Ухвала

від 11.04.2024 по справі 364/705/23

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/705/23

Провадження № 2/364/16/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2024, Володарський районний суд Київської області, в складі:

головуючої судді Моргун Г. Л.,

за участю секретаря судового засідання Сіваченко Л.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в селищі Володарка, справу за позовною заявою

ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ),

представник позивача ОСОБА_2 ( адвокатиня, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 5266/10 від 19/12/2014, діє на підставі ордера серія АІ № 1456859 від 09.09.2023, адреса: АДРЕСА_2 , засоби зв`язку: № тел. НОМЕР_2 , е-пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до ОСОБА_3 ( РНОКПП не зазначено, адреса: АДРЕСА_3 , засоби зв`язку не зазначено),

представниця відповідача ОСОБА_4 ( адвокатка, свідоцтво серії ЧН № 000721 від 07.06.2019, адреса: АДРЕСА_4 , е-пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , № НОМЕР_3 ),

третя особа: орган опіки та піклування Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області ( ЄДРПОУ 04359732, адреса: площа Миру, 4, смт Володарка, Білоцерківський район, Київська область, 09301)

про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

14.09.2023 на адресу суду надійшла вказана позовна заява, якою представниця позивачки, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, просить суд: позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно дітей : ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

19.09.2023 відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 10.11.2023. Одночасно суд зобов`язав представницю позивачки надати оригінали письмових доказів, які доєднано до позовної заяви та нотаріально засвідчений їх переклад, які легалізовано належним чином, як то консульська легалізація або апостиль, оскільки офіційні документи видані в ФРН потребують легалізації на території України.

10.11.2024 підготовче судове засідання було відкладено за клопотанням представниці позивачки на 21.12.2023 та в подальшому на 02.02.2024.

02.02.2024 в підготовчому судовому засідання суд задовольнив клопотання представниці позивачки про відкладення підготовчого судового засідання у цивільній справі та відклав підготовче судове засідання цивільної справи на 05.03.2024 на 10:00 годину. Продовжив строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів .

05.03.2024 та 04.04.2024 суд за клопотанням представниці позивачки вчергове відклав підготовче судове засідання за клопотанням представниці позивачки.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, встановив, що позивачка не виконала вимоги суду викладені в ухвалі про відкриття провадження від 19.09.2023 та не надала належним чином легалізовані письмові докази ( консульська легалізація або апостиль) та нотаріально засвідчений їх переклад.

Ст. 95 ч. 8 ЦПК України зазначає, що іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому слід зазначити, що з 22 грудня 2003 року для України набрала чинності Гаазька Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів. Згідно з положеннями Конвенції скасовується вимога легалізації документів для їх подальшого використання в державах - учасницях цієї Конвенції.

Так, офіційні документи, які використовуються на території держав - учасниць Конвенції, мають бути засвідчені спеціальним штампом "Apostille" (апостиль), проставленим

компетентним органом держави, в якій було складено документ.

Конвенція застосовується у відносинах з державами, що не висловили заперечення проти приєднання України до Конвенції.

Наразі суд доходить висновку, що за наведених обставин на час розгляду справи, не видається можливим установленим порядком безспірно з`ясувати обставини виниклих між учасниками провадження правовідносин.

Отже, на думку суду не надання представницею позивачки витребуваних судом доказів вказує на відсутність можливості доведеності позивачкою заявлених нею позовних вимог.

Слід зазначити, що тягар доведення неможливості належно виконати ухвалу суду лежить на виконавцеві.

Одночасно представниця позивачки у підготовчому судовому засіданні не навела обґрунтованих, належних причин неможливості виконання ухвали суду від 19.09.2024 та жодної причини, яка би звільнила її від обов`язку щодо доказування правомірності звернення до суду з таким позовом. Стаття 81 ЦПК України закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини, Україна зобов`язана гарантувати дотримання «справедливого і публічного розгляду справ впродовж розумного строку» в судочинстві.

За приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно вимог ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч. 10 ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.92, (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.98 та "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Суд зазначає, що повернення позовної заяви позивачці свідчить не про допущення судом надмірного формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин, тобто є необхідним (позитивним) формалізмом, який сприяє належному здійсненню правосуддя. При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивачки на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, оскільки відповідно до частини 2 статті 257 ЦПК України не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Враховуючи викладене, та, що для вирішення даного спору і для прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, не надання позивачкою витребуваних письмових доказів належним чином легалізованих, а також не повідомлення про неможливість подання таких доказів у строк встановлений судом, унеможливлює встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а відтак в силу наведених вище положень статті 257 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись ч. 8 ст. 95 , п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 ,

третя особа: орган опіки та піклування Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області

про позбавлення батьківських прав.

Роз`яснити позивачці, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє її права на повторне звернення до суду, після усунення умов, що були підставою для таких дій.

Направити ухвалу усім учасникам провадження для відому.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням http://vl.ko.court.gov.ua/sud1010/ з зазначенням індивідуального номеру провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Г. Л. Моргун