Рішення

від 11.04.2024 по справі 340/4879/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року Справа № 340/4879/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Кіровоградського окружного адміністративного суду, третя особа Державна судова адміністрація України про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суддівської винагороди,-

УСТАНОВИВ:

30 червня 2023 року до Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Кіровоградського окружного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суддівської винагороди, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Кіровоградського окружного адміністративного суду щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за травень 2023 року;

- стягнути з Кіровоградського окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 суддівську винагороду за травень 2023 року у сумі 129578,02 грн.;

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі наказу голови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 №53/к, позивача увільнено від роботи зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку у період проходження військової служби під час мобілізації на особливий період, відповідно до частини 3 статті 119 Кодексу законів про працю України. Наказом голови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 за №161/к припинено нарахування середнього заробітку у період проходження військової служби за призовом під час мобілізації. Позивач вважає бездіяльність Кіровоградського окружного адміністративного суду щодо ненарахування та невиплати суддівської винагороди за травень 2023 року протиправною, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.07.2023 матеріали адміністративної справи №340/4879/23 передано голові Кіровоградського окружного адміністративного суду для вирішення питання про передачу справи за підсудністю.

Розпорядженням Голови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 №111 матеріали адміністративної справи №340/4879/23 передано до Третього апеляційного адміністративного суду, як суду вищої інстанції, для визначення підсудності.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.07.2023 матеріали адміністративної справи №340/4879/23 передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 13.09.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, також в якості третьої особи залучено Державну судову адміністрацію України.

Ухвалою суду від 27.09.2023 зупинено провадження у справі №340/4879/23.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.01.2024 ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 у справі №340/4879/23 скасовано, справу направлено для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 26.02.2024 продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем 21.09.2023 подано до суду відзив на позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що Законом №1402-VIII, за суддями, відрядженими на роботу до Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України, Ради суддів України та до іншого суду зберігається суддівська винагорода, що прямо передбачено в статтях 54, 55, 102 даного Закону, однак, не передбачено правове регулювання проходження суддею військової служби зі збереженням суддівської винагороди. За загальним правилом, коли нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини, застосуванню підлягають положення загального законодавства, зокрема норми трудового законодавства. Питання проходження військової служби суддями під час мобілізації та виплати грошового забезпечення, встановлення гарантії для суддів на час виконання військового обов`язку, призначення на військові посади не є предметом регулювання Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Відповідно до Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", були внесені зміни до статті 119 Кодексу законів про працю України, згідно яких припиняється нарахування середнього заробітку у період проходження військової служби за призовом під час мобілізації з 19 липня 2022 року, про що головою суду було винесено відповідний наказ від 19.07.2022 року №161/к "Про припинення нарахування середнього заробітку у період проходження військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_2 ". Винесення такого наказу є в межах компетенції голови суду. В свою чергу сектор планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Кіровоградського окружного адміністративного суду на виконання наказу, починаючи з 19 липня 2022 року припинив виплату середнього заробітку Позивачеві, але за ним збережено місце роботи та посада на період його увільнення від роботи. Також зазначає, що позивач посилаючись на статтю 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та на довідку №80 від 08.09.2022 просить виплатити йому суддівську винагороду за травень 2023 рік в сумі 129578 грн. 02 коп. тоді, як вказана сума є не суддівською винагородою, а середнім заробітком.

27.02.2024 Державна судова адміністрація України повідомлена про продовження розгляду справи, про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.

Втім, як у встановлений судом строк, так і станом на дату ухвалення рішення не скористалась своїм правом на подання пояснень на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що наказом голови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 №53/к увільнено ОСОБА_3 , суддю Кіровоградського окружного адміністративного суду, від роботи з 30 березня 2022 року у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку на період проходження військової служби.

Наказом голови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 №161/к припинено ОСОБА_4 , судді Кіровоградського окружного адміністративного суду, нарахування середнього заробітку у період проходження військової служби за призовом під час мобілізації з 19.07.2022.

Листом від 05.09.2022 №19142/22 на лист позивача від 01.09.2022 щодо виплати суддівської винагороди, Кіровоградським окружним адміністративним судом повідомлено, що «…Кошторисні призначення Кіровоградському окружному адміністративному суду на 2022 рік за КЕКВ 2113 «Суддівська винагорода» складають 18580'900.00 грн. Згідно Розрахунку річного фонду суддівських винагород станом на 01 липня 2022 року загальна потреба у видатках на рік складає 18'629800,80 грн, зокрема потреба у видатках на суддівську винагороду судді ОСОБА_1 складає 1449613,20 грн.

На підставі наказу голови суду від 30.03.2022 року №53/к «Про увільнення ОСОБА_5 від роботи у зв?язку з призовом на військову службу під час мобілізації», суддю ОСОБА_1 увільнено від роботи зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку у період проходження військової служби під час мобілізації на особливий період, відповідно до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України.

Згідно заяви судді ОСОБА_1 від 30.03.2022 року його середній заробіток за період призову під час мобілізації перераховувався на картковий рахунок АТ КБ Приватбанк дружині ОСОБА_6 двічі на місяць, що підтверджено платіжними дорученнями.

Відповідно до Закону України від 01 липня 2022 р. №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», були внесені зміни до статті 119 Кодексу законів про працю України, згідно яких припиняється нарахування середнього заробітку у період проходження військової служби за призовом під час мобілізації з 19 липня 2022 року, про що головою суду було винесено відповідний наказ від 19.07.2022 року №161/к «Про припинення нарахування середнього заробітку у період проходження військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_2 ».

Таким чином, починаючи з 19 липня 2022 р. судді ОСОБА_1 припинено виплату середнього заробітку, але за ним збережено місце роботи та посада на період його увільнення від роботи, згідно статті 119 К3пП України.

Статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачена виплата суддівської винагороди у період проходження військової служби за призовом під час мобілізації, у зв?язку з цим суддівська винагорода судді Кіровоградського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 у період з 30.03.2022 року до 31.08.2022 року не нараховувалась та не виплачувалась.

Натомість, у період з 30.03.2022 року до 18.07.2022 року, ОСОБА_1 здійснювалось нарахування та виплата середнього заробітку відповідно до наказу від 30.03.2022 року №53/к «Про увільнення ОСОБА_5 від роботи у зв?язку з призовом на військову службу під час мобілізації», на підставі частини третьої статі 119 Кодексу законів про працю України.».

Відтак, позивач, не погодившись із бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та не виплати суддівської винагороди за травень 2023 року, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Положеннями статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі -Закон №1402-VIII) встановлено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Приписами частини 2 статті 135 Закону №1402-VIII визначено, що суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом.

Законом №1402-VIII передбачено випадки коли під час відрядження за суддею зберігається виплата суддівської винагороди за основним місцем роботи та встановлених законом доплат у зв`язку зі здійсненням таким суддею судочинства.

Відповідно до частин 5, 6 статті 54 та частин 1, 4 статті 55 Закону №1402-VIII у разі призначення судді членом Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України він відряджається для роботи в цих органах на постійній основі. За членами цих органів - суддями зберігаються гарантії матеріального, соціального та побутового забезпечення, визначені законодавством для суддів. Суддю за його заявою може бути відряджено для роботи у Національній школі суддів України, а суддю, обраного головою чи заступником голови Ради суддів України, - до Ради суддів України, із збереженням розміру суддівської винагороди за основним місцем роботи та встановлених законом доплат. У зв`язку з неможливістю здійснення правосуддя у відповідному суді, виявленням надмірного рівня судового навантаження у відповідному суді, припиненням роботи суду у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами, за рішенням Вищої ради правосуддя, ухваленим на підставі подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, суддя може бути, за його згодою, відряджений до іншого суду того самого рівня і спеціалізації для здійснення правосуддя. У період дії надзвичайного чи воєнного стану і за умови зміни територіальної підсудності судових справ, що розглядаються у відповідному суді, в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 147 цього Закону, суддя суду, територіальна підсудність справ якого змінюється, може бути без його згоди відряджений для здійснення правосуддя до суду, якому визначається територіальна підсудність справ, що перебували у провадженні суду, в якому працює суддя, а в разі відсутності вакансій у цьому суді - до іншого суду того самого рівня і спеціалізації. Суддя, який відряджений до іншого суду того самого рівня і спеціалізації, здійснює правосуддя та отримує суддівську винагороду в суді, до якого його відряджено.

Законом №1402-VIII урегульовано питання відрядження суддів зі збереженням виплати суддівської винагороди у зв`язку зі здійсненням таким суддею судочинства, однак

зазначеним законом не урегульовано питання призову суддів на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду та виплати суддівської винагороди.

Натомість, зазначені питання врегульовані статтею 119 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Так, відповідно до частин 1, 4, 14 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі Закон №2232-ХІІ), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 2 статті 39 Закону №2232-ХІІ громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими, зокрема частини 3 статті 119 КЗпП України.

Частиною 3 статті 119 КЗпП України (в редакції до 19.07.2022) передбачалось, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до частини 3 статті 119 КЗпП України, згідно з якими у частині 3 статті 119 слова «зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток» замінено словами «зберігаються місце роботи і посада», тобто, з 19.07.2022 припинено нарахування середнього заробітку у період проходження військової служби за призовом під час мобілізації.

Як вже встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, наказом голови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 №161/к з 19.07.2022 позивачу припинено нарахування середнього заробітку у період проходження військової служби за призовом під час мобілізації.

При цьому, суд звертає увагу на те, що законність наказу №161/к від 19.07.2022 позивачем в судовому порядку не оскаржувалась.

Однак, позивач звертався до суду з позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати суддівської винагороди за січень 2023 року. Так, у рішенні від 16.06.2023 в адміністративній справі №340/655/23 суд дійшов висновку, що з метою ефективного захисту порушених прав позивача належало вийти за межі позовних вимог та скасувати наказ голови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 за №161/к "Про припинення нарахування середнього заробітку у період проходження військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_2 ".

Натомість, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.07.2023 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.06.2024 у справі №340/655/23 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Отже, з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 27.07.2023 у справі №340/655/23, суд зазначає, що на час прийняття цього рішення, наказ голови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 за №161/к "Про припинення нарахування середнього заробітку у період проходження військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_2 " є чинним та не оскаржений в установленомузакономпорядку, а тому підлягає виконанню.

Чинність підстави для не нарахування та невиплати позивачу суддівської винагороди за спірний період свідчить про відсутність у цьому спорі протиправної бездіяльності відповідача.

Аналогічних висновків у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 23.11.2023 у справі за №340/5033/22 та від 30.11.2023 у справі за №340/5054/22.

Також, беручи до уваги встановлені обставини та те, що у спірний період позивачем не здійснювалось правосуддя, а він проходив військову службу, суд вважає, що в даному випадку відсутнє право у позивача на нарахування суддівської винагороди за травень 2023 року.

Варто зазначити про неприпустимість існування ситуації при якій всі військовослужбовці, які виконують одні обов`язки пов`язані з захистом країни, позбавлені права отримувати середній заробіток за основним місцем роботи, крім тих військовослужбовців, які виконують ті ж обов`язки, але мають статус судді.

Окремо, суд наголошує, що під час проходження військової служби, у тому числі під час мобілізації, військовослужбовцям щомісячно виплачується грошове забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України, у зв`язку з чим виплата позивачу суддівської винагороди поряд із грошовим забезпеченням військовослужбовця буде свідчити про подвійну оплату, а саме оплату за виконання безпосередніх обов`язків військової служби та суддівської винагороди судді, який не здійснює судочинства, що чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 )до Кіровоградського окружного адміністративного суду (вул. Велика Перспективна, буд. 40, м. Кропивницький, 25006; ІК в ЄДРПОУ 35084241), третя особа Державна судова адміністрація України (вул. Липська, буд. 18/5, м. Київ, 01601; ІК в ЄДРПОУ 26255795) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суддівської винагороди залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 11 квітня 2024 року.

Суддя Е.О. Юрков