Ухвала

від 28.03.2024 по справі 335/12550/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 28.03.2024 Справа № 335/12550/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №335/12550/23 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/807/155/24 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 24 січня 2024 року, якою задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на майно, яке 17 січня 2024 року було виявлено та вилучено під час проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон Nokia imei 1 НОМЕР_1 imei НОМЕР_2 з сім картами Київстар НОМЕР_3 , Водафон НОМЕР_4 .

Представник власника майна ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_6 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 24 січня 2024 року, якою задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на майно, яке 17 січня 2024 року було виявлено та вилучено під час проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон Nokiaimei 1 НОМЕР_1 imei НОМЕР_2 з сім картами Київстар НОМЕР_3 , Водафон НОМЕР_4 .

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст.98, ч.2 ст.167 КПК України, та є метою арешту збереження речових доказів.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу, у задоволенні клопотання слідчого відмовити.

В обґрунтування своєї скарги апелянт зазначає, що не погоджуючись із оскаржуваною ухвалою слідчого судді, вважає її незаконною та такою, що підлягає скасуванню. При цьому, вказує на те, що продаж без рецепту кодеїноміських лікарських засобів не містить складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.ч.1,2 ст.320 КК України. Кодеїноміські медичні препарати (лікарські засоби) «Кодепсін», «Кодтерпін ІС», «Кодетерп», «Пентасед», «Пенталгін ІС», «П`ятерчатка» «Кодетерп» та «Пентасед» відповідно до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» та постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» не віднесені ні до наркотичних, ні до психотропних засобів, які підлягають спеціальному контролю. Діючі речовини в цих препаратах не перевищують гранично допустиму кількість, визначену постановою КМУ від 10 жовтня 2007 року №1203. Тому, на діяльність з лікарськими препаратами, що містять малу кількість підконтрольних речовин, не розповсюджується дія постанови КМУ від 13 травня 2013 року №333.

Також, апелянт звертає увагу на те, що слідчі не тільки умисно завищили кваліфікацію кримінального правопорушення з метою отримання судових дозволів слідчих суддів на проведення НСРД та обшуків, а ще й внесли відомості до ЄРДР за відсутністю складу будь-якого кримінального правопорушення і умисно проводили майже 2 роки досудове розслідування, тобто фактично розслідували адміністративне правопорушення, передбачене ст.42-4 КУпАП, за які фармацевти ТОВ «АЛЄКС-ФАРМ» у 2020-2021 роках притягались до адміністративної відповідальності Державною службою з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Запорізькій області.

Окрім того, накладення арешту на вилучене 17 січня 2024 року під час обшуку майно ОСОБА_7 є неможливим, бо воно не є доказом кримінального правопорушення, та не може бути речовим доказом, тобто відсутні правові підстави для арешту майна.

Згідно з ухвалою слідчого судді, старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого зазначив, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12022080000000033, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 лютого 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи, знаходячись на території Запорізької області, незаконно збувають лікарські засоби, які у своєму складі містять наркотичні засоби.

17 січня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 21 грудня 2023 року проведено санкціонований обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під час якого виявлено та вилучено: мобільний телефон Nokia imei 1 НОМЕР_1 imei НОМЕР_2 з сім картами Київстар НОМЕР_3 , Водафон НОМЕР_4 .

Орган досудового розслідування приходить до висновку, що вилучений мобільний телефон та сім-карти, що встановлені у ньому, мають вагоме значення для встановлення об`єктивної істини по справі. У вказаному мобільному телефоні міститься інформація щодо зв`язків між особами, які причетні до вчинення зазначеного злочину, та відомості щодо збуту лікарських препаратів, що містять у своєму складі наркотичні та психотропні речовини.

Метою накладення арешту на вказані предмети, є збереження речових доказів, які відповідають критеріям ст.98 КПК України.

Приймаючи до уваги вищевикладене слідчий просить накласти арешт на майно, яке 17 січня 2024 року було виявлено та вилучено під час проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон Nokiaimei 1 НОМЕР_1 imei НОМЕР_2 з сім картами Київстар НОМЕР_3 , Водафон НОМЕР_4 .

У судове засідання прокурор, власник майна ОСОБА_7 та її представник - адвокат ОСОБА_6 не з`явились, будучи належним чином повідомленими про день та час судового засідання.

Від прокурора та адвоката ОСОБА_6 надійшли заяви про розгляд скарги без їх участі.

Власник майна ОСОБА_7 клопотань про відкладення розгляду провадження не подавала.

За наведених вище обставин колегія суддів вважає за можливе здійснювати апеляційний перегляд ухвали слідчого судді за відсутністю апелянта, власника майна та прокурора, які належним повідомлялись про час та місце апеляційного розгляду, що не суперечить вимогам ч.4 ст.405 КПК України.

На підставі ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про можливість здійснення апеляційного розгляду без участі сторін та без фіксування судового засідання технічними засобами.

Заслухавши доповідь судді; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України, завдання арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з вимогами ч.ч.2,3 ст.170 КПК України, метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів (у цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу); спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, відповідно до положень ч.2 ст.173 КПК України, повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На думку колегії суддів, слідчим суддею зазначених вимог закону враховано не в повній мірі при розгляді клопотання, з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів провадження, в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022080000000033 від 04 лютого 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

17 січня 2024 року під час проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було виявлено та вилучено майно, а саме: мобільний телефон Nokia imei 1 НОМЕР_1 imei НОМЕР_2 з сім картами Київстар НОМЕР_3 , Водафон НОМЕР_4 .

19 січня 2024 року старший слідчий слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_8 звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про арешт вище вказаного майна, власником якого є ОСОБА_7 .. В обґрунтування клопотання зазначено, що дані речові докази мають вагоме значення для встановлення об`єктивної істини по справі, оскільки містить інформацію щодо зв`язків між особами, які причетні до вчинення зазначеного злочину, та відомості щодо збуту лікарських препаратів, що містять у своєму складі наркотичні та психотропні речовини.

На підтвердження доводів клопотання слідчого наданий витяг з ЄРДР за №12022080000000033, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 лютого 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, та інші копії документів, якими, на думку ініціатора клопотання, підтверджується необхідність зазначеного арешту.

Слідчим зазначено, що метою накладення арешту на вказані предмети, є збереження речових доказів, які відповідають критеріям ст.98 КПК України.

Так, речовими доказами, відповідно до вимог ст.98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

В тойже час,клопотання слідчогоне міститьбудь-якихпосилань напідтвердження тогофакту, що вилучений під час обшуку будинку за місцем проживання ОСОБА_7 , речі, а саме: мобільний телефон Nokia imei 1 НОМЕР_1 imei НОМЕР_2 з сім картами Київстар НОМЕР_3 , Водафон НОМЕР_4 , дійсно є доказами кримінального правопорушення та відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

В свою чергу, слідчим конкретно не зазначено, яке саме доказове значення має вищевказане майно у кримінальному проваджені, з огляду на правову кваліфікацію кримінального правопорушення, яке розслідується.

Крім того, у клопотанні взагалі не зазначено, яке відношення до цього провадження має власник вилученого майна ОСОБА_7 , з огляду на те, що досудове розслідування триває з лютого 2022 року та, як убачається з наявних матеріалів, жодній особі у цьому провадженні про підозру не повідомлено.

Твердження слідчогоу клопотанніпро те,що вилученіречі,які належать ОСОБА_7 ,містять інформаціющодо зв`язківміж особами,які причетнідо вчиненнязазначеного злочину, є припущенням, оскільки жодними доказами не підтверджено.

З огляду на викладене, не є переконливими доводи клопотання про те, що зазначене у цьому клопотанні майно відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України.

Тобто, клопотання слідчого, всупереч вимогам ч.2 ст.171 КПК України, не містить належного обґрунтування необхідності вказаного арешту.

За таких умов накладення арешту на майно, яке не відповідає критеріям ст.98 КПК України, та яке належить особі, яка не має статусу підозрюваного в кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, є безпідставним та необґрунтованим.

Дослідивши надані суду матеріали, колегія суддів доходить висновку, що ініціатором клопотання не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, та не доведено що унаслідок застосування вищевказаного арешту може бути виконано завдання, для виконання якого подано клопотання.

Всупереч вимогам ст.132 КПК України, на викладене слідчий суддя уваги не звернув та без наявності для цього достатніх підстав дійшов передчасного висновку про необхідність накладення вищевказаного арешту, вказавши на те, що зазначене в клопотанні майно визнано речовим доказом по кримінальному провадженню.

Проте, сам по собі факт винесення слідчим постанови про визнання будь-якого майна речовим доказом у провадженні не може безумовно свідчити про те, що таке майно дійсно відповідає критеріям речового доказу, визначеним ст.98 КПК України. Вказаний факт має бути доведений слідчим та прокурором, чого в цьому випадку не зроблено.

Отже, колегія суддів вважає, що жодної з передбачених законом підстав для накладення арешту на вищезазначене майно, як і самої доцільності такого арешту в цьому випадку не доведено у встановленому законом порядку.

З огляду на зазначене, доводи представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 , викладені в апеляційній скарзі, є слушними.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що, всупереч вимогам ст.ст.94, 370 КПК України, слідчий суддя не здійснив повного і всебічного дослідження всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення клопотання, не оцінив додані до клопотання докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, без достатніх для цього підстав наклав вищевказаний арешт, та свої висновки належним чином не вмотивував в оскаржуваній ухвалі, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Враховуючи зазначене, вказана ухвала слідчого судді не може бути визнана законною та обґрунтованою та підлягає безумовному скасуванню, з постановленням нової ухвали - про відмову у задоволенні клопотання слідчого.

Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 24 січня 2024 року, якою задоволено клопотання слідчого та накладено арешт на майно, яке 17 січня 2024 року було виявлено та вилучено під час проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон Nokia imei 1 НОМЕР_1 imei НОМЕР_2 з сім картами Київстар НОМЕР_3 , Водафон НОМЕР_4 , скасувати.

Відмовити у задоволенні вищезазначеного клопотання слідчого.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4