Рішення

від 23.05.2024 по справі 910/18924/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.05.2024Справа № 910/18924/23

За заявами Товариства з обмеженою відповідальністю ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН та Товариства з обмеженою відповідальністю ДАТА КОНСАЛТИНГ

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 910/18924/23

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН

до1) Офісу Генерального прокурора

2) Служби безпеки України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю ДАТА КОНСАЛТИНГ

простягнення 13 843,00 грн

Суддя Удалова О.Г.

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН (позивач) з позовом до Офісу Генерального прокурора (відповідач-1) та Служби безпеки України (відповідач-2) про стягнення 13 843,00 грн збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 16.12.2021 прокурором Офісу Генерального прокурора було проведено обшук, в межах кримінального провадження № 120190000000000374 від 24.04.2019, в ході якого вилучено майно, що належить позивачу та було орендовано в останнього ТОВ ДАТА КОНСАЛТИНГ, поряд з цим, частина вилученого майна не повернута ні позивачу, ні третій особі, у зв`язку з чим позивачем заявляються вимоги про відшкодування вартості втраченого майна.

Ухвалою суду від 21.12.2023 відкрито провадження у справі № 910/18924/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю ДАТА КОНСАЛТИНГ, а також встановлено строки для вчинення учасниками справи процесуальних дій.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2024 позов задоволено частково, зокрема, присуджено до стягнення з держави України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН 12 837,00 грн майнової шкоди. В іншій частині позову відмовлено.

Крім того, у вказаному рішенні вказано про наступне.

Позивач у попередньому орієнтованому розрахунку судовий витрат просить суд відшкодувати судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, а також 5 500,00 грн витрат, понесених у зв`язку зі здійсненням незалежної оцінки майна.

Водночас, суд зазначив, що позивачем не надано суду доказів понесення витрат на правничу допомогу, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для розподілення таких витрат.

Щодо витрат у розмірі 5 500,00 грн, понесених у зв`язку зі здійсненням незалежної оцінки майна, суд зазначає наступне.

Позивачем надано договір № 11-07-23 від 11.07.2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ВАЛУР ГРУП (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ДАТА КОНСАЛТИНГ (замовник), відповідно до п. 5.2 якого сторонами погоджено, що вартість послуг складає 5 500,00 грн без ПДВ.

Авансовий платіж становить 100% від вартості послуг, що складає 5 500,00 грн, та перераховується за реквізитами, вказаними в договорі.

Крім того, ТОВ ДАТА КОНСАЛТИНГ надано завдання на оцінку від 11.07.2023.

Також позивачем надано рахунок, виписаний Товариством з обмеженою ТОВ ВАЛУР ГРУП для оплати ТОВ ДАТА КОНСАЛТИНГ послуг.

При цьому доказів оплати таких послуг суду не надано.

Поряд з цим, суд зазначає, що такі витрати понесені не позивачем ТОВ ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН, а третьою особою у даній справі ТОВ ДАТА КОНСАЛТИНГ, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для відшкодування таких витрат позивачу, оскільки останні не понесені ним.

15.04.2024 від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № 910/18924/23 та стягнути з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН» (код 42498805) - судові витрати у розмірі 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи в суді першої інстанції.

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАТА КОНСАЛТИНГ» (код 43158684) - судові витрати у розмірі 10 500 грн, з яких 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу та 5 500 грн витрат на послуги з незалежної оцінки майна, пов`язані з розглядом справи в суді першої інстанції.

19.04.2024 Службою безпеки України подані заперечення щодо ухвалення додаткового рішення.

Крім того, 22.04.2024 Офісом Генерального прокурора подані заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Приймаючи додаткове рішення у справі № 910/18924/23, суд виходив з наступного.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, а також пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вказано вище, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

У позовній заяві позивачем наведено попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи, 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу та 5 500,00 грн вартості послуги з незалежної оцінки.

Поряд з цим, третьою особою (ТОВ ДАТА КОНСАЛТИНГ) під час розгляду справи не подавався попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які вона очікує понести у зв`язку з розглядом справи, як і не було подано заяв по суті.

На підтвердження понесення витрат позивачем надано суду:

- договір № 00475 від 02.11.2020, укладений між адвокатським об`єднанням «Лещенко, Дорошенко і партнери» (далі АО «ЛДП») та ТОВ ДАТА КОНСАЛТИНГ;

- договір № 00235 від 13.02.2019, укладений між адвокатським об`єднанням «Лещенко, Дорошенко і партнери» та позивачем у даній справі;

- договір № 11-07-23 від 11.07.2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ВАЛУР ГРУП та ТОВ ДАТА КОНСАЛТИНГ;

- акт № 11-07-23 від 14.07.2023 підписаний між ТОВ ВАЛУР ГРУП та ТОВ ДАТА КОНСАЛТИНГ;

- завдання на оцінку;

- платіжну інструкцію № 393 від 17.07.2023 на суму 5 500,00 грн;

- рахунок на оплату № 01 від 11.07.2023 на суму 5 500,00 грн;

- додаткову угоду від 11.09.2023 до договору № 00475 від 02.11.2023;

- акт здачі-приймання від 15.04.2024;

- рахунок на оплату від 12.04.2024;

- додаткову угоду від 11.09.2023 до договору № 00235 від 13.02.2019;

- акт здачі-приймання від 15.04.2023;

- рахунок на оплату від 12.04.2024

- платіжну інструкцію № 321 від 15.04.2024 на суму 5 000,00 грн;

- платіжну інструкцію № 536 від 15.04.2024 на суму 5 000,00 грн;

- ордер серії АІ № 1509260 від 08.12.2023.

Згідно з п. 1.1 договору № 00475 від 02.11.2020 АО «ЛДП» зобов`язується надати клієнту ТОВ ДАТА КОНСАЛТИНГ правничу допомогу на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 7.1 договору договір підписується уповноваженими особами сторін та скріплення печатками сторін, за наявності.

Додатковою угодою від 11.09.2023 сторони погодили, що відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 7.6 договору клієнт надає, а АО «ЛДП» приймає доручення на представництво інтересів клієнта як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача у господарській справі про стягнення майнової шкоди, завданими неправомірний діями органу розслідування.

Пунктом 2 сторонами погоджено, що гонорар за виконання доручення становить 5000,00 грн.

15.04.2024 між третьою особою та АО «ЛДП» підписано акт здачі-приймання, пунктом 2 якого погоджено розмір гонорару в розмірі 5 000,00 грн.

12.04.2024 АО «ЛДП» виставлено рахунок на оплату, який оплачений третьою особою 15.04.2024, що підтверджується платіжною інструкцією № 536 на суму 5 000,00 грн.

Крім того, 11.07.2023 між ТОВ ДАТА КОНСАЛТИНГ (замовник) та ТОВ ВАЛУР ГРУП (виконавець) укладено договір № 11-07-23, за умовами якого виконавець приймає на себе зобов`язання надати замовнику експертно-оціночні роботи щодо визначеного замовником об`єкту оцінки (надалі - роботи), а замовник зобов`язався прийняти такі роботи та оплатити їх варість на умовах даного договору.

11.07.2023 ТОВ ДАТА КОНСАЛТИНГ надано ТОВ ВАЛУР ГРУП завдання на оцінку щодо визначення ринкової вартості майна.

Пунктом 5.2 договору сторонам погоджено, що вартість послуг складає 5 500,00 грн. Авансовий платіж становить 100% від вартості послуг, що складає 5 500,00 грн та перераховується за реквізитами, вказаним у даному договорі.

14.07.2024 між ТОВ ДАТА КОНСАЛТИНГ (замовник) та ТОВ ВАЛУР ГРУП (виконавець) підписано акт № 11-07-23 прийому-передачі наданих послуг.

Платіжною інструкцією від 17.07.2023 третьою особою перераховано ТОВ ВАЛУР ГРУП грошові кошти в розмірі 5 500,00 грн.

12.02.2019 між АО «ЛДП» та позивачем (клієнтом) укладено договір № 000235 про надання правової допомоги, згідно з яким АО «ЛДП» зобов`язується надати клієнту правничу допомогу на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 7.1 договору останній підписується уповноваженими особами сторін та скріплюється печатками сторін, за наявності.

Додатковою угодою від 11.09.2023 сторони погодили, що відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 7.6 договору клієнт надає, а АО «ЛДП» приймає доручення на представництво інтересів клієнта як позивача у господарській справі про стягнення майнової шкоди, завданої неправомірний діями органу розслідування.

Пунктом 2 погоджено гонорар у розмірі 5 000,00 грн.

12.04.2024 АО «ЛДП» виставлено позивачу рахунок, який оплачено останнім на підставі платіжної інструкції № 321 на суму 5 000,00 грн

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 Послуги. Загальні положення підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду).

Водночас, у пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 встановлено, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи".

У вказаній постанові колегія суддів констатувала, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited" проти України від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Відповідно до ст. 45 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до ст. 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

У спорах щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів власників облігацій стороною в судовому процесі є адміністратор за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій, відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки".

Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

У справах про відшкодування шкоди, завданої особі Головою, членом, працівником або залученим експертом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку під час виконання ними своїх повноважень, належним відповідачем є Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Таким чином, враховуючи вищенаведені приписи господарсько-процесуального законодавства третя особа є учасником справи у справах, які вирішуються в позовному провадженні, проте не є стороною.

Згідно з ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Тобто процесуальним законодавством не передбачено можливість покладення інших судових витрат на користь не сторони у справі, а учасника справи, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для стягнення на користь третьої особи витрат на правничу допомогу, а також витрат, пов`язаних зі здійсненням оцінки завданої шкоди.

При цьому вказане не позбавляє таку особу права на звернення до суду з відповідним позовом, де третя особа буде виступати як позивач, тобто сторона у справі.

Окрім того, суд зазначає, що третьою особою під час розгляду справи не було подано жодної заяви по суті, у зв`язку з чим представником такої особи не доведено факту надання третій особі послуг з надання правничої допомоги.

Щодо витрат позивача на правничу допомогу, суд зазначає таке.

Так, позивачем заявлено майнову вимогу про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 13 843,00 грн.

При цьому рішенням суду від 11.04.2024 позовні вимоги задоволено частково та присуджено до стягнення на користь позивача 12 837,00 грн.

За вказаних обставин, зважаючи на приписи п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, пропорційним розміром витрат на правничу допомогу є сума в розмірі 4 636,64 грн (12 837,00*5 000/13 843,00).

Поряд з цим, такий розмір витрат на правничу допомогу становить більше 36% заявленої ціни позову, зважаючи на що суд вважає за можливе, враховуючи принципи розумності та справедливості, те, що стягнення таких коштів здійснюватиметься з Державного бюджету України, а також враховуючи введення на території України воєнного стану, дія якого триває станом на момент ухвалення додаткового рішення, зменшити розмір витрат позивача до розміру одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2023 рік, оскільки з даним позовом позивач звернувся в 2023 році, та відшкодувати позивачу витрати на правничу допомогу в розмірі 2 684,00 грн.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу в справі № 910/18924/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЕМБІЕМ ЮКРЕЙН (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 7, код 42498805) 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) витрат на правничу допомогу.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ДАТА КОНСАЛТИНГ про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення підписано 23.05.2024.

СуддяО.Г. Удалова