Постанова

від 10.04.2024 по справі 335/8468/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 335/8468/20

провадження № 61-15440 св 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвестохіллс Веста»,

відповідачі: ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю «Бізлайн», приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Шавлукова Заїра Арсенівна, приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Вовк (Бургазли) Ірина Іванівна, державне підприємство «Сетам»,

третя особа - приватне підприємство «Новий вимір-2012»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженої відповідальністю «Бізлайн» на постанову Запорізького апеляційного суду від 26 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Кухаря С. В., Крилової О. В., Онищенка Е. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвестохіллс Веста» (далі - ТОВ «ФК» Інвестохіллс Веста») звернулося

до суду з позовом до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Бізлайн» (далі - ТОВ «Бізлайн»), приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області (далі - приватний виконавець) Шавлукової З. А., приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус) ОСОБА_2 , державного підприємства «Сетам (далі - ДП «Сетам»), третя особа - приватне підприємство «Новий вимір-2012» (далі - ПП «Новий

вимір-2012»), про визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання недійсним акта приватного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 27 лютого 2007 року

між акціонерним комерційним банком «Форум» (далі - АКБ «Форум»), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Банк Форум»

(далі - ПАТ «Банк Форум»), правонаступником якого, у свою чергу, є ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», та закритим акціонерним товариством «Інвестиції

та нерухомість» (далі - ЗАТ «Інвестиції та нерухомість») був укладений кредитний договір № 0010/07/07-KLІ, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти у формі відкличної відновлювальної кредитної лінії для рефінансування кредитної заборгованості у відкритому акціонерному товаристві «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»)

та ведення господарської діяльності з максимальним лімітом заборгованості

у сумі 7 380 000,00 грн зі сплатою 22 % річних за користування кредитними коштами, з кінцевим строком повернення до 25 лютого 2009 року.

На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором

28 лютого 2007 року між банком та ЗАТ «Інвестиції та нерухомість» був укладений нотаріально посвідчений іпотечний договір, за яким останнім було передано

в іпотеку банку нерухоме майно, зокрема адміністративну будівлю, інв. № 2500,

літ А-2, А'-2, загальною площею 2 134,5 кв. м, вартістю 9 730 440,00 грн,

що знаходиться у місті Запоріжжі по вулиці Рекордній, 20а. При нотаріальному посвідченні іпотечного договору за заявами іпотекодержателя приватним нотаріусом були внесені записи про реєстрацію обтяження в Державному реєстрі заборон (витяг № 11440380) та Державному реєстрі іпотек (витяг № 11440859).

У зв`язку з невиконанням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором банк звернувся до суду з позовом про стягнення кредитної заборгованості, який було задоволено рішенням Господарського суду Запорізької області від 07 лютого 2012 року у справі № 2/5009/7863/11, яке не оскаржено

і набрало законної сили.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 30 січня 2013 року

у справі № 908/405/13-г порушено провадження про банкрутство ЗАТ «Інвестиції

та нерухомість», а постановою цього самого суду від 30 травня 2013 року товариство визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Крім того, на підставі рішення постійно діючого третейського суду при Українській Торговій Біржі від 17 лютого 2009 року у справі № 000007/09, разом із іншим, вищевказаній будівлі присвоєно нову поштову адресу, а саме: місто Запоріжжя,

вулиця Рекордна, 18В, вона перейшла у власність приватного підприємства «Корпоратив-Групп» (далі - ПП «Корпоратив-Групп»). Відповідач у вказаній третейській справі - ЗАТ «Інвестиції та нерухомість», визнав відповідний позов

ПП «Корпоратив-Групп».

У подальшому, Жовтневим районним судом м. Запоріжжя ухвалою від 03 березня 2009 року було задоволено заяву ПП «Корпоратив-Групп» про видачу виконавчого листа на виконання вказаного рішення третейського суду. 12 березня 2009 року

за ПП «Корпоратив-Групп» було зареєстровано право власності на адміністративну будівлю, літ. літ А-2, А'-2, загальною площею 2 134,5 кв. м, за новою адресою:

АДРЕСА_1. За заявою вказаного підприємства було проведено технічну інвентаризацію адміністративної будівлі, проведено реконструкцію приміщень, площа будівлі була збільшена на 69,6 кв. м.

У березні 2009 року ПП «Корпоратив-Групп» відчужило нерухоме майно

ПП «Корпоратив-Групп № 1», яке на підставі договору міни від 19 травня 2009 року передало майно товариству «Центр здоров`я «Азовець» (далі - ТОВ «ЦЗ «Азовець»).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 січня 2010 року було скасовано ухвалу районного суду від 03 березня 2009 року про видачу

ПП «Корпоратив-Групп» виконавчого листа на виконання рішення третейського суду і при новому розгляді заяви у її задоволенні було відмовлено.

Вироком Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2009 року

у справі № 1-221/10 засуджено посадову особу ЗАТ «Інвестиції та нерухомість»

за підписання відповідного договору з ПП «Корпоратив-Групп», предметом якого була спірна адміністративна будівля.

Тобто правоохоронними органами та відповідними судовими рішеннями було встановлено факт незаконного відчуження предмета іпотеки, яким забезпечено зобов`язання ЗАТ «Інвестиції та нерухомість» за вищевказаним кредитним договором.

Ці обставини підтверджені також постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28 січня 2014 року у справі № 908/2652/13, якою задоволено позов ПАТ «Банк Форум» до ТОВ «ЦЗ «Азовець», третя особа -

ЗАТ «Інвестиції та нерухомість», про визнання права на іпотеку та звернення стягнення на предмет іпотеки. Зазначеним судовим рішенням апеляційну скаргу ПАТ «Банк Форум» задоволено частково, рішення Господарського суду Запорізької області від 17 вересня 2013 року у справі № 908/2652/13 скасовано та прийнято нове рішення у даній справі про задоволення позовних вимог банка. Визнано

за ПАТ «Банк Форум» право на іпотеку згідно з іпотечним договором від 28 лютого 2007 року № 962, укладеним між АКБ «Форум» та ЗАТ «Інвестиції і нерухомість»,

на адміністративну будівлю, літ. А-2, А'-2, розташовану в місті Запоріжжі

по вулиці Рекордній, 18В, реєстраційний номер 26709068, загальною

площею 2 189,4 кв. м, яка належала на праві власності ТОВ «ЦЗ «Азовець». Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме на вказану адміністративну будівлю, заставною вартістю 9 730 440,00 грн, у рахунок погашення заборгованості ЗАТ «Інвестиції та нерухомість» по кредитному договору від 27 лютого 2007 року

№ 0010/07/07-KLI у розмірі 5 226 500,00 грн (заборгованість по кредиту)

та у розмірі 596 116,84 грн (заборгованість по процентам), за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, шляхом проведення прилюдних торгів.

Підставою для звернення банка до суду з указаним позовом стало невиконання ЗАТ «Інвестиції та нерухомість» своїх кредитних зобов`язань. Проте, банк не зміг виконати вищезазначене рішення суду, так як спірне нерухоме майно неодноразово незаконно відчужувалося третім особам.

У цій частині посилається на обставини, встановлені судом при розгляді справи

№ 908/5282/15 за позовом «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес центр «Рекорд» (далі -

ТОВ «БЦ «Рекорд»), приватного підприємства «Аркадія Мелас» (далі - ПП «Аркадія Мелас»), третя особа - ОСОБА_3 , про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в якій, разом із іншим, установлено факт реєстрації права власності на спірну адміністративну будівлю за ТОВ «БЦ «Рекорд», яке, в свою чергу, відчужило

її ПП «Аркадія Мелас» та ОСОБА_3 , за якими і було зареєстровано на той час право власності на спірне майно, по 1/2 частині за кожним із них.

27 грудня 2017 року ОСОБА_3 передала 1/2 частину об`єкта нерухомості

до статутного капіталу ТОВ «Бізлайн». Метою цього було уникнення виконання судового рішення у справі № 335/11670/17 за позовом ПАТ «Банк Форум»

до ОСОБА_3 , ПП «Новий вимір-2012» (який став власником іншої 1/2 частини майна, яка належала ПП «Аркадія Мелас») про звернення стягнення на предмет іпотеки. Провадження у цій справі було відкрито 04 грудня 2017 року.

У лютому 2019 року відповідно до рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22 лютого 2019 року № 644 відбулися відкриті торги (голландський аукціон) щодо реалізації (продажу права вимоги) за лотом № F35GL40580, до якого включені права вимоги боргу за кредитним договором від 27 лютого 2007 року

№ 0010/07/07-КLІ, укладеним між банком та ЗАТ «Інвестиції та нерухомість». Результати проведення відкритих електронних торгів оформлені протоколом

№ UA-EA-2019-01-31-000076-b, переможцем стало товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» (далі - ТОВ «ФК «Веста»),

яке уклало з банком договір № 0002/19/16 про відступлення права вимоги.

06 серпня 2019 року рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «ФК «Веста» прийнято рішення про зміну найменування на ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста».

08 серпня 2019 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних

осіб-підприємців та громадських формувань здійснено запис про державну реєстрації зміни найменування юридичної особи. Тому ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» є правонаступником ПАТ «Банк Форум» по кредитному та іпотечному договорах.

У серпні 2019 року ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ «Бізлайн», ПП «Новий вимір-2012»

про звернення стягнення на предмет іпотеки. Товариство вважало, що у зв`язку

із незаконним вибуттям предмета іпотеки із власності ліквідованого

ЗАТ «Інвестиції та нерухомість» відповідальність перед новим іпотекодержателем настала у нових власників: ТОВ «Бізлайн» та ПП «Новий вимір-2012».

Ухвалою цього суду від 19 серпня 2019 року відкрито провадження у справі

№ 908/2147/19, вжито заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на нерухоме майно, частина якого належить на праві приватної власності ТОВ «Бізлайн», частина якого належить на праві приватної власності ПП «Новий вимір-2012», а саме: адміністративну будівлю, літ. А-2, А'-2, загальною площею 2 189,4 кв. м, адреса: Запорізька область, АДРЕСА_1, до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили;

- заборони державним реєстраторам та будь-яким іншим особам на користь

ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» здійснювати будь-які дії щодо реєстрації відчуження (купівлі-продажу, міни, дарування тощо) щодо нерухомого майно, частина якого належить на праві приватної власності ТОВ «Бізлайн» та частина якого належить на праві приватної власності ПП «Новий вимір-2012», а саме: адміністративної будівлі, літ. А-2, А'-2, загальною площею 2 189,4 кв. м, адреса: Запорізька область, АДРЕСА_1, до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили.

Вказаний арешт та заборона відчуження нерухомого майна зареєстровані

у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

12 серпня 2020 року ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» було виявлено,

що при примусовому виконанні за виконавчим провадженням № НОМЕР_1 приватним виконавцем Шавлуковою З. А. здійснено незаконні дії щодо майна,

що належить ТОВ «Бізлайн» (боржнику), а саме щодо 1/2 частини адміністративної будівлі, літ. А-2, А'-2, загальною площею 2 189,4 кв. м, адреса:

АДРЕСА_1 , яке є предметом спору у справі № 908/2147/19. Стягувачем за вищевказаним виконавчим провадження є ОСОБА_1 .

Зокрема, згідно з протоколами від 24 квітня 2020 року № 476687, від 28 травня 2020 року № 481974, від 30 червня 2020 року № 487424 торги щодо реалізації

1/2 частини вищевказаної адміністративної будівлі не відбулися у зв`язку

із відсутністю допущених учасників. Таким чином, вищевказана частина нерухомого майна, не дивлячись на чинний арешт та заборону його відчуження,

які зареєстровані ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» на підставі ухвали Господарського суду Запорізької області від 19 серпня 2019 року у справі № 908/2147/19, незаконно передана приватним виконавцем на примусову реалізацію шляхом проведення електронних торгів ДП «Сетам», без врахування майнових прав товариства на вищевказаний об`єкт нерухомого майна. 15 вересня 2020 року виявлено, що приватним нотаріусом Вовк І. І. видано відповідне свідоцтво

про право власності від 07 вересня 2020 року.

Разом із цим, ураховуючи чинні арешт та заборону на відчуження майна, приватний виконавець не мав права передавати таке майно ДП «Сетам» для його реалізації. У цій частині позивач посилався на відповідні норми Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та положення Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція).

При цьому оцінка спірної частини майна, визначена у рамках відповідного виконавчого провадження, не відповідає реальному розміру вартості майна, вона є заниженою, що також указує на незаконність торгів.

Крім того, 17 вересня 2020 року Господарським судом Запорізької області у справі № 908/2147/19 задоволено позов ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» до ТОВ «Бізлайн», ПП «Новий вимір-2012» про звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - 1/2 частини нерухоме майно, а саме

на адміністративну будівлю, літ. А-2, А'-2, загальною площею 2 189,4 кв. м, адреса: Запорізька область, АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ТОВ «Бізлайн», на користь ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, визначеною при його примусовому виконанні, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, в рахунок погашення заборгованості у розмірі 5 822 616,84 грн за кредитним договором

від 27 лютого 2007 року № 0010/07/07-КІЛ, з урахуванням додаткових угод

до нього, що складається з: 5 226 500,00 грн - заборгованість по кредиту;

596 116,84 грн - заборгованість по відсотках за користування кредитом. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - 1/2 частини нерухоме майно, а саме

на адміністративну будівлю, літ. А-2, А'-2, загальною площею 2 189,4 кв. м, адреса: Запорізька область, АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ПП «Новий вимір-2012», на користь ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, визначеною при його примусовому виконанні, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, в рахунок погашення заборгованості у розмірі 5 822 616,84 грн за кредитним договором

від 27 лютого 2007 року № 0010/07/07-КLІ з урахуванням додаткових угод

до нього, що складається з: 5 226 500,00 грн - заборгованість по кредиту;

596 116,84 грн - заборгованість по відсотках за користування кредитом.

Тобто у судовому порядку (справа № 908/2147/19) визнано, що ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», як новий іпотекодержатель, має право звернути стягнення

на вищевказане нерухоме майно, як на предмет іпотеки.

Позивач уважав, що приватним виконавцем не враховано право ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» на спірне нерухоме майно, наявність відповідного арешту, чим порушено відповідні норми Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про іпотеку», що свідчить про недійсність вищевказаних електронних торгів та відповідного акта приватного виконавця про передачу майна стягувачу, свідоцтва про право власності на 1/2 частину вказаної адміністративної будівлі, виданого на ім`я ОСОБА_1 .

Посилаючись на статті 203, 215 ЦК України позивач указував, що ним обрано належний спосіб судового захисту свого порушеного права.

З урахуванням наведеного, ТОВ «ФК» Інвестохіллс Веста» просило суд:

- визнати недійсними результати електронних торгів, оформлені протоколами:

від 24 квітня 2020 року № 476687, від 28 травня 2020 року № 419444, від 30 червня 2020 року № 487424, щодо реалізації 1/2 адміністративної будівлі, літ. А-2, А'-2, загальною площею 2 189,4 кв. м, адреса: Запорізька область, АДРЕСА_1;

- визнати недійсним акт приватного виконавця Шавлукової З. А. про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 31 липня 2020 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на 1/2 частину адміністративної будівлі, літ. А-2, А'-2, загальною площею 2 189,4 кв. м, адреса: Запорізька область, АДРЕСА_1, від 07 вересня

2020 року;

- вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 січня

2023 року у складі судді Крамаренко І. А. у задоволенні позову ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста»

є правонаступником ПАТ «»Банк Форум» за кредитним договором від 27 лютого 2007 року № 0010/07/07-KLI та іпотечним договором, укладеним на забезпечення його виконання між банком та ЗАТ «Інвестиції та нерухомість». При цьому

в судовому порядку за банком визнано право на іпотеку на спірну адміністративну будівлю та звернуто стягнення на предмет іпотеки (справа № 908/2652/13), проте останній не виконав це судове рішення, а спірне нерухоме майно у подальшому неодноразово відчужувалося.

Станом на час проведення торгів у відповідних державних реєстрах були відсутні записи про те, що спірне майно є предметом іпотеки, а отже, звернення стягнення на майно приватним виконавцем здійснювалося у загальному порядку,

без урахування особливостей, передбаченим Законом України «Про іпотеку». Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19 серпня 2019 року

у справі № 908/2147/19 було накладено арешт на нерухоме майно, окремі частини якого належать на праві приватної власності ТОВ «Бізлайн»

та ПП «Новий вимір-2012», а саме на адміністративну будівлю, літ. А-2, А'-2, загальною площею 2 189,4 кв. м, розташовану за адресою: Запорізька область, АДРЕСА_1. Проте, зазначене не перешкоджало приватному виконавцю здійснювати звернення стягнення на майно шляхом передачі майна на примусову реалізацію. При цьому приватний виконавець повідомив ДП «Сетам» про наявність всіх обтяжень, вказана інформація була відображена на сторінці торгів. Тобто приватним виконавцем дотримано вимоги законодавства щодо процедури звернення стягнення на майно боржника.

Суд першої інстанції зазначив, що позивач правомірно звернувся за захистом свого порушеного речового права і має законний інтерес у визнанні недійсними електронних торгів. Разом із цим, обраний позивачем спосіб судового захисту

не призведе до поновлення його порушеного права. Позивач уважає себе іпотекодержателем спірної адміністративної будівлі, однак визнання у судовому порядку недійсними електронних торгів не призведе до повернення частини майна позивачу, який не є стороною відповідного правочину. При цьому судом

не встановлено недобросовісності дій стягувача у виконавчому провадженні - ОСОБА_1 , як і порушення законних прав позивача у результаті проведення електронних торгів, істотних порушень законодавства при їх проведенні.

Суд першої інстанції вказав, що відсутні підстави та необхідність для захисту прав позивача шляхом визнання недійсними електронних торгів із реалізації нерухомого майна, визнання недійсним акта приватного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, оскільки такі вимоги є необґрунтованими, вони не доведені належними та допустимими доказами.

Крім того, районний суд не врахував судові рішення у справі № 908/2147/19

та у справі № 335/10027/20, оскільки вони ухвалені та набрали законної сили після здійснення дій щодо реалізації спірного нерухомого майна.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Запорізького апеляційного суду від 26 вересня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» задоволено частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10 січня 2023 року скасовано та прийнято нову постанову.

Позов ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» задоволено частково.

Визнано недійсними результати електронних торгів, оформлені протоколом

№ 476687 проведення електронних торгів від 24 квітня 2020 року щодо реалізації 1/2 частини адміністративної будівлі, літ. А-2, А'-2, загальною

площею 2 189,4 кв. м, адреса:

Запорізька область, АДРЕСА_1 .

Визнано недійсними результати електронних торгів, оформлені протоколом

№ 419444 проведення електронних торгів від 28 травня 2020 року щодо реалізації 1/2 частини адміністративної будівлі, літ. А-2, А'-2, загальною

площею 2 189,4 кв. м, адреса:

Запорізька область, АДРЕСА_1 .

Визнано недійсними результати електронних торгів, оформлені протоколом

№ 487424 проведення електронних торгів від 30 червня 2020 року щодо реалізації 1/2 частини адміністративної будівлі, літ. А-2, А'-2, загальною

площею 2 189,4 кв. м, адреса:

Запорізька область, АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним акт приватного виконавця Шавлукової З. А. про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 31 липня 2020 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на 1/2 частину адміністративної будівлі, літ. А-2, А'-2, загальною площею 2 189,4 кв. м, адреса: Запорізька область, АДРЕСА_1 , від 07 вересня 2020 року, посвідчено приватним нотаріусом Вовк І. І., зареєстровано в реєстрі за № 5575.

У задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» до приватного нотаріуса ОСОБА_2 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ТОВ «Бізлайн», приватного виконавця

Шавлукової З. А., ДП «Сетам» на користь ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» витрати

по сплаті судового збору за подання позову та апеляційної скарги по 6 568,75 грн із кожного.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», як законний правонаступник ПАТ «Банк Форум», звернулося до нових власників спірного майна: ТОВ «Бізлайн», ПП «Новий вимір-2012», із позовом

про звернення стягнення на предмет іпотеки. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19 серпня 2019 року відкрито провадження у справі

№ 908/2147/19 й вжито заходи забезпечення позову шляхом: накладення арешту на спірне нерухоме майно, окремі частини якого належить на праві приватної власності ТОВ «Бізлайн», ПП «Новий вимір-2012», до вирішення спору по суті

та набрання рішенням у даній справі законної сили; заборони державним реєстраторам та будь-яким іншим особам на користь ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» здійснювати будь-які дії щодо реєстрації відчуження (купівлі-продажу, міни, дарування тощо) щодо вказаного нерухомого майно. Вищевказаний арешт

та заборона відчуження нерухомого майна зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Разом із цим, 1/2 частина спірного майна, яка належала ТОВ «Бізлайн»,

не зважаючи на чинний арешт та заборону його відчуження, незаконно була передана приватним виконавцем Шавлуковою З. А. на примусову реалізацію шляхом проведення електронних торгів.

У спірних правовідносинах приватним виконавцем були порушені вимоги

статей 48, 52 Закону України «Про виконавче провадження», статті 41

Закону України «Про іпотеку», що тягне за собою недійсність електронних торгів

та акта приватного виконавця про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу. Зазначене, як наслідок, тягне за собою недійсність свідоцтва про право власності на 1/2 частину адміністративної будівлі, літ. А- 2, А'-2, загальною

площею 2 189,4 кв. м, яка розташована за адресою:

Запорізька область, АДРЕСА_1 , виданого 07 вересня 2020 року

на ім`я ОСОБА_1 .

Крім того, 17 вересня 2020 року Господарським судом Запорізької області у справі № 908/2147/19 задоволено позов ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» до ТОВ «Бізлайн» та ПП «Новий вимір-2012» й звернуто стягнення на предмет іпотеки - 1/2 частину спірного нерухомого майна, яка належить на праві приватної власності

ТОВ «Бізлайн» та 1/2 частину спірного нерухомого майна, яка належить на праві приватної власності ПП «Новий вимір-2012», на користь ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» шляхом проведення прилюдних торгів у рахунок погашення заборгованості

за кредитним договором у розмірі 5 822 616,84 грн, яке набрало законної сили

03 березня 2021 року.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 лютого

2022 року у справі № 335/10027/20, яке набрало законної сили 19 жовтня

2022 року, позовні вимоги ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» до ОСОБА_1 ,

ТОВ «Бізлайн», приватного нотаріуса Швецової О. С., треті особи: приватний виконавець Шавлукова З. А., ПП «Новий вимір-2012», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, визнання недійсним правочину, задоволено частково. Зокрема, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований 23 червня 2020 року приватним нотаріусом Швецовою О. С. у реєстрі за № 1041.

Тобто визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис нотаріуса,

в процесі виконання якого було передано ОСОБА_1 , як стягувачу, у рахунок погашення боргу 1/2 частину спірної адміністративної будівлі.

Позивачем доведено, що внаслідок вчинення в межах виконавчого провадження дій щодо виконання виконавчого напису нотаріуса, який в подальшому було визнано таким, що не підлягає виконанню, виставлено на реалізацію на торгах спірне майно, за наслідками яких стягувачу - ОСОБА_1 , було незаконно передано в рахунок погашення боргу у розмірі 12 000,00 грн у власність нерухоме майно, яке було предметом іпотеки, і відповідно до звіту про оцінку майна вартість якого складала 2 696 422,00 грн.

Апеляційний суд уважав, що позивач довів наявність свого порушеного права,

як іпотекодержателя, та обрав ефективний спосіб судового захисту порушеного права.

Апеляційний суд відмовив позивачу в частині вимог до приватного нотаріуса,

так як нотаріус не може бути відповідачем у спорах, що виникають із цивільних правовідносин, пов`язаних із вчиненою нотаріальною дією. Нотаріус

є відповідачем у справі лише в разі оскарження відмови від вчинення нотаріальної дії або процедури її вчинення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження до Верховного Суду

У жовтні 2023 року ТОВ «Бізлайн» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Підставами касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема: судом застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду; судом не досліджено докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389

ЦПК України).

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувсядо Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2023 року касаційну скаргу

ОСОБА_1 залишено без руху, надано заявнику строк на усунення недоліків касаційної скарги, його попереджено про наслідки невиконання ухвали.

Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2023 року заперечення ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» на відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 повернуто заявникові без розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ «Бізлайн», після усунення недоліків касаційної скарги, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року, витребувано із районного суду вищевказану цивільну справу. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу, надано строк для його подання.

У січні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто заявникові.

Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2024 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ТОВ «Бізлайн» мотивована тим, що суд апеляційної інстанції зробив помилкові висновки по суті вирішення спору, не надав оцінку поданим сторонам доказам, не врахував відповідну судову практику Верховного Суду.

Зазначає, що у лютому 2007 року між АКБ «Форум» та ЗАТ «Інвестиції

та нерухомість» було укладено кредитний договір, який забезпечено іпотекою - адміністративною будівлею, інв. № 2500, що знаходиться у

місті Запоріжжі по вулиці Рекордній, 20а . На цей об`єкт нерухомості не було накладено обтяжень.

У грудні 2015 року ТОВ ПП «Аркадія Мелас», ОСОБА_3 набули у власність адміністративну будівлю, літ. А-2, А'-2, що знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 , по 1/2 частині кожен, на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ТОВ «БЦ «Рекорд». Даний факт підтверджує,

що вказане нерухоме майно не перебувало під арештом, обтяженням, іпотекою. Цей договір є правомірним.

У подальшому ОСОБА_3 , яка на законних підставах набула у власність

1/2 частину спірної адміністративної будівлі, передала майно у статутний капітал ТОВ «Бізлайн». При цьому ТОВ «Бізлайн» не має відношення до ЗАТ «Інвестиція

та нерухомість», тобто воно не набуває статусу нового іпотекодавця.

Вважає безпідставним посилання позивача на те, що відповідним рішенням третейського суду було змінено адресу адміністративної будівлі, зокрема

з вулиці Рекордна, 20а на вулицю Рекордна, 18В, оскільки ані банк, ані позивач

не вживали заходів щодо реєстрації іпотеки за новою адресою. Суд апеляційної інстанції не надав правову оцінку даному факту. У цій частині посилається

на судову практику Верховного Суду.

Крім того, ЗАТ «Інвестиції та нерухомість» ліквідовано, що також підтверджено судовими рішеннями у справі № 908/405/13-г, тому відповідні кредитні зобов`язання останнього є погашеними (ухвала Господарського суду Запорізької області від 23 квітня 2015 року у справі № 908/405/13-г).

Зазначає, що спірне майно, яке належало ТОВ «Бізлайн», уже йому не належить. Його власником є ОСОБА_1 - стягувач у виконавчому провадженні,

де товариство було боржником. Правові відносини між ними були врегульовані нормами Закону України «Про виконавче провадження».

Станом на час проведення електронних торгів у відповідних державних реєстрах були відсутні записи про те, що спірне майно є предметом іпотеки, а тому звернення стягнення на майно здійснювалося у загальному порядку,

без урахування норм Закону України «Про іпотеку». Станом на час проведення торгів у судовому порядку (справа № 908/2147/19) було накладено арешт

на нерухоме майно, частина якого належала на праві власності ТОВ «Бізлайн» (вулиця Рекордна, 18В). Ці обтяження були повідомлені ДП «Сетам», відповідна інформація була відображена на сторінці торгів. Тобто приватним виконавцем дотримано вимоги законодавства при процедурі звернення стягнення на майно боржника.

Крім того, суд апеляційної інстанції розглянув справу без участі всіх відповідачів, зокрема приватного нотаріуса, приватного виконавця та ДП «Сетам», а також третьої особи, не з`ясувавши причини неявки цих осіб у судове засідання.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У січні 2024 року ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ТОВ «Бізлайн», в якому викладено аргументи щодо необґрунтованості касаційної скарги.

Крім того, товариство просить закрити касаційне провадження у справі, оскільки касаційна скарга не містить підстав касаційного оскарження, передбачених нормами ЦПК України, так як правові висновки, на які посилається заявник касаційної скарги, не є подібними до справи, яка переглядається Верховним Судом. При цьому заявник касаційної скарги не обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

27 лютого 2007 року між АКБ «Форум» та ЗАТ «Інвестиції та нерухомість»

був укладений кредитний договір №0010/07/07-KLІ, за яким банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти у формі відкличної відновлювальної кредитної лінії для рефінансування кредитної заборгованості у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ведення господарської діяльності з максимальним лімітом заборгованості у сумі 7 380 000,00 грн зі сплатою 22 % річних за користування кредитними коштами, з кінцевим строком повернення до 25 лютого 2009 року

(а. с. 102-106, т. 1).

На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором

28 лютого 2007 року між АКБ «Форум» та ЗАТ «Інвестиції та нерухомість»

був укладений іпотечний договір, за яким товариством було передано в іпотеку банку нерухоме майно - адміністративну будівлю інв. № 2500, літ А-2, А'-2, загальною площею 2134,5 кв. м, вартістю 9 730 440,00 грн, що знаходиться

у місті Запоріжжі по вулиці Рекордній, 20а (а. с. 116-119, т. 1). При нотаріальному посвідченні іпотечного договору за заявами іпотекодержателя приватним нотаріусом були внесені записи про реєстрацію обтяження в Державному реєстрі заборон (витяг № 11440380) та Державному реєстрі іпотек (витяг 11440859).

До вищевказаних договорів укладалися відповідні додаткові угоди та договори.

Рішенням третейського суду від 07 лютого 2009 року виділено адміністративну будівлю в окрему поштову адресу, їй присвоєно нову поштову адресу:

АДРЕСА_1, право власності на адміністративну будівлю літ. А-2, А'-2, загальною площею 2 134,5 кв. м, перейшло у власність

ПП «Корпоратив-Групп».

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03 березня 2009 року

у справі № 6-64 2009 р. задоволено заяву ПП «Корпоратив-Груп» про видачу виконавчого листа для виконання рішення постійно діючого третейського суду при Українській Товарній Біржі від 17 лютого 2009 року у справі № 000007/09.

ПП «Корпоратив-Групп» на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 31 березня 2009 року відчужило адміністративну будівлю, літ.А-2, А'-2, загальною площею 2 204,1 кв. м, і замощення І, розташовані

за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя вулиця Рекордна, 18В,

ПП «Корпоратив-Групп № 1».

19 травня 2009 року ПП «Корпоратив-Групп № 1» на підставі нотаріально посвідченого договору міни передало вищевказану адміністративну будівлю

у власність ТОВ «ЦЗ «Азовець».

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 січня 2010 року скасована ухвала Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03 березня

2009 року про видачу ПП «Корпоратив-Групп» виконавчого листа на виконання вищевказаного рішення третейського суду і при новому розгляді справи

у задоволенні заяви ПП «Корпоратив-Групп» про видачу виконавчого листа було відмовлено.

ПАТ «Банк Форум» зверталося до Господарського суду Запорізької області

з позовом до ЗАТ «Інвестиції та нерухомість» про стягнення заборгованості

за кредитним договором.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07 лютого 2012 року

у справі № 2/5009/7863/11 позовні вимоги ПАТ «Банк Форум» задоволено.

ПАТ «Банк Форум» зверталося до суду з позовною заявою до ТОВ «ЦЗ «Азовець», третьої особи - ЗАТ «Інвестиції та нерухомість», про визнання права на іпотеку, звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17 вересня 2013 року

у справі № 908/2652/13 відмовлено в задоволенні позовних вимог ПАТ «Банк Форум».

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28 січня 2014 року у справі № 908/2652/13 апеляційну скаргу ПАТ «Банк Форум» задоволено частково. Рішення Господарського суду Запорізької області від 17 вересня 2013 року скасовано. Прийнято нове рішення. Позовні вимоги ПАТ «Банк Форум» задоволено. Визнати за ПАТ «Банк Форум» право на іпотеку, згідно з іпотечним договором від 28 лютого 2007 року № 962, укладеним між АКБ «Форум»

та ЗАТ «Інвестиції і нерухомість», на адміністративну будівлю, літ. А-2, А'-2, розташовану в місті Запоріжжі по вулиці Рекордній, 18В, реєстраційний номер 26709068, загальною площею 2 189,4 кв. м, яка належить на праві власності

ТОВ «ЦЗ «Азовець». Звернуто стягнення на предмет іпотеки: адміністративну будівлю, літ.А-2, А'-2, загальною площею 2 189,4 кв. м, розташовану

в місті Запоріжжі по вулиці Рекордна, 18В, реєстраційний номер 26709068,

яка належить на праві власності ТОВ «ЦЗ «Азовець», заставною вартістю

9 730 440,00 грн, у рахунок погашення заборгованості ЗАТ «Інвестиції

та нерухомість» по кредитному договору від 27 лютого 2007 року № 0010/07/07-KLI у розмірі: 5 226 500,00 грн - заборгованість по кредиту; 596 116,84 грн - заборгованість по процентам, за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, шляхом проведення прилюдних торгів. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Доручено Господарському суду Запорізької області видати судові накази (а. с. 59-64, т. 1).

У подальшому, право власності на вказану адміністративну будівлю перейшло

до ПП «Аркадія Мелас» (1/2 частини) та до ОСОБА_3 (1/2 частина)

(а. с. 210 зворот-212, т. 1).

27 грудня 2017 року ОСОБА_3 передала 1/2 частину об`єкта до статутного капіталу ТОВ «Бізлайн» (а. с. 214, т. 1).

Власником 1/2 частини майна, яка належала ПП «Аркадія Мелас», став ПП «Новий вимір-2012».

Вказане підтверджується відповідною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухового майна (а. с. 28-33, т. 1).

21 лютого 2019 року відповідно до рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №644 від 22.02.2019 відбулись відкриті торги (голландський аукціон)

щодо реалізації (продажу права вимоги) за лотом № F35GL40580, до якого включені права вимоги боргу за кредитним договором № 0010/07/07-КLІ

від 27 лютого 2007 року, укладеним між ПАТ «Банк Форум» та ЗАТ «Інвестиції

та нерухомість», предметом забезпечення якого є будівля, що є предметом спору про звернення стягнення на предмет іпотеки у даній справі. Відповідно

до результатів проведення відкритих електронних торгів, що були оформлені протоколом №UA-EA-2019-01-31-000076-b від 21.02.2019 переможцем стало

ТОВ «ФК «Веста». За результатами торгів, між АТ «Банк «Форум» та ТОВ «ФК «Веста» (новий кредитор) був укладений договір №0002/19/16 про відступлення прав вимог від 21 лютого 2019 року.

06 серпня 2019 року рішенням Загальних зборів учасників ТОВ «ФК «Веста» прийнято рішення про зміну найменування товариства на ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» (а. с. 35, т. 1).

08 серпня 2019 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних

осіб-підприємців та громадських формувань здійснено запис про державну реєстрації зміни найменування юридичної особи (а. с. 34, т. 1).

ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» є правонаступником ПАТ «Банк Форум»

по кредитному та іпотечному договорах (а. с. 46-47, 48-49, 50-55, т. 1).

У серпні 2019 року ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ «Бізлайн», ПП «Новий вимір-2012»

про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалами Господарського суду Запорізької області від 19 серпня 2019 року відкрито провадження у справі № 908/2147/19 за вищевказаним позовом,

заяву ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на нерухоме майно, частина якого належить на праві приватної власності ТОВ «Бізлайн» та частина якого належить на праві приватної власності ПП «Новий вимір-2012», а саме: адміністративну будівлю, літ. А-2, А'-2, загальною площею 2 189,4 кв. м, адреса: Запорізька область, АДРЕСА_1, до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили;

- заборони державним реєстраторам та будь-яким іншим особам на користь

ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» здійснювати будь-які дії щодо реєстрації відчуження (купівлі-продажу, міни, дарування тощо) щодо нерухомого майно, частина якого належить на праві приватної власності ТОВ «Бізлайн» та частина якого належить на праві приватної власності ПП «Новий вимір-2012», а саме: адміністративної будівлі, літ. А-2, А'-2, загальною площею 2 189,4 кв. м, адреса: Запорізька область, АДРЕСА_1, до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили.

Стягувачем за даною ухвалою є ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», боржниками

за даною ухвалою є: ТОВ «Бізлайн», ПП «Новий вимір-2012» (а. с. 73-75, 76-77, т. 1).

На виконанні приватного виконавця Шавлукової З. А. перебувало зведене виконавче провадження № НОМЕР_2 щодо стягнення грошових коштів

з боржника - ТОВ «Бізлайн», за яким стягувачами були: ТОВ «Будівельна компанія «Партнер Груп» (далі - ТОВ «БК «Партнер Груп») та ОСОБА_1 (а. с. 170-

250, т. 1).

Відповідно до постанови приватного виконавця Шавлукової З. А. про відкриття виконавчого провадження від 06 лютого 2020 року відкрито виконавче провадження № 61186710 із виконання виконавчого напису № 61, виданого

24 січня 2020 року приватним нотаріусом Коноваловою Л. С. про стягнення

з ТОВ «Бізлайн» на користь ТОВ «БК «Партнер Груп» заборгованості у розмірі

352 319,63 грн (а. с. 175-176, т. 1).

17 лютого 2020 року приватним виконавцем було винесено постанову про опис

та арешт майна, належного боржнику - ТОВ «Бізлайн», а саме: 1/2 частини адміністративної будівлі, літ. А-2, А'-2, розташовану за адресою: місто Запоріжжя,

вулиця Рекордна, 18В (а. с. 208 зворот-210, т. 1).

02 березня 2020 року приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні - з метою визначення вартості арештованого майна для передачі його на примусову реалізацію (а. с. 207-208, т. 1).

20 березня 2020 року від товариства з обмеженою відповідальністю «Земля Плюс 2006» (далі - ТОВ «Земля Плюс 2006») на адресу приватного виконавця надійшов Звіт про оцінку майна, згідно з якого вартість 1/2 частини адміністративної будівлі, літ. А-2, А'-2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, складала 2 696 422,00 грн (а. с. 190-202, т. 1).

У березні 2020 року заявку на реалізацію арештованого майна було передано

ДП «СЕТАМ» для проведення електронних торгів (а. с. 224-225, т. 1).

Згідно з протоколом проведення електронних торгів від 24 квітня 2020 року

№ 476687 торги по лоту № 412845 із реалізації майна - 1/2 частини адміністративної будівлі, літ. А-2, А'-2, загальною площею 2 189,4 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , не відбулися

у зв`язку з відсутністю допущених учасників (а. с. 131, 230, т. 1).

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів від 28 травня 2020 року

№ 481974 торги по лоту № 419444 з реалізації вищевказаного майна не відбулися

у зв`язку з відсутністю допущених учасників (а. с. 132, т. 1).

Згідно з постановою приватного виконавця Шавлукової З. А. про відкриття виконавчого провадження від 24 червня 2020 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 із виконання виконавчого напису № 1041, виданого

23 червня 2020 року приватним нотаріусом Швецовою О. С. про стягнення

з ТОВ «Бізлайн» на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 12 000,00 грн (а. с. 234 зворот, 235-236, т. 1).

Постановою приватного виконавця Шавлукової З. А. про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 24 червня 2020 року об`єднано виконавчі провадження № 61186710, № НОМЕР_1 у зведене виконавче провадження № НОМЕР_2 (а. с. 238, т. 1).

Згідно з протоколом проведення електронних торгів від 30 червня 2020 року

№ 487424 торги по лоту № 424443 із реалізації вищевказаного майна не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників (а. с. 133, 239, т. 1).

01 липня 2020 року приватним виконавцем було направлено повідомлення стягувачам про вирішення питання щодо залишення майна за собою у рахунок погашення боргу.

30 липня 2020 року до приватного виконавця надійшла заява стягувача - ОСОБА_1 , згідно з якою він виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно (а. с. 239 зворот, т. 1).

Інший стягувач за зведеним виконавчим провадженням від залишення за собою майна відмовився.

31 липня 2020 року приватним виконавцем було винесено постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу за виконавчим провадженням

№ НОМЕР_1 (яке входило до складу зведеного виконавчого провадження

№ НОМЕР_2), а також складено відповідний акт (а. с. 245 зворот-246,

246 зворот-247, т. 1).

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Державний реєстр іпотек не містив записів про те, що зазначене майно є предметом іпотеки.

Звернення стягнення на вказане майно здійснювалося у загальному порядку,

без урахування особливостей, передбаченим Законом України «Про іпотеку».

07 вересня 2020 року видано свідоцтво про право власності на 1/2 частину адміністративної будівлі, літ. А-2, А'-2, загальною площею 2 189,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Вовк І. І., зареєстровано у реєстрі за № 5575 (а. с. 5, т. 2).

17 вересня 2020 року Господарським судом Запорізької області у справі

№ 908/2147/19 задоволено позов ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» до ТОВ «Бізлайн» та ПП «Новий вимір-2012», третя особа - ОСОБА_3 , про звернення стягнення

на предмет іпотеки. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - 1/2 частину нерухоме майно, а саме: адміністративна будівля, літ. А-2, А'-2, загальною

площею 2 189,4 кв. м, адреса: АДРЕСА_1 (номер 26709068), яка належить на праві приватної власності ТОВ «Бізлайн», на користь ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» шляхом проведення прилюдних торгів за ціною визначеною при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом

на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, в рахунок погашення заборгованості у розмірі 5 822 616,84 грн за кредитним договором від 27 лютого 2007 року № 0010/07/07-КLI з урахуванням додаткових угод до нього,

що складається з: 5 226 500,00 грн - заборгованість по кредиту; 596 116,84 грн - заборгованість по відсотках за користування кредитом. Звернуто стягнення

на предмет іпотеки - 1/2 частину нерухоме майно, а саме: адміністративна будівля, літ. А-2, А'-2, загальною площею 2 189,4 кв. м, адреса: Запорізька область,

АДРЕСА_1 (номер 26709068), яка належить на праві приватної власності ПП «Новий вимір-2012», на користь ТОВ «ФК «Інвестохілс Веста» шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, визначеною при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, в рахунок погашення заборгованості у розмірі 5 822 616,84 грн за кредитним договором

від 27 лютого 2007 року №0010/07/07-КLI з урахуванням додаткових угод до нього, що складається з: 5 226 500,00 грн - заборгованість по кредиту; 596 116,84 грн - заборгованість по відсотках за користування кредитом. Вирішено питання понесених судових витрат. Вирішено видати накази після набрання рішенням законної сили.

Вказане судове рішення ухвалено після проведення електронних торгів та видачі свідоцтва ОСОБА_1 на 1/2 частину спірної адміністративної будівлі, воно набрало законної сили 03 березня 2021 року.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01 лютого

2022 року у справі № 335/10027/20 за позовом ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста»

до ОСОБА_1 , ТОВ «Бізлайн», приватного нотаріуса Швецової О. С., треті особи: приватний виконавець Шавлукова З. А., приватне підприємство «Новий вимір-2012», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, визнання недійсним правочину, позовні вимоги ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» задоволено частково. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, зареєстрований 23 червня 2020 року приватним нотаріусом Швецовою О. С. у реєстрі за № 1041. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Вказане судове рішення набрало законної сили 19 жовтня 2022 року, після його залишення без змін постановою Запорізького апеляційного суду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій

статті 389 ЦПК України.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ТОВ «Бізлайн» підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414

цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права

із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних

або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні

та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася

до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі, яка переглядається Верховним Судом, ТОВ «ФК» Інвестохіллс Веста» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Бізлайн», приватного виконавця Шавлукової З. А., приватного нотаріуса ОСОБА_2 ,

ДП «Сетам», третя особа - ПП «Новий вимір-2012», про визнання недійсними результатів електронних торгів, визнання недійсним акта приватного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб),

що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання

їх у добровільному порядку регламентуються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб,

що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами

та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону,

а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено,

що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Порядок реалізації арештованого майна визначено відповідними положеннями Порядку.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає у продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта

про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак, є правочином.

Зазначений висновок узгоджується з положеннями статей 650, 655,

частиною четвертою статті 656 ЦК України, які відносять публічні торги

до договорів купівлі-продажу.

Таким чином, відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, а відтак така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку

з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою-третьою, шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215

ЦК України).

Разом із тим, оскільки за змістом частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину

є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо

за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення.

Відповідно до частин першої, другої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого

з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного

у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Аналіз положень Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів,

а лише закріплюють, як і стаття 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна

як його продаж на прилюдних торгах і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів

з реалізації арештованого майна.

Відповідно до вищенаведених правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів (у тому числі й оцінку майна), а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують

і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір.

У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок про те, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі

№ 668/5633/14-ц також викладено правовий висновок про те, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути

на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону

при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України:

від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1884цс15, від 25 листопада 2015 року

у справі № 6-1749цс15, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-2988цс15,

від 29 червня 2016 року у справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16, від 29 листопада 2017 року у справі № 6-231цс17.

Недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документа

як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу

не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року у справі № 761/26815/17, провадження № 61-16353сво18).

Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається

або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася

до суду.

Підставою для пред`явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними

є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює (постанова Верховного Суду

від 24 вересня 2020 року у справі № 372/3161/18, провадження № 61-86св20).

Крім того, у постанові від 07 листопада 2022 року у справі № 450/4257/20 (провадження № 61-17706сво21) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що відповідно до статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється

з дотриманням, зокрема, таких засад: 1) верховенства права; 3) законності;

5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження.

Основоположний принцип верховенства права визнається одним

із фундаментальних та непорушних ідеалів сучасних демократій, якого мають дотримуватися усі без винятку інституції громадянського суспільства.

У своєму Рішенні № 15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу

та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Принцип законності вимагає, аби під час виконавчого провадження виконавець неухильно додержувався вимог Конституції України, цього Закону, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Виконавець зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено провести виконавче провадження та забезпечити прийняття законних і неупереджених рішень.

Така засада виконавчого провадження як справедливість, неупередженість

та об`єктивність означає наступне. Принцип справедливості є важливим в усіх сферах юридичної діяльності - як у нормотворчості, так і при примусовому виконанні рішення в процесі виконавчого провадження.

Принцип справедливості конкретизується у інших принципах, наприклад,

у принципі рівності.

Суть справедливості полягає у послідовому (тобто неупередженому, об`єктивному) застосуванні виконавцем положень і норм Закону України «Про виконавче провадження».

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18).

Згідно із частиною третьою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно

під арештом.

Про необхідність встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи і залежно від установленого вирішити питання

про задоволення позовних вимог про визнання торгів недійсними або відмову

в їх задоволенні зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові

від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19).

У справі, яка переглядається Верховним Судом, суд першої інстанції, вирішуючи спір, зробив висновки про відмову у задоволенні позову товариства. При цьому судове рішення районного суду мотивовано одночасно неефективністю обраного позивачем способу судового захисту й необґрунтованістю, недоведеністю позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції скасував указане рішення й задовольнив позов товариства, зазначивши про те, що позивачем обрано належний спосіб судового захисту порушеного права.

Вирішуючи спір по суті, суд апеляційної інстанції надав оцінку фактичним обставинам справи, які, у тому числі, були встановлені й судом першої інстанції,

й виходив із того, що ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» є правонаступником банка

по відповідним кредитному та іпотечному договорах. При цьому товариство зверталося до господарського суду з позовом про звернення стягнення

на предмет іпотеки (справа № 908/2147/19), який було задоволено у вересні

2020 року, тобто після проведення електронних торгів та видачі ОСОБА_1 свідоцтва на 1/2 частину спірного майна, які є предметом судового спору.

Зокрема, на виконанні приватного виконавця Шавлукової З. А. перебувало зведене виконавче провадження № НОМЕР_2 щодо стягнення грошових коштів

із боржника - ТОВ «Бізлайн», за яким стягувачами були: ТОВ «БК «Партнер Груп»

та ОСОБА_1 .

Відповідно до постанови приватного виконавця Шавлукової З. А. про відкриття виконавчого провадження від 06 лютого 2020 року відкрито виконавче провадження № 61186710 з виконання виконавчого напису № 61, виданого

24 січня 2020 року приватним нотаріусом Коноваловою Л. С. про стягнення

з ТОВ «Бізлайн» на користь ТОВ «БК «Партнер Груп» заборгованості у розмірі

352 319,63 грн.

Згідно з постановою приватного виконавця Шавлукової З. А. про відкриття виконавчого провадження від 24 червня 2020 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого напису № 1041, виданого

23 червня 2020 року приватним нотаріусом Швецовою О. С. про стягнення

з ТОВ «Бізлайн» на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 12 000,00 грн.

Ці виконавчі провадження об`єднані у зведене виконавче провадження

№ НОМЕР_2 постановою приватного виконавця Шавлукової З. А. від 24 червня 2020 року.

Апеляційний встановив, що у ході здійснення зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2 17 лютого 2020 року приватним виконавцем було винесено постанову про опис та арешт майна, належного боржнику - ТОВ «Бізлайн», а саме:

1/2 частини адміністративної будівлі, літ. А-2, А'2, розташованої за адресою:

АДРЕСА_1.

Проте, такі дії не могли бути здійснені у лютому 2020 року в рамках зведеного виконавчого провадження, так як два окремі виконавчі провадження,

як установлено апеляційним судом, було об`єднано у зведене лише у червні

2020 року.

У подальшому, у березні 2020 року, було проведено оцінку майна, направлено

ДП «Сетам» заявку на реалізацію арештованого майна для проведення електронних торгів.

Однак, висновки апеляційного суду про те, що й ці всі дії вчинялися в рамках зведеного виконавчого провадження не узгоджуються з тим, що окремі виконавчі провадження об`єднані у зведене виконавче провадження № НОМЕР_2 постановою приватного виконавця Шавлукової З. А. лише 24 червня 2020 року.

При цьому позивач оспорює протоколи електронних торгів від 24 квітня 2020 року, від 28 травня 2020 року, від 30 червня 2020 року.

Апеляційний суд належним чином не з`ясував, у рамках якого саме виконавчого провадження ці торги відбувалися, хто був боржником у цих провадженнях,

а хто стягувачем, і як вказане вплинуло, чи могло вплинути на права та інтереси позивача.

Оскільки торги з реалізації спірного майна не відбулися у зв`язку з відсутністю допущених учасників, 01 липня 2020 року приватним виконавцем було направлено повідомлення стягувачам, у тому числі ОСОБА_1 , про вирішення питання щодо залишення майна за собою у рахунок погашення боргу. 30 липня 2020 року до приватного виконавця надійшла заява останнього про те, що він виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, що й було оформлено 31 липня 2020 року постановою про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу

за виконавчим провадженням № НОМЕР_1 (яке входило до складу зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2).

У вересні 2020 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності

на 1/2 частину спірної адміністративної будівлі, яке також оспорюється позивачем.

При цьому апеляційний суд встановив, що Державний реєстр речових прав

на нерухоме майно та Державний реєстр іпотек не містив записів про те,

що зазначене майно є предметом іпотеки, а тому звернення стягнення на майно здійснювалося у загальному порядку, без урахування особливостей, передбаченим Законом України «Про іпотеку».

Апеляційний суд урахував як норми Закону України «Про іпотеку», так і норми Закону України «Про виконавче провадження», і вказав, що приватним виконавцем були порушені норми статей 48, 52 Закону України «Про виконавче провадження», статті 41 Закону України «Про іпотеку», що тягне за собою недійсність електронних торгів та акта приватного виконавця про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, а також свідоцтва про право власності на 1/2 частину спірної адміністративної будівлі.

Крім того, апеляційний суд урахував, що 01 лютого 2022 року рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справі № 335/10027/20,

яке набрало законної сили 19 жовтня 2022 року та залишено в силі постановою Запорізького апеляційного суду, задоволено частково позовні вимоги ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» до ОСОБА_1 , ТОВ «Бізлайн», приватного нотаріуса Швецової О. С., треті особи: приватний виконавець Шавлукова З. А., ПП «Новий вимір-2012», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, визнання недійсним правочину. Зокрема, визнано таким,

що не підлягає виконанню, виконавчий напис, зареєстрований 23 червня 2020 року приватним нотаріусом Швецовою О. С., реєстровий номер 1041. Тобто визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис нотаріуса, в процесі виконання якого було передано ОСОБА_1 , як стягувачу у рахунок погашення боргу 1/2 частку адміністративної будівлі, літ. А-2, А'-2, загальною площею 2189,4 кв. м., адреса:

АДРЕСА_1 .

Разом із цим, апеляційний суд не надав належну оцінку вказаному судовому рішенню, зокрема в контексті дати його ухвалення та дати проведення торгів,

чи на момент проведення торгів виконавчий напис нотаріуса був чинним,

чи порушив приватний виконавець під час проведення електронних торгів вимоги закону та засади виконавчого провадження.

На вказаному Верховний Суд наголосив і в постанові від 04 жовтня 2023 року

у справі № 761/902/21 (провадження № 61-1159св23).

Належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити

в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування - це процесуальний обов`язок суду, що є обов`язковим елементом справедливого судового розгляду (стаття 6 Конвенції).

Крім того, Верховний Суд звертає увагу, що допущені приватним виконавцем порушення при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України

«Про виконавче провадження», до призначення прилюдних/електронних торгів,

у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту

на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, підлягають оскарженню

у порядку, передбаченому цим Законом.

Схожий висновок викладений у постановах: Верховного Суду України від 29 червня 2016 року у справі № 6-370цс16, Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 330/1852/16-ц, провадження № 61-21931св18, Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц, провадження № 14-529 цс19.

Отже, дії державного/приватного виконавця у виконавчому провадженні,

які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження.

Щодо способу судового захисту

Верховний Суд ураховує, що позивач, звернувшись до суду з позовом у цій справі, заявив наступні вимоги: визнати недійсними результати електронних торгів, оформлені відповідними протоколами; визнати недійсним акт приватного виконавця про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу

у виконавчому провадженні; визнати недійсним свідоцтво про право власності

на 1/2 частину спірної адміністративної будівлі.

Апеляційний суд, вирішуючи спір, не надав належну оцінку ефективності обраного позивачем способу судового захисту і зробив передчасні висновки

про задоволення всіх позовних вимог товариства.

Верховний Суд ураховує, що статтею 6 Конвенції визнається право людини

на доступ до правосуддя, а статтею 13 - на ефективний спосіб захисту прав.

Це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом захисту певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також

на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, провадження

№ 12-158гс18).

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив

на порушника.

Тлумачення вказаних норм права свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором,

та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Загальний перелік способів захисту цивільного права та інтересів визначені

у статті 16 ЦК України, в якій зазначено, що кожна особа має право звернутися

до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права

та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом,

що встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу,

за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом

у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18; від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, провадження № 12-187гс18; від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18; від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження № 14-364цс19; від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19, провадження № 12-84гс20 та інших).

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод

чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або

є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Проте, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, але є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу

не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову

в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 29 вересня 2020 року у справі

№ 378/596/16-ц, провадження № 14-545цс19, від 15 вересня 2022 року у справі

№ 910/12525/20, провадження № 12-61гс21 (пункт 148)).

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно,

без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України). Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у визначених у законі випадках (частина перша статті 388 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 липня 2023 року у справі

№ 373/326/17 (провадження № 14-201цс21), пославшись на свою сталу

та сформовану судову практику, вказала, що набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності

на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою такого позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений.

У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності

на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що за загальним правилом, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване

за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога

про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна

з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису

до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме

за відповідачем, а не за іншою особою. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

Близькі за змістом висновки наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження

№ 14-256цс18, пункт 98), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 115, 116), від 19 травня 2020 року у справі

№ 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19, пункт 80), від 22 червня 2021 року

у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20) та багатьох інших.

Отже, у тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна

з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387

і 388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того,

як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Подібні висновки викладені також і в інших постановах, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі № 522/7636/14-ц (провадження № 14-636цс18), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (провадження № 14-396цс19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) та у постановах Верховного Суду: від 15 травня

2019 року у справі № 462/5804/16-ц (провадження № 61-39342св18), від 26 лютого 2020 року у справі № 263/16124/17 (провадження № 61-5121св19), від 08 липня 2020 року у справі № 462/5536/16-ц (провадження № 61-34501св18), від 01 грудня 2021 року у справі № 463/2340/17 (провадження № 61-16441св20).

У постанові Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 522/8412/19 (провадження № 61-10353св22) зазначено, що при розгляді спорів

про витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння необхідно враховувати, що позивачем за таким позовом може бути лише власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном, а також особа,

яка хоча і не є власником, але в якої майно перебувало у володінні за законом

або договором, зокрема, на підставі цивільно-правових договорів (зберігання, майнового найму тощо), в оперативному управлінні, на праві повного господарського відання, а також на інших підставах, встановлених законом (постанова Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 766/4410/17 (провадження № 61-29040св18)).

За вказаних обставин ані позовна вимога про визнання незаконними

та скасування постанови та акта державного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, ані позовна вимога про визнання недійсним свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, не призвели б до захисту прав позивача та не відповідають належному способу захисту у цій справі. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Такий висновок сформульований у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20),

від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20).

Подібні правові висновки викладено і в постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року у справі № 161/15019/19 (провадження № 61-15975св21).

Крім того, якщо позивач вважає, що покупець не набув право власності

на отримане ним спірне майно, зокрема тому, що покупець не є добросовісним набувачем, то позивач вправі скористатися передбаченими законодавством способами захисту права власності. Для застосування таких способів немає потреби в оскарженні результатів електронних торгів або підписаного

у подальшому договору купівлі-продажу. Задоволення заявлених позовних вимог про визнання недійсними результатів електронних торгів і визнання недійсним укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу за їх наслідками

не призведе до поновлення майнових прав позивача, оскільки ці способи захисту

є неефективними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 жовтня

2021 року у справі № 910/18647/19 (пункти 9.32-9.34)).

Якщо позивач не був стороною договору-купівлі продажу, укладеного

на електронних торгах, і, наприклад, вважає, що переможець торгів

є недобросовісним і не набув право власності на придбане приміщення, він може скористатися прямо визначеним законом для таких спірних правовідносин способом захисту права. Для застосування вимоги про витребування майна

з чужого володіння немає потреби в оскарженні електронних торгів (відповідного правочину купівлі-продажу), складених на їх підставі протоколу й акта

про проведені електронні торги чи викладеного в окремому документі договору купівлі-продажу. Питання про добросовісність чи недобросовісність покупця, який набув майно на торгах, слід оцінювати у кожному конкретному випадку окремо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі

№ 233/4365/18 (пункти 44, 48)).

Разом із цим, суд апеляційної інстанції не надав належну правову оцінку спірним правовідносинам, а також заявленим позивачем вимогам та їх ефективності,

з урахуванням усіх обставин справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі

№ 925/642/19 (провадження № 12-52гс20) зазначено, що позивач, тобто особа,

яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним

чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом

у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Наведене узгоджується з правовими висновками, сформульованими, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду

від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 52).

Таким чином, суд апеляційної інстанції не визначився з характером спірних правовідносин, не надав належу оцінку ефективності способу судового захисту прав позивача, який має відповідати змісту порушеного права, за захистом якого він звернувся до суду, та дійшов передчасного висновку про задоволення позову товариства.

Відповідно до пункту 1 частини третьої, частини четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню

з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Щодо клопотання про закриття касаційного провадження

ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» у відзиві на касаційну скаргу просить закрити касаційне провадження у справі, оскільки правові висновки, на які посилається заявник касаційної скарги, не є подібними до справи, яка переглядається Верховним Судом. При цьому заявник касаційної скарги не обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Підстави для закриття касаційного провадження визначені статтею 396

ЦПК України.

Відповідно до статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо: 1) після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги;

2) після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу

не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати; 3) після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося; 4) після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає

за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише

в частині підстав, передбачених цим пунктом; 5) після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений

у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

Вивчивши зміст клопотання про закриття провадження у справі, колегія суддів уважає, що підстави для закриття касаційного провадження, передбачені

статтею 396 ЦПК України, відсутні, воно зводиться до власного тлумачення товариством норм процесуального права, а тому у його задоволенні слід відмовити.

При цьому правові підстави для відкриття касаційного провадження у цій справі наведено Верховним Судом в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно з підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки Верховний Суд направляє справу на новий апеляційний розгляд, не ухвалюючи судового рішення по суті спору.

Керуючись статтями 400, 401, 411, 416, 418 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Інвестохіллс Веста» про закриття касаційного провадження відмовити.

Касаційну скаргу товариства з обмеженої відповідальністю «Бізлайн» задовольнити частково.

Постанову Запорізького апеляційного суду від 26 вересня 2023 рокускасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець