ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
10 жовтня 2024 рокум. Ужгород№ 260/1293/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилка С.Є.,
з участю секретаря судового засідання Ониська Н.В.
учасники справи:
позивач Військова частина НОМЕР_1 представники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
відповідач Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області представник Станкович Вікторія Іллівна;
третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нео Консул" представник ОСОБА_3 ;
третя особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державна податкова служба України представник не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нео Консул" та Державна податкова служба України про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги, -
ВСТАНОВИВ:
06 березня 2024 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 8, код ЄДРПОУ 40479801), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нео Консул" (26300, Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Заводська, 6а/1, код ЄДРПОУ 38164591) та Державна податкова служба України (04053, місто Київ, пл. Львівська, 8 код ЄДРПОУ 43005393), яким просить суд: "1. Витребувати у Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області акт ревізії № 13-07-08/09 від 21.12.2023 з додатками; 2. Визнати протиправними і скасувати вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, викладені в пунктах 3, 4, 6, 8 листа № 130700- 14/158-2024 від 23.01.2024.".
11 березня 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року було призначено судове засідання у даній справі в режимі відеоконференції.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року було надано можливість представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Консул" участь у всіх судових засіданнях у режимі відеоконференції.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року було закрито підготовче провадження у адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року визнано необґрунтованим заявлений представником товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Консул" відвід судді Гаврилко С.Є., у зв`язку із чим заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Консул" про відвід головуючого судді Гаврилко С.Є. у справі № 260/1293/24 передано на вирішення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу в порядку, встановленому статтею 31 частиною 1 КАС України.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року у задоволенні заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Консул" про відвід судді Гаврилко С.Є. у справі даній справі відмовлено.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у задоволенні заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Консул" про призначення судового засідання у даній справі в режимі відеоконференції відмовлено.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року у задоволенні заяви представника третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Консул" про застосування заходів процесуального примусу в даній справі відмовлено.
Розгляд даної адміністративної справи відкладався з існуванням на те об`єктивних причин.
На обґрунтування позову позивач зазначив: 1. військову частину НОМЕР_1 , як юридичну особу, що має окремий рахунок, не наділено повноваженнями відповідального виконавця бюджетних програм за КПКВК 2101020, та 2101190 відповідно. Таким чином військова частина НОМЕР_1 в розумінні трактування фахівців ДФС України є іншим суб`єктом господарювання - платником ПДВ, який виконує роботи для забезпечення будівництва житла за державні кошти, та відповідно не має права на використання пільги з оподаткування передбаченої статтею 197 пунктом 197.15 Податкового кодексу України (далі по тесту також й ПК України). Також підрядна організація TOB "Нео Консул", яка має окремий рахунок, та яка залучалась для безпосереднього виконання будівельно-монтажних робіт з окремих будівель об`єкту, в паспортах бюджетних програм Міністерства оборони України за КПКВК 2101020, та 2101190 також не відображене, як відповідальний виконавець, а отже за аналогією військової частини НОМЕР_1 не має права на використання пільги з оподаткування передбаченої статтею 197 пунктом 197.15. ПК України"; 2. невиплата матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань військовослужбовцям, які набули право на таку допомогу в 2021 році, могла призвести до відновлення порушених прав таких осіб в судовому порядку. Стягнення безпідставно невиплачених військовослужбовцям сум в судовому порядку, спричиняє додаткові витрати державного бюджету (стягнення середнього заробітку при затримці повного розрахунку при звільненні, інфляційних втрат, трьох відсотків річних, судовий збір, витрати на правничу допомогу тощо). Структуру та зміст акту ревізії визначає п. 35 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550. Констатуюча частина акту може містити "визначений у разі наявності в установленому законодавством порядку розмір збитків, завданих державі чи об`єкту контролю". Поняття "втрати" вказаний Порядок не містить. Оскільки військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 набули право на надання їм матеріальної допомоги за 2021 рік, то виплату такої допомоги в будь-якому випадку не можна віднести до "втрат" або "збитків" військової частини НОМЕР_1 або державного бюджету. До такого підходу контролюючого органу щодо збитків державного бюджету чи військової частини слід відносити й виплати, здійснені військовослужбовцям за рішеннями судів щодо стягнення заборгованості з належного їм, але не виплаченого, грошового забезпечення; 3. військова частина НОМЕР_1 не є управителем багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги". При цьому військова частина НОМЕР_1 , як співвласник вказаного будинку, здійснює оплату наданих послуг з постачання електроенергії для освітлення місць загального користування тощо. Вказані витрати військової частини НОМЕР_1 повністю відшкодовуються за рахунок коштів, отриманих від власників та наймачів квартир будинку на підставі укладених договорів відповідно до тарифів, затверджених рішенням Виконавчого комітету Чопської міської ради № 52 від 16.05.2016. З огляду на викладене, не має економічної потреби та правової підстави для перегляду тарифів, затверджених рішенням Виконавчого комітету Чопської міської ради № 52 від 16.05.2016. Військова частина НОМЕР_1 , в розпорядженні якої на праві господарського відання перебувають квартири державної форми власності, є співвласником багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , більшість квартир будинку приватизована та перебуває у приватній власності. Військова частина НОМЕР_1 не є управителем багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та не несе жодних витрат, пов`язаних з наданням послуг з управління вказаним багатоквартирним будинком. Таким чином не має правової підстави для нарахування "квартплати" мешканцям (власникам та наймачам квартир) багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 на підставі тарифів, установлених рішенням органу місцевого самоврядування 4. із введенням в України воєнного стану Кабінетом Міністрів України установлюється, що оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законами України Про публічні закупівлі та Про оборонні закупівлі. Відповідно й необхідність здійснення процедур, які були передбачені для неконкурентних (закритих) закупівель: переговори, поетапні переговори, внесення до Реєстру, складення планів, засідання комісій (міжвідомчих комісій), складення й погодження розрахунково-калькуляційних матеріалів, проведення маркетингових досліджень, тощо, не встановлюється (не вимагається). Для укладення державного контракту (договору) достатньо рішення державного замовника (замовника) про його укладення та волевиявлення виконавця (закупівля за імпортом), та калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору) в довільній формі (для інших виконавців), при цьому уся відповідальність щодо правильності розрахунку покладається на виконавця, що дозволило позивачу приймати відповідні рішення. Таким чином позивачем зазначається про протиправність вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, що викладені в пунктах 3, 4, 6, 8 листа № 130700- 14/158-2024 від 23.01.2024 року.
Відповідач, у відзиві, який надійшов на адресу суду, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на правомірність своїх висновків та, відповідно, на протиправність поведінки позивача, зокрема, в частині виявлених порушень, що зазначені в оскаржуваних пунктах вимоги. А відтак представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нео Консул" вказала на те, що військовою частиною НОМЕР_1 , як генеральним підрядником будівництва "Нове будівництво пункту постійної дислокації для розміщення окремого десантно-штурмового батальйону за адресою: АДРЕСА_3 ", ХІІІ черга будівництва. Гуртожиток, ХІІІ черга будівництва. Житловий будинок до виконання будівельних робіт було залучено іншого суб`єкта господарювання - ТОВ "Нео Консул", в якості субпідрядника, на виконані ним будівельні роботи не поширюється пільга яка вказана у статті 197 пункті 197.15 ПК України. Вважає, що є всі законодавчо визначені підстави для задоволення позову.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державна податкова служба України вказала на те, що якщо оплата за виконання робіт (постачання послуг) з будівництва житла (у тому числі гуртожитку, якщо такий гуртожиток належить до об`єктів житлової нерухомості) здійснюється за рахунок державних коштів, то операції суб`єкта господарювання (генерального підрядника) з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла або послуг із спорудження житла підлягають звільненню від оподаткування ПДВ, і, відповідно, вартість вказаних робіт або послуг повинна формуватися без урахування ПДВ. Якщо оплата за виконання робіт (постачання послуг) з будівництва житла (у тому числі гуртожитку, якщо такий гуртожиток належить до об`єктів житлової нерухомості) здійснюється за рахунок інших джерел (не за рахунок державних коштів), то операції суб`єкта господарювання (генерального підрядника) з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла або послуг із спорудження житла підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку і, відповідно, вартість вказаних робіт або послуг повинна формуватися з урахуванням ПДВ. Зазначає, що посилання позивача на позицію індивідуальної податкової консультації від 27.03.2019 N° 1288/6/99-00-15-03-02-15/ІПК є безпідставним, оскільки така консультація стосується не позивача, а іншого суб`єкта господарювання.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державна податкова служба України в судове не з`явився, хоча судом вживалися заходи щодо виклику учасників справи, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.
Згідно зі статтею 205 частини 2 пункту 3 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
А відтак, оскільки представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, його неявка не перешкоджає розгляду справи.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили задовольнити в повному обсязі з підстав наведених у позові.
В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог, просив у задоволенні таких відмовити в повному обсязі з підстав наведених у відзиві на позов.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Нео Консул" (далі по тексту також й товариство) позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі з підстав наведених у позові.
Також під час розгляду справи по суті судом з`ясовано, що листом від 01 квітня 2024 року за № 130700-14/706-2024 відповідач повідомив позивача про те, що пункт 3 вимоги про усунення порушення не підлягає виконанню оскільки спірне питання було вирішено на законодавчому рівні на користь позивача. Представник відповідач зазначив, що пункт 3 спірної вимоги, який позивач просить визнати протиправним та скасувати є не актуальним, оскільки не підлягає виконанню.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що відповідно до пункту 8.6 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Державної аудиторської служби України на III квартал 2023 Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 за період з 01 січня 2021 року по 30 червня 2023 року.
За результатами проведеної планової ревізії 21 грудня 2023 року складено акт за № 13-07-08/09 (Т. 1 а.с. 134, Т. 2 а.с. 40) .
Акт містить наступні висновки про допущені порушення, зокрема щодо спірних питань:
1. Опрацюванням отриманих документів, які надійшли до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області від Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону встановлено, що по об`єкту "Нове будівництво пункту постійної дислокації для розміщення окремого десантно-штурмового батальйону за адресою: АДРЕСА_3 ", ХІV черга будівництва. Житловий будинок, та об`єкту "Нове будівництво пункту постійної дислокації для розміщення окремого десантно-штурмового батальйону за адресою: АДРЕСА_3 ", VIII черга будівництва. Гуртожиток, військовою частиною НОМЕР_1 укладено сім договорів підряду з TOB "Нео Консул".
Пунктами 3.1 укладених договорів підряду передбачена оплата робіт із врахуванням сум податку на додану вартість.
За результатами виконаних підрядних робіт ТОВ "Нео Консул" по семи договорах, складених та підписаних в установленому порядку Замовником та Підрядником 28 актах приймання виконаних робіт форми № КБ-2в, довідок форми № КБ-3в, в порушення пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України, якою визначено що звільняються від оподаткування операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти, включено ПДВ в загальній сумі 6388144,45 грн, в тому числі:
Договір підряду від 13 грудня 2021 року № 251, по об`єкту "Нове будівництво пункту постійної дислокації для розміщення окремого десантно-штурмового батальйону за адресою: Закарпатська обл., м. Берегове, вул. Фабрична. 38-а", VIII черга будівництва. Гуртожиток по ГП-18:
-акт №1 форми КБ-2в та довідка форми КБ-3 за грудень 2021 року на суму 1149097,32 грн у тому числі ПДВ - 191516,22 грн.;
Договір підряду від 01 листопада 2021 року №185 по об`єкту "Нове будівництво пункту постійної дислокації для розміщення окремого десантно-штурмового батальйону за адресою: Закарпатська обл., м. Берегове, вул. Фабрична, 38-а", VІІІ черга будівництва. Гуртожиток. (Фундаменти):
-акт №1 форми КБ-2в та довідка форми КБ-3 за листопад 2021 року на суму 1177330,99 грн у тому числі ПДВ - 196221,83 грн.;
Договір підряду від 08 жовтня 2021 року №150, по об`єкту "Нове будівництво пункту постійної дислокації для розміщення окремого десантно-штурмового батальйону за адресою: Закарпатська обл.., м. Берегове, вул. Фабрична, 38-а", VІІІ черга будівництва. Гуртожиток (Фундаменти):
-акт №1 форми КБ-2в та довідка форми КБ-3 за жовтень 2021 року на суму 1309478,14 грн у тому числі ПДВ - 218246,36 грн;
-акт №2 форми КБ-2в та довідка форми КБ-3 за жовтень 2021 року на суму 2457394,72 грн у тому числі ПДВ - 409565,79 грн;
-акт №3 форми КБ-2в та довідка форми КБ-3 за листопад 2021 року на суму 660164,22 грн у тому числі ПДВ - 110027,37 грн;
-акт №4 форми КБ-2в та довідка форми КБ-3 за листопад 2021 року на суму 637295,75 грн у тому числі ПДВ - 106215,96 грн;
-акт №5 форми КБ-2в та довідка форми КБ-3 за листопад 2021 року на суму
116875.3грн у тому числі ПДВ - 19479,17 грн;
Договір підряду від 16 листопада 2021 року №211, по об`єкту "Нове будівництво пункту постійної дислокації для розміщення окремого десантно-штурмового батальйону за адресою: Закарпатська обл., м. Берегове, вул. Фабрична. 38-а", VІІІ черга будівництва. Гуртожиток:
-акт №1 форми КБ-2в та довідка форми КБ-3 за листопад 2021 року на суму 761736,92 грн у тому числі ПДВ - 126956,15 грн;
-акт №2 форми КБ-2в та довідка форми КБ-3 за листопад 2021 року на суму грн у тому числі ПДВ - 118692,84 грн;
-акт №3 форми КБ-2в та довідка форми КБ-3 за грудень 2021 року на суму 2314775,44 грн у тому числі ПДВ - 385795,90 грн;
-акт №4 форми КБ-2в та довідка форми КБ-3 за грудень 2021 року на суму 3025006,62 грн у тому числі ПДВ - 504167,77 грн;
- акт №5 форми КБ-2в та довідка форми КБ-3 за грудень 2021 року на суму 3274210,01грн у тому числі ПДВ - 545701,67 грн;
- акт № 6 форми КБ-2в та довідка форми КБ-3 за грудень 2021 року на суму 3452868.83 грн у тому числі ПДВ - 575478,14 грн;
- акт №7 форми КБ-2в та довідка форми КБ-3 за грудень 2021 року на суму 683495,12 грн у тому числі ПДВ - 113915.85 грн;
Договір підряду від 08 грудня 2022 року №710, по об`єкту "Нове будівництво пункту постійної дислокації для розміщення окремого десантно-штурмового батальйону за адресою: Закарпатська обл., м. Берегове, вул. Фабрична, 38-а", VIII черга будівництва. Гуртожиток по ГП-18:
-акт №1 форми КБ-2в та довідка форми КБ-3 за грудень 2022 року на суму 1085841,94 грн у тому числі ПДВ - 180973,66 грн;
-акт №2 форми КБ-2в та довідка форми КБ-3 за грудень 2022 року на суму 1069128,18 грн у тому числі ПДВ - 178188,03грн;
Договір підряду від 31 серпня 2021 року №84 по об`єкту "Нове будівництво пункту постійної дислокації для розміщення окремого десантно-штурмового батальйону за адресою: Закарпатська обл., м.Берегове, вул.Фабрична, 38-а", ХІV черга будівництва. Житловий будинок:
-акт №10 форми КБ-2в та довідка форми КБ-3 за грудень 2021 року на суму 823632,20 грн у тому числі ПДВ - 137272,03 грн;
- акт №9 форми КБ-2в та довідка форми КБ-3 за грудень 2021 року на суму 885943.85 грн втому числі ПДВ 147657,31грн;
-акт №8 форми КБ-2в та довідка форми КБ-3 за грудень 2021 року на суму 539700,97 грн у тому числі ПДВ - 89950,16 грн;
- акт №7 форми КБ-2в та довідка форми КБ-3 за грудень 2021 року на суму 551838,53 грн у тому числі ПДВ - 91973,09 грн;
- акт №6 форми КБ-2в та довідка форми КБ-3 за листопад 2021 року на суму 676637,38 грн у тому числі ПДВ - 112772,90 грн;
- акт №5 форми КБ-2в та довідка форми КБ-3 за листопад 2021 року на суму 525961,98 грн у тому числі ПДВ - 87660,33 грн;
- акт №4 форми КБ-2в та довідка форми КБ-3 за жовтень 2021 року на суму 467119,24 грн у тому числі ПДВ - 77853,21 грн;
- акт №3 форми КБ-2в та довідка форми КБ-3 за жовтень 2021 року на суму 725772,98 грн у тому числі ПДВ - 120962.16 грн;
- акт №2 форми КБ-2в та довідка форми КБ-3 за жовтень 2021 року на суму 1537686,25 грн у тому числі ПДВ - 256281,04 грн;
- акт №1 форми КБ-2в та довідка форми КБ-3 за жовтень 2021 року на суму 6008779,78 грн у тому числі ПДВ - 1001463,30 грн;
Договір підряду від 19 жовтня 2021 року №163, по об`єкту "Нове будівництво пункту постійної дислокації для розміщення окремого десантно-штурмового батальйону за адресою: АДРЕСА_3 ", ХІV черга будівництва. Житловий будинок,
-акт №1 форми КБ-2в та довідка форми КБ-3 за листопад 2021 року на суму 223032.65 грн у тому числі ПДВ - 37172,11 грн;
-акт №2 форми КБ-2в та довідка форми КБ-3 за грудень 2021 року на суму 1671353,58 грн у тому числі ПДВ - 278558,93 грн, із врахуванням контрольного обміру фактично виконаних робіт по вказаному акту, сума ПДВ складає - 245984,10 гривень (278558,93- 32574,83). Зазначені договори та акти знаходяться в матеріалах справи, зокрема у Т. 3 а.с.а.с. 8-250, Т. 4 а.с.а.с. 1-117)
Таким чином, відповідачем зроблено висновок, що в порушення вимог статті 197 пункту 197.15 ПК України, військовою частиною НОМЕР_1 здійснено оплату вартості виконаних будівельних робіт із ПДВ, внаслідок чого завищено їх вартість на суму 6388144,45 гривень.
Внаслідок оплати вартості будівельних робіт із ПДВ військовій частині НОМЕР_1 та Державному бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 6388144,45 гривень.
2. В ході дослідження питань стану розрахунково-платіжної дисципліни встановлено, що військовою частиною НОМЕР_1 в період з грудня 2022 по червень 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року за № 1275 "Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" (далі по тексту - Постанова № 1275) укладалися договори про закупівлю товарів з різними суб`єктами господарювання.
Відповідно до договорів, постачальник зобов`язується поставити Замовнику товари, зазначені в специфікації (додаток до договору, який є невід`ємною частиною договору). Специфікація до договору визначає найменування товару, державний код класифікації продукції, строк поставки, одиницю виміру, кількість, ціну товару та її загальну вартість. Загальна вартість товару вказана у специфікації відповідає ціні реалізації товару, вказаній у калькуляції. Згідно умов договору, калькуляція є невід`ємною його частиною.
В калькуляції витрат, що є додатком до договору зазначено, що така сформована відповідно до постанови № 1275 та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану" (далі по тексту - Постанова № 335), у якій під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов`язані з наданням послуг.
При цьому встановлено, що окремі калькуляції сформовано з врахуванням прибутку в ціні реалізації товару.
Відповідно до абзацу 1 підпункту 1 пункту 1 постанови № 335 на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). При цьому, під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов`язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг. Собівартість відображається в калькуляції, яка формується постачальником. Прибуток не віднесено до складу витрат відповідно до Національного положення (стандарту) бухобліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318, норми якого застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності.
Таким чином, відповідачам резюмується, що в порушення пункту 8 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених Постановою № 1275, підпункту 1 пункту 1 постанови № 335, підприємствами та фізичними особами - підприємцями, внаслідок включення прибутку до ціни товару, який на підставі 12 договорів та первинних документів укладених із семи суб`єктами господарювання прийнято військовою частиною НОМЕР_1 за договірною піною реалізації товарів, встановленої на підставі калькуляції витрат, призвело до завищення вартості поставленого товару на суму 78106,32 грн, оплату якого здійснено в повному обсязі коштом державного бюджету за бюджетною програмою КПКВК 2105010 "Забезпечення діяльності Державної спеціальної служби транспорту" в т. ч. КЕКВ 2210 "Предмети, матеріали, обладнання та інвентар" - 67591,52 грн, за КЕКВ 2220 "Медикаменти та перев`язувальні матеріали" - 5920,32 гри та КЕКВ 2230 "Продукти харчування" - 4594.48 грн, чим спричинено матеріальної шкоди (збитків) військовій частині НОМЕР_1 та державному бюджету на відповідну суму.
3. Ревізією дотримання законодавства при нарахуванні та виплаті матеріальної допомоги військовослужбовцям встановлено, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04 березня 2022 року № 6 у березні 2022 року по розрахунково-платіжній відомості №3/1 нараховано та виплачено матеріальні допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік 25 військовослужбовцям на загальну суму 24040,00 гривень.
Окрім того, по вищевказаній відомості нараховано та виплачено частину матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань головному сержанту ОСОБА_4 , фельдшеру медичного пункту (з ліжковим фондом на 15 ліжок) на суму 385,94 грн згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22 грудня 2021 року №263 (рапорт ОСОБА_4 . Вх. №1412 від 30.11.2021).
Відповідно до частини 1 статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається
1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, оскільки бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, у наступному періоді нараховування та виплата заробітної плати за попередній період не проводиться.
Абзацом 2 пункту 43 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228 (із змінами) встановлено, що розпорядники бюджетних коштів мають право провадити діяльність тільки в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами спеціального фонду. Бюджетне асигнування - це повноваження установи брати бюджетні зобов`язання та проводити платежі відповідно до бюджетного призначення. Бюджетне асигнування має кількісні, часові та цільові обмеження. Виплачувати заробітну плату за минулі бюджетні періоди можна, якщо заборгованість за такими виплатами зареєстровано в органах Казначейства та відображено у формі № 7д "Звіт про заборгованість за бюджетними коштами".
Такі виплати в органах Держказначейства не зареєстровані та заборгованість у Звіті форми №7д "Звіт про заборгованість за бюджетними коштами" станом на 01 січня 2022 року не значиться.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 березня 2012 року №309 встановлено, що зобов`язання, які взяли без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом, не вважають бюджетними зобов`язаннями, вони не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства.
Окрім того, ревізією дотримання законодавства при нарахуванні та виплаті матеріальної допомоги військовослужбовцям встановлено, що на підставі наказів командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) на протязі 2022 року окремим військовослужбовцям нараховано та виплачено по дві матеріальні допомоги для вирішення соціально-побутових питань (за 2021 та за 2022 роки).
Відповідно до пункту першого розділу XXIV Порядку від 07 червня 2018 року № 260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Таким чином, нарахування та виплата військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в сумі 24425.94 грн, нарахування та перерахування ЄСВ в сумі 5373,71 грн та відшкодування податку з доходів фізичних осіб - 4396,67 грн проведено в порушення частини 1 статті 3 Бюджетного кодексу України, пункту першого розділу XXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року за № 260 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197 та частини п`ятої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Відповідач зазначає, що внаслідок допущених порушень завдано матеріальної шкоди військовій частині НОМЕР_1 загалом на суму 34196,32 гривень.
4. Також під час проведення ревізії встановлено, що по даних первинних документів військової частини НОМЕР_1 за період, що піддавався ревізії, нарахування квартплати мешканцям 23 квартирного будинку, за адресою АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 проводилася по тарифах, погоджених військовій частині НОМЕР_1 рішенням виконкому Чопської міської ради від 16 травня 2013 року №52 і за період по 30 червня 2023 такі тарифи залишалися незмінними і не переглядалися.
Під час ревізії Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області листом від 04 грудня 2023 року №130707-14/3046-2023 надіслано запит до Архівного відділу Ужгородської РДА про надання належним чином завірені копії рішень виконавчою комітету Чопської міської ради "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" із відповідними додатками, які діяли в 2022-2023 роках.
При опрацюванні отриманої від Архівного відділу Ужгородської РДА інформації від 11 грудня 2023 року за №09/07-06/158 встановлено, що в переліку та додатках до рішення виконавчого комітету Чопської міської ради від 16 червня 2016 року №114, яким затверджено нові тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій із розрахунку за 1 м2, які діяли в 2022-2023 роках, відсутні 23-квартирний житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 та 24-квартирний житловий будинок за адресою АДРЕСА_4 .
При цьому, згідно рішення виконавчого комітету Чопської міської ради від 16 червня 2016 року №114, тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій коливалися у межах від 0,33 грн до 1,75 грн із розрахунку за 1 м2 в залежності від поверховості будинків, кількості квартир та їх площі.
Відповідачем зазначається, що внаслідок несвоєчасного прийняття ефективних управлінських рішень військовою частиною НОМЕР_1 щодо перегляду тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, втрачено можливість додатково отримати доходи спеціального фонду за ревізійний період на загальну суму 37539,16 гривень.
Відповідно до статті 10 частини 1 пункту 7 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" № 2939-XII (далі по тексту Закон України № 2939-XII), органу державного фінансового контролю надається право, у тому числі, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
31 січня 2024 року позивачем було отримано Вимогу "Про усунення виявлених порушень від 23 січня 2024 року за № 130700-14/158-2024 (Т. 1 а.с.а.с. 12-14).
Відповідно до пунктів 3, 4, 6, 8 зазначеної Вимоги "Про усунення виявлених порушень", які є спірними з точки зору позивача, відповідач вимагає: "3. Забезпечити відшкодування коштів на суму 78106,32 грн, внаслідок включення прибутку до вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей згідно Договорів про закупівлю товарів за державні кошти, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи із стягнення коштів чи обравши інший спосіб реалізації права на їх повернення. 4. Забезпечити відшкодування коштів на суму 6388144,45 грн, внаслідок оплати вартості виконаних будівельних робіт з ПДВ, зокрема TOB "Нео Консул" по об`єктах: "Нове будівництво пункту постійної дислокації для розміщення окремого десантно-штурмового батальйону за адресою: АДРЕСА_3 ", XIV черга будівництва. Житловий будинок та "Нове будівництво пункту постійної дислокації для розміщення окремого десантно-штурмового батальйону за адресою: АДРЕСА_3 ", VIII черга будівництва. Гуртожиток, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи із стягнення коштів чи обравши інший спосіб реалізації права на їх повернення". "6. Забезпечити відшкодування коштів, зайво виплачених військовослужбовцям у вигляді матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з врахуванням ЄСВ та ПДФО на загальну суму 34196,32 грн, у тому числі шляхом стягнення з винних осіб чи обравши інший спосіб реалізації права на повернення коштів". "8. Звернутися до виконавчого комітету Чопської міської ради щодо затвердження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій виходячи із обґрунтованих (розрахованих) витрат за 2023 рік" (Т.1 а.с. 13 (на звороті)).
Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправною та скасування вимоги відповідача, що стосується забезпечення відшкодування коштів на суму 6388144,45 грн, внаслідок оплати вартості виконаних будівельних робіт з ПДВ, зокрема TOB "Нео Консул" по об`єктах: "Нове будівництво пункту постійної дислокації для розміщення окремого десантно-штурмового батальйону за адресою: АДРЕСА_3 ", XIV черга будівництва. Житловий будинок та "Нове будівництво пункту постійної дислокації для розміщення окремого десантно-штурмового батальйону за адресою: АДРЕСА_3 ", VIII черга будівництва. Гуртожиток, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи із стягнення коштів чи обравши інший спосіб реалізації права на їх повернення (пункт 4 Вимоги "Про усунення виявлених порушень від 23 січня 2024 року за № 130700-14/158-2024).
Відповідно до статті 197 пункту 197.15 Податкового кодексу України, звільняються від оподаткування операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти.
Аналіз статті 197 Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що застосовувати податкову пільгу щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла, що будується за державні кошти. Встановлену пунктом 197.15 статті 197 ПК України податкову пільгу, мають право лише ті суб`єкти господарювання - платники податку на додану вартість, які відповідають водночас двом обов`язковим ознакам: по перше є забудовниками та визначені виконавцями цільової програми будівництва, по-друге здійснюють будівництво житла за державні кошти.
Станом на момент здійснення відповідачем планової ревізії позивача так і станом на момент укладання договорів між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Нео Консул" визначення поняття "державні кошти" в законодавстві України відсутнє.
Зважаючи на завдання Державної аудиторської служби України, які відображені в Положенні про Державну аудиторську службу України, затверджену постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03 лютого 2016 року, можливо дійти до висновку, що відповідач в акті ревізії під поняття "державні кошти" ототожнював з поняттям "бюджетні кошти".
В свою чергу використання бюджетних коштів врегульоване положеннями Бюджетного кодексу України.
Статтею 20 Бюджетного кодексу України передбачено, що у бюджетному процесі використовується програмно-цільовий метод, який застосовується на рівні державного бюджету та на рівні місцевих бюджетів. Особливими складовими програмно-цільового методу у бюджетному процесі є бюджетні програми, відповідальні виконавці бюджетних програм, паспорти бюджетних програм, результативні показники бюджетних програм.
В свою чергу будівництво житла для потреб військовослужбовців здійснюється виключно за бюджетною програмою "Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України".
Наказами Міністерства оборони України були затверджені паспорти бюджетної програми Міністерства оборони України на 2020, 2021, 2022 роки за КПКВК 2101190 "Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України", відповідно до яких головним розпорядником є Міністерство оборони України, відповідальним виконавцем апарат Міністерства оборони України.
Процедура використання коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, в тому числі для Державної спеціальної служби транспорту та Міністерства оборони України врегульована Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 147 від 16 лютого 2011 року.
Пунктом 8 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 147 від 16 лютого 2011 року передбачено, що перелік житлових об`єктів, будівництво (придбання) яких передбачається фінансувати за рахунок бюджетних коштів, затверджується із зазначенням обсягу бюджетних коштів для кожного об`єкта наказом головного розпорядника бюджетних коштів.
Відповідно до вказаного в 2020, 2021 та 2022 роках Міністерством оборони України, як головним розпорядником, були затверджені Переліки об`єктів, які передбачається фінансувати у 2020, 2021, 2022 роках за рахунок коштів бюджетної програми КПКВ 2101190 "Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України".
Однак, у вказаних переліках об`єктів, які передбачається фінансувати у 2020, 2021 та 2022 роках за рахунок коштів бюджетної програми КПКВ 2101190 "Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України", які відповідно затверджені наказами Міністерства оборони України від 28 лютого 2020 року № 69, від 18 червня 2021 року № 168 та від 17 лютого 2022 року № 67 відсутні об`єкти будівництва, роботи по яким здійснювало Товариство з обмеженою відповідальністю "Нео Консул".
Зазначене стверджує те, що будівництво, яке здійснювалось Товариством з обмеженою відповідальністю "Нео Консул" - пункту постійної дислокації для розміщення окремого десантно-штурмового батальйону за адресою: Закарпатська обл., м. Берегове, вул. Фабрична, 38-а не може вважатися будівництвом житла в розумінні Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ № 147 від 16 лютого 2011 року, оскільки гуртожитки у вказаному пункту дислокації відсутні в переліку об`єктів, які передбачається фінансувати у 2020, 2021, 2022 роках за рахунок коштів бюджетної програми КПКВ 2101190 "Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України", які відповідно затверджені наказом Міністерства оборони України від 18 червня 2021 року № 168 та від 17 лютого 2022 № 67.
Зазначене свідчить про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Нео Консул" не є суб`єктом, який звільняється від сплати ПДВ у відповідності до статті 197 пункту 197.15 ПК України, оскільки по перше не є забудовником та виконавцем цільової програми будівництва, по-друге не здійснював будівництво житла за державні кошти.
Необхідно вказати, що застосування податкової пільги щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла залежить від виконання певних умов як то: суб`єкти підприємницької діяльності мають бути визначені як забудовники та виконавці цільової програми будівництва у паспорті такої програми; земельні ділянки, на яких здійснюються відповідне будівництво, мають бути включені до переліку цільової програми; будівництво має відповідати вимогам щодо фінансування та технічних умов будівництва, визначеним у спеціальному законодавстві.
Суд звертає увагу, що будь-яке втручання у право особи повинно здійснюватися "згідно із законом". Під терміном "закон" необхідно розуміти як норми, встановлені писаним правом, так і правила, що сформувалися у прецедентному праві. Закон має відповідати якісним вимогам, насамперед, вимогам "доступності" та "передбачуваності" (рішення ЄСПЛ від 06 листопада 2008 року у справі "Ісмаїлов проти Росії", від 22 листопада 2007 року у справі "Україна-Тюмень" проти України", від 07 липня 2011 року у справі "Серков проти України").
Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Броньовський проти Польщі" від 22 червня 2004 року, чинні положення національного законодавства потрібно формулювати так, щоб вони були достатньо доступними, чіткими і передбачуваними у практичному застосуванні. Закон вимагає, щоб він був доступний для особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. В національному праві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання з боку державних органів у права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод: небезпека свавілля є особливо очевидною, коли виконавча влада здійснює свої функції закрито (рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Гавенда проти Польщі" від 14 березня 2002 року, "Аманн проти Швейцарії" від 16 лютого 2000 року).
В роз`ясненнях Міністерства доходів і зборів від 17 грудня 2013 року №17671/6/99-99-19-04-02-153 з метою попередження випадків не однозначного тлумачення норм ПК України Міністерство доходів і зборів України пропонувало доручити Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України розробити проект змін до Податкового кодексу України, яким передбачити можливість затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку практичного застосування статті 197 пункту 197.15 ПК України.
06 березня 2014 року в м. Києві відбулася відповідна нарада Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, протоколом якої вирішили, зокрема, взяти до уваги інформацію про те, що на цей час відсутній механізм застосування зазначеної пільги та Мінрегіону України разом із Міністерством доходів і зборів запропоновано провести роботу з відпрацювання механізму застосування забудовниками особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з будівництва доступного житла або у разі неможливості застосування такого механізму розглянути можливість його скасування.
Однак станом на сьогодні жодного Порядку практичного застосування статті 197 пункту 197.15 ПК України не ухвалено. Таким чином, зазначена норма не сформульована з точністю, достатньою для того, щоб надати змогу громадянинові регулювати свою поведінку.
З врахуванням вищевикладеного суд вважає, вимоги позивача щодо протиправності пункту 4 Вимоги "Про усунення виявлених порушень від 23 січня 2024 року за № 130700-14/158-2024 є обґрунтованими, а відтак в цій частині необхідно позов задовольнити та визнати протиправним пункт 4 Вимоги "Про усунення виявлених порушень від 23 січня 2024 року за № 130700-14/158-2024 та як наслідок такої протиправності скасувати цей пункт.
Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправною та скасування вимоги відповідача, що стосується забезпечення відшкодування коштів на суму 78106,32 грн, внаслідок включення прибутку до вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей згідно Договорів про закупівлю товарів за державні кошти, в тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи із стягнення коштів чи обравши інший спосіб реалізації права на їх повернення (пункт 3 Вимоги "Про усунення виявлених порушень від 23 січня 2024 року за № 130700-14/158-2024).
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України "Про обороні закупівлі" (далі по тексту Закон України № 808-ІХ, виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель (далі - виконавець державного контракту (договору) - суб`єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або іноземний суб`єкт господарювання (інша іноземна юридична особа) чи об`єднання юридичних осіб, з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 30 Закону України № 808-ІХ (в редакції Закону України від 17 липня 2020 року № 808-ІХ) спрощений відбір без застосування електронної системи закупівель - це процедура, що використовується державним замовником як виняток під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, відповідно до якої державний замовник укладає державний контракт (договір) з учасником відбору після проведення переговорів з одним або кількома учасниками відбору.
Згідно з статті 19 частиною 2 Закону України № 808-ІХ під час застосування неконкурентної процедури закупівлі в єдиного виконавця при укладенні державних контрактів (договорів) застосовується розрахункова очікувана вартість у єдиного виконавця.
Відповідно до статті 19 частини 3 Закону України № 808-ІХ порядок формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, визначається Кабінетом Міністрів України.
Такий Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 року № 309 "Про затвердження Порядку формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою" (далі по тексту Порядок № 309).
При цьому відповідно до статті 19 частини 1 пункту 5 Закону України № 808-ІХ рівень прибутку у складі очікуваної вартості встановлюється рішенням Кабінету Міністрів України і не може бути зменшений державним замовником. Вказаний рівень прибутку встановлений рішенням Кабінету Міністрів України в постанові від 03 березня 2021 року № 363 (далі по тексту Постанова № 363).
Згідно пункту 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого Постановою № 363 прибуток у складі ціни становить 1 відсоток витрат вітчизняного суб`єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустаткування), робіт (послуг) в інших суб`єктів господарювання та 30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення. У розрахунку прибутку не враховуються податки та збори.
У разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом через вітчизняних суб`єктів господарювання, яким в установленому порядку надані повноваження щодо здійснення імпорту відповідних видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення, в тому числі із залученням кредитів під державні гарантії для фінансування програм, пов`язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави, прибуток (постачальницька винагорода) становить 3 відсотки вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення за зовнішньоекономічним договором (контрактом).
У свою чергу, Порядок № 309 визначає механізм формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою. Під час проведення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення іноземного виробництва в іноземних суб`єктів господарювання у державних контрактах (договорах) застосовується договірна вартість (ціна) товарів, робіт і послуг оборонного призначення у валюті країни-виробника, при цьому договірна вартість (ціна) встановлюється сторонами державного контракту (договору) за результатами переговорів. Очікувана вартість предмета закупівлі, яка зазначається державним замовником в оголошенні про початок переговорів відповідно до пункту 4 частини третьої статті 18 Закону України № 808-ІХ, визначається державним замовником за результатами маркетингових досліджень (пункт 1 Порядку № 309).
Порядок № 309 передбачає, що під час розрахунку очікуваної (орієнтовної) вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення єдиним учасником або учасниками закупівлі подається на розгляд та узгодження державному замовнику: калькуляція ціни, пояснювальна записка, розрахунки основної та додаткової заробітної плати, та інших відомостей та документів, визначених в пункті 3 Порядку № 309, у тому числі розрахунок суми прибутку.
Порядком № 309 передбачено, що ціна реалізації товарів (робіт, послуг) оборонного призначення включає: виробничу собівартість товарів, робіт і послуг (без урахування податку на додану вартість, сплаченого під час закупівлі напівфабрикатів, комплектувальних виробів і робіт сторонніх суб`єктів господарювання; розподілені адміністративні витрати, у тому числі витрати на службові відрядження; прямі і розподілені витрати на збут товарів, робіт і послуг оборонного призначення. У розрахунку адміністративні витрати та витрати на збут не враховують податок на додану вартість, сплачений постачальникам; фінансові витрати (витрати на сплату відсотків, нарахованих за весь період запозичень за користування кредитами (позиками) під державні гарантії, залученими для фінансування програм, пов`язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави), інші фінансові витрати, віднесені до витрат, пов`язаних з виконанням державного контракту (договору); інші операційні витрати - втрати від операційної курсової різниці (від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов`язаннями, що пов`язані з операційною діяльністю суб`єкта господарювання; в очікуваній вартості (орієнтовній ціні) враховується різниця курсу валюти на день погодження ціни та прогнозного курсу валюти, встановленого Національним банком на наступний рік); прибуток (пункт 13 Порядку № 309).
Ціна на виконання дослідних робіт та створення нематеріальних активів включає: кошторисну вартість дослідних робіт та створення нематеріальних активів (з урахуванням податку на додану вартість, сплаченого під час закупівлі сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектувальних виробів і робіт сторонніх суб`єктів господарювання); розподілені адміністративні витрати, у тому числі витрати на службові відрядження; прямі і розподілені витрати на збут дослідних робіт. У даному розрахунку адміністративні витрати та витрати на збут дослідних робіт враховують податок на додану вартість, нарахований та/або сплачений постачальникам; фінансові витрати (витрати на сплату відсотків, нарахованих за весь період запозичень за користування кредитами (позиками) під державні гарантії, залученими для фінансування програм, пов`язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави), інші фінансові витрати, віднесені до конкретного державного контракту (договору); прибуток (пункт 23 Порядку № 309).
Ціна виконання робіт з ремонту і модернізації товарів оборонного призначення включає: кошторисну вартість робіт (без урахування податку на додану вартість, сплаченого постачальникам під час закупівлі сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектувальних виробів і робіт сторонніх суб`єктів господарювання); розподілені адміністративні витрати, у тому числі витрати на службові відрядження. У даному розрахунку адміністративні витрати та витрати на збут робіт не враховують податок на додану вартість, сплачений постачальникам; фінансові витрати (витрати на сплату відсотків, нарахованих за весь період запозичень за користування кредитами (позиками) під державні гарантії, залученими для фінансування програм, пов`язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави), інші фінансові витрати, пов`язані з виконанням державного контракту (договору); прибуток (пункт 31 Порядку № 309).
Отже, у мирний час неконкурентні та спрощені способи закупівель застосовувалися у виняткових випадках. При цьому, навіть неконкурентні способи закупівель передбачали здійснення певних процедур, зокрема включення до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів)), проведення переговорів чи поетапних переговорів, засідання комісій (міжвідомчих) комісій з відбору виконавців, проведення маркетингових досліджень та інші. Встановлення та визначення ціни в мирний час відбувалось на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів (державні регульовані ціни), складених та погоджених згідно з Порядком № 309. Ціна товарів, робіт і послуг оборонного призначення іноземного виробництва в іноземних суб`єктів господарювання встановлювалася державним сторонами державного контракту (договору) за результатами переговорів, а визначалася за результатами маркетингових досліджень (вільні ціни).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 Про введення воєнного стану в Україні в Україні введено воєнний стан, який триває станом на сьогодні.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 169 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану" (далі по тексту Постанова № 169), зокрема було установлено (в первинній редакції), що в умовах воєнного стану оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законами України "Про публічні закупівлі" та "Про оборонні закупівлі". Замовники під час здійснення передбачених цією постановою закупівель повинні відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та забезпечувати оприлюднення укладеного договору в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів після його підписання. Зазначений строк продовжується на час неналежного функціонування електронної системи закупівель, підтверджений її адміністратором. Договір, не оприлюднений в електронній системі закупівель у встановлений строк, є нікчемним. Державні замовники у сфері оборони під час здійснення передбачених цією постановою закупівель повинні відповідно до Закону України Про оборонні закупівлі дотримуватися принципів здійснення оборонних закупівель.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2022 року № 176 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 169" (набрала чинності 03 березня 2023 року), Кабінетом Міністрів України установлено, що вимоги щодо використання електронної системи закупівель відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" не поширюється на договори, що укладені для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а такі договори оприлюднюються в електронній системі закупівель протягом 10 робочих днів після припинення чи скасування воєнного стану.
Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2022 року № 195 "Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 169" (набрала чинності 05 березня 2022 року) Кабінетом Міністрів України установлено, що державні замовники у сфері оборони під час здійснення передбачених цією постановою закупівель повинні дотримуватися таких принципів: своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів України, забезпечення потреб безпеки і оборони; ефективність використання коштів, результативність; попередня оплата товарів, робіт і послуг оборонного призначення здійснюється на строк та у розмірах, визначених державними замовниками у сфері оборони у державних контрактах (договорах) про закупівлю товарів, робіт і послуг.
Дія пункту 4 та абзацу другого пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1070 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти не поширюється на державних замовників у сфері оборони.
Зупиненням дії цих положень знімаються обмеження щодо здійснення попередньої оплати виконавцям, якими порушено умови договорів, у тому числі умови договорів щодо попередньої оплати товарів, робіт і послуг.
Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 року № 201 "Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 169" (набрання чинності 06 березня 2022 року), Кабінетом Міністрів України зокрема установлено, що під час здійснення передбачених цією постановою закупівель: такі закупівлі не включаються до річного плану закупівель. За результатами їх здійснення в електронній системі закупівель замовник/державний замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю та всі додатки до нього не пізніше ніж через 20 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Вимога щодо оприлюднення не застосовується до договорів, які містять інформацію з обмеженим доступом.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України ухвалює розроблену Міністерством оборони України постанову № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану" (набрання чинності 22.03.2022) (далі по тексту Постанова № 335), якою зокрема установлено, що на період воєнного стану договірна ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору) з урахуванням економічних показників діяльності підприємства на момент укладення державного контракту. При цьому під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші виграти виконавця, пов`язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг.
Під час розрахунку та встановлення цін положення щодо визначення ціни на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів, встановлені Порядком формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 р. № 309 та умови договорів, укладених відповідно до цього Порядку, не застосовуються.
Відмова від відшкодування витрат виконавця у складі ціни товарів (робіт, послуг), обґрунтованих технічною, технологічною документацією та обліковою політикою виконавця, не допускається. Погоджена сторонами ціна товарів (робіт, послуг) після укладення державного контракту (договору) не переглядається (крім контрактів на закупівлю за імпортом з вітчизняними суб`єктами господарювання, яким в установленому законодавством порядку надані повноваження на право здійснення імпорту товарів, робіт і послуг оборонного призначення).
Відповідальність за правильність розрахунку, обґрунтованість витрат за статтями калькуляції витрат несе виконавець державного контракту (договору).
Також, Постановою № 335 вносяться зміни до Постанови № 169, відповідно до яких державні замовники у сфері оборони для здійснення попередньої оплати за капітальними видатками та за державними контрактами (договорами) можуть у разі потреби перераховувати кошти постачальникам товарів, виконавцям робіт і надавачам послуг (крім нерезидентів) на рахунки, відкриті на їх ім`я в державних банках, з подальшим використанням зазначених коштів виключно на цілі, визначені державними контрактами (договорами) про закупівлю товарів, робіт і послуг, з наданням підтвердних документів.
Пунктом 3 Постанови № 335, встановлюється, що дія цієї постанови поширюється, зокрема, на чинні договори (контракти) на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України, які укладені до набрання чинності цією постановою, але продовжують виконуватися.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" від 16 серпня 2022 року за № 2526-IX, розділ IV та стаття 30 Закону № 808-ІХ були викладені в новій редакції. Установлено, що особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз, а договори про закупівлю, державні контракти (договори), укладені до набрання чинності цим Законом, діють до їх повного виконання відповідно до умов, на яких вони були укладені, або до їх припинення (розірвання) відповідно до закону.
Згідно з пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 "Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" (далі по тексту Постанова № 1275), Постанова № 169 визнається такою, що втратила чинність.
Пунктом 2 Постанови № 1275 установлено, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні зупинено дію пунктів 64-67 Порядку планування, формування, особливостей розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 року № 363 Питання оборонних закупівель.
При цьому дію пункту 49 Порядку планування, формування, особливостей розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 року № 363, якою встановлений рівень прибутку, Постановою № 169, Постановою № 1275 чи будь-якими іншими постановами, у тому числі Постановою № 335, зупинено не було.
Таким чином, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану Кабінетом Міністрів України установлено, що оборонні та публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, визначених Законами України Про публічні закупівлі та Про оборонні закупівлі. Відповідно й необхідність здійснення процедур, які були передбачені для неконкурентних (закритих) закупівель: переговори, поетапні переговори, внесення до Реєстру, складення планів, засідання комісій (міжвідомчих комісій), складення й погодження розрахунково-калькуляційних матеріалів, проведення маркетингових досліджень, тощо, не встановлюється (не вимагається). Для укладення державного контракту (договору) достатньо рішення державного замовника (замовника) про його укладення та волевиявлення виконавця (закупівля за імпортом), та калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору) в довільній формі (для інших виконавців), при цьому уся відповідальність щодо правильності розрахунку покладається на виконавця, що дозволило позивачу приймати відповідні рішення.
Внаслідок тлумачення на власний розсуд чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства Управління Держаудитслужби дійшло невірного висновку про вчинення позивачем правопорушення, що спричинило (призвело) до пред`явлення (направлення) позивачеві спірної вимоги в частині ос пореного пункту.
Крім того, як вбачається з преамбули Закону України № 808-ІХ, цей Закон визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Відповідно до статті 1 частини 1 пункту 2 Закону України № 808-ІХ, виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель (далі - виконавець державного контракту (договору)) - суб`єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або іноземний суб`єкт господарювання (Інша іноземна юридична особа) чи об`єднання юридичних осіб, з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 1 частини 1 пункту 17 Закону України № 808-ІХ державний контракт (договір) (далі - державний контракт (договір)) - угода, укладена у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення.
Державне регулювання очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення за оборонними закупівлями під час застосування неконкурентної процедури закупівлі регулюється статтею 19 Закону України № 808-ІХ.
Так, відповідно до статті 19 частини 1 Закону України № 808-ІХ державне регулювання очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення за оборонними закупівлями під час застосування неконкурентної процедури закупівлі ґрунтується на таких засадах: 1) єдине нормативно-правове забезпечення для всіх учасників оборонних закупівель; 2) єдина для всіх державних замовників вартість закупівлі ідентичних товарів, робіт і послуг оборонного призначення, якщо всі параметри та умови закупівлі збігаються; 3) Застосування заходів антимонопольного регулювання; 4) склад та облік витрат виконавця встановлюються відповідно до Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та інших нормативно-правових актів; 5) рівень прибутку у складі очікуваної вартості встановлюється рішенням Кабінету Міністрів України І не може бути зменшений державним замовником; 6 ) дотриманнябалансу інтересів державного замовника і виконавця.
Відповідно до статті 19 частини 4 Закону України № 808-ІХ, при формуванні розрахункової очікуваної вартості в єдиного виконавця державного контракту (договору) з оборонних закупівель під час застосування неконкурентної процедури рівень прибутку у складі очікуваної вартості державного контракту (договору) для виконавця встановлюється на рівні, не нижчому, ніж рівень прибутку у складі очікуваної вартості виконання контракту (договору), встановлений Кабінетом Міністрів України.
При цьому, згідно із статтею 19 частиною 5 Закону України № 808-ІХ рівень прибутку у складі очікуваної вартості при укладенні контракту (договору) з оборонних закупівель під час застосування неконкурентної процедури може бути збільшений державним замовником, але не більше, ніж визначено Кабінетом Міністрів України, у разі надання вітчизняним виробником плану розвитку виробництва із зобов`язанням такого виробника знизити ціну товарів, робіт і послуг оборонного призначення для подальших закупівель.
Як вбачається з преамбули Постанови № 335 вона розроблена відповідно до статті 121 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", пункту 3 частини першої статті 4, частини шостої статті 12 Закону № 808-ІХ, Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні".
Відповідно до статті 121 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Кабінет Міністрів України в разі введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях: 1) працює відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів України в умовах воєнного стану; 2) розробляє та вводить в дію План запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в окремих місцевостях України з урахуванням загроз та особливостей конкретної ситуації, яка склалася; 3) організовує та здійснює керівництво центральними та іншими органами виконавчої влади в умовах воєнного стану; 4) після початку збройного конфлікту здійснює заходи щодо створення відповідно до норм міжнародного гуманітарного права безпечних зон, організованих у спосіб, який дає змогу забезпечити захист цивільних осіб; 5) визначає особливості здійснення оборонних та публічних закупівель із забезпеченням захищеності державних замовників і замовників від воєнних загроз.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 4, статті 12 Закону України № 808-ІХ Кабінет Міністрів України вирішує інші питання у сфері оборонних закупівель у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до абзацу 6 підпункту 1 пункту 1 Постанови № 335 під час розрахунку та встановлення цін положення щодо визначення ціни на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів, встановлені Порядком формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, затвердженим Постановою № 309, та умови договорів, укладених відповідно до цього Порядку, не застосовуються.
При цьому, відповідно до пункту 1 підпункту 1 абзацу 7 Постанови № 335 відмова від відшкодування витрат виконавця у складі ціни товарів (робіт, послуг), обґрунтованих технічною, технологічною документацією та обліковою політикою виконавця, не допускається.
Відповідно до абзацу першого пункту Порядку № 309, цей Порядок визначає механізм формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою.
Натомість, згідно із статтею 19 частиною 4 Закону № 808-ІХ при формуванні розрахункової очікуваної вартості в єдиного виконавця державного контракту (договору) з оборонних закупівель під час застосування неконкурентної процедури рівень прибутку у складі очікуваної вартості державного контракту (договору) для виконавця встановлюється на рівні, не нижчому, ніж рівень прибутку у складі очікуваної вартості виконання контракту (договору), встановлений Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 19 частини 1 пункту 5 Закону України № 808-ІХ рівень прибутку в складі очікуваної вартості встановлюється рішенням Кабінету Міністрів України і не може бути зменшений державним замовником.
Так, відповідно до пункту 49 Порядку № 363, прибуток у складі ціни становить 1 відсоток витрат вітчизняного суб`єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустаткування), робіт (послуг) в Інших суб`єктів господарювання та 30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення. У розрахунку прибутку не враховуються податки та збори. У разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом через вітчизняних суб`єктів господарювання, яким в установленому порядку надані повноваження щодо здійснення імпорту відповідних видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення, в тому числі із залученням кредитів під державні гарантії для фінансування програм, пов`язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави, прибуток (постачальницька винагорода) становить 3 відсотки вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення за зовнішньоекономічним договором (контрактом).
Водночас суд також враховує, що відповідно до статті 189 пункту 3 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.
Відповідно до статті 190 пункту 2 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.
Відповідно до преамбули Закону України "Про ціни і ціноутворення" цей Закон визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.
Згідно із статтею 10 частиною 1 Закону України "Про ціни і ціноутворення" суб`єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані тини.
Відповідно до статті 12 частини 1 абзацу 1 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб`єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
Відповідно до статті 12 частини 2 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).
Згідно із статтею 13 частиною 1 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом: 1) установлення обов`язкових для застосування суб`єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів); 2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб`єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку. Міждержавний обмін товарами здійснюється за цінами, визначеними відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Враховуючи вищевикладене, невід`ємною складовою як вільних, так і державних регульованих цін є прибуток.
Суд зазначає про те, що правова визначеність норм загального законодавства, визначених Законом України "Про ціни і ціноутворення" повністю узгоджується зі спеціальними нормами спеціального законодавства - статтею 19 Закону України "Про оборонні закупівлі" щодо державного регулювання вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення за оборонними закупівлями, та визначення рівня прибутку в його складі.
Таким чином, Постановою № 335 не відміняється (зупиняється) можливість включення прибутку в складі ціни, а фактично спрощено процедуру (тип та зміст документу, необхідного для підтвердження ціни) укладення державного контракту (договору) під час здійснення оборонних закупівель, а саме: замість складання розрахунково-калькуляційних матеріалів та узгодження їх з замовником (калькуляції ціни, пояснювальної записки, розрахунків основної та додаткової заробітної плати, інформації щодо трудомісткості, розрахунків матеріальних витрат та витрат на роботи (послуги) співвиконавців, кошторисів адміністративних витрат, кошторисів загальновиробничих витрат, розрахунку прямих і розподілених витрат на збут, розрахунку фінансових витрат, фінансової звітності, розрахунку інших операційних витрат, розрахунку суми прибутку, довідка про код), для укладення контракту вимагається надання документу у виді калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору), без встановлення вимог до її змісту та форми.
Суд приходить до висновку, що правовою підставою для включення прибутку в складі ціни є положення статті 19 частини 1 пункту 5 Закону України "Про оборонні закупівлі", рівень якого встановлений рішенням Уряду, а саме пунктом 49 Порядку, затвердженого Постановою № 363.
При вирішенні питання про протиправність пункту 3 спірної Вимоги суд також вказує на те, що Законом України від 22 лютого 2024 року Розділ XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про оборонні закупівлі" доповнено пунктом 8-1 такого змісту: "8-1. Положення частини третьої статті 30 цього Закону застосовуються до державних контрактів (договорів) на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України, які укладені за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, та/або виконувалися (виконуються) під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX".
З врахуванням вищевикладеного суд вважає, вимоги позивача щодо протиправності пункту 3 Вимоги "Про усунення виявлених порушень від 23 січня 2024 року за № 130700-14/158-2024 є обґрунтованими, а відтак в цій частині необхідно позов задовольнити та визнати протиправним пункт 3 Вимоги "Про усунення виявлених порушень від 23 січня 2024 року за № 130700-14/158-2024 та як наслідок такої протиправності скасувати цей пункт.
Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправною та скасування вимоги відповідача, що стосується забезпечення відшкодування коштів, зайво виплачених військовослужбовцям у вигляді матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з врахуванням ЄСВ та ПДФО на загальну суму 34196,32 грн, у тому числі шляхом стягнення з винних осіб чи обравши інший спосіб реалізації права на повернення коштів" (пункт 6 Вимоги "Про усунення виявлених порушень від 23 січня 2024 року за № 130700-14/158-2024).
Ревізією дотримання законодавства при нарахуванні та виплаті матеріальної допомоги військовослужбовцям встановлено, що згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04 березня 2022 року № 6 у березні 2022 року по розрахунково-платіжній відомості №3/1 нараховано та виплачено матеріальні допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік 25 військовослужбовцям на загальну суму 24040,00 гривень. Окрім того, по вищевказаній відомості нараховано та виплачено частину матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань головному сержанту ОСОБА_4 , фельдшеру медичного пункту (з ліжковим фондом на 15 ліжок) на суму 385,94 грн згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22 грудня 2021 року № 263 (рапорт ОСОБА_4 . Вх. №1412 від 30 листопада 2021 року).
Відповідно до статті 3 частини 1 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, оскільки бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року, у наступному періоді нараховування та виплата заробітної плати за попередній період не може бути проведена.
Абзацом 2 пункту 43 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228 (із змінами) встановлено, що розпорядники бюджетних коштів мають право провадити діяльність тільки в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами спеціального фонду. Бюджетне асигнування - це повноваження установи брати бюджетні зобов`язання та проводити платежі відповідно до бюджетного призначення. Бюджетне асигнування має кількісні, часові та цільові обмеження.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 березня 2012 року № 309, зобов`язання, які взяли без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом, не вважають бюджетними зобов`язаннями, вони не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства.
Відповідно до пункту першого розділу ХХІV Порядку від 07 червня 2018 року №260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Таким чином, нарахування та виплата військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в сумі 24425,94 грн, нарахування та перерахування ЄСВ в сумі 5373,71 грн та відшкодування податку з доходів фізичних осіб 4396,67 грн проведено в порушення статті 3 частини 1 Бюджетного кодексу України, пункту першого розділу ХХІV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року №260.
З врахуванням вищевикладеного суд вважає, вимоги позивача щодо протиправності пункту 6 Вимоги "Про усунення виявлених порушень від 23 січня 2024 року за № 130700-14/158-2024 є не обґрунтованими, а відтак в цій частині необхідно у задоволенні позову відмовити.
Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправною та скасування вимоги відповідача, що стосується необхідності звернення до виконавчого комітету Чопської міської ради щодо затвердження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій виходячи із обґрунтованих (розрахованих) витрат за 2023 рік (пункт 8 Вимоги "Про усунення виявлених порушень від 23 січня 2024 року за № 130700-14/158-2024).
Відповідно до статей 1, 12 Закону України "Про Державну спеціальну службу транспорту", основними завданнями Державної спеціальної служби транспорту є: технічне прикриття, відбудова, встановлення загороджень на об`єктах національної транспортної системи України з метою забезпечення діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; будівництво та ремонт у мирний час і в умовах воєнного стану нових та підвищення строку експлуатації і пропускної спроможності діючих об`єктів національної транспортної системи; відбудова транспортних комунікацій, порушених унаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, аварій і катастроф; охорона об`єктів національної транспортної системи України в мирний час і в особливий період; виконання інших завдань, пов`язаних із участю в обороні держави та забезпеченням ефективного функціонування національної транспортної системи України. Використання підрозділів і особового складу Державної спеціальної служби транспорту не за призначенням забороняється. Ніхто не має права покласти на особовий склад Державної спеціальної служби транспорту виконання завдань і обов`язків, не передбачених законами України.
Отримання прибутку від підприємницької діяльності по наданню послуг з управління багатоквартирними будинками або надання "послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території" не входить до завдань військової частини НОМЕР_1 , як структурного підрозділу ДССТ.
Відповідно до статті 1 частини 1 пункту 5, статті 7 частин 2, 3 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку. Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника. У разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення новий власник набуває усіх обов`язків попереднього власника як співвласника.
Військова частина НОМЕР_1 , в розпорядженні якої на праві господарського відання перебувають квартири державної форми власності, є співвласником багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно п. 14 ч. 1 ст. 1, п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", норми якого введені в дію 1 травня 2019 року, управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб. До житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо.
Судом не встановлено, що військова частина НОМЕР_1 є управителем багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
При цьому військова частина НОМЕР_1 , як співвласник вказаного будинку, здійснює оплату наданих послуг з постачання електроенергії для освітлення місць загального користування тощо.
Вказані витрати військової частини НОМЕР_1 повністю відшкодовуються за рахунок коштів, отриманих від власників та наймачів квартир будинку на підставі укладених договорів відповідно до тарифів, затверджених рішенням Виконавчого комітету Чопської міської ради № 52 від 16 травня 2016 року.
Військова частина НОМЕР_1 , в розпорядженні якої на праві господарського відання перебувають квартири державної форми власності, є співвласником багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , оскільки більшість квартир будинку приватизована та перебуває у приватній власності.
Також судом встановлено, що військова частина НОМЕР_1 не є управителем багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та не несе жодних витрат, пов`язаних з наданням послуг з управління вказаним багатоквартирним будинком.
З врахуванням вищевикладеного суд вважає, вимоги позивача щодо протиправності пункту 8 Вимоги "Про усунення виявлених порушень від 23 січня 2024 року за № 130700-14/158-2024 є обґрунтованими, а відтак в цій частині необхідно позов задовольнити та визнати протиправним пункт 8 Вимоги "Про усунення виявлених порушень від 23 січня 2024 року за № 130700-14/158-2024 та як наслідок такої протиправності скасувати цей пункт.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 73 частини 2 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 8, код ЄДРПОУ 40479801), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нео Консул" (26300, Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Заводська, 6а/1, код ЄДРПОУ 38164591) та Державна податкова служба України (04053, місто Київ, пл. Львівська, 8 код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги необхідно задовольнити частково, а саме необхідно визнати протиправними та скасувати пункти 3, 4 та 8 вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області № 130700- 14/158-2024 від 23 січня 2024 року. У задоволенні позову в частині визнання протиправним і скасування пункту 6 вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області № 130700- 14/158-2024 від 23 січня 2024 року необхідно відмовити.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 8, код ЄДРПОУ 40479801), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Нео Консул" (26300, Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Заводська, 6а/1, код ЄДРПОУ 38164591) та Державна податкова служба України (04053, місто Київ, пл. Львівська, 8 код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати пункти 3, 6, 8 вимоги Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області № 130700- 14/158-2024 від 23 січня 2024 року.
У задоволенні позову у частині інших позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 10 жовтня 2024 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 21 жовтня 2024 року.
СуддяС.Є. Гаврилко
Суд | Закарпатський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2024 |
Оприлюднено | 24.10.2024 |
Номер документу | 122479189 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо процедур здійснення контролю Рахунковою палатою, Державною аудиторською службою України, державного фінансового контролю |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Матковська Зоряна Мирославівна
Адміністративне
Закарпатський окружний адміністративний суд
Гаврилко С.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні