Рішення
від 28.03.2024 по справі 127/28848/21
ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/28848/21

Провадження № 2/127/3257/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Бойко В.М.,

при секретарі Поперечної А.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Вінниці впорядку загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Автоцентр Поділля»</a>, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

27.10.2021 року ОСОБА_3 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_4 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Заява мотивована тим, що 10.09.2021 року сталася дорожньо-транспортна пригода за вини водія ОСОБА_4 , та було нанесено шкоду транспортному засобу BMW 5201, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить позивачу. Одразу після ДТП, позивач звернувся до страхувальника відповідача ПрАТ «СК «Арсенал страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування шкоди, заподіяної в результаті пошкодження транспортного засобу. ПрАТ «СК «Арсенал страхування» виплатило ОСОБА_3 страхове відшкодування у межах передбаченого ліміту відповідальності - 50 000,00 грн. за мінусом суми франшизи - 1 500,00 грн. З даного страхового відшкодування ОСОБА_3 фактично отримав 48 500,00 грн. Однак, завдані позивачу матеріальні збитки страхове відшкодування повністю не погасило. Позивач звернувся до ПП «ЕНДЦ Експертиза» з клопотанням про призначення експертизи. Відповідно до висновку експертного дослідження вартість матеріального збитку, заподіяного з технічної точки зору власнику автомобіля BMW 5201, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди 10.09.2021 року, станом на час виконання даного дослідження, склало: 216 076,29 грн. Оскільки, розмір страхової виплати не відповідає розміру завданих матеріальних збитків, позивач звертається з даною позовною заявою до суду, та просив стягнути з ОСОБА_4 різницю між заподіяним збитком, визначеним відповідно до висновку експертного дослідження від 06.10.2021 року за № 111Е-09/2021 та виплаченим ПАТ «СК Арсенал страхування» страховим відшкодуванням, у розмірі 167576,29 грн., а також 10000,00 грн. витрати на правову допомогу, 2 154,00 грн. сплаченого судового збору 3500,00 грн. витрати на проведення експертизи.

Ухвалою суду 28.10.2021 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою суду від 05.11.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) осіб, з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив. Відзиву на адресу суду не надходило.

10.02.2022 року по справі було ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги були задоволені. Вирішено стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , відшкодування матеріального збитку у розмірі 167576 (сто шістдесят сім тисяч п`ятсот сімдесят шість) гривень 29 копійок. Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір в розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок, 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок витрат на правову допомогу та 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок витрат на проведення експертизи.

Разом з тим, 21.09.2022 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 було подано заяву про перегляд заочного рішення суду.

Ухвалою суду від 31.10.2023 року вищевказане заочне рішення було скасоване і призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Також, даною ухвалою запропоновано учасникам справи надати суду заяви по суті справи та докази у строк, встановлений судом.

07.11.2022 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник зазначила, що ОСОБА_4 позовні вимоги не визнає у повному обсязі з наступних підстав. Керуючись ст. 1166, 1187, 1172 ЦК України, вказала, що ОСОБА_4 на момент вчинення ДТП перебував у трудових відносинах (працював на посаді водія) в ТОВ «ТД «Автоцентр Поділля». При цьому, позивачу про це було достоменно відомо, оскільки позивач неодноразово приходив на підприємство з метою відшкодування завданих їхнім працівником збитків. Таким чином, ОСОБА_4 вважає, що позивачем не вірно визначений суб`єктний склад сторін у даній справі. Крім того, наданий суду Висновок експертного дослідження №111Е-09/2021 від 06.10.2021 року, як єдиний доказ в обгрунтування розміру завданої йому шкоди, не є належним та допустимим доказом у справі, оскільки у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдий висновок, та те, що висновок підготовлено для подання до суду. Також, наданий висновок не підтверджує дійсний розмір завданої матеріальної шкоди. Як вбачається з протоколу огляду КТЗ від 02.10.2021 року огляд пошкодженого автомобіля відбувся 02.10.2021 року, при цьому, ОСОБА_4 не було запрошено на огляд автомобіля, тому висновок викликає сумніви, оскільки його зміст вказує на однобокість і неповноту проведення автотоварознавчої експертизи. Додатково представник зазначила, що заявлена позивачем до стягнення сума матеріального збитку в розумінні чинного законодавтсва є можливою вартістю відновлювального ремонту і слугує лише задля визначення вартості матеріального збитку та носить лише рекомендаційний характер, а не є реальним збитком. Враховуючи вищевикладене, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

15.03.2023 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 було подано позовну заяву (уточнену), відповідно до якої представника вказав, що оскільки стало відомо, що ОСОБА_4 займає посаду водія у ТОВ «ТД «Автоцентр Поідлля», а шкода завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем,який перебуває у володінні роботодавця, тому шкода відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. Враховуєви вказане, представник позивача просив суд замінити неналежного відповідача на належного та як наслідок стягнути з ТОВ «ТД «Автоцентр Поділля» відшкодування матеріального збитку у розмірі 167576, 29 грн., судовий збір в розмірі 1700,00 грн., 10000, 00 грн. витрат на правову допомогу та 3500,00 грн. витрат на проведення експертизи.

Ухвалою суду від 27.03.2023 року замінено неналежного відповідача - ОСОБА_4 на належного ТОВ «ТД Автоцентр Поділля». Залучено до участі у справі ОСОБА_4 , в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

У свою чергу, 21.04.2023 року на адресу суду від відповідача ТОВ «ТД «Автоцентр Поділля» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача вказав, що позовні вимоги ним не визнаються у повному обсязі, оскільки відсутні правові підстави для їх задоволення. Вказав, що Висновок експертного дослідження №111Е-09/2021 за результатами проведеної експертизи є неналежним доказом завдання матеріальної шкоди, у розумінні ст.106 ЦПК України. Також, проведення технічного огляду пошкодженого автомобіля та складання протоколу огляду експертом було проведено без повідомлення та участі відповідача. Додатково вказав, що із матеріалів фотофіксації ДТП не вбачається наявних пошкоджень, які вказані у висновку, а вбачається лише пошкодження заднього бамперу.

Ухвалою суду від 17.05.2023 року вирішено перейти з розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Продовжено розгляд справи зі стадії підготовчого засідання. Витребувано докази по справі.

Ухвалою суду від 08.11.2023 року підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги викладені в уточненій позовній заяві (т.1, а.с.183-186) підримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі, просила суд відмовити у їх задоволенні.

Представник третьої особи, яка не заявляє саостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_5 не з`явилася, на адресу суду надіслала заявапро розгляд справи у її відсутність, заперечувала щодо задоволення позову у повному обсязі.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 10.09.2021 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водіїв ОСОБА_3 , під керуванням транспортному засобу BMW 5201, д.н.з. НОМЕР_1 , та ОСОБА_4 , під керуванням транспортним засобом Citroen Jumpy, д.н.з. НОМЕР_4 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу BMW 5201, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_3 , завдано матеріальну шкоду (т.1, а.с.5).

Відповідно до Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 10.09.2021 року, відповідач ОСОБА_4 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав (т.1, а.с.6).

Разом з тим, як вбачається з Наказу №19к/тр від 05.07.2021 року ОСОБА_4 було прийнято на постійну роботу, за основним місцем роботи на посаду водія автотранспортних засобів з 06.07.2021 року (т.1, а.с.168).

Крім того, відповідно до Наказу №0607 від 06.07.2021 року для забезпечення належної експлуатації транспортних засобів закріплено службовий автомобіль Citroen Jumpy, д.н.з. НОМЕР_4 та покладено відповідальність за використання службового автомобіля за цільовим призначенням, місцем його розташування, оформлення подорожніх листів, використанням пиливно-мастильних матеріалів за водієм ОСОБА_4 (т.1, а.с.169-170).

Відповідно до Наказу №4 к/тр від 31.01.2022 року ОСОБА_4 , водія автотранспортних засобів 31.01.2022 року звільнено за угодою сторін, відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України (т.1,а.с.171).

Згідно Листа №126Аз/41/21/02-2021 від 08.10.2021 року, УПП у Вінницькій області повідомило, що 10.09.2021 року до УПП у Вінницькій області надійшло повідомлення про те, що за адресою: м.Вінниця, вул.Зодчих, 38 трапилася ДТП за участю автомобіля Citroen Jumpy», д.н.з. НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля BMW 5201, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 . При виїзді працівників поліції на місце пригоди, її учасники повідомили, що скористалися правом спільно скласти повідомлення про вказану пригоду, таким чином адміністративні матеріали не оформлювалися. (т.1, а.с.17)

Представник позивача ОСОБА_3 звернувся до ПП «ЕНДЦ «Експертиза» із клопотанням про призначення автомобільно-товарознавчої експертизи (т.1, а.с.7).

Згідно повідомлення ПП КНДЦ «Експертиза» повідомила ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про час та місце огляду автомобіля BMW 5201, д.н.з. НОМЕР_1 . 02.10.2021 року о 10.00 год. ОСОБА_4 отримав дане повідомлення 25.09.2021 року о 12 год. 32 хв (т.1, а.с.8).

Разом з тим, відповідно до Акту огляду №03-21-М223 технічного стану транспортного засобу 13.09.2021 року ФОП ОСОБА_7 відбувся огляд транспортного засобу BMW 5201, д.н.з. НОМЕР_1 (т.2, а.с.3-11).

З Полісу №АР/0395561 вбачається, що транспортний засіб Citroen Jumpy, д.н.з. НОМЕР_4 застрахований у ПрАТ СК «Арсенал Страхування (т.1, а.с.210).

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником транспортного засобу Citroen Jumpy, д.н.з. НОМЕР_4 є ОСОБА_6 (т.1, а.с.218).

З відповіді ПАТ «СК «Арсенал страхування» №071021-74145/к від 07.10.2021 року вбачається, що ПАТ «СК «Арсенал страхування» отримало повідомлення про ДТП, яка мала місце 10.09.2021 року та за наслідками якої було пошкоджено транспортний засіб BMW 5201, д.н.з. НОМЕР_1 . Оскільки водії учасники скористалися правом, передбаченим п.33.2 ст.33 Закону та надали Страховику повідомлення про ДТП (європротокол), а також, у зв`язку з тим, що вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу BMW 5201, д.н.з. НОМЕР_1 перевищила ліміт відповідальності, ПрАТ «СК «Арсенал страхування» здійснило виплату страхового відшкодування у межах передбаченого ліміту відповідальності 50000,00 грн. Разом з тим, страхове відшкодування було зменшено на суму франшизи 1500,00 грн., тому було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 48500,00 грн. (т.1, а.с.14).

Відповідно до Виписки по особовим рахункам ПрАТ «СК «Арсенал страхування» виплатило ОСОБА_3 48500,00 грн. страхового відшкодування (т.1, а.с.15-16).

Обґрунтовуючи розмірматеріального збитку,завданого автомобілюпозивача останній посилався на Висновкок експертного дослідження №111Е-09/2021 від 06.10.2021 року, відповідно до якого вартість відновлювальногоремонту автомобіляBMW5201,державний номернийзнак НОМЕР_1 ,номер кузова НОМЕР_2 внаслідок йогопошкодження підчас дорожньо-транспортноїпригоди 10.09.2021року,станом начас виконанняданого дослідження,складає:195903,02грн.Вартість матеріального збитку, заподіяного з технічної точки зору власнику автомобіля BMW 5201, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження під час дорожньо-транспортної пригоди 10.09.2021 року, станом на час виконання даного дослідження, складає: 216 076,29 грн. (т.1, а.с.29-57).

За вищезазначене експертне дослідження позивачем було сплачено 3500,00 грн., що підтверджується Квитанцією від 30.09.2021 року (т.1, а.с.18).

Суд звертає увагу, що як позивачем так і у подальшому відповідачем по справі було заявлено клопотання про призначення експертизи, однак, під час розгляду справи сторони відмовилися від клопотань про призначення експертизи, та відмова була прийнята судом. Інших висновків експертиз суду не надано.

Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданоїджерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені нормами статей1187,1188 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Згідно із частинами другою, п`ятоюстатті 1187 ЦК Українишкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, визначеністаттею 1188 ЦК України, частиною першою якої визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що обов`язок відшкодувати шкоду, завдану іншому володільцю джерела підвищеної небезпеки, виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Згідно з пунктом 1 частини першоїстатті 1188 ЦК України, вина у завданні шкоди, є обов`язковою умовою для покладення на винну особу відповідальності за майнову шкоду, завдану внаслідок взаємодії транспортних засобів іншому учаснику дорожньо-транспортної пригоди.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому відповідно до вимогстатті 1188 ЦК України, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків (частина 2 статті 1172 ЦК України).

ОСОБА_4 на час вчинення ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ "ТД «Автоцентр Поділля», тому саме дане підприємство є належним відповідачем у справі.

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільноправової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільноправової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причиннонаслідковому зв`язку з порушенням.

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 30 жовтня 2019 року у справі № 753/19288/14ц, у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі не проведення ремонту як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому. При цьому особою, яка має право на відшкодування збитків у разі проведення відновлювального ремонту, є саме та особа, що понесла відповідні витрати. Встановивши відсутність доказів на підтвердження понесення позивачем витрат на здійснення відновлювального ремонту автомобіля, і їх розміру, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили у стягненні відповідного відшкодування. Оскільки автомобіль фактично відремонтований, томурозмір збитку, про відшкодування якого просить позивач, повинен визначатися як вартість затрачених на відновлювальний ремонт коштів, тобто як вартість реально витрачених матеріалів та проведених робіт. У такому разі звіт автотоварознавчого дослідження не є визначальним доказом розміру завданих збитків, оскільки у ньому зазначені лише можливі витрати, які можуть бути понесені позивачем. Розпорядившись своїми процесуальними правами на власний розсуд, доказів на підтвердження розміру витрат на відновлювальний ремонт і того, що вони понесені саме ним, позивач судам попередніх інстанцій не надав, тому висновок судів про недоведеність позовних вимог є правильним.

У постанові Верховного Суду від 25 березня 2019 року у цивільній справі №591/3152/16ц зроблено висновок, що факт проведення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля та проведення позивачем оплати за його проведення підтверджується актом виконаних робіт та квитанцією про сплату грошових коштів.

Це також підкреслено і в п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки»: якщо особа після ДТП виконала роботи по ремонту, то відшкодування збитків відбувається на підставі тих документів, що підтверджують перелік, обсяг і вартість робіт та витрачених матеріалів і саме ці витрати мають бути їй відшкодовані».

Оскільки позивач ОСОБА_3 на час звернення з позовом до суду відремонтував належний йому транспортний засіб та ним користується, що підтвердив в судовому засіданні представник позивача, розмір збитків, які слід стягувати повинен обґрунтовуватися документами, що підтверджують перелік, обсяг і вартість робіт та витрачених матеріалів, оскільки з долученого до позовної заяви висновку№111Е-09/2021 від 06.10.2021 року,вбачається, що експертом встановлено лише вартість можливого матеріального збитку позивачу, а не фактичні, або реальні витрати понесені ним для відновлення автомобіля.

Під час розгляду справи по суті, представник позивача не зміг надати суду інформацію стосовно точної суми, яку позивачем було витрачено на відновлюваний ремонт транспортного засобу та само і не було надано документально підтверджні докази реальної суми витрачених коштів, та представник наполягав на стягненні 167576,29 грн.

З Листа від 28.06.2023 року вбачається, що ОСОБА_3 на адвокатський запит ОСОБА_2 вказав, що вартість затрачених коштів на відновлювальний ремонт складає 174311,00 грн. Окрім цих витрат, було закуплено частину запчастин та витратних матеріалів на суму біля 20000,00 грн. на ринку без доказу оплати. Також, не враховано втрата товарної вартості КТЗ, що визначено автотоварознавчої експертизи і становить 20173,27 грн. (т.2, а.с.30).

З Видаткової накладної №РН-0000099 від 20.10.2021 року вбачається що вартість робіт складає 83121,00 грн. (т.2, а.с.92).

Доказів здвійснення проплати (квитанції) ремонтних послуг суду не надано.

Відтак, суд відмовляє ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог до ТОВ «ТД «Автоцентр Поділля» у стягненні матеріальної шкоди, у зв`язку з їх недоведеністю та відсутністю причинно-наслідкового зв`язку між реальною нанесеною шкодою та матеріальним відшкодування, оскільки позивачем не було подано до суду у строк, визначений процесуальним законом, документів, що підтверджують перелік, обсяг і вартість робіт та витрачених матеріалів, які ним понесені на ремонт автомобіляBMW 5201, державний номерний знак НОМЕР_1 . Розмір збитку, про відшкодування якого просить позивач, повинен визначатися як вартість затрачених на відновлювальний ремонт коштів, тобто як вартість реально витрачених матеріалів та проведених робіт.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 49, 81, 82, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Автоцентр Поділля»</a>, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_4 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ТОВ "ТД Автоцентр Поділля", код ЄДРПОУ - 36309878, адреса: Вінницька область, Вінницький район, с.Вінницькі Хутори, вул.Немирівське шосе, буд.94В.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 08.04.2024 року.

Суддя:

Дата ухвалення рішення28.03.2024
Оприлюднено15.04.2024
Номер документу118308163
СудочинствоЦивільне
Сутьстягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

Судовий реєстр по справі —127/28848/21

Ухвала від 02.05.2024

Цивільне

Вінницький апеляційний суд

Сопрун В. В.

Ухвала від 25.04.2024

Цивільне

Вінницький апеляційний суд

Сопрун В. В.

Рішення від 28.03.2024

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Бойко В. М.

Рішення від 28.03.2024

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Бойко В. М.

Ухвала від 08.11.2023

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Бойко В. М.

Ухвала від 22.06.2023

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Бойко В. М.

Ухвала від 17.05.2023

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Бойко В. М.

Ухвала від 17.05.2023

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Бойко В. М.

Ухвала від 17.05.2023

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Бойко В. М.

Ухвала від 27.03.2023

Цивільне

Вінницький міський суд Вінницької області

Бойко В. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні