Рішення

від 09.04.2024 по справі 925/137/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року м.Черкаси справа № 925/137/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, із секретарем судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стейбл Енерджі", м.Черкаси, вул.Першотравнева,68/12

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой", м.Одеса, вул.Генуезька,1-а

про стягнення заборгованості та санкцій у сумі 62851,75 грн,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Д.О.Гарбазей адвокат за ордером;

від відповідача: участі не брав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стейбл Енерджі" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой" з вимогами про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу від 19.07.2022 №76/22 в сумі 62851,75 грн, зокрема:

52103,85 грн основної заборгованості,

8859,08 грн пені,

1072,78 грн інфляційних втрат,

816,04 грн 3% річних,

та відшкодування судових витрат в сумі 15028,00 грн (3028,00 грн сплаченого судового збору та 12000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу).

Ухвала суду про відкриття провадження у справі доставлена в електронний кабінет відповідача 07.02.2024. Відповідач на вимоги суду не відреагував, відзиву не подав, вимоги не заперечив.

Примірник ухвали суду від 18.03.2024 вручено засновнику відповідача 26.03.2024, про що свідчить розписка в поштовому повідомленні про вручення. Суд вважає, що відповідач належно повідомлений про час і місце проведення судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з`явились.

В судовому засіданні 09.04.2024:

Представник позивача вимоги підтримує. Є ліцензованою організацією з постачання електричної енергії кінцевим споживачам. Просить позов задовольнити. Пропозицій по врегулюванню спору позивачеві та суду від відповідача не надходило. Просить надати термін для подання суду доказів понесених витрат на правову допомогу.

За результатами судового розгляду судом оголошено та приєднано до справи вступну та резолютивну частину судового рішення відповідно до приписів ст.ст.233, 240 Господарського процесуального кодексу України.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

Позивач є ліцензованою організацією з постачання електроенергії як товару споживачам на підставі постанови НКРЕКП від 18.09.2018 №1007 (а.с.18).

19.07.2022 між ТОВ "Стейбл Енерджі" в особі гендиректора Нікітіна І.В., що діє за Статутом (позивач, постачальник, кредитор, стягувач) та ТОВ "Ростдорстрой" в особі директора Андрюшина О.С., що діє за Статутом (відповідач, замовник, споживач, боржник), був укладений договір про постачання електроенергії споживачеві №76/22 (а.с.30-38). Клас приєднання та споживання енергії 2.

Місце виконання договору (точка приєднання споживання електричної енергії відповідачем м.Черкаси, Смілянське шосе, 1 (а.с.37 заява-приєднання)

Даний договір є публічним договором приєднання та встановлює порядок та умови постачання електричної енергії постачальником послуги споживачу для його енергетичних установок.

Початком постачання електроенергії на установки відповідача є 01.08.2022.

З серпня 2022 року по березень 2023 року сторони належно виконували умови договору.

Відповідно до Акту фактичного закриття купівлі електричної енергії СТ-0000824 від 31.03.2023 та рахунку-фактури СТ-0007669 від 14.04.2023 відповідачем в березні 2023 року отримано та спожито 2470 кВт/год на суму 11665,72 грн (з ПДВ) (а.с.39-42).

Відповідно до Акту фактичного закриття купівлі електричної енергії СТ-0001304 від 30.04.2023 та рахунку-фактури СТ-0008077 від 10.05.2023 відповідачем в квітні 2023 року отримано та спожито 2443 кВт/год на суму 11238 грн (з ПДВ) (а.с.44-48).

Позивачем оформлено акт від 31.05.2023 коригування спожитої електричної енергії до акту купівлі-продажу в квітні 2023 року (а.с.49-52 з доказами направлення відповідачеві).

Відповідно до Акту фактичного закриття купівлі електричної енергії СТ-0002648 від 31.07.2023 та рахунку-фактури СТ-0010590 від 14.08.2023 відповідачем в липні 2023 року отримано та спожито 3798 кВт/год на суму 18415,44 грн (з ПДВ) (а.с.53-55).

Відповідно до Акту фактичного закриття купівлі електричної енергії СТ-0003024 від 31.08.2023 та рахунку-фактури СТ-0011335 від 12.09.2023 відповідачем в серпні 2023 року отримано та спожито 3803 кВт/год на суму 22418 грн (з ПДВ) (а.с.58-59).

Позивачем оформлено акт від 30.09.2023 коригування спожитої електричної енергії до акту купівлі-продажу в серпні 2023 року (а.с.62-63 з доказами направлення відповідачеві).

Позивачем з оператором системи розподілу електроенергії укладено договір №7 електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії від 28.12.2018 (а.с.64-73 з додатковою угодою).

Позивач повідомляє, що відповідач не надавав пропозиції по погашенню боргу, по реструктуризації заборгованості. Заборгованість за спожиту електроенергію за період квітень-травень, липень-серпень 2023 року не погашена. Звіт по рахунку №361 з відповідачем за 2023 рік наведений позивачем а.с.95. На подану позивачем претензію про погашення заборгованості (а.с.103-106) відповідач не відреагував. На суму заборгованості позивач нараховує пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Порушення права позивача на своєчасний та повний розрахунок за отриману та спожиту електроенергію (як різновид товару) споживачем стали причиною звернення позивача в господарський суд за захистом свого порушеного права та примусового стягнення боргу для відновлення свого становища на ринку електричної енергії України.

Відповідач вимоги не заперечив. Відзиву не подав. Пропозицій по врегулюванню спору не направив.

Інших доказів в справу не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позивач та відповідач є самостійними юридичними особами, суб`єктами господарювання на ринку послуг України, з присвоєнням ідентифікаційного коду та внесенням даних в ЄДРПОУ про види діяльності (а.с.12-16, 19-28).

Позивач є ліцензованою організацією з постачання електричної енергії кінцевим споживачам (а.с.18).

Позивач звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором постачання електроенергії споживачу від 19.07.2022 №76/22 (як різновид товару) (а.с.30-38).

Відповідно до положень ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах поставки від 19.07.2022 №76/22. Договір постачання електроенергії відповідає приписам гл.54 Цивільного кодексу України як різновид відносин купівлі-продажу. Договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний сторонами та є дійсним на момент спірних правовідносин. Суд враховує презумпцію правомірності правочину (приписи ст.204 Цивільного кодексу України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли господарські правовідносини, пов`язані із постачанням товару (електроенергія).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до Цивільного кодексу України:

п.1 ч.2 ст.11. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини;

ч.1, 2 ст.509. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;

ст.525. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

ст.526. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

ст.530. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;

ст.599. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином;

ст.610. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання);

ст.611. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом;

ст.629. Договір є обов`язковим для виконання сторонами;

ч.1, 2 ст.712. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін;

ст.655. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із Господарським кодексом України:

ст.193. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

ч.1 ст.265. За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору постачання електроенергії від 19.07.2022 №76/22 позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Стейбл Енерджі", у період з квітня по травень, з липня по серпень 2023 року здійснено відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой" поставку товару (електроенергії) на загальну суму 52103,85 грн, що підтверджується складеними та підписаними між сторонами актами приймання-передачі:

Відповідно до Акту фактичного закриття купівлі електричної енергії СТ-0000824 від 31.03.2023 та рахунку-фактури СТ-0007669 від 14.04.2023 відповідачем в березні 2023 року отримано та спожито 2470 кВт/год на суму 11665,72 грн (з ПДВ) (а.с.39-42).

Відповідно до Акту фактичного закриття купівлі електричної енергії СТ-0001304 від 30.04.2023 та рахунку-фактури СТ-0008077 від 10.05.2023 відповідачем в квітні 2023 року отримано та спожито 2443 кВт/год на суму 11238 грн (з ПДВ) (а.с.44-48).

Позивачем оформлено акт від 31.05.2023 коригування спожитої електричної енергії до акту купівлі-продажу в квітні 2023 року (а.с.49-52 з доказами направлення відповідачеві).

Відповідно до Акту фактичного закриття купівлі електричної енергії СТ-0002648 від 31.07.2023 та рахунку-фактури СТ-0010590 від 14.08.2023 відповідачем в липні 2023 року отримано та спожито 3798 кВт/год на суму 18415,44 грн (з ПДВ) (а.с.53-55).

Відповідно до Акту фактичного закриття купівлі електричної енергії СТ-0003024 від 31.08.2023 та рахунку-фактури СТ-0011335 від 12.09.2023 відповідачем в серпні 2023 року отримано та спожито 3803 кВт/год на суму 22418 грн (з ПДВ) (а.с.58-59).

Позивачем оформлено акт від 30.09.2023 коригування спожитої електричної енергії до акту купівлі-продажу в серпні 2023 року (а.с.62-63 з доказами направлення відповідачеві).

Відповідно до п.5.8 договору оплата товару здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату. Станом на момент звернення з позовом строк оплати боргу відповідачем є таким, що настав.

Вказані обставини відповідачем не спростовано; станом на день розгляду справи доказів погашення заборгованості до суду не подано. Борг по спожитій електроенергії не погашено. Відповідач не заявив претензій по кількості та якості поставленої електричної енергії в спірному періоді.

Невиконання відповідачем взятого на себе зобов`язання у строки, встановлені п.5.8 договору, є правовою підставою для стягнення заявленої позивачем суми основного боргу 52103,85 грн у примусовому порядку.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач вправі вимагати стягнення з відповідача грошової заборгованості з урахуванням офіційного індексу інфляції та 3% річних.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку розмір інфляційних втрат та 3% річних за користування чужими грошовими коштами за весь період прострочення (з 22.04.2023 по 29.01.2024) складають відповідно 1072,78 грн інфляційних втрат та 816,04 грн 3% річних. Розрахунок позивача є вірним, з урахуванням періодів прострочення, суми заборгованості та індексу інфляції (а.с.117-128).

Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон". Розрахунок виконано вірно. Вимоги підлягають до задоволення відповідно 1072,78 грн інфляційних втрат та 816,04 грн 3% річних з відповідача на користь позивача.

За невиконання грошового зобов`язання відповідно до ч.6 ст.231 та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, п.5.10 договору постачання електроенергії від 19.07.2022 №76/22 позивач має право на нарахування та стягнення пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення боргу (несплаченої суми) за кожен день прострочення.

Суд враховує, що договір про забезпечення виконання зобов`язання у виді неустойки укладений між сторонами в письмовому виді відповідно до приписів ст.ст.546, 549 Цивільного кодексу України (п.5.10. договору).

Математичний розрахунок пені на суму 8859,08 грн (а.с.117-128) є правильним з урахуванням періоду прострочення, суми боргу за конкретний період та облікової ставки НБУ.

Розрахунок позивача перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Еліт: Ліга Закон". Вимоги про стягнення 8859,08 грн пені підлягають до задоволення з відповідача на користь позивача.

Відповідно до вимог ч.3 ст.13, ст.ст.74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідач не надав доказів об`єктивної неможливості заперечити чи спростувати доводи позивача.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів положення ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України.

Погашення заборгованості відповідачем в період розгляду спору судом та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при примусовому виконанні рішення суду.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія А, №303-А, п.29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Належить стягнути на користь позивача 3028 грн судового збору.

Суд за клопотанням представника позивача не розглядає питання стягнення витрат на правову допомогу з позивача на користь відповідача з мотивів відсутності оригіналів первинних доказів понесення таких витрат та суми таких витрат.

Керуючись ст.ст.129, 130, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ростдорстрой", м.Одеса, вул.Генуезька,1-а, код ЄДРПОУ 33658865, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Стейбл Енерджі", м.Черкаси, вул.Першотравнева,68/12, код ЄДРПОУ 41439047, номер рахунку в банку невідомий

52103,85 грн основного боргу, 8859,08 грн пені, 1072,78 грн інфляційних втрат, 816,04 грн - 35% річних, 3028 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 256-258 та п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено і підписано 10.04.2024.

Суддя Г.М.Скиба