Ухвала

від 12.04.2024 по справі 178/446/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4982/24 Справа № 178/446/21 Суддя у 1-й інстанції - Берелет В. В. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

12 квітня 2024 року м. Дніпро

Суддя судової палати з цивільних справ Дніпровського апеляційного суду Никифоряк Л.П., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Божедарівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Уран», про визнання права на земельну частку (пай),

В С Т А Н О В И В:

27 березня 2024 року ОСОБА_1 ,від іменіякого дієпредставник ОСОБА_2 , подав безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2021 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 354 ЦПК України строку.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28 березня 2024 року витребувано з Криничанського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу № 178/446/21.

11 квітня 2024 року справа надійшла на адресу апеляційного суду.

Згідно з частиною першою статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Пунктом 1 частиною другою статті 354 ЦПК України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до положень частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, в якій посилається на те, що у зв`язку введенням в Україні воєнного стану та його перебуванням на військовій службі лише 19 березня 2024 року, прибувши у відпустку, він почав цікавитися рухом справи та звернувся до свого представника з метою отримання повного тексту оскаржуваного рішення, який був отриманий ним нарочно в суді першої інстанції 26 березня 2024 року.

Проте, вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження слід визнати неповажними, оскільки не свідчать про існування об`єктивних причин, які б перешкоджали позивачу чи його повноважному представнику звернутися до суду апеляційної інстанції зі скаргою у строки передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, копія повного тексту оскаржуваного рішення отримана представником ОСОБА_1 ОСОБА_2 12 січня 2022 року, що підтверджується розпискою (а.с.119).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до правових висновків Європейського суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається зазначати підстави, однією з яких може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у справі за їх участю. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974_256) (Аleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, пункт 27, рішення від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» (Тrukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99 від 14 жовтня 2003 року).

Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу, в розумінні статті 127 ЦПК України, оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій.

Отже, встановлення процесуальних строків передбачено законом з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду.

Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Зазначені висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 204/2113/14-ц, від 25 листопада 2020 року у справі № 2-9436/2007, від 17 листопада 2021 року у справі № 2-517/07.

Лише наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Частиною другою статті 357 ЦПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 ЦПК України, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

На підставі викладеного, апеляційну скаргу слід залишити без руху з наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення копії ухвали для звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення цього строку.

Керуючись ст. 185, 357 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішенняКриничанського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від23грудня 2021року залишити без руху.

Надати скаржнику строк для усунення недоліків протягом 10 (десяти) днів з дня вручення копії ухвали.

У разі невиконання ухвали і не усунення недоліку у встановлений строк, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Суддя Л.П. Никифоряк