Ухвала

від 10.04.2024 по справі 910/3783/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення зустрічної позовної заяви

10.04.2024Справа № 910/3783/23

Суддя Господарського суду міста Києва Борисенко І. І., розглянувши матеріали

зустрічного позову ОСОБА_1 (м. Київ)

до Публічного акціонерного товариства Акціонерний Комерційний банк "ІндустріалБанк» (м. Київ)

про визнання поруки припиненою

у справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний Комерційний банк "ІндустріалБанк

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій";

2) ОСОБА_1

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліга-Прогрес"

про стягнення 1 039 861,26 доларів США та 511 733 775,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 Публічне акціонерне товариство Акціонерний Комерційний банк "ІндустріалБанк" (далі - ПАТ АКБ "ІндустріалБанк", позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" (далі - ТОВ "Меркурій", відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач-2) про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 1 039 861,26 доларів США та 511 733 775,00 грн. за договором кредитної лінії (в іноземній валюті) № КЛ/0100/25/06 від 11.12.2006, забезпеченого договором поруки від 30.06.2017.

06.04.2023 ухвалою Господарського суду міста Києва за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 02.05.2023 Цією ж ухвалою сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки, зокрема, визначено відповідачам строк для подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 до участі у справі була залучена третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліга-Прогрес" (далі - ТОВ "Ліга-Прогрес", третя особа).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2023 у справі була призначена судова оціночно-будівельна експертиза, проведення якої доручено Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса", у зв`язку з чим провадження у справі зупинено.

04.12.2023 з Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса" надійшли матеріали справи № 910/3783/23 та клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи від 23.11.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 поновлено провадження у справі № 910/3783/23 та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 було зобов`язано позивача вчинити дії на виконання клопотання експерта, визначені у цій ухвалі. Цією ж ухвалою зупинено провадження у справі № 910/3783/23 до отримання висновку судової експертизи, матеріали справи направлено до Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса" для проведення судової експертизи, яка була призначена ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10 2023.

21.03.2024 від ПАТ АКБ "ІндустріалБанк" надійшла заява про залишення позову без рогляду, у якому банк просив також повернути судовий збір, сплачений за поданий позов.

26.03.2024 справа повернулась до Господарського суду міста Києва з висновком експертів за результатами проведення комісійної судової оціночно-будівельної експертизи, у зв`язку з чим ухвалою суду від 27.03.2024 провадження у справі № 910/3783/23 було поновлено, призначено підготовче засідання на 09.04.2024.

08.04.2024 від відповідача-2 - ОСОБА_1 надійшов зустрічний позов, заявлений до ПАТ АКБ "ІндустріалБанк" про визнання припиненою поруки за договором поруки від 30.06.2017 (додатковими угодами до нього), укладеного між ПАТ АКБ "ІндустріалБанк" та ОСОБА_1 , з метою забезпечення зобов`язань ТОВ "Меркурій" за договором кредитної лінії (в іноземній валюті) № КЛ/0100/25/06 від 11.12.2006 (зі змінами та доповненнями).

Дослідивши матеріали зустрічного позову, суд дійшов висновку, що цей позов підлягає поверненню заявнику без розгляду, зважаючи на наступне.

За змістом п. 3 ч. 2 ст. 46 ГПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. Відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (ст. 180 ГПК України).

З указаної норми закону вбачається, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним і таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством. Тобто, відповідач повинен пред`явити зустрічний позов у строк, передбачений для подання відзиву, з одночасним додержанням вимог, встановлених Господарським процесуальним кодексом України (позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 р. по справі № 910/2987/18).

Зокрема, статтею 180 ГПК України, ч. 8 ст. 165 ГПК України визначено, що зустрічний позов подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, тобто у строк, передбачений для відзиву.

Із пункту 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 06.04.2023 про відкриття провадження у справі вбачається, що відповідачу був встановлений строк для подачі відзиву - п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали.

Зазначена ухвала була направлена відповідачу-2 07.04.2023 за зареєстрованим місцем його проживання - АДРЕСА_1 , однак, 10.05.2023 ухвала була повернута до Господарського суду міста Києва органом поштового зв`язку із відміткою про закінчення терміну зберігання поштового відправлення, тобто більше, ніж через місяць.

Як роз`яснив Верховний Суд у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв`язку із посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, тощо, то вважається, що адресат був повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання стороною кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Проте, у матеріалах справи міститься клопотання відповідача-2, у якому він вказує, що не отримував від банку копії позовної заяви з доданими до неї документами, а про наявність провадження за позовом ПАТ АКБ "ІндустріалБанк" він дізнався 01.05.2023 з інформації, розміщеної на офіційному сайті "Судова влада України" за посиланням: https://court.gov.ua, у зв`язку з чим просив надати час для ознайомлення з матеріалами даної справи.

10.05.2023 представник відповідача-2 (адвокат Є. Дейко) з матеріалами справи був ознайомлений, про що свідчить відповідна відмітка останнього на клопотанні від 01.05.2023.

Отже, 10.05.2023 вважається днем вручення ОСОБА_1 ухвали Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі від 06.04.2023. Виходячи з цього, кінцевим строком для подачі відповідачем-2 зустрічного позову стало 25.05.2023, проте, зустрічний позов ОСОБА_1 був поданий майже через рік (08.04.2024), тобто з порушенням визначеного законом процесуального строку.

У зустрічним позові відповідач-2 просив поновити строк для подання зустрічного позову.

Згідно зі ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За змістом ч. 1, 3 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

У якості причин пропуску процесуального строку на подачу зустрічного позову відповідач-2 вказує, що:

- ОСОБА_1 не було відомо про ринкову вартість предмета іпотеки, а саме: об`єкта нерухомого майна - нежитлових приміщень (в літ. А), загальною площею 8 125,10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Ринкова вартість предмета іпотеки стала відома відповідачу-2 за результатами проведеної комісійної судової оціночно-будівельної експертизи (висновок № 24866/24951 від 18.03.2024) у даній справі;

- ОСОБА_1 не мав можливості дізнатись про дійсну ринкову вартість предмета іпотеки раніше, оскільки позивач в обґрунтування своїх вимог посилався на звіт про оцінку згідно з яким ціна предмета іпотеки була нижчою.

У той же час, слід зазначити, що поважність причин пропуску процесуального строку суд оцінює, зважаючи на обґрунтування поважності цих причин та наданих доказів. Така оцінка відбувається з дотриманням норм статті 86 ГПК України, яка визначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Здійснивши таку оцінку обґрунтувань відповідача-2 та наявних в цій частині доказів, суд дійшов висновку, що зазначені відповідачем-2 причини пропуску є неповажними, оскільки судом встановлено, що про наявність позову, який розглядається у суді, відповідач-2 був обізнаний ще 10.05.2023, про що свідчить докази ознайомлення представника відповідача-2 з матеріалами справи.

24.05.2023 відповідачем-2 був поданий відзив на позов, у якому останній проти вимог заперечив, однією з підстав вказав, що позивач скористався своїм правом на стягнення кредитної заборгованості шляхом звернення на предмет іпотеки, тому вимоги банку щодо стягнення залишку кредитного боргу є недійсними. Крім того, не погоджуючись зі звітом банку (виконаного ТОВ "Увекон Ленд") про оцінку предмета іпотеки, вказав, що позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки припиняє всі вимоги кредитора до боржника.

Отже, відповідач-2, якому було достеменно відомо про вартість предмета іпотеки, визначену у позові, яку він вважав заниженою, вже на етапі подачі відзиву мав можливість надати власний звіт оцінки ринкової вартості предмета іпотеки, проте, своїм правом не скористався.

Крім того, починаючи з липня 2023 відповідач-1 та третя особа заперечували проти виконаного на замовлення банком звіту оцінки предмета іпотеки, про що був обізнаний і відповідач-2. Зокрема:

- у липні 2023 року ТОВ "Меркурій" посилалось на вказану обставину у відзиві від 11.07.2023 та клопотанні від 11.07.2023 про призначення експертизи. Вказані документи були направлені на адресу відповідача-2 та були предметом розгляду судом у судових засіданнях;

- у серпні 2023 третя особа надала клопотання від 08.08.2023 про долучення висновка експерта Ігнатькова, в якому вартість предмета іпотеки є більшою, ніж у звіті ТОВ "Увекон Ленд" (наданому банком). Вказаний документ був направлений на адресу відповідача-2 та був предметом розгляду судом у судових засіданнях.

Крім того, у серпні 2023 ОСОБА_1 було подане клопотання від 07.08.2023 про долучення рецензії на Звіт ТОВ "Увекон Ленд", як заперечення ринкової вартості, зазначеної у цьому звіті.

Також у жовтні-листопаді 2023 відповідач-2, на підтвердження його позиції щодо вартості предмета іпотеки, були надані клопотання від 17.10.2023 та додаткові пояснення від 06.11.2023, в яких останній просив поновити строк та долучити у якості доказу висновок експерта Свістунова, складений на його ( ОСОБА_1 ) замовлення.

Отже, відповідач-2 ще з липня 2023 був обізнаний щодо заперечень вартості предмета іпотеки, визначеної на підставі звіту ТОВ "Увекон Ленд" та більше того, у листопаді 2023 надав власний висновок експерта, посилаючись при цьому, що визначена у ньому вартість предмета іпотеки повністю припиняє заборгованість за кредитним договором.

Таким чином, доводи відповідача-2, що про визнання поруки припиненою йому стало відомо лише з висновку комісійної судової оціночно-будівельної експертизи від 18.03.2024, є безпідставними.

З огляду на вказане суд робить висновок про те, що зустрічний позов відповідач-2 мав змогу подати завчасно, у термін та спосіб визначений законом, а не посилатись на висновок вказаної комісійної судової оціночно-будівельної експертизи.

Крім того, суд враховує, що відповідач-2 не був позбавлений права звернутись до суду за захистом свого права шляхом подання позовної заяви в окремому позовному провадженні на загальних підставах. Однак, і цим правом відповідач не скористався.

Натомість, будучи обізнаним про подачу позивачем 21.03.2024 заяви про залишення позову без розгляду, 08.04.2024 відповідачем-2 пред`явлено зустрічний позов із порушенням процесуального строку на його подачу майже, ніж на 1 рік.

За таких обставин, оскільки відповідачем-2 не наведено поважних причин пропуску процесуального строку на подання зустрічного позову та приймаючи до уваги те, що свій позов ОСОБА_1 мав об`єктивну можливість подати в межах визначеного законом строку, суд вважає, що відповідне клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої цієї статті (без дотримання строку для пред`явлення зустрічного позову), ухвалою суду повертається заявнику.

З урахуванням викладеного суд вважає, що зустрічна позовна заява ОСОБА_1 і додані до неї документи підлягають поверненню заявнику без розгляду як такі, що подані з пропуском визначеного законом строку.

Керуючись ст. 118, 180, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку для подачі зустрічного позову.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний Комерційний банк "ІндустріалБанк" про визнання поруки припиненою повернути заявнику без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання до суду апеляційної інстанції.

Суддя Борисенко І. І.