Ухвала

від 10.04.2024 по справі 160/21983/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/21983/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),

суддів: Шлай А.В., Кругового О.О.,

перевіривши на відповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України матеріали апеляційної скарги Державної податкової служби України

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року

по адміністративній справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фасадбудцентр» до Державної податкової служби України

про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року в задоволенні заяви Державної податкової служби України (далі по тексту ДПС України) про встановлення способу або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі за адміністративним позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фасадбудцентр» (далі по тексту - ТОВ «Фасадбудцентр») до ДПС України про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, 27 жовтня 2023 року заявник ДПС України оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою суддів Третього апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року апеляційна скарга ДПС України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року повернута.

Втім, 10 січня 2024 року відповідач ДПС України повторно оскаржив ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року в апеляційному порядку.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, було встановлено, що зазначену апеляційну скаргу було подано з порушенням вимог закону, що полягають в наступному.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи, апеляційну скаргу було подано з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, тобто, після закінчення процесуальних строків апеляційного оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року.

Ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року апеляційна скарга ДПС України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року залишена без руху, у зв`язку з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом, тобто, після закінчення процесуальних строків апеляційного оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року, та скаржнику ДПС України надано строк на їх виправлення протягом десяти днів включно з моменту отримання копії ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: скаржнику ДПС України пропонувалось протягом десяти днів включно з моменту отримання копії ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху надати суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року із зазначенням поважних підстав для поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року з наданням відповідних доказів.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, копія ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху отримана уповноваженою особою скаржника ДПС України 27 лютого 2024 року, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах адміністративної справи, яке було повернуто Дніпропетровською дирекцією ПАТ Укрпошта на адресу суду апеляційної інстанції лише 06 березня 2024 року.

Водночас, відповідно до наказів Третього апеляційного адміністративного суду №25-КВЩ від 12 лютого 2024 року, №47-КВЩ від 11 березня 2024 року, №48-КВЩ від 11 березня 2024 року, в період часу з 26 лютого по 29 березня 2024 року включно головуючий-суддя Прокопчук Т.С. перебувала у відпустці.

Вказане поштове повідомлення передано судді-доповідачу 01 квітня 2024 року.

Отже, останнім днем усунення недоліків апеляційної скарги, відповідно, є 08 березня 2024 року включно.

Разом з тим, 28 лютого 2024 року від представника скаржника ДПС України на адресу Третього апеляційного адміністративного суду надійшла заява про поновлення ДПС України пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року.

В обґрунтування зазначеного клопотання про поновлення ДПС України пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року, представник скаржника ДПС України повторно зазначає, що з первісною апеляційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року ДПС України звернувся вчасно, тобто, вказана ухвала суду першої інстанції було оскаржено в межах процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його отримання. Однак, ухвалою суддів Третього апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року первісна апеляційна скарга ДПС України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року повернута скаржнику, у зв`язку з несплатою судового збору та роз`яснено, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду. Керуючись своїм правом на повторне звернення до адміністративного суду, скаржник ДПС України повторно звертається в найкоротший строк із апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції без зволікань. Також, скаржник посилається, в тому числі, на введення воєнного стану в Україні. Повторно просить суд апеляційної інстанції поновити ДПС України пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року.

Розглянувши повторне клопотання скаржника ДПС України про поновлення ДПС України пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року, а також вивчивши наведені у ньому доводи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення через їх безпідставність та необґрунтованість, з огляду на наступні обставини.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що 12 жовтня 2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження винесено ухвалу.

Звертаємо увагу на тому, що вказана ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року надіслана заявнику ДПС України в його електронний кабінет та доставлена до електронного кабінету 13 жовтня 2023 року, що підтверджується довідкою Дніпропетровського окружного адміністративного суду про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах адміністративної справи.

В той же час, апеляційна скарга ДПС України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року до суду апеляційної інстанції подана 10 січня 2024 року, про що свідчить реєстраційний штамп вхідної кореспонденції Третього апеляційного адміністративного суду, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Приписами статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено порядок та строки апеляційного оскарження.

Вказаною статтею визначено події, з настаннням яких починається перебіг процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення суду.

Вирішуючи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дотримання вимог вказаної норми процесуального права є обов`язком для всіх учасників адміністративного процесу.

Відповідно до частини першої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Верховний Суд постановою від 03 квітня 2018 року у справі №804/7050/16 (адміністративне провадження №К/9901/41446/18) висловив наступну правову позицію:

Відповідно до статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Отже, поновлення відповідачу пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду без достатніх підстав буде наданням йому переваги, чим, в свою чергу, буде порушено право позивача.

Забезпечення сталості та єдності судової практики, відповідно до статті 36 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», покладено на Верховний Суд, що є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції України, який серед іншого забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Варто уваги, що частини 5, 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» регламентовано, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, а також зазначені висновки враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Дані норми кореспондуються з приписами частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

З аналізу викладених норм вбачається, що законодавець закріпивши положення про необхідність врахування судами позицій Верховного Суду, а також прибравши можливість відступу від таких позицій, намагався мінімізувати дискрецію судів першої та апеляційної інстанцій по окремих правових колізіях та формування єдиної правової позиції для правозастосування.

Тому враховуючи викладене, суд під час ухвалення рішення застосовує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, які є обов`язковими для судів першої та апеляційної інстанції.

Слід повторно зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заява №45783/05).

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення від 28.03.2006 року у справі «Мельник проти України», заява №23436/03).

Відповідно до Рішення Європейського Суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польші» («Kreuz v. Poland»), «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для цього.

Статтею 17 Закону України «Про виконавче провадження та застосування практики Європейського Суду з прав людини» визначено, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод і практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права.

Кодексом адміністративного судочинства України дотримання скаржником процесуального строку подачі апеляційної скарги визначено обов`язковою умовою при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження. Поновлення судом пропущеного процесуального строку можливо лише за наявності обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення передбачених Кодексом адміністративного судочинства дій.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Враховуючи те, що встановлений процесуальний строк апеляційного оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року закінчився, для обґрунтування поважності пропуску процесуального строку апеляційного оскарження, скаржнику слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою подання апеляційної скарги в межах строку встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.

Суд апеляційної інстанції не знаходить обґрунтованими доводи скаржника ДПС України, адже він мав право/обов`язок подати апеляційну скаргу у встановлений законом процесуальний строк.

Вважаємо виконання посадовими особами скаржника ДПС України своїх службових обов`язків неналежними, що також не звільняє суб`єкта владних повноважень від дотримання вимог процесуального закону та, відповідно, не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження судового рішення та не є доказом того, що скаржник з об`єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання її копії.

Навпаки, на думку суду, зазначене свідчить про неналежну організацію роботи на підприємстві, безвідповідальність працівників та відсутність вимогливості і контролю за підлеглими з боку адміністрації.

Щодо посилань скаржника на Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», суд апеляційної інстанції зазначає, що скаржник в своєму клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не зазначає яким чином введення з 24.02.2022 року воєнного стану впливають на організацію роботи безпосередньо ДПС України, зокрема і на подачу апеляційної скарги, зважаючи на те, що зазначена апеляційна скарга була подана 10 січня 2024 року, тобто після 24.02.2022 року, а тому у суду апеляційної інстанції не має підстав вважати, що обставини на які посилається скаржник у своїй апеляційній скарзі об`єктивно унеможливлювали виконати обов`язок по вчасній подачі апеляційної скарги.

Так, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року в Україні введений воєнний стан строком на 30 діб, однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Укази Президента України стосуються лише введення/продовження воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить.

На теперішній час Третій апеляційний адміністративний суд працює у штатному режимі, ніяких обмежень щодо пересування у місті Дніпрі не запроваджено.

Згідно статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан не може бути скороченим чи прискореним.

Зміна судом процесуальних строків, їх прискорення чи зменшення в умовах дії воєнного стану недопустиме.

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що до Кодексу адміністративного судочинства України не вносилось змін щодо перебігу процесуальних строків під час дії воєнного стану на території України, тому з урахуванням вищенаведеного зазначені доводи є обґрунтовано не визнані судом апеляційної інстанції поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що оскаржувана скаржником ДПС України ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року на момент повторної подачі апеляційної скарги набрала законної сили, у зв`язку з чим скаржник ДПС України мав навести чіткі та обґрунтовані поважні причини пропуску ними процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду, які б виправдовували втручання у принцип res judicata (принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами).

Інших підстав для поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження даного судового рішення скаржником повторно не зазначено.

При цьому, повторно наголошуємо на тому, що жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом процесуальний строк, скаржником ДПС України суду апеляційної інстанції не надано.

Таким чином, а ні станом на 08 березня 2024 року включно (останній день усунення недоліків апеляційної скарги), з урахуванням поштового перебігу, а ні станом на 10 квітня 2024 року включно (день постановлення даної ухвали), скаржником ДПС України не виконано вимоги ухвали судді Третього апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2024 року, недоліки апеляційної скарги не усунуто.

Враховуючи наявність вказаних недоліків апеляційної скарги, зокрема, що апеляційна скарга ДПС України подана поза межами процесуального строку, встановленого законом для подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, тобто з тримісячним пропуском строку на апеляційне оскарження даного судового рішення, а клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції ставилося із зазначенням підстав, визнаних судом апеляційної інстанції неповажними через неналежне виконання посадовими особами скаржника ДПС України службових обов`язків та відсутність жодних належних та допустимих доказів неможливості подання апеляційної скарги у встановлений законом процесуальний строк, у межах встановленого судом апеляційної інстанції строку, станом на 10 квітня 2024 року включно (день постановлення даної ухвали), з урахуванням поштового перебігу, дана адміністративна справа не може бути розглянута Третім апеляційним адміністративним судом.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга ДПС України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року у даній адміністративній справі подана до суду з порушенням вимог частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів вважає, що у відкритті апеляційного провадження має бути відмовлено.

Керуючись статтями 299, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними наведені скаржником Державною податковою службою України підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2023 року по адміністративній справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фасадбудцентр» до Державної податкової служби України про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддяТ.С. Прокопчук

суддяА.В. Шлай

суддяО.О. Круговий