Постанова

від 12.04.2024 по справі 199/5816/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1361/24 Справа № 199/5816/23 Суддя у 1-й інстанції - Богун О.О. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Космачевської Т.В.,

суддів: Канурної О.Д., Халаджи О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2023 року в цивільній справі номер 199/5816/23 за позовом Комунального підприємства «Парк культури та відпочинку Придніпровський» Дніпровської міської ради до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» про стягнення страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2023 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернулось КП «Парк культури та відпочинку Придніпровський» Дніпровської міської ради з позовом до ТДВ «Страхова група «Оберіг» про стягнення страхового відшкодування, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 27.12.2022 року о 12:20 годині водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «HONDA PILOT», н.з. НОМЕР_1 , під час проїзду перехрестя пр. Слобожанський та вул. Богдана Хмельницького здійснив наїзд на бетонну огорожу, яка перебуває на балансі Комунального підприємства «Парк культури та відпочинку Придніпровський» Дніпровської міської ради. Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31.01.2023 року водія ОСОБА_1 визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді. Останнім надано страховий поліс цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №208024348, укладений з Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» строком дії 06.02.2022 року по 05.02.2023 року включно.

Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «АКАМ» укладено договір на проведення робіт щодо відновлення бетонної огорожі від 08.05.2023 року. Роботи виконані відповідно до акту №1741 П_1 приймання виконаних будівельних робіт від 23.06.2023 року загальною вартістю 43282,36 грн. Позивач звернувся до відповідача щодо відшкодування вартості страхового випадку згідно з полісом страхування №208024348 на що 01.06.2023 року отримав платіж розміром 15806,20 грн.

Позивач просив суд стягнути з відповідача різницю між вартістю відновлюваного ремонту та сумою виплаченого страхового відшкодування у розмірі 27476,16 грн та судові витрати.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2023 року позов Комунального підприємства «Парк культури та відпочинку Придніпровський» Дніпровської міської ради до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» про стягнення страхового відшкодування задоволено.

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» на користь Комунального підприємства «Парк культури та відпочинку Придніпровський» Дніпровської міської ради грошові кошти у розмірі 27476,16 грн.

Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» на користь Комунального підприємства «Парк культури та відпочинку Придніпровський» Дніпровської міської ради судові витрати, що складаються з судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2684,00 грн.

Із вказаним рішенням не погодився відповідач ТДВ «Страхова група «Оберіг», подав апеляційну скаргу, просив апеляційний суд скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.09.2023 року у справі №199/5816/23 та постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог, стягнути з позивача на користь ТДВ «СГ «Оберіг» витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Доводами апеляційної скарги наведено, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та невмотивованим, постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивачем не надано жодного належного доказу на підтвердження факту оплати проведення ремонту бетонної огорожі. Крім того, позивачем не надано належних та достовірних доказів здійснення оплати ПДВ при оплаті проведення ремонту бетонної огорожі.

ТДВ «СГ «Оберіг», виплативши 01.06.2023 року страхове відшкодування у розмірі 15806,20 грн, виконало свої зобов`язання відповідно до положень спеціального Закону України «Про ОСЦПВ» в повному обсязі у законодавчо встановлені строки.

На думку відповідача, деліктні правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем, тобто двома юридичними особами, мають розглядатися виключно господарським судом, відповідно до компетенції якого віднесено вирішення спорів між даним видом суб`єктів права, а саме суб`єктами господарювання. Провадження у справі №199/5816/23 щодо заявлених позовних вимог КП «ПКТВ Придніпровський» до ТДВ «СГ «Оберіг» підлягало закриттю у зв`язку з порушенням КП «ПКТВ Придніпровський» правил підсудності.

Суд також проігнорував чинну судову практику та взагалі не надав свою правову позицію, на якій підставі ним не було взято за основу звіт, складений на замовлення апелянта, котрий являється єдиним належним та достовірним доказом на підтвердження вартості оціненої матеріальної шкоди.

На переконання апелянта, рахунок, договірні ціни як зазначено у документах від СПД не можуть бути належними та допустимими доказами в якості обґрунтування розміру матеріальної шкоди відповідно до положень чинного законодавства. Позивачем не доведено, на підставі чого ним було висловлено позицію, що начебто виключно ТОВ «Акам» має якісь технічні можливості для проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна. Більш того, позивачем не надано належних та достовірних підстав на підтвердження правомірності залучення саме ТОВ «Акам» до проведення відновлювальних робіт. Жодних результатів тендерів або публічних закупівель позивач також не надав.

Дефектний акт, котрий було складено ТОВ «Акам» не є належним та допустимим доказом у справі, оскільки особи, котрі його склали не наділені відповідними повноваженнями, оцінювачами/експертами відповідності до вимог чинного законодавства. До дефектного акту не долучено жодного документу на підтвердження кваліфікації осіб, котрі склали цей документ або отримання ними відповідних свідоцтв/ліцензій.

Посилання позивача у процесуальних документах на начебто передачу йому на баланс пошкодженого майна після його капітального ремонту у 2022 році являються безпідставними та недоведеними фактами. Також варто зазначити, що аргументи позивача щодо неможливості врахування коефіцієнту фізичного зносу на пошкоджене майно являються помилковими та некоректними, оскільки позивач не являється ані оцінювачем, ані експертом в галузі оцінки завданих збитків, а тому не може посилатись на наявність чи відсутність фактів, встановлення чи спростування яких потребує відповідної кваліфікації, котрої позивач не має.

Щодо отримання ТДВ «СГ «Оберіг» заяви про виплату як поштовим засобом зв`язку так електронним саме 17.02.2023 року, адже електронним шляхом такі документи взагалі не розглядались ТДВ «СГ «Оберіг», адже файли, котрі були подані з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 були складені із порушенням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а відтак не підлягали дослідженню.

В паперовому вигляді позивач надав документи та повідомив тим самим апелянта про подію лише 03.03.2023 року, причиною затримки отримання кореспонденції від 18.02.2023 року являлась помилка позивача у зазначенні поштової адреси отримувача - ТДВ «СГ «Оберіг». 03.03.2023 року апелянт отримав від позивача інформацію та документи, що стосуються ДТП.

На замовлення ТДВ «СГ «Оберіг» оцінювачем було проведено технічний огляд

пошкодженого майна 07.03.2023 року, що підтверджується відповідним актом огляду. Тобто, технічний огляд майна було проведено ТДВ «СГ «Оберіг» на четвертий календарний день від дати повідомлення страховика про подію.

Оскільки під час узгодження належної суми страхового відшкодування сторонам не вдалося дійти згоди щодо обсягу страхового відшкодування, відповідач належним чином провів оцінку завданої шкоди та здійснив виплату належної суми страхового відшкодування.

Від позивача Комунального підприємства «Парк культури та відпочинку Придніпровський» Дніпровської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив апеляційну скаргу ТДВ «Страхова група «Оберіг» залишити без задоволення, а рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.09.2023 року по справі №199/5816/23 - без змін.

Є два взаємопов`язані між собою критерії визначення підвідомчості справи: характер спірних правовідносин та суб`єктний склад учасників. Тобто, навіть якщо сторонами по справі є лише юридичні особи, але спір між ними виник не з господарських правовідносин, а із цивільних, то така справа має розглядатися і вирішуватися не господарським судом, а загальним згідно ЦПК України. Враховуючи дані обставини, а також визначені ст. 255 ЦПК України підстави для закриття провадження по справі, позивач вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку при постановленні ухвали від 08.08.2023 по справі №199/5816/23, відмовляючи відповідачу у задоволенні завідома неправомірного клопотання про закриття провадження по справі.

Відповідач в своїй апеляційній скарзі не спростовує та підтверджує факт отримання заяви з додатками про страхове відшкодування на свою офіційну електронну адресу info@oberig-sg.com - 17.02.2023. Твердження відповідача про те, що отриманні в електронному вигляді документи складені із порушенням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» не заслуговують на увагу, оскільки в офіційній переписці вони зауважень до даних електронних документів не висували, а зазначені документи направлялись поштою декілька разів. Крім того, відповідач частково виплативши страхове відшкодування тим самим підтвердив, що погодився та розглянув зазначені документи, що направлялись поштою.

ТДВ «СГ «Оберіг» з моменту отримання заяви з додатками про страхове відшкодування - 17.02.2023 року протягом 10 робочих днів не направив свого представника до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Відповідач не узгодив прийняте рішення від 01.06.2023 року №41907 про виплату страхового відшкодування у сумі 15806,20 грн. ТДВ «СГ «Оберіг» було проігноровано всі доводи позивача, викладені у заяві про виплату страхового відшкодування від 16.02.2023 та одноособово прийняте вищезазначене рішення.

Наданий відповідачем Акт огляду пошкодженого майна від 09.03.2023 року складався ФОП ОСОБА_2 та підтверджує обставини, які викладені позивачем у позові. Даний звіт не є результатом проведення експертизи, а тому не є обов`язковим при здійснені оцінки доказів у справі (постанова Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі №910/24880/15).

Вказуючи на фізичний знос у звіті відповідач не враховує той факт, що восени 2022 році було передано на баланс позивачу об`єкт благоустрою, після капітального будівництва, а тому вирішення питання щодо такого зносу відповідачем передчасне.

Згідно з частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 ст. 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтями 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням

особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 27.12.2022 року о 12:20 годині водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «HONDA PILOT», н.з. НОМЕР_1 , під час проїзду перехрестя пр. Слобожанський та вул. Богдана Хмельницького здійснив наїзд на бетонну огорожу, яка перебуває на балансі Комунального підприємства «Парк культури та відпочинку Придніпровський» Дніпровської міської ради. Адміністративне правопорушення водія ОСОБА_1 доведено, що підтверджується постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31.01.2023 року (а.с. 14-15).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була забезпечена Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №208024348. Відповідно до умов зазначеного страхового полісу страхова сума за шкоду заподіяну майну складає 130000,00 грн (а.с. 9, 10).

Між позивачем та ТОВ «АКАМ» укладено договір на проведення робіт щодо відновлення бетонної огорожі від 08.05.2023 року та додаткову угоду від 19.05.2023 року до договору про закупівлю товару №1741/П від 08.05.2023 року (а.с. 40-46, 62-63).

Роботи виконані відповідно до акту №1741 П_1 приймання виконаних будівельних робіт від 23.06.2023 року загальною вартістю 43282,36 грн, що також підтверджується кошторисною документацією (а.с. 31, 32-35, 36-37, 38-39).

В подальшому страховиком виплачено страхове відшкодування у розмірі 15806,20 грн. (а.с. 28).

Зазначену суму відповідач сплатив на підставі проведеного технічного огляду та оцінки обсягу матеріального збитку пошкодженої бетонної огорожі. Оцінювач ОСОБА_3 склав звіт про визначення вартості матеріального збитку від 27.03.2023 року за висновком якого матеріальний збиток становить 18967,44 грн. у тому числі ПДВ - 20%, що складає 3161,24 грн (а.с. 76зв-89зв).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.

З вказаним висновком суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується, оскільки його прийнято з порушення норм процесуального права в частині юрисдикційності спору.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Статтею 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Отже, судова юрисдикція - це компетенція судів здійснювати правосуддя в формі визначеного законом виду судочинства і щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до вимог статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

Зазначені норми процесуального права встановлюють предметний та суб`єктний чинники, які є критерієм для визначення та/або розмежування судової цивільної та господарської юрисдикції. Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц, вирішуючи питання щодо юрисдикції спору у справі про страхове відшкодування у справі за аналогічними правовідносинами, Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що спір між двома господарюючими суб`єктами повинен бути вирішений за правилами іншого судочинства (господарського).

Судом встановлено, що 27.12.2022 року о 12:20 годині водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «HONDA PILOT», н.з. НОМЕР_1 , під час проїзду перехрестя пр. Слобожанський та вул. Богдана Хмельницького здійснив наїзд на бетонну огорожу, яка перебуває на балансі Комунального підприємства «Парк культури та відпочинку Придніпровський» Дніпровської міської ради. Адміністративне правопорушення водія ОСОБА_1 доведено, що підтверджується постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31.01.2023 року.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була забезпечена Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №208024348. Відповідно до умов зазначеного страхового полісу страхова сума за шкоду заподіяну майну складає 130000,00 грн.

В подальшому страховиком виплачено страхове відшкодування у розмірі 15806,20 грн. Зазначену суму відповідач сплатив на підставі проведеного технічного огляду та оцінки обсягу матеріального збитку пошкодженої бетонної огорожі складеної із залученням оцінювача ОСОБА_3 .

У справі, що переглядається, КП «Парк культури та відпочинку Придніпровський» Дніпровської міської ради звернулося до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» про стягнення страхового відшкодування, тобто спір виник між двома юридичними особами.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває

провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин та з мотивів, передбачених указаними нормами матеріального та процесуального права, наявні підстави для закриття провадження у справі, адже спір між юридичними особами не може розглядатися в порядку цивільного судочинства, а підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Суд першої інстанції у порушення норм процесуального права не звернув належної уваги на те, що правовідносини у справі виникли між суб`єктами господарювання, а тому підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі.

Відповідно до вимог статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Керуючись статтями 367, 374, 377, 381, 382 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» - задовольнити частково.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2023 року - скасувати.

Провадження у справі за позовом Комунального підприємства «Парк культури та відпочинку Придніпровський» Дніпровської міської ради до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» про стягнення страхового відшкодування - закрити.

Роз`яснити Комунальному підприємству «Парк культури та відпочинку Придніпровський» Дніпровської міської ради, що розгляд справи віднесено до юрисдикції Господарському суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Судді: