Ухвала

від 02.04.2024 по справі 917/2246/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

ДОДАТКОВА УХВАЛА

02.04.2024 Справа № 917/2246/23

Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши клопотання вх. №2761 від 28.02.2024 Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Ампер" про ухвалення додаткового судового рішення про витрат на правову (правничу) допомогу по справі

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Ампер", вул. Троїцька, б. 6, м. Кременчук, Полтавська область, 39605

до відповідача Акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, б. 5, м. Полтава, Полтавська область, 36022

про визнання недійсним та скасування рішення, оформленого протоколом від 12.10.2023 №00011624 засідання комісії з розгляду Акта про порушення Правил користування електричною енергією,

Секретар судового засідання Ісенко М.В.

Представники згідно протоколу судового засідання від 02.04.2024 року

установив:

21.12.2023 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Ампер" до відповідача Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про визнання недійсним та скасування рішення, оформленого протоколом від 12.10.2023 №00011624 засідання комісії з розгляду Акта про порушення Правил користування електричною енергією.

Крім того, у позовній заяві позивач зазначав, що попередній розмір судових витрат складає 2 147,20 грн сплаченого судового збору та 24 845,00 грн витрат на правову (правничу) допомогу адвоката.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2023 справу № 917/2246/23 розподілено судді Ківшик О.В.

Суд ухвалою від 26.12.2023 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі № 917/2246/23; призначив справу до розгляду у порядку загального позовного провадження в підготовче засідання на 23.01.2024 на 11:30 та встановив строки для подання заяв по суті справи.

Суд ухвалою від 23.01.2024 відклав підготовче судове засідання на 20.02.2024 року на 10:00 год.

20.02.2024 на адресу Господарського суду Полтавської області від представника позивача надійшла заява вх. № 2212 про закриття провадження у справі та повернення позивачу з Державного бюджету України судового збору.

Суд ухвалою від 20.02.2024 закрив провадження у справі з огляду на відсутність предмету спору.

Суд додатковою ухвалою від 26.02.2024 на підставі статті 7 Закону України "Про судовий збір" та статтей 129, 234-235 ГПК України, повернув Товариству з обмеженою відповідальністю "АВМ Ампер" з Державного бюджету України 2 147,20 грн судового збору, сплаченого платіжною інструкцією № 2487 від 05.12.2023.

28.02.2024 року до суду надійшло клопотання позивача вх. №2761 про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача витрат на правову (правничу) допомогу по справі № 917/2246/23.

Суд ухвалою від 04.03.2024 призначив розгляд клопотання про винесення додаткового рішення та стягнення з відповідача витрат на правову (правничу) допомогу у судове засідання на 12.03.2024 року на 10:30 год.

08.03.2024 від представника відповідача надійшли заперечення на заяву про винесення додаткового рішення у даній справі (вх. № 3262). У даних запереченнях відповідач зазначає, що заявлений позивачем до відшкодування розмір витрат на правову допомогу не узгоджується з вимогами чинного законодавства України щодо розумності, співмірності та необхідності. Відповідач наголошує, що вищевикладене є підставою для зменшення розміру витрат на правову допомогу та просить суд повністю відмовити у задоволенні заяви позивача.

Судове засідання, призначене на 12.03.2024 року, не відбулося в зв`язку з перебуванням судді Ківшик О.В. на лікарняному.

Суд ухвалою від 15.03.2024 призначив розгляд клопотання про винесення додаткового рішення та стягнення з відповідача витрат на правову (правничу) допомогу у судове засідання на 02.04.2024 року на 11:00.

Позивач представництво у судове засідання 02.04.2024 не забезпечив, останній та його представники були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчать матеріали справи (довідки про доставку електронного листа наявні у матеріалах справи). Крім того, дана ухвала була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки судом при прийнятті рішення по справі не вирішено питання розподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката, суд на підставі вказаної вище норми вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення про розподіл витрат відповідача.

В судовому засіданні 02.04.2024 року відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину додаткової ухвали та повідомлено коли буде підписано її повний текст.

Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 08.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВМ Ампер" (далі - Клієнт) та адвокатом Гуйваном Петром Дмитровичем (далі - Адвокат) уклали договір про надання допомоги адвоката (далі - Договір, т.с. 1, а.с. 142).

У Договорі сторони погодили, зокрема, наступне :

- Клієнт доручає, а Адвокат приймає на себе зобов`язання надати Клієнтові юридичну допомогу щодо ведення його юридичної справи стосовно оскарження і скасування неправомірного рішення АТ "Полтаваобленерго", оформленого протоколом комісії №00011624 від 12.10.2023 щодо донарахування та стягнення коштів за спожиту безобліково електроенергію в усіх органах держави Україна, включаючи адміністративні та перші, апеляційні та касаційні судові інстанції. Участь Адвоката у даних справах оформляється адвокатським ордером або довіреністю, яку Клієнт видає Адвокату (п. 1 Договору);

- у рамках даного договору Адвокат зобов`язується: вивчити представлені Клієнтом документи й проінформувати Клієнта про можливі варіанти рішення проблеми; підготувати необхідні документи (позовну заяву, клопотання, скарги, претензії тощо) для ведення справи і здійснити представництво інтересів Клієнта в усіх українських організаціях та на всіх стадіях судового процесу при розгляді справи за участі Клієнта; у випадку позитивного рішення здійснити необхідні дії по виконанню судового рішення (п. 2 Договору);

- вартість послуг з договору у судах першої інстанції визначається виходячи із складності справи і встановлюється у розмірі 24 845 грн. Оплата гонорару здійснюється готівкою. При виплаті гонорару, Клієнт одночасно утримує з виплаченого Адвокату гонорару податки та збори, а саме 18% ПДФО у розмірі 4472,1 грн та 1,5% військового збору у розмірі 372,68 грн. Утримані з гонорару Адвоката податки та збори сплачуються Клієнтом до бюджету у порядку встановленому чинним законодавством, за виключенням єдиного соціального внеску, який нараховуєтьтся та сплачується адвокатом самостійно. За вирахуванням податків та зборів сума гонорару, що підлягає виплаті Адвокату за цим договором становить 20 000,22 грн та здійснюється у наступному порядку: разом із вступом Адвоката до участі в справі відбувається передача коштів (авансу) за участь у судовій справі у розмірі 5 000,00 грн. Прийняття участі у розгляді справи у якості представника Клієнта посвідчує прийняття Адвокатом суми даних коштів. Після виготовлення тексту позовної заяви і погодження його Клієнт сплачує Адвокатові 7 500,00 грн. Після початку процесу у господарському суді Клієнт виплачує Адвокату решту суми 7 500,22 грн. У разі отримання позитивного результату за остаточним судовим рішенням Клієнт виплачує додатково Адвокату премію, розмір якої становить суму; гонорару за даним договором (п. 3 Договору).

Наявність статусу адвоката у Гуйвана П.Д. підтверджується копією свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю від 15.02.2000 № 312 (том справи 1, а.с. 140).

15.01.2024 Позивачем (Клієнтом) адвокату Гуйвану П.Д. було видано нотаріально посвідчену Довіреність, яка зареєстрована в реєстрі за № 71 (копія наявна у матеріалах справи, том справи 1, а.с. 141).

На підтвердження отримання професійної правової допомоги позивач надав суду Акт приймання-передачі наданих послуг від 24.02.2024 з детальним описом робіт, проведених адвокатом в межах виконання договору про надання правової допомоги від 08.12.2023. В даному акті зазначено, що Адвокатом Гуйваном П.Д. було проведено, а Клієнтом прийнято юридичні послуги щодо вивчення відповідного законодавства, аналізу національної та європейської практики, обґрунтування та підготовлення документів та участі у судовому процесі у справі № 917/2246/23, а саме :

-детальне вивчення матеріалів, що посвідчують характер господарських відносин між АТ "Полтаваобленерго" та ТОВ "АВМ АМПЕР" з приводу організації виконання договору про розподіл електричної енергії, укладеного на умовах приєднання споживача до публічної пропозиції. А також проаналізований зміст його публічного тексту та з`ясовано, наскільки він стосується конкретних умов відносин між саме цими сторонами;

-з`ясовано, де перебуває точка обліку для цього об`єкту. Виявлено, що її обладнано оператором системи шляхом встановлення лічильника не на межі балансової належності , що знаходиться між об`єктами експлуатаційної відповідальності сторін, а на території споживача, при цьому ніяких коригуючих умов щодо обліку відповідних перетоків сторонами не обумовлено;

-ретельно вивчено генезис взаємин контрагентів щодо порядку та процедури встановлення пломб на об`єкті споживача, а також можливість доступу оператора системи розподілу до дооблікових кіл, що входять до системи струмоприймачів споживача;

-проведено серйозні та змістовні консультації із фахівцями в царині електроенергетики, у тому числі у столиці України, з питань функціонального обсягу операційного охоплення сфери обліку за допомогою АСКОЕ, що забезпечує необхідні комерційні розрахунки з постачальником електроенергії і статистичні дані, передбачені кодексами системи передачі і розподілу;

-проведено консультації з фахівцями в царині ІТ технологій щодо контрольних здатностей системи АСКОЕ щодо негайного моніторингу таких показників, як фактичне споживання, виявлення порушення та надання негайного звіту енергопостачальній організації або оператору системи розподілу;

-вивчені властивості комунікації з електронною системою АСКОЕ саме електронного лічильник LZQJI-XC-S5F6 № 9154026, який установлений на точці обліку ТОВ "АВМ АМПЕР";

-з урахуванням проведених науково-методичних та прикладних оцінок системи АСКОЕ встановлено, що позиція АТ "Полтаваобленерго", що порушення мало місце аж дев`ять місяців до складання акта - 9 лютого 2023 року, але виявлене оператором тільки 3 жовтня 2023 є просто неможливою з технічної точки зору;

-шляхом аналізу спеціальної нормативної документації встановлено, що в електроустановках до і понад 1000 В для визначення наявності або відсутності напруги повинні застосовуватись покажчики напруги контактного та безконтактного типів. Встановлено, що прилад, який використовувався для перевірки вузла обліку 3 жовтня 2023 року службовцями АТ "Полтаваобленерго", а саме, трифазний робочий еталон PWS 2.3 не може використовуватися для замірів фактичної величини напруги в мережі, він може дати лише відповідь на питання: напруга є чи її немає;

-внаслідок консультацій з фахівцями в галузі електроенергетики, дійшли висновку, що у разі відсутності напруги на первинній обмотці трансформатора струму, обов`язково мусить бути відсутня напруга і на вторинній обмотці, бо трансформатор НТМІ-10 - це оливний трансформатор, з заповненим трансформаторною оливою баком, по суті, розміщуються три однофазні трансформатори напруги, з`єднаних у трифазну схему;

-проведене дослідження технічних документів АТ "Полтаваобленерго", пов`язаних з проведенням перевірки ТОВ "АВМ АМПЕР", а саме - акту про порушення ПРРЕЕ № 0001 1624 від 3 жовтня 2023 року, протоколу комісії № 00011624 від 12 жовтня 2023 року, акту технічної перевірки електролічильника від 12 жовтня 2022 року. З`ясовано відповідність чи не відповідність даних документів Правилам роздрібною ринку електричної енергії, Закону України "Про ринок електричної енергії", Кодексу комерційного обліку електричної енергії, Кодексу систем розподілу, іншим численним нормативним актам в царині енергозабезпечення споживачів;

-під час вивчення акту про порушення від 3.10.23 і виявлення вписаних в нього осіб, встановлено, що акт складений з порушенням ПРРЕЕ, бо перевірка пройшла без представника споживача;

-підготовлено і направлено до суду низку процесуальних та сутнісних документів: позов і відповідь на відзив. Також підготовлено і використано у процесі низку заяв та клопотань;

-участь у судових засіданнях .

Всього адвокатом витрачено на вивчення і підготовку матеріалів і надання правової допомоги клієнту упродовж судового провадження, що тривало 2 місяці, 209 годин.

Даний Акт підписаний представниками сторін Договору.

Оскільки Адвокат вчинив дії щодо надання вищезазначених доказів у встановленому законом порядку, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання про вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивача по справі № 917/2246/23, виходячи з наступного.

Суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду, незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 755/10947/17 (провадження № 14-435цс18)).

Основні підстави та принципи відшкодування витрат викладено у пунктах 7.1 -7.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 (провадження № 12-43гс22). Такі ж висновки сформульовані в пунктах 106-108, 146 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Також Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду розглядав питання про витрати на оплату послуг адвоката у постанові від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22 та від 03 листопада 2023 року у справі № 914/2355/21.

Суд враховує наведені висновки Великої Палати Верховного Суду та Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (пункт 131 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 910/12876/19 від 15 червня 2022 року.

Як вже зазначалось судом у описовій частині даної ухвали у п. 3 Договору сторони погодили, що за вирахуванням податків та зборів сума гонорару, що підлягає виплаті Адвокату за цим договором становить 20 000,22 грн.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 133-134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява N 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Ніколова проти Болгарії та Єчюс проти Литви, пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В цілому нормами процесуального законодавства (ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України) передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У разі недотримання вимог частини четвертої ст. 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

Отже, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (пункт 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Відповідач надав суду заперечення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу позивача та просить їх зменшити до нуля та відмовити у задоволенні заяви позивача. Заперечення обґрунтовані тим, що заявлений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката є нерозумним, нереальним та необґрунтованим, виходячи із співрозмірності витрат часу та обсягів надання правової допомоги, зокрема, вартість підготовки процесуальних документів, тривалість участі представника позивача у судових засіданнях.

Зважаючи на наведені вище положення чинного законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись наведеними частинами статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні наведеним вище, викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постанові Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №910/8342/21, а також додатковій постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі №922/838/22.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 у справі № 904/4507/18.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц). Господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (пункт 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, постановах від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18, від 04.06.2020 року у справі № 906/598/19 та від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.

Суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу за аналіз нормативно-правової бази, що регулює спірні правовідносини, формування правової позиції по справі та підготовку позовної заяви та доказів, якими вона обґрунтовується, у загальному розмірі 24 845,00 грн не у повному обсязі є співрозмірними наданому об`єму адвокатських послуг.

При цьому суд враховує, що адвокат Гуйван П.Д. є кандидатом юридичних наук, Заслуженим юристом України, а також те, що останній колись був пов`язаний з роботою у АТ «Полтаваобленерго». Отже потреба для вивчення представником позивача законодавства, яке регулює відносини у сфері електроенергетики відсутні.

Суд оцінює як правомірні доводи відповідача, що заяви по суті та клопотання, подані Позивачем, не містять жодних посилань на європейську судову практику.

Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів, які б доводили факт звернення Позивача чи його представника до фахівців у зазначених вище сферах (висновки, роз`яснення, експертизи, адвокатські запити, відповіді на них та ін.), також і відсутні будь-які докази понесення витрат за надання такого роду консультацій, а також необхідність таких.

Участь у судових засіданнях, у яких адвокат приймав участь, зводиться до одного, яке відбулося 23.01.2024. Дане засідання розпочалося згідно протоколу судового засідання о 11:36 і завершено о 12:15, його загальна тривалість становила 39 хвилин.

Згідно протоколу судового засідання від 20.02.2024, сторони у судове засідання 20.02.2024 не з`явилися, Позивач представництво у судове засідання не забезпечив.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши обсяг послуг наданих Адвокатом, суд дійшов висновку, що доведеними та співрозмірними витратами на оплату послуг Адвоката, які були фактичними і неминучими, підтвердженими матеріалами справи та співрозмірними наданому об`єму адвокатських послуг, є витрати позивача в сумі 10 000,00 грн.

Керуючись статтями 86, 126, 129, 232-233, 236-238, 240, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Клопотання вх. №2761 від 28.02.2024 Товариству з обмеженою відповідальністю "АВМ Ампер" про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу по справі № 917/2246/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, б. 5, м.Полтава, Полтавська область, 36022, код ЄДРПОУ 00131819) на користь Товариству з обмеженою відповідальністю "АВМ Ампер" (вул. Троїцька, б. 6, м. Кременчук, Полтавська область, 39605, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 30484951) 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині відмовити.

3. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 08.04.2024 року

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення (у разі неявки всіх учасників справи з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту оголошення (підписання) (ч. 5 ст. 231, ст.ст. 235, 255 ГПК України). Згідно з ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В.Ківшик