Рішення

від 10.04.2024 по справі 920/148/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.04.2024м. СумиСправа № 920/148/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №920/148/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ШОСТКА - ХІМПРОДУКТ»

(вул. Індустріальна, буд. 1, м. Шостка, Сумська область, 41100,

код ЄДРПОУ 32478976)

до відповідача Державного підприємства «Сумський експертно-технічний центр

держпраці» (вул. Косівщинська, буд. 18, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 30175035)

про стягнення 65 520 грн 00 коп.,

Суть спору. 13.02.2024 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до вимог якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь 65520 грн 00 коп. попередньої оплати за Договором № 0175 від 16.02.2022; а також просить стягнути судові витрати.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2024, справу № 920/148/24 призначено до розгляду судді Заєць С.В.

Ухвалою суду від 15.02.2024 відкрито провадження у справі № 920/148/24 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, сторонам встановлені строки для надання суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

11.03.2024 відповідачем надано до суду відзив від 07.03.2024, вих.№52/01-31 (вх.№1359) на позовну заяву, згідно з яким відповідач заперечує проти позовних вимог в повному обсязі та просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ШОСТКА - ХІМПРОДУКТ» у задоволенні позову.

13.03.2024 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду відповідь від 13.03.2024, б/н (вх.№732) на відзив на позовну заяву, відповідно до положень якого позивач заперечує проти тверджень відповідача, висловлених у відзиві, вказуючи на їх необґрунтованість.

Згідно із статтею 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частин першої четвертої статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд прийшов до наступних висновків.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ШОСТКА - ХІМПРОДУКТ» (далі Замовник, Позивач, ТОВ «ШОСТКА - ХІМПРОДУКТ») та Державним підприємством «Сумський експертно-технічний центр держпраці» (далі Виконавець, Відповідач, ДП «Сумський експертно-технічний центр держпраці») укладено Договір №0175 від 16.02.2022 (далі Договір).

Відповідно до умов пункту 1.1. Договору Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується виконати проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва (Сумська обл., м. Шостка, вул. Індустріальна, буд. 1) для отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки; газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах та/або пожежонебезпечних зонах; ремонт, технічне обслуговування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; усі типи машин та устаткування, що наведені у підпунктах 1 і 2 пункту 2 Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою КМУ від 30.01.2013 №62, що не зазначені у групі А; ремонт, технічне обслуговування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; обладнання та захисні системи, призначені для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах, зазначені у додатку 1 до Технічного регламенту обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах та експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки; обладнання та захисні системи, призначені для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах, зазначені у додатку 1 до Технічного регламенту обладнання та захист систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах 72 од.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що загальна вартість договору встановлена згідно з кошторисом: 65 520, 00 грн (у тому числі ПДВ 20 % 10 920,00 грн).

Розрахунок проводиться попередньою оплатою 100% загальної вартості Договору (пункт 2.4. Договору).

Згідно з пунктом 3.1. Договору датою початку виконання робіт, обумовлених договором, вважається дата надходження коштів від Замовника на поточний рахунок Виконавця.

Термін здачі робіт 30 календарних днів після проведення попередньої оплати та надання Замовником всіх належних для виконання робіт документів або обладнання (пункт 3.2. Договору).

Так, на виконання умов пункту 2.4 Договору №0175 від 16.02.2022 року Державне підприємство «Сумський експертно-технічний центр держпраці» виставило Товариству з обмеженою відповідальністю «ШОСТКА - ХІМПРОДУКТ» рахунок на оплату №0175 від 16.02.2022, який був сплачений останнім 14.09.2022 року, що підтверджується платіжним дорученням №126 від 14.09.2022 року на суму 65 520 грн. 00 коп. (а.с.13).

Відповідно до пункту 3.3. Договору після завершення робіт Замовник надає Виконавцю 2 примірника оформлених ним Актів приймання-передачі виконаних робіт, після чого вони оформлюються Виконавцем. Один примірник повністю оформленого Акта приймання-передачі виконаних робіт разом з результатом виконаних робіт надаються Замовнику.

Натомість Позивач наголошує на тому, що роботи за Договором виконані не були і, відповідно, акт виконаних робіт не підписано. Відповідачем зазначені факти не спростовані.

Пунктом 6.1. встановлено, що Договір вступає в силу з дати його підписання і діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по Договору.

Як зазначає Позивач, станом на 06.09.2023 ТОВ «ШОСТКА - ХІМПРОДУКТ» висновку експертизи від Відповідача не отримав, у зв`язку з чим звернувся до ДП «Сумський експертно-технічний центр держпраці» з листом-запитом вих.№33 від 06.09.2023 щодо термінів отримання висновку експертизи та проханням повернути кошти в разі нездатності виконання робіт по Договору.

Відповідач письмової відповіді на вищевказаний лист-запит Позивачу не надав.

02.11.2023 Позивачем було надіслано Відповідачу Претензію №1 від 02.11.2023 про невиконання умов договору з вимогою повернути суму попередньої оплати в розмірі 65 520,00 грн.

06.11.2023 ДП «Сумський експертно-технічний центр держпраці» надав ТОВ «ШОСТКА - ХІМПРОДУКТ» Відповідь №162/1/01-31 від 06.11.2023 на претензію №1, відповідно до положень якої відмовив Позивачу в задоволенні претензії в повному обсязі.

Таким чином, унаслідок прострочення Відповідачем зобов`язання за Договором, виконання такого зобов`язання втратило інтерес для Позивача, у зв`язку з чим Позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з Відповідача суму попередньої оплати в розмірі 65 520 грн 00 коп.

Вирішуючи спір у даній справі суд керується наступним:

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Виходячи з правової природи укладеного правочину, між сторонами склались відносини з підряду, які врегульовані § 1 Глави 61 ЦК України.

За приписами частин 1-2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (ст. 854 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги наявність в матеріалах справи вимоги Позивача про повернення суми попередньої оплати та в свою чергу відсутність доказів виконання Відповідачем умов Договору чи доказів повернення суми попередньої оплати, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з Відповідача 65 520 грн 00 коп. попередньої оплати.

Частиною третьою статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, та достовірними доказами, а тому підлягають задоволенню з урахуванням вищевикладеного.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволено в повному обсязі, витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028 грн 00 коп. покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ШОСТКА - ХІМПРОДУКТ» до Державного підприємства «Сумський експертно-технічний центр держпраці» про стягнення 65 520 грн 00 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Сумський експертно-технічний центр держпраці» (вул. Косівщинська, буд. 18, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 30175035) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ШОСТКА - ХІМПРОДУКТ» (вул. Індустріальна, буд. 1, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 32478976) грошові кошти, які були сплачені в рахунок попередньої оплати за Договором №0175 від 16.02.2022 у розмірі 65 520 (шістдесят п`ять тисяч п`ятсот двадцять) грн 00 коп., а також 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 11.04.2024.

СуддяС.В. Заєць