Постанова

від 02.04.2024 по справі 531/522/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 531/522/19 Номер провадження 22-ц/814/6/24Головуючий у 1-й інстанції Косик С. М. Доповідач ап. інст. Гальонкін С. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Гальонкіна С.А.,

суддів Карпушина Г.Л., Кузнєцової О.Ю.,

при секретарі Андрейко Я.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами сільськогосподарського товаристваз обмеженоювідповідальністю «Світоч»та ОСОБА_1

на рішення Машівського районногосуду Полтавськоїобласті від17травня 2021року (повнийтекст складено21травня 2021року)

по справіза позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , Державного реєстратора комунального підприємства «Реєстраційний центр майнових прав» Ялосовецької сільської ради Хорольського району Полтавської області Дейнеки Тетяни Ігорівни, Державного реєстратора Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області Голуб Марини Сергіївни, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору фермерське господарство «Кумечко», про визнання угоди недійсною і скасування державної реєстрації угоди про дострокове припинення договору оренди землі, скасування реєстрації договору оренди та зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та визнання угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки недійсною,

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (далі СТОВ) «Світоч» звернулося до Карлівського районного суду зі вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 має у приватній власності земельну ділянку площею 6,4962 га за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Максимівської сільської ради Карлівського району Полтавської області. 31.01.2018 року ОСОБА_1 уклав договір оренди землі з СТОВ «Світоч» строком на 10 років, з правом пролонгації та правом передачі в піднайом (суборенду), який зареєстрований 20.07.2018 року у Державному реєстрі речових прав державним реєстратором Мирошниченко С.А.

02.10.2018 року вказаний договір було розірвано на підставі Угоди про дострокове розірвання Договору оренди землі від 31.01.2018 року, відомості внесені до реєстру 04.10.2018 року відповідачем - 2. Вже 05.12.2018 року зареєстроване інше речове право право оренди земельної ділянки відповідачем 3 на підставі Договору оренди землі від 05.12.2018 року, укладеного між третьою особою 2, ФГ «Кумечко» та відповідачем 1, ОСОБА_1 , строком на 7 років, дата закінчення строку дії речового права 05.12.2025 року.

Позивач повідомляє, що до створення довіреності та угоди про дострокове розірвання договору ніякого відношення не має, про що повідомив правоохоронні органи та відповідні відомості внесені до ЄРДР за ч.1 ст.358 КК України, проводиться досудове розслідування.

Зазначає, що при укладенні Угоди від 02.10.2018 року про дострокове розірвання Договору оренди землі від 31.01.2018 року було відсутнє волевиявлення позивача як орендаря на розірвання договору оренди землі від 31.01.2018.

Просило визнати недійсною вказану Угоду та скасувати державну реєстрацію іншого речового права на підставі вказаної Угоди; визнати недійсним Договір оренди землі від 05.12.2018 року, укладений між ФГ «Кумечко» та ОСОБА_1 і скасувати державну реєстрацію іншого речового права на підставі вказаного правочину.

У липні 2019 року справа на підставі розпорядження в.о.голови Карлівського районного суду Попова М.С. надійшла до Машівського районного суду Полтавської області.

18.03.2020 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до СТОВ «Світоч» про визнання угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки недійсною, який мотивований тим, що в листопаді 2017 року під психологічним тиском з боку ОСОБА_5 підписав договір оренди землі без дати та після проходження Поліграфу було підтверджено, що правочин від 31.01.2018 року вчинений особою проти його справжньої волі внаслідок застосування психічного тиску з боку ОСОБА_5 . Також зазначає, що ОСОБА_1 не підписував Угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки б/н від 01.01.2009 року, датовану 10.01.2018 року та СТОВ «Світоч» здійснило реєстрацію права оренди за Договором оренди землі б/н від 31.01.2018 року з порушеннями, оскільки діяв Договір оренди землі від 01.01.2009 року, що призвело до подвійної реєстрації (а.с.234-257 т.2, 1-25 т.3).

Просиввизнати недійсним Договір оренди землі, кадастровий номер 5321683400:00:001:0161 площею 6,4962 га, яка розташована на території Максимівської сільської ради Карлівського району, Полтавської області укладений між ОСОБА_1 та СТОВ «Світоч» від 31 січня 2018 року.

Визнати недійсною «Угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки б/н від 01 січня 2009 року» від 10 січня 2018 року, укладену між ОСОБА_1 та СТОВ «Світоч» щодо припинення оренди земельної ділянки кадастровий номер 5321683400:00:001:0161 площею 6,4962 га, що розташована на території Максимівської сільської ради Карлівського району.

Ухвалою судувід 06квітня 2020року зустрічнийпозов прийнятийдо розглядута об`єднанийз первіснимпозовом (а.с.26,27т.3).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Машівського районногосуду Полтавськоїобласті від17травня 2021року у задоволенні позову СТОВ «Світоч» до ОСОБА_1 , Державного реєстратора комунального підприємства «Реєстраційний центр майнових прав» Ялосовецької сільської ради Хорольського району Полтавської області Дейнеки Т.І., Державного реєстратора Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області Голуб М.С., треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , ФГ «Кумечко», про визнання угоди недійсною і скасування державної реєстрації угоди про дострокове припинення договору оренди землі, скасування реєстрації договору оренди відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до СТОВ «Світоч» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним та визнання угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки недійсною відмовлено.

Заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали Карлівського районного суду Полтавської області від 28 березня 2019 року скасовано.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг

Не погодившись з зазначеним рішенням його в апеляційному порядку оскаржило СТОВ «Світоч». Просило рішення суду скасувати та ухвалити нове яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

Також апеляційну скаргу подав ОСОБА_1 . Просив рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову скасувати та ухвалити нове яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Аргументи учасників справи

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги СТОВ «Світоч» посилається на неповне з`ясування обставин справи, порушення норм процесуального та матеріального права. Вважає, що саме ОСОБА_6 порушено його права як орендаря, а тому саме він, як власник і розпорядник землі є належним відповідачем по справі.

У свою чергу ОСОБА_1 в апеляційній скарзі посилається на недотримання судом приципу змагальності сторін та неповне дослідження доказів по справі. На його думку суд першої інстанції помилково не взяв до уваги висновок експерта поліграфолога.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року відкрито провадження за апеляційними скаргами представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Світоч» адвоката Новицького В`ячеслава Васильовича та представника ОСОБА_1 адвоката Гирі Анни Володимирівни на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 17 травня 2021 року.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 31.08.2021 року клопотання третьої особи ОСОБА_4 та клопотання представника позивача - адвоката Новицького В.В. задоволено частково.

Апеляційне провадження у справі зупинено на підставі п.1 ч.1 ст.251 ЦПК України, - до залучення до участі у справі правонаступників померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 .

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 17 лютого 2021 року залучено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до участі у справі в якості відповідачів по первісному позову та позивачів по зустрічному позову як процесуальних правонаступників ОСОБА_1 .

Виключено ОСОБА_4 з числа третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Провадження у справі поновлено та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 05 квітня 2022 року провадження по справі зупинено до припинення перебування ОСОБА_4 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 12 лютого 2024 року відновлено апеляційне провадження, справу призначено до розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Встановлені обставини справи

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6,4962газкадастровимномером:5321683400:00:001:0161,призначеної дляведення товарногосільськогосподарськоговиробництва тарозташованоїна територіїМаксимівськоїсільськоїради КарлівськогорайонуПолтавськоїобласті, на підставі державного акта на право приватної власності серії та номера ІV-ПЛ № 057782, виданого 07 травня 2003 року Максимівською сільською Радою народних депутатів (а.с.32-37 т.1).

10 січня 2018 року СТОВ «Світоч» та ОСОБА_1 уклали угоду про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки б/н від 01 січня 2009 року, яким сторони домовилися укласти новий договір оренди земельної ділянки після припинення Договору оренди земельної ділянки від 01 січня 2009 року (а.с.195 т.3)

31 січня 2018 року укладений договір оренди землі між ОСОБА_1 та СТОВ «Світоч», за умовами якого ОСОБА_1 передав СТОВ «Світоч» в оренду належну йому земельну ділянку з кадастровим номером: 5321683400:00:001:0161, строк дії договору складає 10 років до 31 січня 2028 року, зі сплатою орендної плати не менше 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с.38-40 т.1).

Договір оренди землі від 31 січня 2018 року, укладений між СТОВ «Світоч» та ОСОБА_1 було розірвано на підставі Угоди від 02 жовтня 2018 року (а.с.58,59 т.3)

Відповідно до витягу з Державного реєстру прав, в останньому містяться відомості про реєстрацію вказаної Угоди, внесені державним реєстратором прав на нерухоме майно Комунального підприємства «Реєстраційний центр майнових прав» Ялосовецької сільської ради Хорольського району Полтавської області Дейнека Тетяною Ігорівною (а.с.187-189, 209-212 т.3).

19 жовтня 2018 року до ЄРДР внесені відомості за заявою генерального директора СТОВ «Світоч» ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення невстановленою особою, яка підробила додаткову угоду до договору оренди землі від 31.01.2018 року між орендарем СТОВ «Світоч» та орендодавцем ОСОБА_1 , тим самим здійснила порушення права оренди СТОВ «Світоч» на земельний пай площею 6,4962 га (а.с.31 т.1).

05 грудня 2018 року між ОСОБА_1 та ФГ «Кумечко» укладений договір оренди землі, за умовами якого в оренду передається належна ОСОБА_1 земельна ділянка з кадастровим номером: 5321683400:00:001:0161 на строк 7 років зі сплатою орендної плати в розмірі 3% від вартості земельної ділянки в грошовій, натуральній або відробітковій формі (а.с.162-164 т.3).

Допитаний при розгляді справи в судовому засіданні ОСОБА_5 показав, що в першому місяці 2018 році переукладалися договору з пайщиками та ОСОБА_1 підписав договір оренди належної йому земельної ділянки, потім вияснилося, що договір був розірваний на підставі підробленої угоди, яку він не підписував та довіреності нікому не видавав, на той час взагалі був відсутній на території України. Обов`язки директора виконувала головний бухгалтер, але права підпису вона не мала.

Свідок ОСОБА_7 повідомила, що вона працює старшим менеджером СТОВ «Світоч» та у січні 2018 року з усіма пайщиками товариство переукладало договори оренди землі. ОСОБА_1 отримав орендну плату та йому було запропоновано переукласти договір оренди, він особисто, в її присутності, підписав пакет документів угоду про розірвання договору від 2009 року (яка була в послідуючому втрачена) та договір від 31 січня 2018 року. Укладення договору відбувалося в дружній, теплій обстановці, без тиску ОСОБА_8 на підприємстві поважали, він був хороший механізатор та ОСОБА_5 його цінував. Також пояснила, що укладенням та реєстрацією договорів займається вона, на початку року їй видається довіреність, довіреність на іншу особу генеральний директор не видавав і угоду про розірвання договору оренди землі з ОСОБА_1 не підписував, в той період часу вони були у відпустці, печать на підприємстві не залишали.

ОСОБА_9 , будучи допитаною в якості свідка, показала, що вона працює головним бухгалтером СТОВ «Світоч» та ОСОБА_1 спочатку діяльності підприємства здає в оренду належну йому земельну ділянку (пай), у 2018 році договір був переукладений, вона була присутня при його підписанні в кабінеті директора ОСОБА_5 , ОСОБА_1 особисто підписав пакет документів, без тиску, та в подальшому виявилося що ОСОБА_1 уклав договір з ФГ «Кумечко». Також повідомила, що СТОВ «Світоч» платить орендну плату в більшому розмірі, ніж передбачено в договорі, в залежності від урожаю, пайщикам за їх бажанням видають зерно та здійснюють обробіток присадибних ділянок, намагаються виплатити орендну плату до кінця року. Повідомила, що довіреність на Володіна-Усачова не видавалася, оскільки така довіреність могла бути видана тільки на матеріально відповідальних осіб. Підтвердила, що в серпні 2018 року, за відсутності ОСОБА_5 , який разом з працівники їздив відпочивати на море, вона виконувала обов`язки генерального директора, проте ніяких договорів не підписувала, ніяких дій не вчиняла та печаткою не користувалася.

Також при розгляді справи судом першої інстанції був наданий висновок спеціаліста поліграфолога, який провів психофізичне дослідження (опитування ОСОБА_1 ) щодо заключення договору оренди землі на десять років у листопада 2017 року (а.с.244-257 т.2, а.с.1-7 т.3)

Позиція суду апеляційної інстанції

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Частиною 2 статті 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною 4 статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина 1 статті 638 ЦК України).

Частиною 1 статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із частиною 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною 3 статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини 1 статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частина 1 та 2 статі 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування . Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно частини 6 та 7 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1 та 2 статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи матеріали справи в їх сукупності колегія суддів приходить до висновку про недоведеність вимог як позовної заяви так і зустрічного позову.

Так СТОВ «Світоч» не навело підстав для визнання угоди про розірвання договору оренди землі недійсною. Обґрунтовуючи позовні вимоги представник товариства зазначив, що вказана угода взагалі не укладалася та представником позивача не підписувалася. У такому випадку суд першої інстанції вірно звернув увагу на вибір неналежного способу захисту порушеного права. Однак встановити обставини справи та перевірити доводи позивача на підставі наданих сторонами доказів не вбачається за можливе.

Колегія суддів критично відноситься до показів свідків, які зазначили, що оскаржувана угода не підписувалася, оскільки вони є зацікавленими особами. Інших доказів позивачем не надано.

У свою чергу вимоги позивача по первісному позову щодо недійсності договору оренди землі від 05 грудня 2018 року гуртуються саме на порушенні його права у зв`язку з тим, що він є орендарем спірної земельної ділянки. Тобто задоволення даної вимоги безпосередньо залежить від задоволення вимоги про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди. Інших підстав, які б свідчили про наявність обставин для визнання договору оренди недійсним позивачем не наведено.

Позовні вимоги СТОВ «Свідоч» гуртуються лише на власних доводах, які є не достатніми для встановлення всіх обставин справи та визначення належного способу захисту.

Разом з тим досліджуючи вимоги зустрічної позовні заяви суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ОСОБА_10 також не надано жодних доказів на підтвердження своїх вимог. так, матеріали справи не містять достатніх та належних доказів того, що оскаржувані ним договори були укладені під дією психологічного тиску керівника СТОВ «Світоч».

Колегія суддів критично відноситься до висновку поліграфічного дослідження, оскільки в зазначеному дослідженні мова йде про договір укладений у листопаді 2017 року, тоді як ОСОБА_10 оскаржувалися договори укладені у січні 2018 року. При цьому, з поставлених запитань не можна зробити висновок, що дослідження проводилося саме щодо обставин укладення оспорюваних договорів.

Крім того, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що при проведенні зазначеного дослідження поліграфолог не попереджається про кримінальну відповідальність, а також не входить до реєстру судових експертів.

За вказаних обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що сторонами не надано належні та допустимі докази в обґрунтування вимог позовної заяви та зустрічної позовної заяви, доводи сторін ґрунтуються на припущеннях та власних показах, що унеможливлює встановлення дійсних обставин справу. А тому у задоволенні позву слід відмовити з підстав їх недоведеності.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи ; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги СТОВ «Світоч»та ОСОБА_1 слід задовольнити частково.

Рішення Машівського районногосуду Полтавськоїобласті від17травня 2021року змінити відмовивши у задоволенні позову з підстав зазначених у мотивувальній частині постанови.

Щодо судових витрат

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд не змінює результатів розгляду справи по суті, відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат при розгляді цієї апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги сільськогосподарського товаристваз обмеженоювідповідальністю «Світоч»та ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Машівського районногосуду Полтавськоїобласті від17травня 2021року змінити відмовивши у задоволенні позову з підстав зазначених у мотивувальній частині постанови.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 08 квітня 2024 року

Головуючий С.А. Гальонкін

Судді Г.Л. Карпушин

ОЮ. Кузнєцова