Ухвала

від 11.04.2024 по справі 260/1293/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання про відвід судді

11 квітня 2024 рокум. Ужгород№ 260/1293/24

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцович М.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву товариста з обмеженою відповідальністю «Нео Консул» про відвід судді Гаврилко С.Є. в адміністративній справі №260/1293/24 за позовом військової частини НОМЕР_1 до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Нео Консул» та Державна податкова служба України про визнання протиправною та скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Нео Консул» та Державна податкова служба України, яким просить суд: визнати протиправними і скасувати вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, викладені в пунктах 3, 4, 6, 8 листа № 130700- 14/158-2024 від 23.01.2024.

11 березня 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року було призначено судове засідання у даній справі в режимі відеоконференції.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року було закрито підготовче провадження у адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

04 квітня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява від представника товариства з обмеженою відповідальністю «Нео Консул» про відвід головуючому судді Гаврилку С.Є..

Обґрунтовуючи заяву про відвід представник зазначає, що суддя Гаврилко С.Є. проявив необ`єктивність та упередженість в розгляді даної адміністративної справи. Вказує, що в порушення вимог ч.9 ст. 171 КАС України, в ухвалі адміністративного суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 11.03.2024 року суддя Гаврилко С.Є. не зазначив строк для подання пояснень третьою особою, яку було залучено при відкритті провадження у справі, що позбавило ТОВ «Нео Консул» права на висловлення та подання до суду своїх пояснень щодо позову або відзиву. Крім того, 01 квітня 2024 року, під час проведення підготовчого засідання по справі, суддя Гаврилко С.Є. не оголосив та не розглянув подане через ЄСІТС клопотання третьої особи про відкладення підготовчого засідання в справі з підстав задіяння її представника в іншому судовому процесі, чим допустив грубе ігнорування положень статті 180 частини 2 пункту 10 КАС України. Натомість провів підготовче засідання з порушенням права третьої особи на участь в судовому засіданні, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті, порушивши засади змагальності сторін чим позбавив учасника справи ТОВ «Нео Консул» можливості прийняти участь в підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року визнано необґрунтованим заявлений представником товариства з обмеженою відповідальністю «Нео Консул» відвід судді Гаврилко С.Є., а заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Нео Консул» про відвід головуючого судді Гаврилко С.Є. у справі № 260/1293/24 передано на вирішення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу в порядку, встановленому статтею 31 частиною 1 КАС України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2024 визначено суддю для розгляду питання про відвід Луцович М.М.

Згідно частини третьої, четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Частиною восьмою статті 40 КАС передбачено, що суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Зважаючи на те, що питання про відвід з повідомленням учасників справи є правом суду, і КАС не передбачено імперативного обов`язку, виклику учасників справи для вирішення питання про відвід, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду питання про відвід за обов`язкової участі сторін.

Проаналізувавши заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Нео Консул» про відвід судді Гаврилко С.Є. та матеріали адміністративної справи №260/1293/24, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Підстави для відводу судді визначені статями 36, 37 КАС.

За змістом пункту 4 частини першої та частини четвертої статті 36 КАС суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Частиною третьою статті 39 КАС України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Як на підставу для відводу судді заявник посилається на приписи статті 36 КАС нормативна конструкція яких, з-поміж іншого, містить узагальнений перелік найпоширеніших обставин, доведення наявності яких може бути підставою для відводу судді.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної. Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд касаційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини (ухвала Верховного Суду від 17 липня 2020 року у справі №826/11409/17).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

(і) «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

(іі) «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).

Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.

Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.

Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.

Одночасно, не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Зі змісту заяви про відвід судді слідує, що необхідність відводу головуючого судді Гаврилко С.Є. від участі у розгляді справи № 260/1293/24 представник третьої особи мотивує тим, що суддя не зазначив строк для подання пояснень третьою особою, яку було залучено при відкритті провадження у справі.

Ухвала суду відповідно до п.15 ч.1 ст.4 КАС України це письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов`язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання.

Суд зазначає, що положеннями ч.4 ст.36 КАС України прямо передбачено, що незгода сторони з процесуальним рішенням судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.

Отже, вказані вище доводи заявника фактично зводяться до його незгоди з процесуальним рішенням судді (ухвалою про відкриття провадження у справі), що не може бути підставою для відводу судді.

Окрім того, суд вказує, що наведені вище обставини можуть слугувати підставою для встановлення строку третій особі для надання пояснень по суті позовних вимог (більше того таке клопотання вже заявлене третьою особою а.с.106), однак не є підставою для відводу судді.

Іншою підставою для подання заяви про відвід судді стало те, що, на думку представника товариства з обмеженою відповідальністю «Нео Консул», головуючий суддя Гаврилко С.Є. не оголосив та не розглянув подане через ЄСІТС клопотання третьої особи про відкладення підготовчого засідання.

Судом встановлено, що ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року призначено підготовче засідання на 01 квітня 2024 року о 09:00 год.

Із протоколу судового засідання від 01 квітня 2024 року, вбачається, що підготовче засідання розпочате об 09:03 год та завершене об 09:43 год оголошенням ухвали (вступної та резолютивної частини) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Як вбачається із КП «Діловодство спеціалізованого суду», клопотання третьої особи ТОВ «Нео Консул» про відкладення підготовчого засідання зареєстроване в Закарпатському окружному адміністративному суді 01 квітня 2024 року об 12:10 год, тобто після проведення підготовчого засідання та закриття підготовчого провадження.

Тобто, судом встановлено, що на час проведення підготовчого засідання було відсутнє клопотання представника ТОВ «Нео Консул» про відкладення підготовчого засідання у даній справі.

Доказів протилежного представником товариства з обмеженою відповідальністю «Нео Консул» із заявою про відвід судді не додано, більше того будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість головуючого судді Гаврилка С.Є. в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.

Відтак, з урахуванням доводів, заявлених представником товариства з обмеженою відповідальністю «Нео Консул у заяві від 04.04.2024 про відвід судді, судом не встановлено підстав, передбачених ст. ст. 36-38 Кодексу адміністративного судочинства України, які б перешкоджали судді Гаврилко С.Є. приймати участь у розгляді даної справи чи свідчили б про упередженість чи необ`єктивність судді, а заявлені підстави для відводу, на переконання суду не можуть вважатися обґрунтованими.

На підставі вищезазначеного суд дійшов висновку про те, що заява представника товариства з обмеженою відповідальністю «Нео Консул» задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 36-40, 248, 256, 294 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю «Нео Консул» про відвід судді Гаврилко С.Є. у справі №260/1293/24 за позовом військової частини НОМЕР_1 до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предметі спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Нео Консул» та Державна податкова служба України про визнання протиправною та скасування вимоги - відмовити.

Адміністративну справу №260/1293/24 разом з усіма матеріалами повернути судді ОСОБА_1 для продовження розгляду справи по суті.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя М.М. Луцович