Ухвала

від 02.05.2024 по справі 178/446/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4982/24 Справа № 178/446/21 Суддя у 1-й інстанції - Берелет В. В. Суддя у 2-й інстанції - Никифоряк Л. П.

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

02 травня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді Никифоряка Л.П.,

суддів Гапонова А.В., Новікової Г.В.,

ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Божедарівської селищної ради Кам`янського району Дніпропетровської області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Уран», про визнання права на земельну частку (пай),

В С Т А Н О В И В:

27 березня 2024 року ОСОБА_1 ,від іменіякого дієпредставник ОСОБА_2 , подав безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2021 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 354 ЦПК України строку.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28 березня 2024 року витребувано з Криничанського районного суду Дніпропетровської області цивільну справу № 178/446/21.

11 квітня 2024 року справа надійшла на адресу апеляційного суду

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 квітня 2024 року апеляційну скаргу було залишено без руху з наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення копії ухвали для звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення цього строку.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 2 частини шостої статті 272 ЦПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з частиною сьомою статті 272 ЦПК України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.

Натомість, відповідно до підпункту 5.8 пункту 5 розділу I Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 офіційна електронна адреса сервіс Електронного кабінету ЄСІТС. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована в доменній зоні, використання якої заборонено законодавством України.

Згідно пункту 17 розділу IІІ Положення особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.

Верховний Суд у постанові від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22) зазначив: «...якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення».

Як вбачається з матеріалів справи, копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху представник ОСОБА_1 адвокат ТкаченкоД.В. отримав 12 квітня 2024 року на електронну пошту, вказану в апеляційній скарзі та яка зареєстрована в Електронному кабінеті ЄCITC, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з нормами статті 17 Конвенції жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію, Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні в справі «Калашников проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

Судом апеляційної інстанції вжиті наявні процесуальні заходи для скерування позивачу тайого представнику копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, яка булаотримана 12квітня 2024 року на електронну пошту, яка зареєстрованав Електронномукабінеті ЄCITC, проте у визначений судом строк вимоги ухвали не було виконано.

Відповідно до положень частин третьої та четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Ураховуючи викладене, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2021 року слід відмовити.

Керуючись ст. 357, 358 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2021 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий Л.П. Никифоряк

Судді: А.В. Гапонов

Г.В. Новікова