Постанова

від 10.04.2024 по справі 140/12042/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/12042/23 пров. № А/857/23444/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

судді-доповідачаІщук Л. П.,

суддівОбрізка І.М., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року (головуючий суддя Плахтій Н.Б., м. Луцьк) у справі № 140/12042/23 за позовом Командитного товариства «Європейська транспортна група» до Волинської митниці про скасування вимог щодо сплати митних платежів,

в с т а н о в и в :

КТ «Європейська транспортна група» звернулося в суд з позовом до Волинської митниці, в якому просить визнати протиправними та скасувати вимоги щодо сплати митних платежів від 18.01.2023 №1 та від 24.01.2023 №2.

Обґрунтовує позов тим, що митний орган згідно з приписами частини першої третьої статті 317-1 МК України , визначивши момент виникнення обов`язку із сплати митних платежів відповідно до статті 289 цього Кодексу та здійснивши розрахунок суми таких платежів, мав не пізніше трьох робочих днів після здійснення розрахунку скласти та направити вимогу про сплату митних платежів за формою, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, кожній особі, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів відповідно до частин першої і третьої статті 293 цього Кодексу. Зазначає, що право направити вимогу щодо сплати митних платежів гаранту виникає у митного органу лише у випадку, якщо зазначені в частинах першій та третій статті 293 МК України особи не виконали обов`язок щодо сплати митних платежів протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної вимоги, як це передбачено частиною першою статті 317-2 МК України (в редакції з 01.10.2022). Звертає увагу, що такими особами є уповноважене на декларування ТОВ «ВЕЛ`Ю ПЕК» та іноземний перевізник - ТОВ «ГРИНТРАНС», однак Волинською митницею вимоги вказаним особам не направлялись.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а також не досліджено обставини, що мають значення для справи.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що процедура з`ясування Волинською митницею обставин невиконання особою зобов`язань, що випливають з митних процедур, забезпечених фінансовими гарантіями, була розпочата згідно з вимогами законодавства, яке діяло до внесення змін Законом України від 15 серпня 2022 року №2510-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо деяких питань виконання глави 5 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» до розділу X Митного кодексу України.

Звертає увагу, що направлення вимоги щодо сплати митних платежів ТОВ «ВЕЛ`Ю ПЕК» не є доцільним, так як ним лише здійснювались функції з декларування товарів, а особою, відповідальною за фінансове врегулювання, є Командитне товариство «Європейська транспортна група», яке, виступаючи Гарантом, видало ООО «ГРИНТРАНС» ( резидент росії ) індивідуальні фінансові гарантії від 19.02.2022 № ЕТС-006312-01-19022022 та від 22.02.2022 N° ЕТС-006369-01-22022022, як забезпечення виконання зобов`язань, що випливають з митних процедур.

Вказує також, що направлення запитів щодо причин недоставлення товарів до митниці призначення та Вимог про сплату митних платежів ООО «ГРИНТРАНС», яке є резидентом росії, по даних гарантійних випадках не є можливим у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив щодо її задоволення та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено доказами, які є в матеріалах справи, що 23.07.2020 КТ «Європейська транспортна група» включено до Реєстру гарантів, що ведеться Державною митною службою України.

01.12.2021 між Державною митною службою України та позивачем, як Гарантом, укладено Угоду №27 про надання фінансових гарантій (далі Угода №27), якою врегульовано відносини Гаранта та Держмитслужби або, у визначених Угодою випадках, митниць щодо забезпечення Гарантом виконання особою, якій Гарантом видано фінансову гарантію, зобов`язань, що випливають з митних процедур відповідно до Митного кодексу України.

Відповідно до пункту 2.1 Угоди №27 визначений обов`язок Гаранта не пізніше трьох банківських днів, наступних за днем отримання вимоги щодо сплати митних платежів (далі - Вимога), та документів, передбачених пунктом 4.5 цієї Угоди, безумовно сплатити суми митних платежів (грошових коштів), визначених у Вимозі, за зазначеними у такій Вимозі реквізитами.

Пунктом 2.8 Угоди №27 передбачено обов`язок Гаранта не пізніше трьох робочих днів, наступних за днем отримання повідомлення, передбаченого пунктом 4.3 цієї Угоди, забезпечити участь представників Гаранта у з`ясовуванні обставин невиконання особою, зобов`язання зі сплати митних платежів (грошових коштів) якої забезпечені фінансовою гарантією Гаранта, зобов`язань, що випливають з митних процедур відповідно до Митного кодексу України і забезпечені фінансовою гарантією Гаранта.

Забезпечення участі представника Гаранта у з`ясовуванні обставин невиконання особою, зобов`язання зі сплати митних платежів (грошових коштів) якої забезпечені фінансовою гарантією Гаранта, зобов`язань, що випливають з митних процедур відповідно до Митного кодексу України і забезпечені фінансовою гарантією Гаранта, здійснюється шляхом: безпосередньої участі представника Гаранта, про що митниця повідомляється листом; направленням митниці листа, в якому Гарантом визнано гарантійний випадок або викладено заперечення проти настання гарантійного випадку з наданням документів у підтвердження заперечень та інших фактів, які мають значення для з`ясування відповідних обставин.

У разі забезпечення Гарантом участі своїх представників у з`ясовуванні обставин невиконання особою зобов`язань, що випливають з митних процедур відповідно до Митного кодексу України і забезпечені фінансовою гарантією Гаранта, у визначений у цьому пункті строк, Держмитслужба (митниця) з`ясовує обставини невиконання зобов`язань, після чого направляє Гарантові Вимогу, яка не може оспорюватися Гарантом та/або не задоволена (сплачена) Гарантом з підстави незалучення його представників для з`ясовування обставин невиконання зобов`язань.

Як передбачають пункти 4.3-4.4 Угоди №27 Держмитслужба в особі митниці зобов`язана залучити шляхом направлення Гаранту письмового повідомлення за формою згідно з додатком 3 до цієї Угоди представників Гаранта до з`ясовування обставин невиконання особою, зобов`язання зі сплати митних платежів (грошових коштів) якої забезпечені фінансовою гарантією Гаранта, зобов`язань, що випливають з митних процедур відповідно до Митного кодексу України і забезпечені фінансовою гарантією Гаранта; складати та направляти Гаранту Вимогу за формою згідно з додатком 1 до цієї Угоди у разі невиконання особою, зобов`язання зі сплати митних платежів (грошових коштів) якої забезпечені фінансовою гарантією Гаранта, зобов`язань, що випливають з митних процедур відповідно до Митного кодексу України і забезпечені фінансовою гарантією; надсилати Гаранту на доповнення до Вимоги відповідний Акт, складений за формою, визначеною у додатку 2 до цієї Угоди, з доданими до нього документами.

19.02.2022 Командитне товариство «Європейська транспортна група» видало індивідуальну фінансову гарантію у формі електронного документу №ETG-006312-01-19022022, якою зобов`язалось перед Волинською митницею у разі порушення компанією-перевізником ООО «ГРИНТРАНС» (російська федерація, 214025, м.Смоленськ, Чуриловський тупик, 6/2) зобов`язань, що випливають з митної процедури за кодом UA01 «Поміщення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення у митний режим транзиту» сплатити до державного бюджету суми митних платежів, що не перевищують 597 000,00 грн.

22.02.2022 позивач видав індивідуальну фінансову гарантію у формі електронного документу №ETG-006369-01-22022022, якою зобов`язався перед відповідачем у разі порушення вказаною компанією-перевізником ООО «ГРИНТРАНС» » (російська федерація, 214025, м.Смоленськ, Чуриловський тупик, 6/2) зобов`язань, що випливають з митної процедури за кодом UA01 «Поміщення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення у митний режим транзиту» сплатити до державного бюджету суми митних платежів, що не перевищують 165 000,00 грн.

Згідно з митними деклараціями типу ТР80АА №UA205060/2022/2892 від 22.02.2022 та №UA205060/2022/2958 від 23.02.2022 ООО «ГРИНТРАНС» здійснювало транзит товару «Шини пневматичні гумові нові для автобусів та вантажних автомобілів з індексом навантаження не більше як 121, всього 257 шт., країна походження: росія» (гарантія №ETG-006312-01-19022022) та «Шини пневматичні гумові нові для автобусів та вантажних автомобілів з індексом навантаження не більше як 121, в кількості 92 шт., країна походження: росія» і «Шини пневматичні гумові нові для автобусів та вантажних автомобілів з індексом навантаження не більше як 121, в кількості 28 шт., країна походження: росія» (гарантія №ETG006369-01-22022022), відповідно. Товари слідували в адресу «MARANGONI SPA» (ITALY).

Товари переміщувалися транспортними засобами з реєстраційними номерами AA858267/P624KB67 та АЕ633767/К740НМ67, що підтверджується як митними деклараціями, так і міжнародними товарно-транспортними накладними №3675 та №4033.

Відповідно до митних декларацій контрольна дата доставки товарів - до 04.03.2022 та 05.03.2022 відповідно, митний орган призначення - Закарпатська митниця.

Як вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами, товар у встановлений строк ( до 04.03.2022 та 05.03.2022 відповідно ) у митний орган призначення не доставлений.

26.07.2022 Волинська митниця скерувала позивачу два повідомлення ( окремо по кожній із митних декларацій ) про проведення з`ясовування обставин невиконання особою зобов`язань, що випливають з митних процедур, забезпечених фінансовою гарантією, у яких зазначено про недотримання ООО «ГРИНТРАНС» встановлених статтею 95 МК України строків транзитних перевезень за вищевказаними митними деклараціями та відсутності станом на 24.07.2022 інформації про вивезення товару за межі території України, у зв`язку з чим представнику Гаранта необхідно було прибути до митниці для участі у з`ясуванні обставин невиконання ООО «ГРИНТРАНС» зобов`язань, що випливають з митних процедур або Гаранту направити лист, в якому визнати гарантійний випадок чи викласти свої заперечення проти настання гарантійного випадку.

Листами від 04.08.2022 №32-М та №30-М позивач повідомив митний орган, що товар за кожною із митних декларацій знаходиться у митному режимі «транзит» і ним проводяться пошукові заходи по встановленню місцезнаходження авто та вантажів (а.с.20, 31 зворот).

Колегія суддів зауважує, що іншої інформації від Командитного товариства «Європейська транспортна група», як індивідуального гаранта виконання зобов`язань ООО «ГРИНТРАНС», що випливають зі спірних митних процедур, до Волинської митниці не надходило.

Представник Командитного товариства «Європейська транспортна група» не брав участі у процедурі з`ясовування обставин невиконання ООО «ГРИНТРАНС» зобов`язань, що випливають з митних процедур і забезпечені фінансовою гарантією.

18.01.2023 відповідачем складено акт про настання гарантійного випадку №1 (а.с.25 зворот-27) за гарантією від 19.02.2022 №ETG-006312-01-19022022 та направлено позивачу вимогу щодо сплати митних платежів від 18.01.2023 №1 на суму 585 498,78 грн (а.с.27 зворот).

24.01.2023 відповідачем складено акт про настання гарантійного випадку №2 за гарантією від 22.02.2022 №ETG-006369-01-22022022 та направлено позивачу вимогу щодо сплати митних платежів від 24.01.2023 №2 на суму 160 056,54 грн (а.с.36 зворот.).

Згідно із платіжними інструкціями від 16.02.2023 №49 та від 22.02.2023 №430 митні платежі за фінансовими гарантіями від 19.02.2022 №ETG-006312-01-19022022 в розмірі 585 498,78 грн та від 22.02.2022 №ETG-006369-01-22022022 в розмірі 160 056,54 грн були сплачені позивачем (а.с.73, 74).

Позивачем подавалася скарга в адміністративному порядку на дії Волинської митниці та на вимоги щодо сплати митних платежів від 18.01.2023 №1 і від 24.01.2023 №2. Рішенням Державної митної служби України від 28.02.2023 №08-1/17-03/13/1348 скаргу товариства залишено без задоволення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на час винесення Волинською митницею оскаржуваних вимог редакцією МК України був визначений інший порядок дій митного органу при невиконанні особами забезпеченого гарантією обов`язку із сплати митних платежів, а саме, митний орган спочатку зобов`язаний надіслати вимогу про сплату митних платежів особам, зазначеним у статті 293 МК України (декларант та інші особи, відповідальні за дотримання митного режиму), і тільки у випадку невиконання вимоги цими особами митний орган має право направити відповідну вимогу гаранту.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідач не надав доказів надсилання вимог про сплату митних платежів особам, визначеним статтею 293 МК України, якими суд вважав ТОВ «ВЕЛ`Ю ПЕК», як декларанта, і ООО «ГРИНТРАНС», як перевізника, що свідчить про порушення порядку винесення та надсилання спірних вимог та у зв`язку з цим прийшов до висновку про їх протиправність.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується.

У частині 2 статті 19 Конституції України та частині 2 статті 2 КАС України законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведені норми визначають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Процедура митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначається, зокрема, Митним кодексом України.

Відносини між позивачем як особою, яка є гарантом сплати митних платежів, та митницею, як органом, що контролює виконання зобов`язань зі сплати митних платежів, забезпечених гарантією, виникли з 01.12.21 року у зв`язку з укладенням Угоди №27.

Митним кодексом України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин, було передбачене наступне.

Відповідно до частини першої статті 305 МК України у випадках, визначених цим Кодексом, виконання зобов`язань осіб, що випливають з митних процедур, забезпечуються шляхом надання митним органам забезпечення сплати митних платежів у способи, передбачені для відповідної митної процедури.

Пунктом 1 частини першої статті 306 МК України передбачено, що одним із способів забезпечення сплати митних платежів є фінансові гарантії.

Стаття 307 МК України визначала умови надання фінансових гарантій.

Відповідно до частини першої статті 307 МК України юридичні особи, які мають намір виступати гарантом забезпечення особою своїх зобов`язань перед митними органами України зі сплати митних платежів, уповноважуються на це і вносяться до реєстру гарантів у порядку, визначеному цим розділом.

Згідно частини другої статті 307 МК взаємовідносини між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та гарантами регулюються на підставі укладених угод.

Фінансова гарантія є способом забезпечення сплати митних платежів та діє на всій митній території України. Фінансова гарантія видається гарантом і надається митним органам особою, відповідальною за сплату митних платежів, або будь-якою іншою особою на користь особи, відповідальної за сплату митних платежів (частина третя статті 307 МК України).

Частиною п`ятою статті 307 МК України передбачено, що у разі невиконання особою зобов`язання із сплати митних платежів, забезпеченого фінансовою гарантією, наданою у вигляді документа, митний орган із залученням представників гаранта, що видав таку гарантію, з`ясовує обставини невиконання зобов`язання, після чого направляє цьому гарантові вимогу щодо сплати належної суми митних платежів. До вимоги додаються завірені митним органом копії документів, що підтверджують невиконання зобов`язання.

Процедура направлення вимоги та перелік обов`язкових документів, що до неї додаються, визначаються в угоді, передбаченій частиною третьою статті 314 цього Кодексу.

Частиною першою статті 311 МК України визначено, що митні органи як забезпечення сплати митних платежів приймають фінансові гарантії, видані гарантами, включеними до реєстру гарантів, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Фінансова гарантія, що надається у вигляді документа, є безвідкличним зобов`язанням гаранта, внесеного до реєстру гарантів, виплатити на вимогу митного органу кошти в межах певної суми у разі невиконання забезпечених цією гарантією зобов`язань із сплати митних платежів (частина друга статті 311 МК України).

Підтвердженням фактичного виконання зобов`язань, забезпечених гарантією щодо транзитного перевезення товарів є повідомлення, у тому числі в електронному вигляді, митному органу відправлення митним органом призначення (завершення транзитного перевезення) про доставлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до наданих зобов`язань (пункт 1 частини одинадцятої статті 311 МК України).

Відповідно до частини четвертої статті 311 МК України митний орган направляє гарантові, що видав гарантію у вигляді документа, вимогу щодо сплати митних платежів, зокрема, у разі перевищення більше ніж на 10 днів встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності одного митного органу - від одного підрозділу цього органу до іншого 5 днів).

Відповідно до частини п`ятої статті 311 МК України гарант зобов`язаний не пізніше трьох банківських днів, наступних за днем отримання вимоги та документів, що підтверджують настання гарантійного випадку, перерахувати належну суму митних платежів до державного бюджету.

У разі невиконання зобов`язання, забезпеченого фінансовою гарантією, наданою у вигляді документа, суми митних платежів, що підлягають сплаті, повинні бути перераховані гарантом на рахунок митного органу впродовж трьох банківських днів з дня отримання гарантом вимоги митного органу про таку сплату. Форма вимоги встановлюється в угоді, передбаченій частиною третьою статті 314 цього Кодексу (частина перша статті 312 МК України).

Колегія суддів наголошує, що спірні відносини, крім Митного кодексу України, врегульовані Угодою №27 про надання фінансових гарантій ( далі Угода №27 ), яка укладена 01.12.2021 між Державною митною службою України та позивачем, як Гарантом виконання особами, яким видано фінансову гарантію, зобов`язань, що випливають з митних процедур.

Угодою №27, яка укладена відповідно до ч.2 ст.307 МК України та ч.3 ст.314 МК України, визначено мету і предмет Угоди, обов`язки Гаранта, Держмитслужби, правові наслідки порушення зобов`язань, строк дії Угоди та порядок внесення до неї змін.

Відповідно до п.7.1 Угоди №27 вона набуває чинності на наступний день за днем її підписання сторонами та діє протягом трьох років. Днем підписання угоди сторонами вважається дата, зазначена у правому верхньому куті першої сторінки угоди ( 01.12.21).

Пунктом 7.4 передбачено, що зобов`язання Сторін, які виникли до моменту припинення дії цієї Угоди, залишаються чинними до повного їх виконання Сторонами.

Пункт 7.5 встановлює, що у разі змін у законодавстві, що регулює правовідносини Сторін, Угода підлягає відповідному перегляду.

Апеляційним судом встановлено, що станом на момент винесення оскаржуваних вимог, Угода №27 була чинною, зобов`язання Сторін не припинились і внаслідок зміни законодавства Угода не переглядалась.

Ці обставини визнаються сторонами.

Пунктом 4.4. даної Угоди передбачено обов`язок Держмитслужби в особі Волинської митниці складати та направляти Гаранту Вимогу за формою згідно з додатком 1 до цієї Угоди у разі невиконання особою, зобов`язання зі сплати митних платежів (грошових коштів) якої забезпечені фінансовою гарантією Гаранта, зобов`язань, що випливають з митних процедур відповідно до Митного кодексу України і забезпечені фінансовою гарантією.

Як передбачено ч.5 ст.307 МК України ( в редакції станом на 01.12.2021 ), саме в Угоді №27 визначаються процедура направлення вимоги та перелік обов`язкових документів, які до неї додаються.

У зв`язку з наведеним колегія суддів прийшла до висновку, що у спірних правовідносинах основним актом, який врегульовує відносини сторін щодо виконання забезпечених фінансовою гарантією Командитного товариства «Європейська транспортна група» зобов`язань зі сплати митних платежів є Угода №27 і внесення змін до митного законодавства після її укладення та без зміни сторонами умов Угоди №27 не впливає на права і обов`язки сторін, визначені цією Угодою.

Висновки суду першої інстанції про застосування до спірних правовідносин правового регулювання у зв`язку з внесенням змін до Митного кодексу України Законом України від 15.08.2022 №2510-ІХ є помилковими.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що процедура з`ясування Волинською митницею обставин невиконання ООО «ГРИНТРАНС» ( російська федерація ) зобов`язань, що випливають з митних процедур, забезпечених фінансовими гарантіями, здійснювалась відповідно до норм Митного України, чинних на момент її проведення, та Угоди №27 і відповідачем дотримана.

Крім того, як встановлено з матеріалів справи, Волинською митницею вчинено всі необхідні дії щодо встановлення обставин невиконання зобов`язань, що випливають з митних процедур, забезпечених фінансовими гарантіями, та відповідальних за це осіб.

Так, з метою встановлення причин недоставлення товарів до митного органу призначення та місцезнаходження транспортних засобів комерційного призначення, що переміщують товари, які знаходяться під митним контролем, Волинською митницею направлено запити про надання інформації про місцезнаходження товарів на адресу Закарпатської митниці від 09.03.2022 №7.3-17.1/3501, від 27.06.2022 №7.3- 17.1/7006, від 26.09.2022 №7.3-17.1/10445, від 25.11.2022 № 7.3-17.1/12846, від 30.11.2022 №7.3-17/1/12973, керівникам інших митниць від 11.04.2022 №7.3-17.1/4372, до Закарпатської обласної військової адміністрації від 20.07.22022 №7.3-17.1/8042, до Львівської обласної військової адміністрації від 20.07.2022 №7.3-17.1/8041.

У відповідях вищевказаних обласних військових адміністрацій інформація про місцезнаходження даних товарів відсутня.

Згідно інформації від Закарпатської митниці, зазначеної у листі від 13.07.2022 №7.7-08-4/17.1/7/3840, вищевказані товари знаходяться у сервісній зоні УДП «Укрінтеравтосервіс».

Волинською митницею направлено запит на адресу філії «Укрінтеравтосервіс-Закарпаття» УДП по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» від 18.07.2022 №7.3- 17.1/7998, відповіді на який не було отримано.

Також Волинською митницею надіслано на адресу позивача Повідомлення про проведення з`ясовування обставин невиконання особою зобов`язань, що випливають з митних процедур, забезпечених вищезазначеними фінансовими гарантіями, від 26.07.2022 №7.3-17.1/8238 та №7.3-17.1/8239.

Як уже встановлено, позивач не направив представника для участі у такій процедурі.

Листом Закарпатська митниця від 06.01.2023 №7.7-08-3/17.1/7/182 повідомила про примусове відчуження або вилучення майна - транспортних засобів з реєстраційними номерними знаками AA858267/P624KB67, якими переміщувались товари «шини пневматичні гумові» за митною декларацією типу ТР80АА №UA205060/2022/002892 від 22.02.2022 та з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 , яким переміщувалися товари «шини пневматичні гумові» за митною декларацією типу ТР80АА № UA205060/2022/002958 від 23.02.2022. Інформація про примусове відчуження (вилучення) товарів, що знаходилися у зазначених вище транспортних засобах, як зазначено у даному листі, відсутня. Фактів передачі цих товарів на склад митниці або склад тимчасового зберігання Закарпатської митниці не зафіксовано.

18.01.2023 та 24.01.2023 відповідачем складено акти про настання гарантійного випадку №1 та №2 відповідно.

Щодо встановлення Волинською митницею осіб, на яких покладається обов`язок із сплати митних платежів.

Законом України від 15 серпня 2022 року №2510-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо деяких питань виконання глави 5 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» внесено зміни до ст. 317, 317-1, 317-2 МК України, якими встановлено процедуру пред`явлення вимог із сплати митних платежів як особам, на яких покладається такий обов`язок, так і гаранту.

Колегія суддів вже констатувала у даній постанові, що такі зміни у Митний кодекс України не впливають на права і обов`язки сторін, які виникли на підставі і регулюються Угодою №27, що укладена відповідно до ст.ст.307, 314 МК України ( в редакції до 01.10.22 ) і обов`язок Гаранта щодо сплати митних платежів за ООО «Гринтранс» виник до введення в дію змін до Митного кодексу України.

Разом з тим, аналізуючи дотримання митницею процедури направлення вимоги Гаранту, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини восьмої статті 317 МК України (в редакції з 01.10.2022) у разі встановлення факту виникнення обов`язку із сплати митних платежів митний орган, який здійснив випуск товарів, вживає заходів для ідентифікації осіб, на яких покладається обов`язок із сплати митних платежів.

Згідно ч. 1 ст. 317-1 МК України (в редакції з 01.10.2022) митний орган, відповідальний за здійснення контролю сплати митних платежів, на підставі наявної інформації, документів та відомостей, у тому числі відомостей щодо результатів контролю товарів під час їх поміщення в митний режим та/або під час завершення такого режиму, визначає момент виникнення обов`язку із сплати митних платежів відповідно до статті 289 цього Кодексу та здійснює розрахунок суми митних платежів відповідно до законодавства України з питань митної справи.

Митний орган, відповідальний за здійснення контролю сплати митних платежів, не пізніше трьох робочих днів після розрахунку суми митних платежів складає та направляє вимогу про сплату митних платежів за формою, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, кожній особі, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, відповідно до частин першої і третьої статті 293 цього Кодексу ( ч. 2 ст. 317-1 МК України ).

Відповідно до ч. 3 ст. 317-1 МК України особа, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів відповідно до частин першої і третьої статті 293 цього Кодексу, протягом 10 робочих днів з дня отримання вимоги про сплату митних платежів відповідно до частини другої цієї статті зобов`язана перерахувати належну суму митних платежів до державного бюджету.

Згідно частини першої статті 317-2 МК України (в редакції з 01.10.2022) у разі невиконання обов`язку із сплати митних платежів протягом строку, визначеного частиною третьою статті 317-1 цього Кодексу, митний орган, відповідальний за здійснення контролю сплати митних платежів, не пізніше трьох робочих днів складає та направляє гаранту, який видав гарантію, вимогу про сплату митних платежів разом з іншими документами щодо відповідної операції з товарами.

Отже, митний орган зобов`язаний встановити кожну особу, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, відповідно до частин першої і третьої статті 293 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та третьої статті 293 МК України особою, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, є декларант. Якщо декларування товарів здійснюється особою, уповноваженою на це декларантом, на таку особу покладається обов`язок із сплати митних платежів солідарно з декларантом.

Крім осіб, зазначених у частинах першій і другій цієї статті, особами, на яких покладається обов`язок із сплати митних платежів, є, у разі заявлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення до митного режиму транзиту - особа, яка зобов`язана доставити ці товари, транспортні засоби до митного органу призначення (пункт 5 частини 3 ст.293 МК України).

Як встановлено з матеріалів справи, декларування вантажу за митними деклараціями типу ТР80АА №ПА205060/2022/002892 від 22.02.2022 та ТР80АА №ПА205060/2022/002958 від 23.02.2022 здійснювалось представником ТОВ «ВЕЛ`Ю ПЕК» , а особою, відповідальною за доставку вантажу у митницю призначення було ООО «ГРИНТРАНС».

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні і судом не здобуто доказів того, що ТОВ «ВЕЛ`Ю ПЕК» є декларантом або його уповноваженою особою.

Покликання позивача на те, що згідно відомостей у графі 14 митних декларацій уповноваженою особою декларанта, яка має нести солідарну з декларантом відповідальність за несплату митних платежів згідно ст.293 МК України є ТОВ «ВЕЛ`Ю ПЕК», не доведені.

Згідно з вимогами Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, у графі 14 «Декларант/Представник», згідно з пунктами 1, 2, 4 додатка до цього Порядку, наводяться відомості про: 1) декларанта, якщо товари декларуються декларантом; 2) уповноважену особу, якщо товари декларуються особою, уповноваженою на це декларантом.

Таким чином, декларантом є резидент, яким або від імені якого укладено зовнішньоекономічний договір та відомості про особу якого зазначено у графі 8 «Одержувач» або графі 2 «Відправник/Експортер» (в залежності від напрямку переміщення та митного режиму), що співпадають із відомостями про особу, зазначеними у графі 14 «Декларант/Представник», тобто декларування товарів здійснюється самостійно декларантом.

У випадку, якщо декларування здійснюється від імені декларанта, то у графі 14 «Декларант/Представник» зазначаються відомості про уповноважену особу (представника), яка разом з тим не має визначеного законом юридичного статусу декларанта, а лише виконує функції з декларування товарів від його імені та наділена правом вчиняти дії, пов`язані з проведенням митних формальностей, щодо товарів від імені декларанта. У такому випадку уповноваженою особою, як правило, виступає окремий суб`єкт митних правовідносин митний брокер, тобто підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України ( ч. 1 ст. 416 ). При цьому взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються відповідним договором (ч. 1 ст. 417 ).

Доказів про умови взаємовідносин між ТОВ «ВЕЛ`Ю ПЕК» і відправником ( резидентом росії, що зазначений у графі 2 митних декларацій ), чи одержувачем товару ( резидентом італії, що зазначений в графі 8 митних декларацій ) чи відповідного договору, укладеного між ними, ні при декларуванні транзиту товару, ні суду під час розгляду справи не надано, тому помилковими є висновки суду першої інстанції про солідарну із перевізником відповідальність ТОВ «ВЕЛ`Ю ПЕК», як декларанта, зі сплати митних платежів та необхідність направлення цьому товариству Волинською митницею вимоги щодо сплати митних платежів як особі, яка згідно ст.293 МК України є відповідальною за сплату митних платежів.

Крім того, колегія суддів наголошує, що індивідуальні фінансові гарантії видані позивачем саме компанії ООО «ГРИНТРАНС».

Цими гарантіями Командитне товариство «Європейська транспортна група» зобов`язалось перед Волинською митницею безумовно сплатити до державного бюджету суми митних платежів у разі порушення ООО «ГРИНТРАНС» зобов`язань, що випливають з митної процедури за кодом UA01 «Поміщення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення у митний режим транзиту».

Невиконання ООО «ГРИНТРАНС» зобов`язань, що випливають з митної процедури за кодом UA01 «Поміщення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення у митний режим транзиту» позивачем не заперечується.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах особою, відповідальною за сплату митних платежів, є Командитне товариство «Європейська транспортна група», яке, виступаючи Гарантом згідно Угоди від 01.12.2021 №27 про надання фінансових гарантій, видала Волинській митниці фінансові гарантії від 19.02.2022 № ЕТС-006312-01-19022022 та від 22.02.2022 N° ЕТС-006369-01-22022022 як забезпечення виконання зобов`язань ООО «ГРИНТРАНС» ( російська федерація ), що випливають з митних процедур, задекларованих у митних деклараціях типу ТР80АА №ПА205060/2022/002892 від 22.02.2022 та ТР80АА АША205060/2022/002958 від 23.02.2022.

Відповідно до п.2.1 Угоди №27 обов`язок Командитного товариства «Європейська транспортна група» зі сплати митних платежів, забезпечених його фінансовими гарантіями, є безумовним.

Виходячи з системного аналізу правових норм та обставин даної справи, колегія суддів прийшла до висновку, що вимоги Волинської митниці про сплату митних платежів від 18.01.2023 №1 та від 24.01.2023 №2 винесені з дотриманням процедури, законно, обгрунтовано, підстави для їх скасування відсутні.

Судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування оскаржуваного рішення та прийняття постанови про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст.139 КАС України підстав для нового розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Волинської митниці задовольнити.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року у справі № 140/12042/23 скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову Командитного товариства «Європейська транспортна група» відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар