Ухвала

від 10.04.2024 по справі 756/5726/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 756/5726/22 Головуючий у І інстанції Майбоженко А.М.

Провадження №22-ц/824/9865/2024 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

УХВАЛА

10 квітня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді Таргоній Д.О., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Попова Микити Геннадійовича на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 01 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 01 лютого 2024 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись із даним рішенням, представник ОСОБА_1 - адвокат Попов М.Г. подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу.

26 березня 2024 року Київським апеляційним судом на адресу суду першої інстанції направлено запит про витребування справи № 756/5726/22.

09 квітня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли матеріали справи № 756/5726/22.

Апеляційна скарга, не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України, зокрема: апелянтом не оплачено судовий збір.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з позовом слід було сплатити судовий збір у розмірі 12405,00 грн. Відповідно за звернення до суду з апеляційною скаргою слід було сплатити судовий збір у розмірі 18607,50 грн = (12405,00 *1,5)

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Попов М.Г. порушує питання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на те, що відповідач на дату подачі апеляційної скарги не працює, не має стабільного джерела доходу, тому для останній не може сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції не може погодитися з викладеними підставами щодо відстрочення сплати судового збору, виходячи з такого.

Умовами ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

При цьому звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.

Згідно з ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

На підтвердження скрутного матеріального становища ні ОСОБА_1 , ні його представник - адвокат Попов М.Г. не надали суду жодних доказів, які підтверджують ту обставину, що у ОСОБА_1 відсутні доходи взагалі, або ж отриманий ним дохід не дозволяє повною мірою сплатити судовий збір.

При цьому, суд враховує, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», вимога щодо сплати збору цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

У рішенні від 26.07.2005 у справі «Kniat v. Poland» ЄСПЛ указав на те, що при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору, про надання відстрочення чи розстрочення, національні суди повинні встановити реальний дохід (розмір заробітної плати, соціальних виплат, стипендії тощо) особи, чи наявне в неї рухоме та нерухоме майно, цінні папери, чи є в неї можливість розпоряджатися вказаним без значного погіршення власного фінансового стану.

З урахуванням викладеного, змісту заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору та відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження скрутного матеріального становища, представнику ОСОБА_1 - адвокату Попову М.Г. слід відмовити в задоволенні вказаного клопотання й відповідно за звернення до суду з апеляційною скаргою скаржнику слід сплатити судовий збір в розмірі 18607,50 грн на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду.

Судовий збір має бути сплачено за реквізитами: отримувач УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA548999980313101206080026010; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: 101, судовий збір за апеляційною скаргою (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський апеляційний суд.

При сплаті судового збору поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

«* ; код ознаки судового збору (101);код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; роз`яснювальна інформація про призначення платежу у формі: судовий збір за а/с П.І.Б., Київський апеляційний суд».

Документи, що підтверджують оплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналах.

За правилами ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених ст. 356 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення ст. 185 вказаного Кодексу, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши представнику ОСОБА_1 - адвокату Попову М.Г. строк для усунення вказаних недоліків, а саме: сплати судового збору в розмірі 18607,50 грн.

Враховуючи вищевикладене, подана апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду.

Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 - адвоката Попова Микити Геннадійовича про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Попова Микити Геннадійовича на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 01 лютого 2024 року залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали, в іншому випадку апеляційна скарга буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.О. Таргоній