ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 2-84/2010
провадження № 61-17521 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
заявник - товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал»;
заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , акціонерне товариство «Універсал Банк», Калуський відділ державної виконавчої служби у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Яковишина Зіновія Васильовича, на ухвалу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2019 року у складі судді Юрчака Л. Б. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Баркова В. М., Василишин Л. В., Луганської В. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяви про заміну стягувача
У листопаді 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі.
На обґрунтування заяви вказувало, що в провадженні Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області перебувала справа за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк») до
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 квітня 2010 року позов ПАТ «Універсал Банк» задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 02/958к від 16 листопада 2007 року, станом на 01 вересня 2009 року в розмірі 28 512,35 дол. США, що становить
227 785,60 грн, 6 682,65 дол. США простроченої заборгованості по сумі кредиту, що становить 53 387,69 грн, відсотки в розмірі 3 496,66 дол. США, що становить
27 934,79 грн, а всього 39 135,63 дол. США, що становить 312 654,52 грн та
120,00 грн за інформаційне забезпечення судового процесу та 1 700,00 грн судового збору.
26 травня 2010 року на виконання вказаного рішення суду видано виконавчий лист.
14 березня 2017 року між ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги № UB-OP/17-017.
Відповідно до вказаного договору ТОВ ФК «Кредит-Капітал» отримало право грошової вимоги до осіб, які є боржниками ПАТ «Універсал Банк», включно із правом вимоги до ОСОБА_1 . Рішення суду не виконано.
У зв`язку із зазначеним, просило замінити стягувача у виконавчому листі
з ПАТ «Універсал Банк» на його правонаступника - ТОВ ФК «Кредит-Капітал».
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 04 грудня 2019 року, розглянувши заяву ТОВ ФК «Кредит-Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження, її задоволено.
Замінено стягувача ПАТ «Універсал Банк» його правонаступником ТОВ ФК
«Кредит-Капітал» у справі № 2-84/2010 за позовом ПАТ «Універсал Банк» до
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 02/958к від 16 листопада 2007 року.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв`язку із укладенням між ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» договору про відступлення права вимоги № UB-OP/17-017, останнє набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги, зокрема, до
ОСОБА_1 за кредитним договором № 02/958к від 16 листопада 2007 року.
На переконання суду першої інстанції заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Оскільки ТОВ ФК «Кредит-Капітал» набуло усіх прав первісного кредитора
у зобов`язанні - ПАТ «Універсал Банк», зокрема щодо зобов`язань за кредитним договором, де боржником є ОСОБА_1 , звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає вимогам статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Заявником надано до суду належні і достатні докази на підтвердження правонаступництва у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбулося вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в таких правовідносинах.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Бойка Р. Б., залишено без задоволення. Ухвалу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2019 року залишено без змін.
Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що вибуття первісного кредитора і заміна такого новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду. Реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача
у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Крім того, апеляційний суд дійшов висновку, що заміна кредитора за рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 квітня 2010 року підтверджується інформаційним витягом з реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги № UB-OP/17-017 (а. с. 82), відповідно до якого, ТОВ ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 саме за кредитним договором № 02/958к
від 16 листопада 2007 року на суму 227 785,60 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Яковишин З. В., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права
й порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви
ТОВ ФК «Кредит-Капітал» відмовити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 18 листопада 2023 року касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Яковишина З. В., залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано заявникові сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги. На підтвердження сплати судового збору надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У наданий судом строк представник ОСОБА_2 - адвокат Яковишин З. В., надіслав матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме докази на підтвердження сплати судового збору.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 січня 2024 року відкрито касаційне провадження
у вказаній справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Яковишина З. В., на ухвалу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року, витребувано матеріали цивільної справи № 2-84/2010 з Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області та надано учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
У січні 2024 року матеріали цивільної справи надійшли на адресу Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 березня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Яковишина З. В., мотивована тим, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зокрема, суди не переконалися, якими доказами підтверджено обставини відступлення ПАТ «Універсал Банк» права грошової вимоги до ОСОБА_1 саме за кредитним договором № 02/958к
від 16 листопада 2007 року новому кредитору - ТОВ ФК «Кредит-Капітал».
Зазначає, що відповідно до витягу з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги №UB-OP/17-017 від 14 березня 2017 року, ТОВ ФК «Кредит-Капітал» є правонаступником ПАТ «Універсал Банк» за іншим кредитним договором - № 0209005USD000046, який укладено 07 травня 2008 року із ОСОБА_1 на суму 227 785,60 грн.
Відзив на касаційну скаргу від інших учасників справи до суду не надходили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 квітня 2010 року позов ПАТ «Універсал Банк» задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № 02/958к від 16 листопада 2007 року, станом на 01 вересня 2009 року в розмірі 28 512,35 дол. США, що становить
227 785,60 грн, 6 682,65 дол. США простроченої заборгованості по сумі кредиту, що становить 53 387,69 грн, відсотки в розмірі 3 496,66 дол. США, що становить
27 934,79 грн, а всього 39 135,63 дол. США, що становить 312 654,52 грн та
120,00 грн за інформаційне забезпечення судового процесу та 1 700,00 грн судового збору.
26 травня 2010 року на виконання вказаного рішення суду видано виконавчий лист.
14 березня 2017 року між ПАТ «Універсал Банк» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги № UB-OP/17-017, згідно з умовами якого останнє набуло право вимоги, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № 02/958к від 16 листопада 2007 року, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору про відступлення права вимоги № UB-OP/17-017
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог абзацу 6 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтовується неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (абзац 6
частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Яковишина З. В., підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам закону не відповідають.
Питання процесуального правонаступництва врегульовані частиною першою
статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.
Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Водночас відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.
Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.
У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження
№ 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, виснувала про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 ГПК України, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 цього Кодексу. У такому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 ГПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено в частині п`ятій статті 334 ГПК України.
Подібні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21).
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного в постанові від 15 вересня 2021 року у справі № 727/9430/13-ц щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що указаний висновок не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду в постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 74-75) та від 16 лютого 2021 року у справі
№ 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20, пункт 6.18).
У справі, яка переглядається, ТОВ ФК «Кредит-Капітал»просило суд замінити стягувача з ПАТ «Універсал Банк» на його правонаступника - ТОВ ФК «Кредит-Капітал» у виконавчому листі, виданому на примусове виконання рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 квітня 2010 року у цій справі.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Натомість, замість розгляду заяви про заміну сторони у виконавчому листі, суди розглянули заяву про заміну сторони виконавчого провадження. Таких вимог заявлено не було.
Тобто, суди розглянули заяву, яка не заявлялася, а заява, яка заявлена, не розглянута.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.
Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.
Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.
За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Ураховуючи викладене, Верховний Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій, не з`ясували, чи пред`являвся виконавчий лист до виконання, починаючи з травня
2010 року та у разі пред`явлення виконавчого листа до виконання, які були наслідки завершення виконавчого провадження (закінчення виконавчого провадження чи повернення виконавчого листа без виконання), чи сплинув строк на пред`явлення до виконання виконавчого листа у цій справі на момент звернення ТОВ ФК «Кредит-Капітал» до суду із заявою про заміну стягувача у справі, тому суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов передчасного висновку про задоволення заяви ТОВ ФК «Кредит-Капітал».
З`ясування зазначених обставин має значення для правильного вирішення заяви про заміну стягувача у виконавчому листі чи у виконавчому провадженні.
Отже, враховуючи, що суди, не встановили фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, порушили норми процесуального права, ухвалені ними судові рішення не може вважатися законними і обґрунтованими,
а тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляду до суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що суди, не встановили фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, порушили норми процесуального права, ухвалені ними судові рішення не може вважатися законними і обґрунтованими, а тому підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляду до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду суд першої інстанції має врахувати зазначене, розглянути справу з додержанням вимог матеріального і процесуального права, з`ясувати чи пред`являвся виконавчий лист у цій справі до виконання, результат завершення виконавчого провадження у разі пред`явлення виконавчого листа до виконання та встановити чи не сплив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Щодо судових витрат
Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки Верховний Суд направляє справу на новий розгляд, не ухвалюючи судового рішення по суті спору.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Яковишина Зіновія Васильовича, задовольнити частково.
Ухвалу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 грудня 2019 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,
є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. Ю. Гулейков
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2024 |
Оприлюднено | 12.04.2024 |
Номер документу | 118296811 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Луспеник Дмитро Дмитрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні