо повернення майна, не надано також і жодних гарантій повернення вилученого майна, не встановлено строків повернення такого майна, у зв`язку з чим є наявні підстави для стягнення з Державного бюджету України заподіяних втратою майна збитків.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладено в постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20, від 02.03.2020 у справі № 910/434/19, від 27.03.2020 у справі № 915/935/18, від 02.02.2022 у справі № 911/448/21

Відповідно до висновку про вартість майна, за вирахуванням вартості мобільного телефону Samsung серійний номер НОМЕР_3, IMEI №1 НОМЕР_4, IMEI № НОМЕР_1 , оскільки позивачем не доведено факту набуття ним права власності на таке майно (мобільний телефон), вартість іншого майна, яке не було передано позивачу після обшуку відповідно до звіту, становить 12 837,00 грн.

За вказаних обставин, суд вважає заявлені позивачем позовні вимоги про відшкодування вартості втраченого майна частково обґрунтованими 12 837,00 грн, а в задоволенні позову в частині стягнення 1 006,00 грн суд відмовляє.

Звертаючись до суду з даним позовом позивачем не сплачувався судовий збір, оскільки відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

У зв`язку з викладеним суд не вбачає підстав для стягнення судового збору, оскільки відповідно до вищевказаної норми, судовий збір не справляється за позовними вимогами, які заявлені у даній справі.

Крім того, позивач в попередньому орієнтованому розрахунку судовий витрат просить суд відшкодувати судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, а також 5 500,00 грн витрат, понесених у зв`язку зі здійсненням незалежної оцінки майна.

Водночас, суд зазначає, що позивачем не надано суду доказів понесення витрат на правничу допомогу, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для розподілення таких витрат.

Щодо витрат, понесених у зв`язку зі здійсненням незалежної оцінки майна в розмірі 5 500,00 грн, суд зазначає про наступне.

Так, позивачем надано договір № 11-07-23 від 11.07.2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЛУР ГРУП» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАТА КОНСАЛТИНГ» (замовник), відповідно до п. 5.2 якого сторонами погоджено, що вартість послуг складає 5 500,00 грн без ПДВ.

Авансовий платіж становить 100% від вартості послуг, що складає 5 500,00 грн, та перераховується за реквізитами, вказаними в договорі.

Крім того, ТОВ «ДАТА КОНСАЛТИНГ» надано завдання на оцінку від 11.07.2023.

Також позивачем надано рахунок, виписаний Товариством з обмеженою ТОВ «ВАЛУР ГРУП» для оплати ТОВ «ДАТА КОНСАЛТИНГ» послуг.

При цьому доказів оплати таких послуг суду не надано.

Поряд з цим, суд зазначає, що такі витрати, понесені не позивачем ТОВ «ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН», а третьою особою у даній справі ТОВ «ДАТА КОНСАЛТИНГ», у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для відшкодування таких витрат позивачу, оскільки останні не понесені ним.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з держави України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН» (04071, м. Київ, вул. Глибочицька, 40 У, офіс 8а, код 42498805) 12 837,00 грн (дванадцять тисяч вісімсот тридцять сім грн 00 коп.) майнової шкоди.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення підписано 11.04.2024.

Суддя О.Г. Удалова