Постанова

від 11.04.2024 по справі 450/1846/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 450/1846/22 Головуючий у 1 інстанції: Кукса Д.А.

Провадження № 22-ц/811/2507/23 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

розглянувши у м. Львові у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Пустомитівського відділудержавної виконавчоїслужбиуЛьвівському районіЛьвівськоїобласті Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Львів)на рішенняПустомитівського районногосудуЛьвівськоїобласті від06червня 2023року усправі запозовом ОСОБА_1 до Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Головного управління Державної казначейської Служби України у Львівській області про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У червні2022року ОСОБА_1 звернувсядо судуз позовомдо Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), Головного управління Державної казначейської Служби України у Львівській області про стягнення моральної шкоди.

Просив стягнути з Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)на користь ОСОБА_1 70 000грн моральної шкоди.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що на примусовому виконанні у Пустомитівському районному відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) перебувало виконавче провадження №12961426 по примусовому виконанню виконавчого листа №2-1683 від 20.07.2005, виданого Стрийським міськрайонним судом Львівської області про стягнення з нього аліментів у розмірі частин із всіх видів заробітку. Відповідно до постанови від 16.09.2020, виконавче провадження №12961426 було закінчено у зв`язку із смертю дитини, на утримання якої проводилось стягнення аліментів. У межах вказаного виконавчого провадження його було тимчасово обмежено у праві керування транспортними засобами відповідно до постанови від 06.03.2018. Проте, державним виконавцем не були вчинені дії щодо скасування тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами. Тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами щодо позивача було скасовано постановою від 28.12.2021 після неодноразових скарг позивача. У зв`язку з наявністю запису у реєстрах про тимчасове обмеження позивача у праві керування транспортними засобами щодо нього неодноразово складали протоколи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 126 КУпАП. Справи про притягнення до адміністративної відповідальності закривались у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, після того як він змушений був з`являтися до суду та надавати відповідні документи про закінчення виконавчого провадження щодо нього. На його утриманні є неповнолітня донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є інвалідом та хворіє органічним психічним розладом, грудним сколіозом. Єдиним фактичним джерелом його доходу є діяльність, пов`язана з перевезеннями, як вантажними так і пасажирськими. Проте, у зв`язку з неналежним здійсненням своїх обов`язків державним виконавцем щодо невчасного скасування тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, він постійно позбувався можливості здійснювати перевезення у зв`язку з регулярним складенням щодо нього адміністративних матеріалів за нібито керування транспортним засобом, будучи тимчасово обмеженим у праві такого керування, які в подальшому не знайшли свого підтвердження. У зв`язку з неналежним виконанням державним виконавцем своїх обов`язків, що полягають у довготривалій бездіяльності у прийнятті рішення про скасування тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, у зв`язку із складенням на нього адміністративних матеріалів, він втрачав можливість отримати належний дохід для забезпечення та утримання своєї сім`ї. Через втрату заробітку, він постійно зазнавав значних душевних страждань, постійно перебував у стресовому стані, змушений був шукати інші види заробітку для отримання відповідного доходу, змушений був відвідувати судові засідання та доводити свою невинуватість у скоєнні адміністративних правопорушень, наслідком чого був також порушений нормальний уклад життя, порушений сон, у зв`язку з чим зазнав значних моральних страждань.

Рішенням Пустомитівського районногосуду Львівськоїобласті від06червня 2023року позовні вимоги ОСОБА_1 доПустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), Головного управління Державної казначейської Служби України у Львівській області про стягнення моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)на користь ОСОБА_1 30000грн (тридцять тисяч гривень) моральної шкоди.

В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду оскаржив Пустомитівський відділдержавної виконавчоїслужби у Львівському районіЛьвівської областіЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерства юстиції (м. Львів).

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що станом на дату подання позову рішень суду щодо неправомірної бездіяльності/дії державного виконавця відділу ухвалено не було, до дисциплінарної відповідальності у даній справі посадові особи відділу не притягувались. Постановами Франківського районного суду від 30.06.2021 та від 06.09.2021 провадження у справах були закриті у зв`язку з відсутності в діях складу адміністративного відповідальності. Позивачем, не додано доказів, що могли б свідчити про причинно-наслідковий зв`язок між діями посадових осіб відповідача та завданим ОСОБА_1 моральної шкоди.

Просить рішення суду скасувати.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають значення для справи. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ч.1 ст.1173, ст.1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх посадовими або службовими особами при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів та їх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» уразі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно доп.2розділу VІІПорядку взаємодіїМіністерства внутрішніхсправ України,Національної поліціїУкраїни таорганів іосіб,які здійснюютьпримусове виконаннясудових рішеньі рішеньінших органів,затвердженого наказомМіністерства Внутрішніхсправ Українита МіністерстваЮстиції Українивід 30.01.2018№ 64/261/5,тимчасове обмеженняборжника управі керуваннятранспортними засобамиприпиняється напідставі постановидержавного виконавцяу разі: погашенняборжником заборгованостізі сплатиаліментів уповному обсязі; закінчення виконавчого провадження на підставіпунктів 1-3,5,7,9,10частини першої статті 39 Закону.

Постанова державного виконавця надсилається до ЄІС в електронному вигляді з використанням ЕЦП державного виконавця, який виніс відповідну постанову, через АСВП.

Судом встановлено, що на виконанні Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) перебував виконавчий лист №2-1683, виданий 20.07.2005 Стрийським міськрайонним судом Львівської області про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частин із всіх видів заробітку, боржником у якому вказано позивача ОСОБА_1 .

Постановою Головного державного виконавця Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 16.09.2020 про закінчення виконавчого провадження ВП №12961426, закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-1683, виданого 20.07.2005, виданого Стрийським міськрайонним судом Львівської області про стягнення аліментів у розмірі частин із всіх видів заробітку; припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення (а.с.7).

Однак у вказаній постанові не конкретизовано, які саме інші заходи примусового виконання рішення скасовано.

Згідно листа Головного сервісного центру МВС від 09.11.2021 №31/Л-32.91 позивачу було повідомлено, що тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами припиняється на підставі постанови державного виконавця. Така постанова надсилається до Єдиної інформаційної системи МВС в електронному вигляді з використанням кваліфікованого електронного підпису державного виконавця, який виніс відповідну постанову, через Автоматизовану систему виконавчих проваджень Міністерства юстиції України. На цей час в ЄІС МВС відсутня інформація щодо припинення встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винесене 09.03.2018 Пустомитівським РВ ДВС ЗМУМ (м.Львів) (а.с.9).

Крім того, відносно позивача у період після закриття виконавчого провадження, у якому було винесено постанову про обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, було складено протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.3 ст. 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами), зокрема серії ААБ №198476 від 26.04.2021, серії ААБ №197870 від 27.07.2021.

Постановами Франківського районного суду м.Львова від 30.06.2021 та 06.09.2021 провадження у справах були закрито у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. Позивач повідомлявся про розгляд таких протоколів та надавав пояснення про закриття виконавчого провадження.

З матеріалів справи убачається, що постанова про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами була винесена Головним державним виконавцем Пустомитівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) 28.12.2021, тобто зі спливом 1 року після винесення постанови про закінчення виконавчого провадження (а.с.12).

Доказів винесення та надсилання постанови про скасування тимчасового обмеження позивача у праві керування транспортними засобами щодо позивачадо ЄІС в електронному вигляді з використанням ЕЦП державного виконавця, який виніс відповідну постанову, через АСВП, при винесенні постанови про закриття виконавчого провадження відповідачем Пустомитівським відділом державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) не надано, як і не представлено дотримання вказаної процедури скерування постанови від 16.09.2020 про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином судом установлено, що внаслідок бездіяльності відповідача - невинесення постанови про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами при закінченні виконавчого провадження, позивач зазнав моральних страждань, був змушений неодноразово доводити свою невинуватість у суді.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції визначив, що на користь позивача у відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню грошова сума у розмірі 30000,00 грн.

Однак з таким висновком суду в частині визначення суми моральної шкоди колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.

Згідно з положеннями статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, вік та стан здоров`я потерпілого. У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

При цьому слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб`єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов`язкам (ст. 3, 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

Суд, в свою чергу, визначаючи співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам, повинен виходити із засад розумності та справедливості. Однак, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в сумі 30 000,00 грн, не обґрунтував співмірність стягнутої суми засадам розумності та справедливості, обмежившись лише встановленням факту заподіяння моральної шкоди позивачу.

З урахуванням фактичних обставин справи, тривалості порушення прав позивача, важливості для позивача питань, з якими він звертався до відповідача для вирішення, принципів розумності та справедливості колегія суддів вважає, що співмірною завданій шкоді є компенсація у розмірі 10 000,00 грн.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції слід змінити, зменшити розмір відшкодування моральної шкоди до 10000,00 грн

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Пустомитівського відділудержавної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіональногоуправління Міністерства юстиції (м. Львів) задовольнити частково.

Рішення Пустомитівського районногосуду Львівськоїобласті від 06 червня 2023 року змінити.

Стягнути з Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів)на користь ОСОБА_1 10000,00грн моральної шкоди.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено: 11.04.2024

Головуючий

Судді